"09" листопада 2017 р.Справа № 916/23/17
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Будішевської Л.О.,
Суддів: Мишкіної М.А., Таран С.В.,
при секретарі судового засідання: Бєлянкіній Г.Є.,
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1,
від відповідача 1 - ОСОБА_2,
від відповідача 2 - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій матері та дитини по реабілітації хворих з захворюванням органів зору «Зелений мис» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»
на рішення господарського суду Одеської області від 22.05.2017
у справі № 916/23/17
за позовом Фонду державного майна України
до відповідачів:
1. Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій матері та дитини по реабілітації хворих з захворюванням органів зору «Зелений мис» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»,
2. Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»
про виселення,
В січні 2017 року Фонд державного майна України звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій матері та дитини по реабілітації хворих з захворюванням органів зору «Зелений мис» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення останнього з об'єктів нерухомого майна загальною площею 5771,3 кв.м, розташованих за адресою: м. Одеса, проспект Свободи, 101.
Позивач, з посиланням на рішення господарського суду Одеської області від 09.12.2011 у справі № 3/17-4225-2011, залишене без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.02.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 23.12.2013, яким визнано за державою в особі Фонду державного майна України право власності на об'єкти нерухомого майна загальною площею 5771,3 кв.м, розташовані за адресою: м. Одеса, проспект Свободи, 101, зазначив, що відповідач продовжує використовувати дане державне майно, що негативно відображається на можливості державних органів приватизації виконувати покладені на них законодавством обов'язки та реалізовувати своє право, як власника зазначеного об'єкта.
Позивач зазначив, що на виконання наказу Фонду державного майна України від 18.05.2012 за № 711 “Про організацію роботи з реєстрації права власності на майно загальносоюзних громадських об'єднань (організацій) колишнього Союзу PCP, яке повертається у власність держави за рішенням суду” (а.с. 21 т. 1) ОСОБА_4 відділенням Фонду державного майна України по Одеській області зареєстровано право власності на вищевказане нерухоме майно за державою в особі Фонду, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.12.2016 за № 76106012 ( а.с. 22 т. 1). Однак всупереч вимогам ст. 317, 319 ЦК України та вищезазначеними рішеннями судів, спірне майно продовжує використовувати ДП „Клінічний санаторій матері та дитини по реабілітації хворих з захворюванням органів зору „Зелений мис” ЗАТ ЛОЗПУ „Укрпрофоздоровниця”.
Крім того, позивач зазначив, що з боку керівництва санаторію чиняться перешкоди щодо доступу на територію санаторію фахівців регіонального відділення, що підтверджується листом регіонального відділення від 06.12.2016 за № 01-09-06253 ( а.с. 23 т. 1) та актом про недопущення до обстеження нерухомого майна санаторію „Зелений мис” (а.с. 25 т. 2).
19.01.2017 від ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця” надійшло клопотання про залучення останнього до участі у справі в якості третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, яке задоволено ухвалою суду від 19.01.2017.
Товариство, в свою чергу, зазначило, що на підставі установчого договору від 04.12.1991 Федерацією профспілок України та Фондом соціального страхування України було створено ЗАТ „Укрпрофоздоровниця” та до статутного фонду створеного товариства передано основні фонди санаторно-курортних закладів, у тому числі будинок відпочинку „Зелений мис”, розміщений за адресою: пр-т Свободи, 101, м. Одеса. Відповідно до свідоцтва про право власності від 04.01.2002 ЗАТ „Укрпрофоздоровниця” стало власником нежитлових будівель загальною площею 5771,3 кв.м, що розташовані за адресою м. Одеса, пр-т Свободи, 101. В подальшому Товариство передало майно санаторію „Зелений мис” у користування своєму дочірньому підприємству - ДП „Клінічний санаторій матері та дитини по реабілітації хворих з захворюванням органів зору „Зелений мис”. Як зазначив заявник, на сьогоднішній день, не зважаючи на визнання незаконними та скасування рішення, свідоцтва та визнання права власності за державою все майно санаторію „Зелений мис” знаходиться у фактичному володінні ДП „Зелений мис” ЗАТ „Укрпрофоздоровниця”, дане майно було передано санаторію в господарське відання з боку ПрАТ „Укрпрофоздоровниця”. Крім того, у відповідності до норм статуту дочірнє підприємство підпорядковано ПрАТ „Укрпрофоздоровниця” і керівництво санаторію не вправі самостійно приймати рішення та розпоряджатись майном. Також заявник вказав, що на сьогоднішній день не проведено інвентаризацію та не підписано акт приймання-передачі об'єктів нерухомості, що розташовані за адресою м. Одеса, проспект Свободи, 101, у володіння держави в особі Фонду державного майна України.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.03.2017 залучено до участі у справі в якості іншого відповідача - ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця”, як попереднього власника спірного майна.
Відповідач - ДП „Клінічний санаторій матері та дитини по реабілітації хворих з захворюванням органів зору „Зелений мис” ЗАТ „Укрпрофоздоровниця”, в якості заперечень на позов зазначив, що право власності на об'єкт нерухомого майна у держави в особі Фонду державного майна України виникло лише після державної реєстрації такого речового права, а саме 12.12.2016. Отже докази, на які посилається позивач щодо перешкоди доступу на територію санаторію фахівців регіонального відділення (лист регіонального відділення від 06.12.2016 № 01-09-06253 та акт про недопущення до обстеження нерухомого майна санаторію «Зелений мис») не можуть буди прийняті судом до уваги, оскільки до 12.12.2016 Фонд державного майна України не був власником даних об'єктів нерухомого майна.
Крім того, посилання позивача на ст. 391 ЦК України не можуть бути прийняті до уваги, оскільки з аналізу вказаної норми вбачається, що вона регулює захист права власності не в будь-якому випадку, а саме в разі його порушення шляхом вчинення перешкод у здійсненні власником його правомочностей з користування та (або) розпорядження майном. Цей спосіб захисту спрямований на усунення порушення прав власника, які не пов'язані з позбавленням володіння майном, в разі ж порушення прав власника щодо його правомочності з володіння належним йому майном цивільне законодавство передбачає інші способи його захисту шляхом вчинення віндикаційного позову. Отже позивачем було обрано невірний спосіб захисту свого права, а саме: шляхом «виселення».
В якості доказу перебування відповідача на спірному об'єкті, представником Фонду надано суду Акт обстеження від 07.04.2017 (а.с. 216 т.1), відповідно до якого 07.04.2017 об 15:00 год. працівниками ОСОБА_4 відділення Фонду ОСОБА_5 та ОСОБА_6 здійснено обстеження санаторію та було встановлено знаходження на території його працівників, а саме: охорони, головного бухгалтера та в.о. директора ОСОБА_7
Представник санаторію «Зелений мис», заперечуючи проти доводів позивача, зазначив, що останній ніяким чином не перешкоджає Фонду державного майна України у реалізації його прав, докази протилежного в матеріалах справи відсутні. Зазначив, що з 27.02.2017 припинено постачання електроенергії, доказом чого є лист ПАТ «ЕК «Одесаобленерго» від 30.03.2017 № 140/03-149.
Крім того відзначив, що з 22.02.2017 господарська діяльність підприємства фактично паралізована ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 22.02.2017 у справі №522/3205/17 про забезпечення позову.
Рішенням господарського суду Одеської області (суддя Петров В.С.) позов Фонду державного майна України до ДП «Клінічний санаторій матері та дитини по реабілітації хворих з захворюванням органів зору «Зелений мис» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» про виселення задовольнено частково. виселено відповідача 1 з об'єктів нерухомого майна загальною площею 5771,3 кв.м, розташованих за адресою: м. Одеса, проспект Свободи, 101, також стягнуто з останнього на користь позивача 1378 грн. судового збору. В задоволенні позову до відповідача 2 відмовлено.
Суд першої інстанції зазначив, що статус спірного майна, як державної власності, встановлений в рішенні суду у справі № 3/17-4225-2011, а відповідач 1, ігноруючи вказане рішення суду продовжує самовільно, без правових підстав утримувати об'єкти нерухомості.
Не погодившись з рішенням суду, Дочірнє підприємство «Клінічний санаторій матері та дитини по реабілітації хворих з захворюванням органів зору «Зелений мис» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» звернулось з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апелянт зазначив, що посилання позивача на лист ОСОБА_4 відділення Фонду від 06.12.2016 №01-09-06253 та акт про недопущення до обстеження нерухомого майна санаторію «Зелений мис» від 25.05.2016 за підписом ОСОБА_6 складений ще до того, як у позивача було зареєстроване право власності на нерухоме майно. Крім того, пояснення ОСОБА_6 про те, що акт підписаний з боку санаторію «Зелений мис» ОСОБА_7, не відповідає дійсності. Зазначив, що акт обстеження від 07.04.2017 був складений у приміщенні ОСОБА_4 відділення Фонду державного майна, наведене свідчить про те, що 07.04.2017 взагалі не було ніякого обстеження території працівниками Фонду. Доказом того, що санаторій не здійснює діяльність за адресою: м. Одеса, пр. Свободи, 101, є припинення електропостачання від 21.02.2017 та відсутність співробітників санаторію за зазначеною адресою.
Підставою для скасування рішення суду від 23.05.2017, на думку скаржника, є також обраний позивачем невірний спосіб захисту порушеного права, оскільки позивач подав до суду негаторний позов, з посиланням на ст. 391 ЦК України, в той час як цивільним законодавством передбачено захист права власності, щодо майна яке не перебуває у володінні власника, шляхом подачі віндикаційного позову.
В процесі розгляду апеляційної скарги відповідачі звертались до суду апеляційної інстанції з клопотаннями про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 815/3318/17, яка розглядається Приморським районним судом м. Одеси. за позовом Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" до державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради ОСОБА_8, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: Фонду державного майна України, Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій матері та дитини по реабілітації хворих з захворюванням органів зору "Зелений мис" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", Одеської міської ради, Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради про визнання нечинним та скасування рішення Державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради ОСОБА_8 № 32981419 від 16.12.2016 р.
Ухвалою суду від 26.10.2017 у задоволенні клопотання відповідача 1 та відповідача 2 про зупинення провадження у справі № 916/23/17 відмовлено.
В судовому засіданні представником скаржника заявлено клопотання про призначення у справі судово-економічної експертизи, яке мотивоване необхідністю встановлення загальної площі об'єктів нерухомого майна ДП «Зелений мис» за первинними документами, яке колегією суддів відхилено, у зв'язку з його безпідставністю та необґрунтованістю.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
На підставі установчого договору від 04.12.1991 Федерацією профспілок України та Фондом соціального страхування України було створене Закрите акціонерне товариство «Укрпрофоздоровниця» та передано до статутного фонду створеного товариства основні фонди санаторно-курортних закладів, у т.ч. будидок відпочинку «Зелений мис», розташований за адресою: м. Одеса, пр. Свободи, 101.
На підставі рішення ради ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» від 20.05.1999 № РІ-6 будинок відпочинку «Зелений мис» реорганізовано в санаторій «Зелений мис».
Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 27.12.2001 № 902 доручено у встановленому порядку оформити та видати ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» свідоцтво про право власності та об'єкти нерухомого майна санаторію «Зелений мис».
Відповідно до свідоцтва про право власності від 04.01.2002 № 015978 (а.с.147 т.1) ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» стало власником нежитлових будівель, загальною площею 5771,3 кв.м., розташованих за адресою: м. Одеса, пр. Свободи, 101.
В подальшому, рішенням господарського суду Одеської області від 09.12.2011 у справі № 3/17-4225-2011, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.02.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 23.12.2013 визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Одеської міської ради віл 27.12.2001, визнано незаконним та скасовано свідоцтво про право власності від 04.01.2002 № 015978, визнано за державою в особі Фонду державного майна України право власності на об'єкти нерухомого майна загальною площею 5771,3 кв.м, зазначені у вищезазначеному свідоцтві, які розташовані за адресою: м. Одеса, проспект Свободи, 101.
На виконання наказу Фонду державного майна України від 18 травня 2012 року № 711 (а.с. 21 т.1 ) “Про організацію роботи з реєстрації права власності на майно загальносоюзних громадських об'єднань (організацій) колишнього Союзу PCP, яке повертається у власність держави за рішенням суду” ОСОБА_4 відділенням Фонду державного майна України по Одеській області зареєстровано право власності на вищевказане нерухоме майно за державою в особі Фонду державного майна України.
З матеріалів справи вбачається, що нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Одеса, пр. Свободи, 101 продовжує використовувати Дочірнє підприємство «Клінічний санаторій матері та дитини по реабілітації хворих з захворюванням органів зору «Зелений мис» Закритого акціонерного товариства «Укрпрофоздоровниця», що підтверджується наступним.
25.05.2016 з метою проведення технічної інвентаризації вищезазначеного об'єкта, співробітником Фонду державного майна України ОСОБА_6 здійснено виїзд за адресою: м. Одеса, пр. Свободи, 101, але на територію санаторію ОСОБА_6 не допустили, про що було складено відповідний акт про недопущення до обстеження нерухомого майна санаторію «Зелений мис» від 25.06.2016 (а.с. 25 т.1).
ОСОБА_4 відділення Фонду державного майна від 06.12.2016 № 01-09-06253 першому заступнику Голови Фонду ОСОБА_9 повідомлено про чинення перешкод керівництвом санаторію щодо доступу до території працівників відділення (а.с. 23-24 т. 1).
В подальшому, Фонд державного майна України доручив ОСОБА_4 відділенню здійснити перевірку з виїздом на місце, з метою надання господарському суду доказів перебування відповідача 1 за місцем розташування спірного нерухомого майна (а.с. 230 т.1).
За результатами зазначеної перевірки, представниками регіонального відділення встановлено факт перебування на території працівників санаторію, зокрема: головного бухгалтера та в.о. директора ОСОБА_7, про що було складено акт обстеження від 07.04.2017.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Статтею 317 ЦК України визначено зміст права власності, частиною 1 якої передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч.1 ст. 319 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно ст. 326 ЦК України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.
Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Доводи скаржника з приводу Акта про недопущення до обстеження нерухомого майна санаторію «Зелений мис» від 25.05.2016, як неналежного доказу, оскільки останній складений ще до реєстрації права власності спірного нерухомого майна за державою в особі Фонду, судом до уваги не приймаються. В даному випадку мова йде саме про недопущення працівників Фонду на територію санаторію, незважаючи на прийняте рішення господарського суду у справі № 3/17-4225-2011, що є безпосередньо порушенням прав та законних інтересів власника майна.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно положень ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Посилання скаржника на те, що акт про обстеження від 07.04.2017 складено в приміщенні ОСОБА_4 відділення Фонду, не заслуговують на увагу, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_7 07.04.2017 надав працівникам Фонду для ознайомлення копію наказу ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» від 26.01.2017 №03-К про звільнення з посади директора підприємства ОСОБА_10 та призначення ОСОБА_7 виконуючим обов'язків директора підприємства.
Відповідно до копії даного наказу, останній підписаний власним підписом ОСОБА_7 («Согласно с оригіналом И.О. директора /підпис/ ОСОБА_7»), що в свою чергу ще раз підтверджує факт перебування працівників Дочірнього підприємства «Зелений мис» на спірній території.
Щодо доводів апелянта з приводу відсутності підпису в.о. директора в акті про обстеження від 07.04.2017, колегія суддів, зазначає, що відповідно до доручення Фонду державного майна України та пояснень в судовому засіданні головного спеціаліста відділу управління державним майном ОСОБА_4 відділення Фонду державного майна України по Одеській області ОСОБА_6, викладених в протоколі судового засідання від 22.05.2017 (а.с. 2-4 т. 2) перевірка 07.04.2017 була здійснена не з метою брати пояснення у працівників, а саме з метою встановлення факту їх знаходження на вказаному об'єкті.
Посилання скаржника на попередження ПАТ «Одесаолбенерго» про припинення постачання електроенергії (а.с. 204 т.1) та лист енергопостачальної компанії від 30.03.2017 №140/03-149 про припинення постачання електроенергії, як на докази відсутності перебування відповідача 1 на об'єкті, судом до уваги не приймаються, оскільки припинення постачання електроенергії не може вважатися доказом того, що на зазначеному об'єкті відсутнє знаходження працівників підприємства.
Щодо посилання апелянта, як на підставу скасування рішення на неправильно обраний позивачем спосіб захисту свого права, шляхом застосування норми ст. 391 ЦК України, колегія суддів зазначає наступне.
Оскільки право Фонду державного майна як власника спірного майна встановлено рішенням суду від 09.12.2011 у справі № 3/17-4225-2011, яке згідно ч. 5 ст. 124 Конституції України є обов'язковим до виконанням на всій території України та даний факт не заперечується і відповідачами, також враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні докази звільнення ДП «Зелений мис» спірних об'єктів нерухомості вже після здійснення позивачем реєстрації права власності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що в даному випадку позивачем правильно обрано захист свого права шляхом подання негаторного позову.
Враховуюче вищевикладене, також те, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду Одеської області від 22.05.2017, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, суд
Рішення господарського суду Одеської області від 22.05.2017 року у справі № 916/23/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Повний текст постанови складено 14.11.2017 року.
Головуючий суддя Л.О. Будішевська
Суддя М.А. Мишкіна
Суддя С.В. Таран