іменем України
Справа № 210/3190/17
Провадження № 1-кп/210/439/17
"14" листопада 2017 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши в відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12017040710000669 від 12.03.2017року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, громадянина України, не працюючого, не навчається, не одруженого, на утриманні не має неповнолітніх та/або малолітніх дітей, не зареєстрований, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засуджений:
1) 26.02.2003 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу за ч. 1,2 ст. 190, ч. 2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі;
2) 05.02.2008 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу за ч. 1,2 ст. 190 КК України до 2 років позбавлення волі;
3) 23.03.2010 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу за ч. 2 ст. 263 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75, 76 п. 2, 3, 4 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;
4) 03.08.2012 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу за ч. 2, 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частина не відбутого покарання за вироком від 23.03.2010 року та остаточно визначено покарання у вигляді 3 років 1 місяця позбавлення волі;
5) 24.12.2012 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу за ст. 70, ч. 2, 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України приєднано частину не відбутого вироку від 01.10.2012 року та визначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі;
за правовою кваліфікацією у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, суд -
ОСОБА_4 , 11.03.2017 року, в ранковий час доби, знаходячись у дворі будинку АДРЕСА_2 , виявив паперовий згорток, в якому знаходилась граната РГН, споряджена підривачем УДЗ.. Розуміючи, що дані предмети конструктивно з'єднані в гранату, ОСОБА_4 поклав до кишень свого одягу та переніс до місця свого мешкання. Таким чином, ОСОБА_4 придбав бойові припаси без передбаченого законом дозволу.
11.03.2017 року о 14 годині 10 хвилин, біля будинку № 18 по вул. Матусевича в Металургійному районі м. Кривого Рогу, під час проведення поверхневої перевірки ОСОБА_4 виявлена та вилучена граната РГН підривачем УДЗ.
Згідно висновку судової балістичної експертизи № 35/5.2-185 від 08.06.2017 вилучені предмети 11.03.2017 року при огляді ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являються: підривачем УДЗ (ударно- дистанційний запал) промислового виробництва, військового призначення, який використовується для спорядження ручних гранат типу РГО, РГН, та конструктивно оформлений заряд вибухової речовини, спорядженої корпусом ручної осколкової, наступальної гранати РГН, промислового виробництва, які відносяться до категорії бойових припасів. Відповідно до акту знищення вибухових матеріалів або таких що їх нагадують № 43 від 18.07.2017 року, корпусгранати РГН та запал УДЗ придатні для здійснення вибуху.
Вищевказані дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України за ознаками незаконного придбання та носіння бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
31 липня 2017 року між прокурором Криворізької місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні №12017040710000669, та ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно угоди про визнання винуватості обвинувачений ОСОБА_4 беззаперечно визнав себе винним за обставинами викладеними в обвинувальному акті за ч. 1 ст. 263 КК України, прокурор і обвинувачений дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 263 КК України та покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 , а саме сторони погодилися на призначення ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі, та згідно ст.121 КПК України стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 судові витрати на залучення експерта для проведення балістичної експертизи у розмірі 494 гривень 35 копійок.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.
Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо злочинів середньої тяжкості, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні також просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 просив суд затвердити укладену 31 липня 2017 року угоду про визнання винуватості, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4 , беззастережно визнав себе винним, згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином, від якого потерпілих немає.
Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України. Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, при її затвердженні враховано обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому, а саме щире каяття, активне сприяння в розкритті злочину, відсутність обставин, які обтяжують відповідно ст. 67 КК України покарання, вчинення тяжкого злочину, особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває (Т.2 а.с. 43, 44), суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
За таких обставин, суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_4 вчинив інкриміноване кримінальне правопорушення, а тому ці його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 263 КК України за ознаками придбання та носіння бойових припасів без передбаченого законом дозволу, за якою йому належить призначити узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання.
Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні не обирався.
З обвинуваченого ОСОБА_4 підлягають стягненню процесуальні витрати за проведення судової вибухо-технічної експертизи у кримінальному провадженні в сумі 494,35 гривень.
Речовий доказ по кримінальному провадженню було знищено під час проведення експертного експерименту відповідно до Акту №43 знищення (знешкодження) вибухових матеріалів або таких, що їх нагадують від 18.07.2017 року.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314, 368, 370, 373, 374, 472, 474 та 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором Криворізької місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 (за участю захисника ОСОБА_5 .) від 31 липня 2017 року.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судової вибухо-технічної експертизи у розмірі 494 (чотириста дев'яносто чотири) гривень 35 (тридцять п'ять) копійок (одержувач платежу: УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпра Дніпропетровської області; номер рахунку: 31118115700004; МФО: 805012; код ЄДРПОУ: 37989274; найменування установи банку: ГУДКСУ у Дніпропетровській області; призначення платежу: за експертизу №35/5.2-185 від 08.06.2017).
Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні не обирався.
З дня набрання вироком законної сили ОСОБА_4 взяти під варту та відраховувати строк відбування покарання з моменту фактичного затриманняв порядку виконання цього вироку.
Матеріали кримінального провадження №12017040710000669 залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням у справі №210/3190/17, провадження №1-кп/210/439/17.
Вирок може бути оскаржений в порядку ст. 394 КПК України до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Згідно ч. 6 ст. 376 КПК України копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя: ОСОБА_1