Ухвала від 13.11.2017 по справі 910/15263/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"13" листопада 2017 р. Справа №910/15263/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Тарасенко К.В.

Майданевича А.Г.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хирів-Рент-Інвест"

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2017

у справі № 910/15263/17 (суддя Пінчук В.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хирів-Рент-Інвест"

до Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції

про визнання недійним п. 6.2.1 та п. 6.2.2 договору про закупівлю за державні кошти від 20.05.2016 № 23Р

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.10.2017 у справі № 910/15263/17 в позові відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Хирів-Рент-Інвест" звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2017 у справі № 910/15263/17 скасувати повністю та прийняти нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

До апеляційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, однак, в прохальній частині апеляційної скарги міститься клопотання про відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення судом у справі № 910/15263/17, у зв'язку із скрутним фінансовим становищем.

Згідно із ст. 8 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі; суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до п. 3 листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" від 12.11.2015 № 01-06/2093/15 із змінами і доповненнями, за змістом положень статті 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом; при цьому сплата судового збору може бути відстрочена чи розстрочена на строк не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Слід вказати, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін; клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом; особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановлених порядку і розмірі (п. 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Згідно із ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Додані до апеляційної скарги копія витяги із особового рахунку не можуть вважатись належним доказом, що стан скаржника перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановлених порядку і розмірі, оскільки скаржником не додано доказів того, що у підприємства є виключно лише рахунки, вказані у витягах.

Отже скаржником не підтверджено того, що його майновий стан перешкоджав сплаті судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Таким чином, клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору до прийняття судового рішення у цій справі, не підлягає задоволенню, як таке, що не підтверджене доказами про майновий стан скаржника на дату подання апеляційної скарги, у зв'язку з чим є необґрунтованим.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Звернути увагу на те, що згідно із ч. 4 ст. 97 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

Керуючись ст. 86, п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Хирів-Рент-Інвест" в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

2. Не приймати до розгляду та повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Хирів-Рент-Інвест" апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2017 у справі № 910/15263/17 із доданими документами.

3. Справу № 910/15263/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді К.В. Тарасенко

А.Г. Майданевич

Попередній документ
70247565
Наступний документ
70247567
Інформація про рішення:
№ рішення: 70247566
№ справи: 910/15263/17
Дата рішення: 13.11.2017
Дата публікації: 20.11.2017
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Київський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Визнання договорів (правочинів) недійсними; надання послуг