вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"01" листопада 2017 р. Справа № 911/2686/17
Господарський суд Київської області в складі:
головуючого судді Христенко О.О.
при секретарі Литовці А.С.
розглянувши справу № 911/2686/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко-Тайс», м. Київ
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп»,
с. Мархалівка
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Респект-Інвест»,
м. Рахів, Рахівський район, Закарпатська область
про стягнення 1 203,05 грн.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 - довіреність б/н від 02.06.2016;
від відповідача 1: не з'явився;
від відповідача 2: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніко-Тайс» (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (відповідач 1); 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Респект-Інвест» (відповідач 2) про солідарне стягнення з відповідачів 122,56 грн. штрафу та стягнення з відповідача 2 - 30 % річних у розмірі 182,48 грн., пені - 468,52 грн., інфляційних втрат - 429,49 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на несвоєчасне виконання відповідачем 2 своїх зобов'язань за Договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу № КГ-102-09-09 від 02.06.2009, укладеного між ТОВ «Тридента Агро» та відповідачем 2 щодо здійснення розрахунку за поставлений товар, у строк визначений договором, який забезпечений порукою з відповідачем 1.
Ухвалою господарського суду Київської області від 08.09.2017 порушено провадження у справі № 911/2686/17.
Ухвалою суду від 18.10.2017 розгляд справи був відкладений.
Під час розгляду справи позивачем надана заява про збільшення розміру позовних вимог (вх. 19953/17 від 22.09.2017), в якій позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів 11 122,56 грн. штрафу та з відповідача 2 - 30 % річних у розмірі 7 540,29 грн., пені - 5 152,40 грн., інфляційних втрат - 3 058,70 грн.
Поміж тим, позивачем надана заява (вх. № 22113/17 від 20.10.2017) про солідарне покладення на відповідачів судових витрат, в тому числі на оплату послуг адвоката.
Відповідачі в судові засідання 18.10.2017 та 01.11.2017 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвал суду від 08.09.2017 та 18.10.2017 не виконали, відзиви на позов до суду не надіслали. При цьому, суд відзначає, що ухвали суду направлялись відповідачам на вказану в позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу місцезнаходження відповідачів, що підтверджується матеріалами справи. Крім того, судом враховано абзац 3 підпункту 3.9.1 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», де зазначено, що у разі, якщо ухвалу суду про порушення провадження у справі надіслано за належною адресою і повернуто підприємством зв'язку, зокрема, з посиланням на відсутність адресата, вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -
02.06.2009 між товариством з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Респект-Інвест» (покупець) укладений Договір купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу № КГ-102-09-09, відповідно до якого визначаються умови купівлі-продажу засобів захисту рослин (товар) на умовах відстрочення платежу, який належить продавцю на момент укладання договору або буде набутий продавцем у майбутньому.
Асортимент товару, його кількість та ціна визначаються у додатках, які є невід'ємною частиною договору. Всі рахунки та накладні, що виписані в період дії договору є його невід'ємною частиною. Підписання видаткових накладних, що виписані в період дії договору, засвідчує факт передачі разом з товаром усієї необхідної документації, що його стосується (п.п. 2.1, 2.2, 2.4 договору).
Товар вважається переданим покупцю з моменту підписання видаткових накладних (п. 3.2 договору).
Покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в додатках, що є невід'ємною частиною договору. Відповідно до ч. 2 ст. 524 ЦК України сторони дійшли згоди, що ціна на товар та загальна сума договору зазначені у додатках визначені в національній валюті України в сумі, еквівалентній курсу долара США на міжбанківському валютному ринку України на день підписання договору (п. 5.1 договору).
Товар оплачується на розрахунковий рахунок продавця в національній валюті, згідно цін вказаних у додатках, скоригованих пропорційно зміні курсу долару США на міжбанківському валютному ринку України до гривні на оплату товару (п. 5.2 договору).
Оплата товару проводиться шляхом 100 % передоплати від вартості товару, в строк до 15.11.2009 (п. 5.3 договору).
У випадку, якщо курс долара США на міжбанківському валютному ринку України до гривні на дату оплату товару є нижчим курсу долара США на міжбанківському валютному ринку України до гривні на дату відвантаження товару, покупець зобов'язується використовувати курс долара США на міжбанківському валютному ринку України до гривні на дату відвантаження такого товару для цілей оплати такого товару (п. 5.3.1 договору).
Даний договір діє з моменту підписання та скріплення його печатками сторін та діє до повного виконання сторонами обов'язків за договором (п. 11.1 договору).
В Додатку № 1 до Договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу № КГ-102-09-09 від 02.06.2009 сторони визначили найменування товару, ціну у гривнях, еквівалент ціни товару в доларах США за одиницю товару, курс долара США до гривні на день підписання договору, загальна вартість товару в гривні та еквівалент загальної вартості товару в доларах США.
Так, на виконання умов договору та взятих на себе зобов'язань, позивачем згідно з видатковими накладними № РН-КГ00230 від 02.06.2009 на суму 3 600,00 грн. та № РН-КГ00241 від 18.06.2009 - 52012,80 грн. поставлено, а відповідачем прийнято товар, всього на загальну суму 55 612,80 грн.
Для отримання товару, відповідачем видані довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей № 180249 від 02.06.2009 та № 180257 від 18.06.2009 на ім'я ОСОБА_2.
Претензій щодо якості чи кількості отриманого товару матеріали справи не містять.
Підписання покупцем видаткових накладних та товарно-транспортних накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і які відповідають вимогам, зокрема ст. 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, фіксує факт здійснення господарської операції і є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
Однак, відповідач в порушення умов договору неналежним чином виконував взяті на себе зобов'язання з оплати вартості товару. Як підтверджується матеріалами справи, відповідач здійснив оплату товару із порушенням строків, визначених договором, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень № 157 від 23.04.2010 на суму 28 000,00 грн. та № 177 від 06.05.2010 на суму 27 612,80 грн. (28 000,00 грн. + 27 612,80 грн. = 55 612,80 грн.).
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України).
Статтею 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
24.01.2011 між товариством з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» (первісний кредитор) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (новий кредитор) укладено Угоду про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) № 28-ТА (далі - угода № 28-ТА) відповідно до умов якої, в редакції внесених Додатковою угодою № 1 від 28.01.2011 до Угоди про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) № 28-ТА від 24.01.2011 змін, первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання товариством з обмеженою відповідальністю «Респект-Інвест», що іменується надалі «боржник», зобов'язання щодо сплати розміру заборгованості у вигляді дооцінки вартості товару (курсової різниці), пені, 30 % річних, штрафу та інфляційних втрат, набутих первісним кредитором на підставі Договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу № КГ-102-09-09 від 02.06.2009. Новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошової суми в нарахованому розмірі заборгованості (дооцінка вартості товару, курсова різниця), пені, штрафу, 30 % річних, інфляційних втрат за весь період існування заборгованості (прострочення виконання боржником грошового зобов'язання), згідно з Договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу № КГ-102-09-09 від 02.06.2009.
Пунктом 2.1 угоди, в редакції внесених додатковою угодою змін, визначено, що вартість зобов'язань, що відступається за угодою становить, проте не обмежується сумою у розмірі 28 381,51 грн.
Первісний кредитор зобов'язаний передати новому кредитору оригінали та/або копії документів, що підтверджують права вимоги виконання зобов'язання боржником новому кредитору. Передача оригіналів та/або копій документів оформлюється актом приймання-передачі (п. 4.1 угоди № 28-ТА).
Ця угода набуває чинності з моменту її підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цією угодою (п. 6.1 угоди № 28-ТА).
На виконання умов угоди, первісний кредитор передав новому кредитору документи, що підтверджують права вимоги виконання зобов'язання боржником новому кредитору, про що сторонами складений відповідний акт прийому-передачі документів від 24.01.2011.
В подальшому, 02.07.2012 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (первісний кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (новий кредитор) укладено Угоду про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) № 327/07-12 (далі - угода № 327/07-12) відповідно до умов якої первісний кредитор відступив новому кредитору право вимоги виконання товариством з обмеженою відповідальністю «Респект-Інвест», що іменується надалі «боржник», зобов'язання щодо сплати розміру заборгованості (дооцінки вартості товару, курсової різниці), пені, 30 % річних, інфляційних втрат та штрафу, набутих первісним кредитором на підставі Договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу № КГ-102-09-09 від 02.06.2009.
Вартість зобов'язання, що відступається за даною Угодою становить проте, не обмежується сумою у розмірі 25 000,00 грн. З моменту укладення даної Угоди, новий кредитор наділяється всіма правами первісного кредитора, що випливають із умов Договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу № КГ-102-09-09 від 02.06.2009 по відношенню до боржника щодо нарахування заборгованості у вигляді дооцінки вартості товару, курсової різниці, пені, 30 % річних, штрафу та інфляційних втрат, у зв'язку із подальшим неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання за Договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу № КГ-102-09-09 від 02.06.2009 (п.п. 2.1, 2.2 угоди № 327/07-12).
Первісний кредитор зобов'язаний передати новому кредитору оригінали та/або копії документів, що підтверджують права вимоги виконання зобов'язання боржником новому кредитору. Передача оригіналів та/або копій документів оформлюється актом приймання-передачі (п. 4.1 угоди № 327/07-12).
Ця угода набуває чинності з моменту її підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цією угодою (п. 6.1 угоди № 327/07-12 ).
На виконання умов угоди, первісний кредитор передав новому кредитору документи, що підтверджують права вимоги виконання зобов'язання боржником новому кредитору, про що сторонами складений відповідний акт прийому-передачі документів від 02.07.2012.
Так, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем 2 умов Договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу № КГ-102-09-09 від 02.06.2009 в частині своєчасної оплати отриманого товару, товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» звернулось до господарського суду Київської області із позовом, в якому із врахуванням, заяви про збільшення розміру позовних вимог просив суд стягнути солідарно з відповідача 1 та з відповідача 2, як поручителя - 11 122,56 грн. 20 % штрафу.
16.08.2016 між товариством з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (поручитель) та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (кредитор) укладений Договір поруки № 16-08-2016, відповідно до умов якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку товариством з обмеженою відповідальністю «Респект-Інвест» (боржник) щодо виконання грошового зобов'язання щодо сплати розміру штрафу згідно з Договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу № КГ-102-09-09 від 02.06.2009 та Угоди № 327-07-12 від 02.07.2012.
Відповідальність поручителя перед кредитором обмежується сплатою розміру штрафу у сумі 20 000,00 грн. (п. 3.1 договору поруки).
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ст. 553 ЦК України).
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Як зазначено вище, умовами Договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу № КГ-102-09-09 від 02.06.2009 визначено, що оплата товару проводиться шляхом 100 % передоплати вартості товару, в строк до 15.11.2009 (п. 5.3 договору).
Разом з тим, як підтверджується матеріалами справи, відповідач здійснив оплату отриманого товару із порушенням строків, визначених договором, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень № 157 від 23.04.2010 на суму 28 000,00 грн. та № 177 від 06.05.2010 на суму 27 612,80 грн.
У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).
Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.
Пунктом 8.4 договору купівлі-продажу визначено, що покупець у випадку порушення умов оплати вартості товару, сплачує на користь продавця штраф в розмірі 20 % від вартості неоплаченого товару.
На підставі вказаних норм права, умов договорів купівлі-продажу та поруки, враховуючи, що розрахунок штрафу, наявний в матеріалах справи є арифметично вірним, суд приходить до висновку щодо задоволення вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів 11 122,56 грн. штрафу.
Разом з тим, звертаючись із позовом, товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс», на підставі п.п. 8.2, 8.3 договору купівлі-продажу та заяви про збільшення розміру позовних вимог, просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Респект-Інвест» пеню в сумі 5 152,40 грн., нараховану за період з 16.11.2009 по 05.05.2010.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Пунктами 8.2, 8.3 договору купівлі-продажу визначено, що за прострочення виконання зобов'язання покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.
Сторони відповідно до ст. 259 ЦК України, домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій становить п'ять років з моменту підписання даного договору.
Крім цього сторони відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання за даним договором, здійснюється протягом п'яти років.
Проте, здійснивши розрахунок пені, суд приходить до висновку щодо часткового її задоволення в розмірі 5 121,16 грн.
Крім того, товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» просить суд стягнути з відповідача 2 - 30 % річних у розмірі - 7 540,29 грн., нарахованих за період з 16.11.2009 по 05.05.2010 та інфляційних втрат - 3 058,70 грн., нарахованих за період: грудень 2009 - березень 2010.
Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 5.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 за № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», визначено, що кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї.
Пунктом 8.6 договору купівлі-продажу сторони дійшли згоди, що покупець у випадку прострочення оплати товару, сплачує на користь продавця 30 % річних.
Проте, здійснивши розрахунок 30 % річних, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення вказаної вимоги позивача в розмірі - 7 494,40 грн.
Поміж тим, суд здійснивши розрахунок інфляційних втрат, враховуючи, що розмір інфляційних втрат є вищим, ніж заявлено позивачем, суд приходить до висновку щодо задоволення інфляційних втрат в сумі 3 058,70 грн. за розрахунком позивача, в межах заявлених позовних вимог.
Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено до солідарного стягнення з відповідачів 1 500,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.
Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України, оплата послуг адвоката входить до складу судових витрат.
Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру», дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
При розгляді питання щодо віднесення вказаної суми витрат на оплату послуг адвоката у судові витрати у даній справі, судом враховано пункт 6.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» стосовно того, що відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій, а у разі неподання відповідних документів - у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.
За змістом частини 3 статті 48 та частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у їх сукупності, можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини 1 статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, судові витрати у розмірі 1 500,00 грн. на оплату послуг адвоката заявлені, оскільки для захисту своїх порушених прав та майнових інтересів позивач звернувся за послугами до адвоката ОСОБА_1, який діє на підставі Договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) № 09-03/02-2017 від 09.03.2013, Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, посвідчення адвоката. В доказ понесених позивачем витрат на оплату послуг адвоката, позивачем додане до матеріалів справи платіжне доручення № 255 від 18.05.2017 на суму 1 500,00 грн. та акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 19.10.2017.
Таким чином, оскільки внесення вищевказаних витрат до складу судових передбачено законом, надання послуг адвокатом та оплата їх позивачем підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку про включення витрат позивача на оплату послуг адвоката до складу судових витрат у даній справі.
Разом з тим, варто зазначити, що у разі коли позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.
Аналогічна правова позиція викладена в п.п. 4.1 п. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013р. № 7.
З огляду на зазначене, суд прийшов до висновку, що відшкодування витрат зі сплати судового збору в сумі 1 595,40 грн. та оплати послуг адвоката в сумі 1 495,69 грн., відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, покладається судом на відповідачів порівну по 1 545,54 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (08633, Київська область, Васильківський район, с. Мархалівка, вул. Комсомольська, 22, код ЄДРПОУ 38267861) та товариства з обмеженою відповідальністю «Респект-Інвест» (90600, Закарпатська область, Рахівський район, м. Рахів, вул. Красне Плесо, 266, код ЄДРПОУ 34200536) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38, оф. 23, код ЄДРПОУ 3839872) 11 122 (одинадцять тисяч сто двадцять дві) грн. 56 коп. штрафу.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Респект-Інвест» (90600, Закарпатська область, Рахівський район, м. Рахів, вул. Красне Плесо, 266, код ЄДРПОУ 34200536) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38, оф. 23, код ЄДРПОУ 3839872) 5 121 (п'ять тисяч сто двадцять одну) грн. 16 коп. пені, 7 494 (сім тисяч чотириста дев'яносто чотири) грн. 40 коп. 30 % річних, 3 058 (три тисячі п'ятдесят вісім) грн. 70 коп. інфляційних втрат.
4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (08633, Київська область, Васильківський район, с. Мархалівка, вул. Комсомольська, 22, код ЄДРПОУ 38267861) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38, оф. 23, код ЄДРПОУ 3839872) 797 (сімсот дев'яносто сім) грн. 70 коп. судового збору та 747 (сімсот сорок сім) грн. 84 коп. витрат на оплату послуг адвоката.
5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Респект-Інвест» (90600, Закарпатська область, Рахівський район, м. Рахів, вул. Красне Плесо, 266, код ЄДРПОУ 34200536) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38, оф. 23, код ЄДРПОУ 3839872) 797 (сімсот дев'яносто сім) грн. 70 коп. судового збору та 747 (сімсот сорок сім) грн. 84 коп. витрат на оплату послуг адвоката.
Видати накази.
6. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено - 14.11.2017
Суддя О.О. Христенко