04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"25" жовтня 2017 р. Справа№ 916/4354/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсакової Г.В.
суддів: Хрипуна О.О.
Яковлєва М.Л.
при секретарі судового засідання Кравченко Х.С.
за участю представників:
від позивача: Чернова Г.А. - за довіреністю;
від відповідача: Клібанська Л.І. - за довіреністю;
від третьої особи 1: Арійчук Є.К. - за довіреністю;
від третьої особи 2: Періна А.Д.- за довіреністю;
від третьої особи 3: Кушнеров С.О. - за довіреністю;
розглянувши апеляційну скаргу Одеської обласної ради на рішення господарського суду міста Києва від 17.05.2017 (дата підписання 08.06.2017)
у справі № 916/4354/15 (суддя Якименко М.М.)
за позовом Одеської міської ради
до Одеської обласної ради
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1) Комунальної установи "Міська поліклініка № 29",
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 2) Управління обласної ради з майнових відносин
3) Комунальної установи "Одеська обласна клінічна лікарня"
про визнання недійсним свідоцтва про право власності
У жовтні 2015 року Одеська міська рада звернулася до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Одеської обласної ради про визнання недійсним свідоцтва про право власності від 03.03.2009 року серії АА 273106, видане Одеською обласною радою територіальним громадам сіл, селищ, міст області в особі Одеської обласної ради на майновий комплекс Одеської обласної клінічної лікарні загальною площею 69525,5 кв.м., розташований за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, 26, в частині включення будівлі поліклініки № 29, якій відповідає літ. "О" майнового комплексу у зв'язку з порушенням права власності територіальної громади міста Одеси на це майно, яке остання набула у встановленому законом порядку під час розмежування державного майна між загальнодержавною та комунальною власністю.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.10.2015 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Комунальну установу «Міська поліклініка № 29».
Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.11.2015 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління обласної ради з майнових відносин.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.03.2016 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунальну установу "Одеська обласна клінічна лікарня".
Рішенням господарського суду Одеської області від 13.06.2016 позов задоволено та визнано недійсним свідоцтво про право власності від 03.03.2009 року серії АА 273106, видане Одеською обласною радою територіальним громадам сіл, селищ, міст області в особі Одеської обласної ради на майновий комплекс Одеської обласної клінічної лікарні загальною площею 69525,5 кв.м., розташований за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, 26, в частині включення будівлі поліклініки № 29, якій відповідає літ. "О" майнового комплексу.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.09.2016 зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 23.11.2016 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.09.2016 та рішення господарського суду Одеської області від 13.06.2016р. скасовано, справу № 916/4354/15 передано до господарського суду Одеської області для виконання ним вимог частини першої статті 17 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.12.2016 матеріали справи № 916/4354/15 передано за підсудністю до господарського суду міста Києва.
Рішенням господарського суду міста Києва від 17.05.2017 у справі № 916/4354/15 позов задоволено, визнано недійсним свідоцтво про право власності від 03.03.2009 року серії САА № 273106, видане Одеською обласною радою територіальним громадам сіл, селищ , міст області в особі Одеської обласної ради на майновий комплекс Одеської обласної клінічної лікарні, загальною площею 69 525,5 кв.м., розташований за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, 26, в частині включення будівлі поліклініки № 29, якій відповідає літ. "О" майнового комплексу; стягнуто з Одеської обласної ради на користь Одеської міської ради 1 218 грн. 00 коп. судового збору.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Одеська обласна рада звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 17.05.2017 у справі № 916/4354/15 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Разом з цим, скаржник просить суд поновити пропущений процесуальний строк для подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції помилково вважає встановленими, а також невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.08.2017 колегією суддів у складі: головуючого судді Корсакової Г.В., суддів: Яковлєва М.Л., Чорної Л.В. поновлено Одеській обласній раді строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 17.05.2017 у справі № 916/4354/15, прийнято апеляційну скаргу Одеської обласної ради на рішення господарського суду міста Києва від 17.05.2017 у справі № 916/4354/15 до провадження, розгляд справи призначено на 20.09.2017.
28.08.2017 через канцелярію суду від Одеської міської ради надійшло клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції. Проведення відеоконференції позивач просить доручити Одеському апеляційному господарському суду.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 доручено Одеському апеляційному господарському суду (65119 м. Одеса, пр. Шевченка, 29) забезпечити проведення судового засідання у справі № 916/4354/15 в режимі відеоконференції в приміщенні вказаного суду 20.09.2017 о 12:20 за участю представника Одеської міської ради.
12.09.2017 через канцелярію суду від третьої особи 3 надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника третьої особи 3.
12.09.2017 через канцелярію суду від третьої особи 3 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Відповідно до розпорядження начальника управління Київського апеляційного господарського суду № 09-53/3776/17 від 19.09.2017 у зв'язку з виходом судді Чорної Л.В. у відпустку, які не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), призначено повторний автоматизований розподіл справи № 916/4354/15.
Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 19.09.2017 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Корсакової Г.В., суддів: Хрипуна О.О., Яковлєва М.Л.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2017 прийнято справу № 916/4354/15 за апеляційною скаргою Одеської обласної ради на рішення господарського суду міста Києва від 17.05.2017 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Корсакова Г.В., судді: Хрипун О.О., Яковлєв М.Л.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2017 розгляд справи відкладено на 11.10.2017; доручено Одеському апеляційному господарському суду забезпечити проведення судового засідання у справі № 916/4354/15 в режимі відеоконференції в приміщенні вказаного суду.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2017 розгляд справи відкладено на 25.10.2017; доручено Одеському апеляційному господарському суду забезпечити проведення судового засідання у справі № 916/4354/15 в режимі відеоконференції в приміщенні вказаного суду.
В судовому засіданні 25.10.2017 представники відповідача, третіх осіб 2 та 3 підтримали апеляційну скаргу, просили суд її задовольнити, скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Представники позивача та третьої особи 1 заперечили проти задоволення апеляційної скарги та просили суд оскаржуване рішення залишити без змін.
Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно із ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідно до Свідоцтва САА № 273106 власником майнового комплексу Одеської обласної клінічної лікарні, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, 26 загальною площею 69525,5 кв.м., яка складається з головного корпусу літ. "А", консультативної поліклініки літ. "Б", будівлі поліклініки № 29 літ. „О", будинку променевої терапії літ. "В", акушерського корпусу літ. "Г", господарського корпусу літ. "Д", трансформаторної підстанції літ. "Е", "Ж", "Ю", "З", "И", моргу літ. "К", складу літ. "М", сховища ГО літ. "Н", басейнів № 1-2, свердловини № 3, огорожі № 4-11, мостіння І, відображені у технічному паспорті від 12.08.2008р. є територіальні громади сіл, селищ, міст області в особі Одеської обласної ради.
Свідоцтво САА № 273106 видано на підставі рішення Одеської обласної ради від 25.11.1991 №266-ХХІ "Про розмежування державного майна між власністю обласної Ради, міст обласного підпорядкування і районів області".
В обґрунтування заявлених позовних вимог Одеська міська рада, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 № 311 та рішення Одеської обласної ради народних депутатів від 25.11.1991 №266-ХХІ, вказує, що саме вона під час розмежування державного майна між загальнодержавною та комунальною власністю набула право власності на спірну будівлю поліклініки № 29.
Відповідно до ст.49 Закону України "Про власність", який діяв на час розмежування майна між загальнодержавною власністю та власністю адміністративно-територіальних одиниць, володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом, арбітражем, третейським судом.
Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.
Відповідно до ст. 329 ЦК України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.
Відповідно до постанов Верховної Ради УРСР від 08.12.90 "Про порядок введення в дію Закону Української РСР "Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування", від 26.03.91 "Про введення в дію Закону Української РСР "Про власність" 05.11.1991 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)" (далі по тексту - Постанова КМУ №311 від 05.11.1991), якою затвердив перелік державного майна України, що передається у власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності).
Згідно вищевказаного переліку до власності областей передано, зокрема, багатопрофільні та спеціалізовані лікарні для дорослих і дітей, пологові будинки, госпіталі для інвалідів Вітчизняної війни, диспансери, поліклініки, санаторії для лікування дорослих і підлітків, хворих на туберкульоз, дитячі спеціалізовані санаторії, станції переливання крові, станції швидкої та невідкладної медичної допомоги, будинки дитини, санітарно-епідеміологічні, дезинфекційні станції, бюро судово-медичної експертизи та патолого-анатомічні бюро, центри "Здоров'я", аптечні склади, магазини аптечні та оптики, будинки-інтернати для престарілих та інвалідів, бальнео- і грязелікарні, молочні кухні, лікарняні амбулаторії, фельдшерсько-акушерські пункти, медичні бібліотеки, медичні училища, інші місцеві підприємства, організації та установи, крім тих, що перебувають у відомчому підпорядкуванні.
У відповідності до постанови КМУ №311 від 05.11.1991 прийнято рішення Одеської обласної ради народних депутатів від 25.11.1991 року №266-ХХІ (далі по тексту - Рішення від 25.11.1991 року №266-ХХІ), яким затверджено перелік державного майна, що передається у власність області, міст обласного підпорядкування та районів області.
Пунктом 4 рішення від 25.11.1991 №266-ХХІ відділам, управлінням та комітетам облвиконкому, іншим органам, уповноваженим управляти державним майном, було доручено здійснити до січня 1992 року передачу державного майна до комунальної власності у відповідності із затвердженими цим рішенням переліками.
Згідно з додатком №2 до рішення від 25.11.1991 року №266-ХХІ до власності м. Одеса було передано, зокрема, районні поліклініки.
Згідно з рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 06.04.1992 № 104 „Про приймання до комунальної власності міста державного майна житлово-комунального господарства, охорони здоров'я, народної освіти та культури" затверджено акт приймання-передачі державного майна в комунальну власність м. Одеси по галузі „Охорона здоров'я від 12.02.1992р., складеного на підставі вищевказаної постанови КМУ від 05.11.1991 № 311 та рішення обласної ради народних депутатів від 25.11.1991 №226-ХХІ, згідно якого відділ охорони здоров'я Одеського облвиконкому передав, а відділ охорони здоров'я Одеського міськвиконкому, за дорученням міськвиконкому, прийняв державне майно згідно з переліком, до якого увійшли 78 об'єктів охорони здоров'я.
Як вбачається з матеріалів справи, у цьому переліку по Суворовському району значиться, зокрема, Поліклініка №29 за адресою вул. Заболотного, 32-а.
З врахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що посилання відповідача на відсутність у осіб, що підписали акт від 12.02.1992, належних повноважень, по-перше, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, жодним чином не підтверджено, а, по-друге, спростовується змістом п.4 рішення Облради від 25.11.1991 №266-ХХІ.
Як встановлено судом станом на час розмежування державної власності спірне приміщення займала міська поліклініка №29 Суворовського району, правонаступником якої, згідно із статутом, є третя особа - Комунальна установа "Міська поліклініка № 29".
Пунктом 6 Порядку передачі підприємств, об'єднань, організацій, установ, будинків і споруд, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 28.04.1980 №285 (яка була чинною на час виникнення правовідносин) передача підприємств, об'єднань, організацій і установ з відання одних державних органів у відання інших державних органів провадиться з усіма їх активами і пасивами, з затвердженими для них планами виробництва, капітального будівництва, матеріально-технічного постачання, розвитку науки і техніки, планами з праці, з фінансовими планами, граничними асигнуваннями на утримання апарату управління, фондами персональних надбавок до посадових окладів, а також з іншими встановленими лімітами, завданнями і нормативами, а при передачі не закінчених будівництвом об'єктів - також і з проектно-кошторисною документацією.
За таких обставин, колегія суддів вважає правомірним висновок місцевого господарського суду про те, що територіальна громада міста правомірно набула внаслідок розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю) право власності на Поліклініку №29 в цілому, у тому числі на спірне приміщення, щодо якого видано оспорюване свідоцтво.
Відповідно до статті 4 Цивільного кодексу УРСР (чинного на час виникнення спірних правовідносин), цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки. Цивільне законодавство, зокрема, передбачало виникнення цивільних прав і обов'язків з адміністративних актів.
При цьому, як встановлено матеріалами справи, саме Комунальна установа "Міська поліклініка №29", що фінансується з міського бюджету, протягом років, наступних за такою передачею, безперешкодно користувалося приміщенням, несло відповідні витрати на його утримання, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами (т. 3 а.с. 26-109).
Судом першої інстанції правомірно відхилено доводи Комунальної установи "Одеська обласна клінічна лікарня" про те, що саме вона утримує вказане приміщення, а саме здійснює його газопостачання, оскільки матеріали справи (т.2 а.с.83-104) свідчать про відшкодування витрачених на використання природного газу коштів з міського бюджету через Комунальну установу „Міська поліклініка №29" та Комунальну установу „Міська поліклініка №18".
Надані обласною радою листи Департаменту фінансів Одеської обласної державної адміністрації щодо фінансування КУ «Одеська обласна клінічна лікарня» з 2007 по 2015 роки ніяким чином не доводять, що за рахунок обласного бюджету фінансувалась Поліклініка № 29.
Щодо посилань відповідача та третіх осіб на його боці щодо прийняття вказаного приміщення до експлуатації у складі майнового комплексу згідно з актом від 31.12.1980 (т.3 а.с.131-133), необхідно зазначити наступне.
Внаслідок закінчення будівництва до розмежування державної власності (1991р.), усі будівлі, в тому числі і спірна, відносилися до державної власності та були передані у комунальну власність згідно вищевказаної постанови КМУ від 05.11.1991 № 311, у зв'язку з чим твердження про виникнення права власності у обласної ради з 31.12.1980 відповідно до ст.331 ЦК України є недоречним.
Наданий Комунальною установою "Одеська обласна клінічна лікарня" акт від 31.12.1980 свідчить прийняття до експлуатації поліклініки, пансіонату та гуртожитку. При цьому, як вбачається зі свідоцтва про право власності від 03.03.2009, консультативна поліклініка входить до Комунальної установи "Одеська обласна клінічна лікарня" і в цій частині свідоцтво жодним чином не оспорюється. Натомість, як будівля пансіонату, так і будівля гуртожитку, у вказаному свідоцтві відсутні. Зазначені факти також спростовують посилання відповідача на те, що усі будівлі є цілісним майновим комплексом, частини якого не можуть експлуатуватися окремо. Крім того, жодних доказів, що такі посилання підтверджують, відповідачем та третіми особами на його боці також не надано.
Як вірно зазначив суд першої інстанції, ні перебування майна на балансі, ні договір оренди, укладений щодо такого майна не є доказом, що підтверджує право власності обласної ради.
Відповідно до п. 10 Прикінцевих і перехідних положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" з набранням чинності цим Законом майно, яке до прийняття Конституції України у встановленому законодавством порядку передане державою до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць та набуте ними на інших законних підставах, крім майна, що відчужене у встановленому законом порядку, є комунальною власністю відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст.
Статтею 1 Першого Протоколу від 20.03.1952 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до правової позиції, висловленої у листі Верховного Суду України аналіз практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України від 01.04.2014, про те, що питання про недійсність (незаконність) свідоцтв про право власності на майно, актів про право власності на землю, інших документів, виданих суб'єктами владних повноважень, може вирішуватися із застосуванням способів захисту цивільних прав та інтересів, передбачених п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК, якщо це призводить до порушення, оспорення або невизнання цивільного права чи інтересу (зазначена правова позиція підтверджена й судовою практикою, зокрема, постановою Верховного Суду України від 03.06.2015 у справі № 927/19/13-г, якою підтверджено правильність застування норм права судами попередніх інстанцій під час прийняття рішення про задоволення позову про визнання недійсним рішення, свідоцтва про право власності на нерухоме майно та договору купівлі-продажу, і перегляду цього судового рішення).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що позовна вимога про визнання недійсним свідоцтва про право власності від 03.03.2009 року серії САА №273106, виданого Одеською обласною радою територіальним громадам сіл, селищ, міст області в особі Одеської обласної ради на майновий комплекс Одеської обласної клінічної лікарні, загальною площею 69 525,5 кв.м, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, 26, в частині включення будівлі поліклініки № 29, якій відповідає літ. "О" майнового комплексу правомірно задоволена місцевим господарським судом.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.
Колегія суддів прийшла до висновку, що оскаржуване рішення відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству, підстав для його зміни чи скасування не вбачається.
Керуючись статтями 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Одеської обласної ради на рішення господарського суду міста Києва від 17.05.2017 у справі № 916/4354/15 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 17.05.2017 у справі № 916/4354/15 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 916/4354/15 повернути до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Г.В. Корсакова
Судді О.О. Хрипун
М.Л. Яковлєв