Головуючий у 1 інстанції - Баронін Д.Б.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
15 листопада 2017 року справа №428/8482/17
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Міронової Г.М., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 22 вересня 2017 року у справі № 428/8482/17 за позовом ОСОБА_2 до інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в містах Сєвєродонецьку, Лисичанську та Рубіжному ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
08 серпня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області із позовом до інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в містах Сєвєродонецьку, Лисичанську та Рубіжному ОСОБА_3 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БР № 863726 від 29 липня 2017 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП про накладення штрафу в розмірі 425,00 грн. (а.с. 1-4).
Постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 22 вересня 2017 року позов відмовлено у задоволені адміністративного позову ОСОБА_2 (а.с. 24-27).
Не погодившись з судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 22 вересня 2017 року у справі № 428/8482/17 та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що судом при прийнятті спірного рішення порушено вимоги ст. 245, 252, 283 КУпАП (а.с. 30-32).
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.
В суді першої та апеляційної інстанції встановлено, що 29 липня 2017 року інспектором взводу № 1 роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в містах Сєвєродонецьку, Лисичанську та Рубіжному ОСОБА_3 в м. Сєвєродонецьку прийнято постанову серії БР № 863726 у справі про адміністративне правопорушення, за якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 425 грн. 00 коп.
29 липня 2017 року о 21:40 год. ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом Ford Transit на перехресті по вул. Менделєєва та вул. Ломоносова не ввімкнув відповідний покажчик повороту, а саме ліворуч, чим порушив п.п. 9.2 (б) Правил дорожнього руху України (а.с. 14а).
Спірним питанням у справі є правомірність прийняття спірної постанови та накладення на позивача адміністративного штрафу.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог позивача суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено правомірність прийнятої спірної постанови, відтак вона є такою, що не підлягає скасуванню.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказам у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху.
Згідно з ч. 5 ст. 258 КУпАП - якщо підчас складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Згідно до вимог п. 7 розділу VІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення в органах поліції», затвердженою Наказам МВС України від 06 листопада 2015року № 1376, посадова особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 280 КУпАП зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративної відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правомірного вирішення справи.
Як вбачається з постанови про накладення адміністративного стягнення, в ній вказані: найменування органу (посадова особа), який виніс постанову - інспектор взводу № 1 роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в містах Сєвєродонецьку, Лисичанську та Рубіжному ОСОБА_3; дату розгляду справи - 29 липня 2017 року; відомості про особу, щодо якої розглядається справа - ОСОБА_2; суть адміністративного правопорушення, опис обставин, встановлених при розгляді справи, не ввімкнення відповідного покажчика повороту, а саме ліворуч, порушення п.п. 9.2 (б) Правил дорожнього руху України; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення (ч. 2 ст. 122 КУпАП); прийняте по справі рішення - застосування до ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. (а.с. 14а).
Відповідно до підпункту «а» пункту 9.1 розділу 9 «Попереджувальні сигнали» Правил дорожнього руху, попереджувальними сигналами є сигнали, що подаються світловими покажчиками повороту або рукою.
Відповідно до пункту 9.2 розділу 9 «Попереджувальні сигнали» Правил дорожнього руху, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: а) перед початком руху і зупинкою; б) перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Відповідно до абзацу 1 пункту 9.4 розділу 9 «Попереджувальні сигнали» Правил дорожнього руху, подавати сигнал покажчиками повороту або рукою належить завчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху), але не менш як за 50-100 м у населених пунктах і за 150-200 м поза ними, і припиняти негайно після його закінчення (подавання сигналу рукою слід закінчити безпосередньо перед початком виконання маневру). Сигнал забороняється подавати, якщо він може бути не зрозумілим для інших учасників руху.
В постанові про притягнення до адміністративної відповідальності зазначено, що позивач не ввімкнув покажчик повороту, а саме ліворуч, порушення п.п. 9.2 (б) Правил дорожнього руху України, що відповідає змісту цього підпункту правил.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
З відеозапису, наданого відповідачем суду, вбачається що позивач дійсно не ввімкнув покажчик повороту, а саме ліворуч при повороті на перехресті чим порушив п.п. 9.2 (б) Правил дорожнього руху України.
Відтак, в матеріалах справи наявні переконливі докази скоєння позивачем адміністративного правопорушення правил дорожнього руху.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в діях позивача наявний склад правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, відтак спірна постанова є такою, що не підлягає скасуванню.
Крім того, суд зазначає наступне.
Згідно п.3 ст.14 Закону України «Про національну поліцію» - Національна поліція використовує технічні засоби, засоби фото-та відео-фіксації, засоби фіксації звуку підчас документування обставин скоєння злочинів та інших правопорушень, в тому числі й в громадських місцях, а також дій працівників Національної поліції, під час виконання ними покладених на них завдань.
В матеріалах справи наявний відеозапис щодо скоєння самого правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції вірно встановив обставини по справі, вважає, що спірна постанова відповідача прийнята правомірно, оскільки відповідачем доведено здійснення правопорушення, а відтак постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
При цьому суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованим доводи апелянта про порушення судом вимог ст. 245, 252, 283 КУпАП, оскільки суд не приймав участь у розгляді адміністративної справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та не може бути учасником спірних правовідносин.
Згідно ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Приймаючи викладене до уваги суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 22 вересня 2017 року - залишити без задоволення.
Постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 22 вересня 2017 року у справі № 428/8482/17 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Судді Т.Г.Арабей
ОСОБА_4
ОСОБА_5