14 листопада 2017 рокусправа № 804/2519/17
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.
суддів: Щербака А.А. Чередниченка В.Є.
за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Державного підприємства «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод ім.. ОСОБА_1» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017року у справі №804/2519/17 за позовом Державного підприємства «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод ім.. ОСОБА_1» до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення,
Позивач звернувся до суду з позовом до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення №0001044608 від 20.02.2017р, про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, в якому контролюючий орган вимагав сплатити протягом десяти робочих днів пеню у розмірі 1 442 554,01 грн. та штраф у розмірі 2 205 771,42 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з оскарженим рішенням, оскільки, як вважає позивач, підстав для нарахування нарахування штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату (перерахування) єдиного внеску не було, оскільки у підприємства існувала заборгованість із виплати заробітної плати за періоди, за які помилково нараховано штрафні санкції, а тому у позивача не виникало обов'язку щодо сплати єдиного внеску. Також позивач вважає, що податковим органом спірне рішення прийнято передчасно, оскільки відповідачем було порушено вимоги Податкового кодексу України стосовно обов'язковості проведення перевірки.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017р. у задоволенні позову відмовлено.
Позивачем подана апеляційна скарга, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якої позов задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом не було прийнято до уваги та неповно з'ясовані всі обставини справи. Так судом першої інстанції не прийнято до уваги наявність заборгованості у позивача з виплати заробітної плати, а тому були відсутні підстави зі сплати єдиного внеску. З цих підстав позивач вважає, що штрафна санкція якщо і повинна нараховуватись, то за нормою п.6 п.11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Також зазначає, що рішення відповідача приймається на підставі акту перевірки, який відсутній, а тому протиправно прийнято і рішення.
В судовому засіданні представники відповідача щодо задоволення апеляційної скарги просили відмовити, рішення суду вважають обґрунтованим та прийнятим з урахуванням норм чинного законодавства.
Представник позивача до суду апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час, місце розгляду апеляційної скарги повідомлений.
Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, відповідно Звітів позивача про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (табл. 1 дод. 4) позивачем самостійно нарахована сума єдиного внеску, що підлягає сплаті за липень 2016 року у розмірі 5 458 417,49 грн., за серпень 2016 року у розмірі 5 570 439,58 грн.
Державним підприємством «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_1» за липень, серпень 2016 року по термінам сплати відповідно 22.08.2016 року та 20.09.2016 року не перераховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за липень 2016 року у розмірі 5 458 417,49 грн., яка остаточно погашена в період з 07.12.2016 року по 18.01.2017 року, з затримкою на 149 календарних днів; за серпень 2016 року у розмірі 5 570 439,58 грн., яка остаточно погашена у період з 18.01.2017 року по 08.02.2017 року, з затримкою на 141 календарний день.
Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 ч. 1 ст. 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Відповідно до ч. 12 ст. 9 вказаного Закону єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
Згідно норми ч. 11 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.
У відповідності до вимог п. 2, п. 10 ч. 11 ст. 25 цього Закону, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) сум єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум, а на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (ч. 13 ст. 25 вказаного Закону).
Таким чином, колегія суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскаржене рішення відповідача прийнято у відповідності до норм чинного законодавства.
Щодо посилання особи, що подала апеляційну скаргу на неврахування судом першої інстанції того, що штрафна санкція якщо і повинна нараховуватись, то за нормою п.6 п.11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми внеску одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі), слід зазначити, що суд першої інстанції надав оцінку цьому доводу позивача, з якою погоджується і суд апеляційної інстанції, а саме.
Відповідно до абз. 2 ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі), при порушенні складається Рішення відповідно Додатку 15 за нормою п.6 п.11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми внеску одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі),
Проте питання перевірки сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування одночасно з видачею сум виплат заробітної плати контролюючим органом не перевірялось, а тому у відповідача не було правових підстав на підставі нормою п.6 п.11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Щодо відсутності складаного відповідачем акту на підставі якого приймалось оскаржене рішення.
Оскаржене рішення контролюючим органом прийнято з підстав того, що відповідно до абз. З пп. 2 п. 2 розділу VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (затвердженої Наказом Міністерство фінансів України від 20.04.2015 року № 449), за несплату (неперерахуваня) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум до 01.01.2015 року та 20 відсотків своєчасно не сплачених сум з 01.01.2015. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з Додатком 12.
При застосуванні штрафів, визначених підпунктом 2 пункту 2 розділу VII Інструкції від 20.04.2015 року № 449 приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки, незалежно від періодів та кількості випадків сплати за вказані періоди.
Відповідно до п. 4 розділу VII вказаної Інструкції, факти порушень законодавства, крім тих, що є предметом акта документальної перевірки, та тих, що зазначені у підпункті 2 пункту 2 цього розділу, посадова особа органу доходів і зборів оформляє актом довільної форми, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів. Такий акт про порушення надсилається (вручається) платнику разом із рішенням про застосування штрафних санкцій.
Таким чином вказана норма виключає складання акту при встановленні факту порушень законодавства, зазначених у підпункті 2 пункту 2 цього розділу.
Таким чином, підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.
Враховуючи, що ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2017 року відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення рішення у справі, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з Державного підприємства «Виробниче об'єднання південний машинобудівний завод імені ОСОБА_1» за подання апеляційної скарги у справі майнового характеру, який поданий юридичною особою, у розмірі 60195,52грн.
Керуючись ст.160, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод ім.. ОСОБА_1» - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017року у справі №804/2519/17 за позовом Державного підприємства «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод ім.. ОСОБА_1» до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без змін.
Стягнути з Державного підприємства «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод ім.. ОСОБА_1» ЄДРПОУ 14308368 (49047, м. Дніпро, вул.. Криворізька, 1) в дохід Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 60195,52грн. (шістдесят тисяч сто дев'яносто п'ять)грн.. 52коп., здійснивши зарахування за реквізитами суду:
Отримувач коштів: УДКСУ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989274
Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м.Дніпропетровськ
Код банку отримувача (МФО): 805012
Рахунок отримувача: 31217206781004
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскарженню в порядку і строки визначені ст.. 212 КАС України
Повний текст рішення складено 15 листопада 2017року.
Головуючий: Н.І. Малиш
Суддя: А.А. Щербак
Суддя: В.Є. Чередниченко