Справа № 210/3462/17
Провадження № 2/210/1850/17
іменем України
"14" листопада 2017 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Хлистуненко О.В.
секретаря судового засідання Куксенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 13.01.1984 року між сторонами укладено шлюб. Фактичні шлюбні відносини між сторонами остаточно розірвані з червня 2007 року. Малолітніх або неповнолітніх дітей з відповідачем не мають. Питань майнового характеру не мають. Тому просить суд розірвати шлюб.
Позивач до початку судового засідання надав до суду заяву про можливість розгляду справи за його відсутності, на позовних вимогах наполягає.
Відповідачка до початку судового засідання надала до суду заяву про можливість розгляду справи за її відсутності, позовні вимоги визнає, не заперечує щодо розірвання шлюбу, яас на примирення не потрібен.
Враховуючи викладене, суд вважає, що судове засідання можливо провести без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ст.197 ЦПК України.
Вивчивши матеріали цивільної справи суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги позивача з урахуванням наступного.
Судом встановлено, що 13.01.1984 року між сторонами по справі, Архміськбюро РАЦС м. Архангельськ-55, було укладено шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис № 1-А (а.с. 5).
У відповідності до положень ч.1 ст. 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
З урахуванням вимог статті 112 Сімейного Кодексу України судом з'ясовано фактичні взаємини подружжя, дійсні причини про розірвання шлюбу, взято до уваги наявність малолітніх дітей, ті обставини, що Відповідачка спільно з позивачем тривалий час не проживає, спору щодо проживання дитини не має, а також інші обставини життя подружжя.
Судом встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін, що має істотне значення, тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та розірвання шлюбу.
Відповідно до ст. 113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідач ОСОБА_3. бажає залишити прізвище, взяте під час шлюбу ОСОБА_3.
Згідно ч.2 ст.114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
На підставі викладеного та керуючись положеннями ст.ст. 105, 109, 110, 112, 113, 114 СК України, ст.ст. 10, 11, 174, 209, ЦПК України,суд -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, що зареєстрований 13.01.1984 року Архміськбюро РАЦС м. Архангельськ-55, актовий запис № 1-А - розірвати.
Після розірвання шлюбу відповідачці залишити прізвище, взяте під час укладання шлюбу ОСОБА_3.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Рішення може бути оскаржено особами, які не були присутні під час оголошення рішення у той самий термін, та тим самим шляхом з моменту отримання ними рішення суду.
Суддя: О. В. Хлистуненко