Справа № 289/1668/17
Номер провадження 2/289/933/17
13.11.2017 м. Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого - судді Невмержицького І.М.,
при секретарі - Прокопчук А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Радомишльської міської ради, про визнання права власності на гараж,-
Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на гараж.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після смерті її батька ОСОБА_2, залишилось спадкове майно, яке з поміж всього іншого складається з:
гаража № 39-а, позиція 28, вул. Петрівська, місто Радомишль Житомирської області, інших спадкоємців які б мали право та претендували на зазначене майно немає, тому просила суд визнати за нею право власності.
В судовому засіданні позивачка не з»явилася, про дату час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надіслав до суду письмову заяву, просив розгляд справи проводити без його участі, з позовними вимогами погодився просив позов задовольнити.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.
Виходячи зі змісту ст.3 ЦПК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.ст.10,11 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, народилася 24 травня 1951 року в в селі Роздольне, Надеждинського району Приморського краю, зареєстрована та постійно проживає за адресою: вул. Толбухіна, буд., 3, кв., 8, Радомишльський район, Житомирська область.
08 вересня 2003 року помер батько позивачки ОСОБА_2 у віці 78 років в місті Радомишль, Житомирської області про що в книзі реєстрації актів про смерть 09 вересня 2003 року зроблено запис за №196, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ТП №229249, виданого 09 вересня 2003 року виконкомом Відділом реєстрації актів цивільного стану Радомишльського районного у правління юстиції Житомирської області.
Факт родинних відносин позивачки з батьком ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про народження серії ГЩ № 231728 яке видане 01 червня 1951 року за №152 Владивостоцьким рай бюро ЗАГС, де батько позивачки записаний - ОСОБА_2.
За життя ОСОБА_2 заповіту не складав та не посвідчував його, до складу спадкового майна після смерті останнього входить гараж № 39-а, позиція 28, вул. Петрівська, місто Радомишль Житомирської області.
Позивачка ОСОБА_1 подала заяву про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 до Радомишльської державної нотаріальної контори Житомирської області за результатами чого нотаріусом була заведена спадкова справа №103/2004 до майна померлого ОСОБА_2.
На даний час позивачка, як спадкоємиця яка прийняла спадщину шляхом подачі заяви про прийняття спадщини, звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на зазначений вище гараж, який належав її батьку ОСОБА_2, але нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на зазначений вище гараж, через те що він не введений в експлуатацію.
Судом встановлено, що Радомишльська міська рада дозволила ОСОБА_2 побудувати гараж на місці вказаному комісією, зазначивши це у своєму рішенні від 12.09.1975 року №251. Відповідно до п.2, п.3, 331 ЦК України, ОСОБА_2 є власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі будівництва, а право власності виникає з моменту завершення будівництва (створення майна) виникає з моменту прийняття його до експлуатації, чого він і не зробив за час свого життя.
Неможливість позивача отримати свідоцтво про право на спадщину, за наявністю перешкод - відсутності належних правовстановлюючих документів, є очевидним і не потребує додаткового пред'явлення позивачем суду Постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Звернення позивача до нотаріуса за такою постановою є формальною стороною спору і така постанова надається суду, коли звертається до суду за оформленням права власності без наявності перешкод, які є очевидними.
У зв'язку із тим, що позивачка не може отримати у нотаріуса свідоцтво право на спадщину, вона змушена звернутись до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно.
Право змінювати правовідносини, захищати порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи чи інтереси належить тільки суду, до компетенції якого згідно із законом є оформлення спадщини, оскільки в такому випадку вимоги про розподіл спадщини і визнання права власності на спадкове майно підлягають розгляду тільки судом.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність належних правових підстав для визнання права власності позивача на спадкове майно, а відтак позов підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного й у відповідності з ст. 55 Конституції України, ст.ст. 3, 15, 328, 1216-1218, 1223, 1225, 1268, 1277 ЦК України, ст. 131 ЗК України, ПП ВСУ «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», ПП ВСУ № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» та керуючись ст.ст. 3-4, 15, 60, 114, 118-120, 234 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Радомишльської міської ради, про визнання права власності на гараж - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на спадкове майно, а сааме: - гараж № 39-а, позиція 28, по вул. Петрівська, в місті Радомишль, Житомирської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Житомирської області через Радомишльський районний суд протягом десяти днів, починаючи з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя І. М. Невмержицький