про відмову у звільненні від сплати судового збору та залишення апеляційної скарги без руху
"10" листопада 2017 р.справа № 215/2977/16-а(2-а/215/56/17)
Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Чумак С.Ю., перевіривши відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 02 березня 2017 року в адміністративній справі № 215/2977/16-а(2-а/215/56/17) за позовом ОСОБА_1 до Держави України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дію та визнання права,-
Ухвалою Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 02 березня 2017 року адміністративний позов повернутий позивачу.
Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, яка подана з порушенням строку, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 3 ст. 186 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Як вбачається із заяви про видачу копії рішення, що міститься в матеріалах справи, копію оскаржуваного судового рішення отримано апелянтом 21.04.2017 року ( а.с. 42). Таким чином, останнім днем строку апеляційного оскарження в даному випадку було 6 березня 2017 року, тоді як апеляційна скарга подана до суду засобами поштового зв'язку лише 25 жовтня 2017 року, тобто з порушенням встановленого ч. 3 ст. 186 КАС України п'ятиденного строку апеляційного оскарження.
Порушуючи питання поновлення процесуального строку апелянт посилається на те, що ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2017 року апеляційна скарга повернута відповідачу з підстав не усунення недоліків встановлених ухвалою суду від 08.05.2017 року, копія вказаної ухвали суду апеляційної інстанції отримано апелянтом 21.10.2017 року, а відтак у відповідності до ч. 6 ст. 108 КАС України право на повторне апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції виникло, на думку апелянта, з 21.10.2017 року.
Розглянувши наведені доводи апелянта, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити.
Відповідно до ч. 6 ст. 108 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Відтак, після усунення недоліків, які були підставою для повернення апеляційної скарги, її може бути подано повторно.
При цьому, у випадку повторного подання апеляційної скарги, до неї застосовуються ті ж вимоги, що у випадку первинного оскарження, у тому числі й дотримання строків на подання апеляційної скарги встановлених статтею 186 КАС України.
Вчасне первинне подання апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом.
Отже, як зазначалось вище копія оскаржуваного судового рішення отримано апелянтом 21.04.2017 року, тоді як апеляційна скарга подана до суду першої інстанції засобами поштового зв'язку лише 25.10.2017 року, тобто поза межами процесуального строку встановленого ч. 3 ст. 186 КАС України.
Крім того, інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Так, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.10.2015 року (заява № 32053/13) у справі «Устименко проти України» зазначив наступне: «Суд повторює, що право на справедливий судовий розгляд , гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, колі він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.»
Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 02.03.2016 року, набрала законної сили 15.09.2017 року (ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2017 року про повернення апеляційної скарги).
Отже, в силу викладених обставин ухвала суду від 02.03.2017 року є остаточним судовим рішенням, а відтак поновлення строку на апеляційне оскарження з підстав, які зазначені апелянтом, призведе до порушення принципу правової визначеності, отже клопотання апелянта про поновлення строку апеляційного оскарження вказаної постанови задоволенню не підлягає.
Крім того, при зверненні з апеляційною скаргою апелянтом порушено вимоги частини 6 статті 187 КАС України, а саме не додано документ про сплату судового збору.
Одночасно апелянтом заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, посилаючись тяжкий майновий стан. Обґрунтовуючи свої доводи апелянта посилається на положен.ня ч. 1 ст. 11 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, статті 1 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", положення пункту 13 частини 2 статті 3, пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження своєї позиції позивач надав довідку УПСЗН виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради від 19.10.2017 року № 9810 про призначення компенсаційної виплати по догляду за інвалідом І групи ОСОБА_2 розмірі 27,90 грн.
Посилання позивача як на підставу для звільнення від сплати судового збору на пункт 13 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір» є безпідставним, оскільки вказаною нормою передбачено звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви, а не за подання до суду апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються інваліди першої та другої груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів. Однак, доказів того, що ОСОБА_1 подає позов, апеляційну скаргу як законний представник та від імені інваліда першої групи не надано.
Також, положення частини 1 статті 11 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, статті 1 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» не регулюють механізм та порядок звільнення від сплати судового збору.
Довідка управління праці та соціального захисту населення Тернівського району м. Кривого Рогу про призначення та виплату щомісячної компенсації не є достатнім доказом, у підтвердження майнового стану, за якого неможливо сплатити судовий збір, оскільки не містить відомостей про майновий стан заявника, який може мати інші джерела доходу (вклади, нерухоме та рухоме майно, грошові допомоги та компенсації, тощо). Доказів, що вказана виплата є єдиним доходом, а також інших доказів щодо тяжкого матеріального стану, заявником не надано.
Порушуючи питання про запит судом відомостей щодо майнового стану, позивач не зазначає жодної причини, через яку такі відомості та документи не можуть бути подані ним самостійно.
Відповідно до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
За змістом статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може звільнити її від сплати судового збору.
При цьому, заявник відповідного клопотання повинен навести доводи і подати докази на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Клопотання про звільнення від сплати судового збору не містить достатніх доводів та обставин, що дають підстави для визнання його обґрунтованим та не засвідчується документами, які б підтверджували підстави для звільнення від сплати збору у встановленому законом порядку.
До того ж, звільнення від сплати судового збору на певний строк є безпосереднім правом, а не обов'язком суду.
Сплата ж судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 187 КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Виходячи з цього, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» з 1 січня 2017 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1600 гривень.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 року № 1774-VIII (далі по тексту - Закон України № 1774-VIII), який набув чинності 01.01.2017 року було внесено зміни до Закону України "Про судовий збір".
У відповідності до п. 5 ч. 3 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. (1600 грн.)
Виходячи з цього, сума судового збору за подання апеляційної скарги, що підлягає сплаті, становить 1600 грн.
Реквізити для справляння судового збору: отримувач: УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпро, Рахунок отримувача: 31217206781004; КБКД 22030101; Код з ЄРДПОУ: 37989274; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровська; Код банку отримувача (МФО): 805012; Призначення платежу - *;101; ххх (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за апеляційною скаргою ххх (ПІБ особи чи назва організації, яка подає апеляційну скаргу), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до ч. 3 ст. 189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху.
За таких обставин, апеляційну скаргу апелянта необхідно залишити без руху та встановити йому десятиденний строк для усунення зазначених недоліків апеляційної скарги.
На підставі викладеного, керуючись статтями 108, 187, 189 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 02 березня 2017 року у справі №215/2977/16-а(2-а/215/56/17) залишити без руху та надати десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищезазначених недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого адміністративного суду України.
Суддя : С.Ю. Чумак