Апеляційний суд Житомирської області
Справа №291/125/17 Головуючий у 1-й інст. Грек М. М.
Категорія 19 Доповідач Трояновська Г. С.
15 листопада 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Трояновської Г.С.
суддів: Миніч Т.І., Павицької Т.М.
з участю секретаря судового засідання Ковальської Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ружинської дільниці Попільнянського управління експлуатації газового господарства, Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомиргаззбут» про компенсацію нематеріальних втрат і гарантії виконання зобов'язань, та за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз» про компенсацію нематеріальних втрат і гарантії виконання зобов'язань
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 19 вересня 2017 року,
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в кінцевій редакції якого просила стягнути з відповідачів компенсацію нематеріальних втрат в сумі 35 450 000 грн., а також в подальшому до задоволення позовних вимог стягнути з відповідачів на її користь 5000 доларів США за кожен день. В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 18 травня 2016 року до її будинковолодіння прибули представники Ружинської дільниці Попільнянського управління експлуатації газового господарства та повідомили, що за нею рахується заборгованість за споживання газу в сумі 1614,83 гривні та попередили, що у разі несплати боргу газопостачання до будинку буде перекрито. 28 травня і 07 червня 2016 року позивачу надійшли листи з вимогою про сплату боргу, 1614,83 гривні та 1608,03 гривні відповідно, на користь відповідача, що не містили пояснень щодо суті претензії. 05 липня 2016 року позивачу надійшло попередження про припинення газопостачання у разі несплати заборгованості в сумі 2024,31 грн. 12 серпня 2016 року без попередження до подвір'я позивача прибули представники відповідача з екскаватором у супроводі працівників поліції та самовільно відключили газопостачання до будинку. Зазначала, що на той час мала переплату в сумі 320,79 грн., а тому вважає, що відключення постачання природного газу до будинку не ґрунтується на причині заборгованості. Вказаними діями позивачу завдано немайнових втрат.
08 червня 2017 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до суду до ПАТ «Житомиргаз», в якому просив зобов'язати відповідача сплатити на його користь компенсацію його нематеріальних втрат, а саме по 10 000,00 доларів США за кожний день порушення його прав та інтересів до моменту повного відновлення становища, починаючи з 12.08.2016 року; зобов'язати відповідача у разі невиконання рішення суду сплатити на його користь суму вартості 190г золота за кожен день неналежного виконання відповідних зобов'язань. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 12 серпня 2016 року всупереч встановленій процедурі, представниками відповідача припинено постачання природного газу до будинку, в якому він проживає. Вказував, що відключення газопостачання відбулося внаслідок виниклої у нього, на думку відповідача, заборгованості за надання вказаних послуг. Однак позивач зазначає, що заборгованості перед ПАТ «Житомиргаз» не має, а вказані дії відповідача свідчать про надмірну зацікавленість його у оформленні позивачем субсидії, від якої останній принципово відмовляється з власних причин.
Ухвалою Ружинського районного суду Житомирської області від 23 серпня 2017 року цивільні справи за позовом ОСОБА_1 до Ружинської Дільниці Попільнянського управління експлуатації газового господарства, Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомиргаззбут» про компенсацію нематеріальних втрат і гарантії виконання зобов'язань, та за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз» про компенсацію нематеріальних втрат і гарантії виконання зобов'язань об'єднано в одне провадження.
Рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 19 вересня 2017 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 звернулися із апеляційною скаргою, в якій просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Доводи апеляційної скарги в своїй сукупності аналогічні доводам, викладеним у позовних заявах.
Сторони в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 18.05.2016 року та 27.05.2016 року ТОВ «Житомиргаззбут» в особі Попільнянського ВР, було надіслано ОСОБА_1 листи-вимоги про наявність заборгованості з оплати послуг з газопостачання та необхідність її погашення, попередження про припинення газопостачання у разі несплати заборгованості (Том № 1 а.с. 5, 6).
У зв'язку із непогашенням боргу, 12.08.2016 року представниками Ружинської дільниці Попільнянського УЕГГ було проведено відключення від газопостачання житлового будинку № 16 по вул. 40-річчя перемоги в с. Роставиця, Ружинського району Житомирської області. Подачу газу було припинено шляхом перекриття та пломбування дворового вводу з встановленням заглушки. Показник лічильника на момент відключення - 91377 кубічних метрів. Акт підписаний трьома представниками Ружинської дільниці Попільнянського УЕГГ та представником ОСОБА_1 (Том № 1 а.с. 7).
Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 13 грудня 2016 року по справі 291/790/16-ц у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомиргаззбут» , третя особа - Публічне акціонерне товариство «ЖИТОМИРГАЗ» про зобов'язання підключити газопостачання та передати передплачений газ позивачу, відшкодування моральної шкоди відмовлено. Рішення набрало законної сили.
Вказаним рішення суду встановлено, що припинення газопостачання відбулося в зв'язку з непогашенням боргу згідно з вимогами Правил постачання природного газу, затверджених Постановою НКРЕКП № 2496 від 30.09.2016 р., жодного порушення щодо припинення газопостачання встановлено не було.
Крім цього апеляційним судом досліджено правильність проведених нарахувань, з'ясовано підстави виникнення заборгованості, а також правильність застосування пільгової норми у розмірі 50% при проведенні нарахувань.
Зазначений предмет позову - про компенсацію нематеріальних втрат і гарантії виконання зобов'язань грунтується на тих самих підставах, які вже були досліджені судом і не встановлено протиправності у діях відповідачів.
Натомість майнова та моральна шкода (ч.1 ст.1166, ч.1 ст.1167 ЦК України ) відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
А тому з урахуванням наведених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
Щодо позовних вимог ОСОБА_2 колегія судів приходить до такого.
Відповідно до ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_3О посилався на ті ж само обставини, що й ОСОБА_1, вказуючи про порушення його прав як споживача. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 є внуком ОСОБА_1З.(том №1 а.с.3).
Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками та продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулюються Законом від 12 травня 1991 р. № 1023-XII "Про захист прав споживачів". Цим Законом встановлено права споживачів, а також визначено механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Ураховуючи зазначене, судовий захист прав споживачів здійснюється загальними судами за правилами цивільного судочинства в порядку позовного провадження за позовами фізичних осіб - споживачів товарів, робіт і послуг.
Як вбачається з позовної заяви, предметом позову є компенсація нематеріальних витрат та гарантії виконання зобов'язань.
Згідно із ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.
Пунктом 22 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає безпідставними позовні вимоги ОСОБА_2, оскільки останнім, в силу ст. 10, 60 ЦПК України, не доведено яке право його як споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; суду не надано доказів, що підтверджують позов, а також існування будь-яких правовідносин між ним та відповідачем.
За таких обставин колегія суддів приходить висновку, що вирішуючи спір, суд першої інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), з урахуванням встановлених обставин і вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України, дійшов правильного й обґрунтованого висновку про відмову в задоволені позовів.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права при ухваленні рішення та зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.
Таким чином, підстав для скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 209, 218, 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 19 вересня 2017 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий Судді