Справа № 183/1679/17
№ 2/183/1683/17
06 листопада 2017 року
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Городецького Д.І.
секретаря Макаренко А.О.
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на дітей,
10 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на дітей.
09 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з уточненим позовом до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на дітей.
В обґрунтування вимог позивач ОСОБА_1 посилалася на те, що з 19.02.2011 року по 12.04.2016 року вона перебувала в шлюбі з відповідачем ОСОБА_3
Від шлюбу мають дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.
З травня 2015 року вона та відповідач не підтримують сімейні відносини, діти проживають з нею, перебувають на її утриманні.
На підставі рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03.11.2015 року з ОСОБА_3 на її користь були стягнуті аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини зі всіх видів заробітку (доходів) щомісяця, але не менше ніж 30% починаючи з 20.10.2015 року до досягнення дітьми повноліття
Позивач зазначила в заяві, що вона несе всі витрати на утримання дітей, відповідач ухиляється від сплати аліментів на утримання дітей, має значну заборгованість за зазначеними виплатами.
На підставі ст. 185 Сімейного кодексу України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також, той з батьків, до якого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, ї хворобою, каліцтвом тощо.).
Позивач зазначила, що вона несе додаткові витрати на утримання дітей, брати участь в зазначених витратах відповідач відмовляється, що змушує її звертатися до суду.
З вересня 2015 року по червень 2016 року за 10 місяців навчань сина у школі сучасного танцю у м. Новомосковську витрачено 2 800 грн. (10 міс. х 280 грн.)
За зазначений період часу транспортні витрати з урахуванням вартості проїзду з с. Івано-Михайлівка до м. Новомосковська - 17 грн., з м. Новомосковська до с. Івано-Михайлівка - 20 грн. - 1 548,00 грн.
За навчання дітей у дошкільній групі Івано-Михайлівського Навчального виховного закладу «Школа-дошкільний заклад» витрачено: за 2015 рік - 837,95грн. ; 2016 рік - 2 650,62 грн.; 2017 рік - 1 644,24 грн., а всього - 5 132,81 грн.
З вересня 2016 року по червень 2017 року за 10 місяців навчань дочки у школі сучасного танцю витрачено 1 760,00 грн. (44 суботи х 40 грн.)
За зазначений період часу транспортні витрати склали 1 811,00 грн.
Таким чином, з травня 2015 року по червень 2017 року крім витрат на одяг, взуття, харчування, ліку, дитячі іграшки, канцелярські товари, костюми для виступів, опалення будинку, було витрачено додатково кошти на розвиток інтелекту дітей, зайняття творчістю, їх духовний та фізичний розвиток в сумі 13 051, 81 грн.
Позивач зазначила в заяві, що у відповідності до ст. 174 СК України, дитячі речі, як окремий об'єкт належить виключно дитині, тому вони завжди мають слідувати за дитиною, як в юридичному, так і у фактичному розумінні.
Відповідач ОСОБА_3 порушив зазначені вимоги законодавства, привласнив дитячі речі (ліжка, стіл, стільці, шафи), в зв'язку з чим, у вересня 2016 року нею були здійснені додаткові витрати на придбання інвентаря (дитячий стіл «Леон») для розвитку здібностей дитини в сумі 2 886,00 грн.
ОСОБА_1 також зазначила, що з розвитком суспільства до особи пред'являється все більше вимог, що в першу чергу пов'язано із ускладненням процесу навчання, в зв'язку з чим, для повноцінної адаптації в суспільстві сина - першокласника нею було додатково витрачені кошти на придбання планшета Naomi C070010 Corsa7 3G 16GB Dark Grey в сумі 1 988,00 грн., який забезпечить розвиток, навчання та виховання школяра.
Для розвитку здібностей дитини були виписані періодичні видання:
-грудень 2015 р. - «Умійко» вартістю 165,20 грн.;
-листопад 2016 р. - «В гостях у казки» вартістю 228,00 грн.;
-лютий 2017 р. -«Карамельки» вартістю 313,91 грн.
Загальна вартість витрат на періодичні видання становить 707,11 грн.
З вересня 2015 року по червень 2017 року для занять з дітьми на матеріали було витрачено:
-грудень 2015 р. - 11,99 грн.;
-січень 2016 р. - 23,20 грн.;
-квітень 2016 р. - 70,94 грн.;
-червень 2016 р. - 118,48 грн.;
-липень 2016 р. - 144,11 грн.;
-серпень 2016 р. - 98,10 грн.;
-листопад 2016 р. - 60,00 грн.;
-січень 2017 р. - 84,00 грн.;
-лютий 2017 р. - 57,94 грн.;
-березень 2017 р. - 102,50 грн.
Загальна сума витрат за період з вересня 2015 року по червень 2017 року, які витрачені для придбання матеріалів для занять з дітьми з розвитку їх здібностей становить 771,17 грн.
Таким чином загальні додаткові витрати на розвиток здібностей дітей склали 19 315,09 грн.
В зв'язку з наведеним, в позовній заяві ОСОБА_1 просила суд стягнути на її користь ? частину понесених нею додаткових витрат на дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 що викликані особливими обставинами, а саме - розвитком творчих здібностей в сумі 9 657,55 грн.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник підтримали позов в повному обсязі, посилалися на підстави звернення до суду, викладені в заяві, просили суд задовольнити вимоги.
Відповідач ОСОБА_3 та його представник позов не визнали, посилалися на те, що заняття дітей у школі сучасного танцю безплатне, позивачем вносилися добровільні благодійні внески і не є обов'язковими, всі інші витрати, понесені позивачем не є особливими обставинами.
Заслухавши пояснення сторін, представників сторін, дослідивши надані сторонами докази, суд приходить до наступного.
У відповідності до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській, або адміністративній справі що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
03 листопада 2015 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області винесено та набрало законної сили рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дітей.
Рішенням суду встановлено, що ОСОБА_7 і ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03.11.2015 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 були стягнуті аліменти на утримання дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини зі всіх видів заробітку (доходів) щомісяця, але не менше ніж 30% починаючи з 20.10.2015 року до досягнення дітьми повноліття.
Встановлено, що у відповідності до рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 квітня 2016 року, шлюб між ОСОБА_3 і ОСОБА_7 було розірвано, після розірвання шлюбу ОСОБА_7 було присвоєне дошлюбне прізвище - Генюш.
Одним із найголовніших та найважливіших обов'язків батьків, що випливає не тільки з усталених моральних принципів нашого суспільства, а й чинного законодавства, є моральне виховання та матеріальне утримання дитини. Це, зокрема, виявляється в забезпеченні неповнолітньої дитини мінімально необхідними благами, що потрібні для її життя та виховання.
У відповідності до ст. 180 181 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Як зазначалося вище, з відповідача на користь позивача стягнуті аліменти на утримання дітей.
Утримання дитини передбачає витрати на: харчування дитини, її проживання, придбання одягу, оплату дошкільного закладу, навчання дитини у школі, в тому числі - придбання канцелярських товарів, іграшок, підручників, книжок, періодичних видань, тощо, витрати на позашкільні заняття, проїзд транспортом загального користування, на оплату житла та житлово-комунальних послуг, тобто, при стягнення аліментів на утриманні дитини враховуються зазначені витрати.
На підставі ст. 185 Сімейного кодексу України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також, той з батьків, до якого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, ї хворобою, каліцтвом тощо.). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Таким чином, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також, той з батьків, до якого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь не у всіх додаткових витратах на дитину, а тільки у тих додаткових витратах, що викликані особливими обставинами.
На обґрунтування вимог позивач посилалася на особливі обставини, а саме - розвиток здібностей дітей.
Позивачем ОСОБА_1 не надано обґрунтувань необхідності придбання дитині планшету Naomi C070010 Corsa7 3G 16GB Dark Grey вартістю 1 988,00 грн.
Суд приходить до висновку, що не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення витрат на дітей, які понесені в зв'язку з заняттями у школі сучасного танцю, оскільки згідно довідок Громадської організації «Творча спілка «Майбутнє хореографії» позивачем вносилася не оплата за заняття, а сплачувалися благодійні внески, які не є додатковими витратами на дітей.
Суд також приходить до висновку, що витрати на проїзд дітей для занять у школі сучасного танцю, оплата періодичних дитячих видань, придбання матеріалів для занять, придбання меблів для дитини входять до складу загальних витрат на дитину, в зв'язку з чим, зазначені витрати не є додатковими, які викликані особливими обставинами.
Враховуючи наведене, в задоволенні позовних вимог належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 213-215 ЦПК України, суд,
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на дітей - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Д.І. Городецький