Апеляційний суд Житомирської області
Справа №274/2874/17 Головуючий у 1-й інст. Замега О. В.
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Шевченко В. Ю.
16 листопада 2017 року м. Житомир
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Житомирської області ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 18 жовтня 2017 року щодо
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, вул. 30-річчя Перемоги, 36, кв. 2,
за участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2,
захисника ОСОБА_3,
вказаною постановою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 320 грн. судового збору.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 19.07.2017 року о 00:05 у м. Бердичеві Житомирської області по вул. Героїв України, поблизу буд. № 67, керував автомобілем Daewoo Sens (д.н.з. НОМЕР_1) з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах з ротової порожнини, нестійка хода, незв'язна мова, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, а провадження у справі закрити у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм процесуального права. Суд не повно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшовши формально до вивчення обставин справи.
Посилається на те, що судом розглянуто справу без його участі, хоча він бажав приймати участь в розгляді даної справи та неодноразово подавав заяви про відкладення судового розгляду у зв'язку із хворобою, що позбавило його можливості реалізувати свої права, передбачені ст.268 КУпАП України. Тому твердження суду щодо намагання уникнути розгляду справи та притягнення його до адміністративної відповідальності не відповідає дійсності.
Зазначив, що 18 та 19.07.2017 не керував транспортним засобом, а алкогольні напої не вживав. Вказаний автомобіль інспекторами поліції в зазначені дати не зупинявся, не затримувався, тимчасово не вилучався. Від проходження огляду на стан сп'яніння він не відмовлявся, оскільки не керував зазначеним автомобілем, не відсторонювався від його керування, права у нього не вилучалися, технічний паспорт на автомобіль не оглядався.
Вказав, що даний протокол складений в порушення Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС №1395 від 07.11.2015 року.
Послався на те, що суд першої інстанції обмежився лише дослідженням складеного із порушеннями протоколу та пояснень осіб, які його складали, письмовими поясненнями свідків, зміст яких є ідентичним і щодо неупередженості яких є значні сумніви, що ще раз свідчить про неповноту судового розгляду.
Заслухавши пояснення апелянта на підтримку вимог апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи в межах апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 245, 278, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом. При підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, а при розгляді справи слід з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З урахуванням вимог ст.ст.251, 252, 283 КУпАП в постанові суду зазначаються опис обставин, установлених при розгляді справи, докази та дається їм належна оцінка в їх сукупності.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за зазначених у постанові обставин, ґрунтується на зібраних у справі та перевірених судом доказах.
Так, за змістом ч.1 ст.130 КУпАП, відповідальність наступає також у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Хоча ОСОБА_2 й заперечує свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, доводи його апеляційної скарги про те, що постанова суду є необґрунтованою та його притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно, апеляційний суд визнає безпідставними.
Правильність висновку суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, зокрема, даними протоколу про адміністративне правопорушення серії БР № 183093 від 19.07.2017, відповідно до якого ОСОБА_2 19.07.2017 року о 00:05 у м. Бердичеві Житомирської області по вул. Героїв України, поблизу буд. № 67, керував автомобілем Daewoo Sens (д.н.з. НОМЕР_1) з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах з ротової порожнини, нестійка хода, незв'язна мова, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився.
Згідно вказаного протоколу, ОСОБА_2 у присутності свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовився від проходження до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Вказаний протокол складено у відповідності до вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07.11.2015 року №1395, посвідчений підписом посадової особи, яка складала протокол - інспектором з дорожнього нагляду Бердичівського ВП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_6,( а.с.5). у присутності свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які засвідчили відмову ОСОБА_2 від проходження до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, підписання протоколу та дачі пояснень.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, зі скаргами на дії працівників поліції він не звертався, їх дії при складанні протоколу не були визнані неправомірними.
Отже доводи апеляційної скарги стосовно невідповідності протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону є безпідставними.
Безпідставними є також доводи апелянта щодо порушення судом першої інстанції його прав, передбачених ст.268 КУпАП, оскільки ці твердження спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що ОСОБА_2 29.09.2017 року особисто приймав участь в судовому засіданні Бердичівського міськрайонного суду, де йому під розписку були роз'яснені права, передбачені ст.268 КУпАП, надавав пояснення, заперечуючи щодо обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, що було підтверджено ним і під час апеляційного розгляду справи ( а.с.64).
Про наступні судові засідання неодноразово повідомлявся судом належним чином, надавав клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки знаходився на лікарняному. Скориставшись своїм правом на правову допомогу, 06 жовтня 2017 року уклав договір з адвокатом ОСОБА_3 ( а.с.67). Проте, у судове засідання 18 жовтня 2017 року, під час якого було ухвалено рішення, ОСОБА_2 та його захисник не з'явились, що було розцінено судом як намагання уникнути адміністративної відповідальності, оскільки закінчувався строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ст.38 КУпАП.
Враховуючи зазначені обставини, а також те, що адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП,, не входить до переліку адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.268 КУпАП, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про розгляд справи у відсутність ОСОБА_2
Крім того, ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_3 приймали участь під час апеляційного розгляду, надавали пояснення з приводу обставин справи. Будь-яких клопотань щодо дослідження доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції не заявляли.
Як вбачається з матеріалів справи, приймаючи рішення, суд надав належну правову оцінку усім наданим доказам у їх сукупності з точки зору їх достатності і взаємозв'язку та дійшов до обґрунтованого висновку, що пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, спростовуються іншими доказами по справі, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії БР № 183093 від 19.07.2017, дослідженими під час судового розгляду письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, поясненнями інспекторів поліції ОСОБА_7, ОСОБА_8, які вони надавали у судовому засіданні.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 не наведено інші, не досліджені судом докази, якими б спростовувались висновки суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав вважати, що судом при розгляді адміністративної справи були порушені вимоги закону, які б призвели до неправильного її вирішення.
Постанова суду є законною, обґрунтованою, підстав для зміни чи скасування постанови не вбачається.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 18 жовтня 2017 року щодо ОСОБА_2 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає
Суддя Апеляційного суду
Житомирської області ОСОБА_1