Провадження №2а/200/767/17
Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність в порядку письмового провадження.
Представник відповідача до суду не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, заяв та клопотань про перенесення слухання справи до суду не надав.
Справа розглядається у відповідності до ч.4 с. 122 КАС України, на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, прихожу до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Як встановлено з матеріалів справи, відповідно до ч.2 ст.391 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт», та на підставі акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 06.04.2017 року Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва було винесено наказ від 06.04.2017 року №110, яким скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція нежитлових приміщень з прибудовою під магазин продовольчих та непродовольчих товарів за адресою: м.Київ, Деснянський район, пр.Лісовий, 4» від 05.01.2017 року №КВ 083170052232. Замовник будівництва - ТОВ «Істрейт».
Підставою винесення вищевказаного наказу слугувало те, що Замовником будівництва затверджено проектну документацію, яка суперечить вимогам законодавства у сфері містобудівної діяльності, чим порушено ст.23 Закону України «Про архітектурну діяльність».
Відповідно до ст.23 Закону України «Про архітектурну діяльність», замовники на проектування і будівництво об'єктів архітектури мають право затверджувати проект, якщо він не суперечить законодавству, містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки
Відповідно до ч.2 ст. ст.391 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Однак, відповідачем не зазначено, які саме дані слугували для скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, що в свою чергу є порушенням норм чинного законодавства України.
Також суд приходить до висновку, що на момент реєстрації зазначеної вище декларації, вона відповідала вимогам містобудівного законодавства України.
Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Приймаючи до уваги викладене, прихожу до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Істрейт» є законним та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.94 КАС України, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 1600 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.293 Кодексу України про адміністративні порушення, ст.ст.11,71,122,159,161-163 КАСУ, суддя, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Істрейт» до Департаменту з питань державного архітектурно - будівельного контролю міста Києва про визнання протиправним та скасування наказу №110 від 06.04.2017 року - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва №110 від 06.04.2017 року «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт».
Стягнути з Департаменту з питань державного архітектурно - будівельного контролю міста Києва (код ЄДРПОУ 40224921) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Істрейт» (код ЄДРПОУ 37213365) судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань у розмірі 1600 грн.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська. Копія апеляційної скарги повинна бути одночасно направлена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
.