ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
09.10.2017Справа №910/17680/16
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-логістичний комплекс «Арктика»
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Нагваль-Фіш»
2. Приватного підприємства «Екстра Грейд»
3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Крупенія»
третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»
про стягнення 40000,00 грн.
Суддя Ковтун С.А.
Представники учасників процесу:
від позивача Кравчук А.С. (за дов.)
від відповідача-1 Василюк І.С. (за дов.)
від відповідача-2 не прибули
від відповідача-3 не прибули
від третьої особи Таресенков В.В. (за дов.)
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-логістичний комплекс «Арктика» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Нагваль-Фіш» (відповідача-1), приватного підприємства «Екстра Грейд» (відповідача-2), товариства з обмеженою відповідальністю «Крупенія» (відповідача-3) про стягнення 40000,00 грн. збитків.
Позовні вимоги мотивовані такими обставинами.
За твердженням позивача, йому належать об'єкти нерухомості, розташовані за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46А, а саме: комплекс споруд, який складається з адміністративного корпусу «А», рибного ярмарку «Б», комплексу по зберіганню продуктів харчування «В», насосної підстанції «Г», механічної майстерні «Д». Вказані приміщення були обладнані відповідною технікою та засобами для транспортування, зберігання та реалізації вказаних харчових продуктів. 27.07.2016 за рішенням власників позивача було припинено повноваження директора товариства ОСОБА_4 та звільнено його з посади, обрано на посаду директора товариства ОСОБА_5. В подальшому, під час проведення інвентаризації було виявлено, що відповідачі в період з 01 по 10 серпня 2016 року безпідставно перебували на об'єкті нерухомості позивача та користувалися таким майном: двома кімнатами для комірника з масляними вимикачами 10 кВ (КВ 2001-13), які знаходяться в ОЗТП-2325 і встановлені на І-й секції шини 10 кВ (К1 № 0502009) та ІІ-й секції шини 10 кВ (К13 № 05014948); електричними мережами від комірки з масляними вимикачами 10 кВ (КВ 2001-13), які знаходяться в ОЗТП-2325 і встановлені на І-й секції шини 10 кВ (К1 № 0502009); електричними мережами від комірки з масляними вимикачами 10 кВ (КВ 2001-13), які знаходяться в ОЗТП-2325 і встановлені на ІІ-й секції шини 10 кВ (К13 № 05014948); холодильним обладнанням на базі компресорних станцій; електричними системами «Рибний ярмарок». Безпідставне користування вказаним майном відповідачами зумовило неможливість позивача використовувати його у своїй господарській діяльності у період з 01.08.2016 по 10.08.2016, що призвело до неотримання позивачем прибутку у розмірі 40000,00 грн..
Товариство з обмеженою відповідальністю «Нагваль-Фіш» (відповідач-1) позовні вимоги відхилив, зазначивши, що позивач не надав доказів безпідставності користування майном, а також не надав розрахунок збитків.
Приватне підприємство «Екстра Грейд» (відповідач-2) також проти позову заперечило, оскільки у період з 01 по 10 серпня 2016 року не перебував на об'єкті нерухомості за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46А, та не користувався майном.
24.11.2016 позивач подав суду заяву про вихід за межі позовних та просив визнати недійсним договір купівлі-продажу від 23.05.2016 №23/05-КП1, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-логістичний комплекс «Арктика» та товариством з обмеженою відповідальністю «Нагваль-Фіш», вказуючи, що такий було вчинено з порушенням приписів статей 92, 232, 237, 238 Цивільного кодексу України.
Рішенням господарського суду міста Києва від 24.11.2016 у справі № 910/17680/16 у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-логістичний комплекс «Арктика» про стягнення 40000 грн. збитків відмовлено повністю та, вийшовши за межі позовних вимог в порядку статті 83 ГПК України, визнано недійсним договір купівлі-продажу від 23.05.2016 № 23/05-КП1 двох комірок з масляними вимикачами 10 кВ (КВ 2001-13), які знаходяться в ОЗТП-2325 і встановлені на І-й секції шини 10 кВ (К1 №0502009) та ІІ-й секції шини 10 кВ (К13 №05014948); кабельної лінії від комірки №1 - Л-ТП-2323-І (3хАПвЭгп 1 х 120 1,6 км); кабельної лінії від комірки №3 - Л-ТП-2323-ІІ (3хАПвЭгп 1 х 120 1,6 км); світлофорного об'єкта на заїзді-виїзді біля автомобільної дороги 0101304 Київське півкільце - Крюківщина - Боярка, км 4+430 (ліворуч), який укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Нагваль-Фіш» та товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-логістичний комплекс «Арктика».
Київський апеляційний господарський суд залишив рішення місцевого суду без змін.
30.05.2017 Вищий господарський суд України скасував рішення господарського суду міста Києва від 24.11.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2017, справу передав на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Вищий господарський суд України у своїй постанові послався на те, що суди дійшли передчасного висновку про відмову у відшкодуванні збитків та помилкового висновку про визнання договору недійсним. Водночас, жодних аргументів та доводів, у зв'язку з чим є передчасними висновки судів про відсутність підстав для відшкодування збитків, Вищим господарським судом України у постанові не наведено, та відповідних вказівок не надано.
Господарський суд міста Києва своєю ухвалою від 16.06.2017 призначив розгляд справи.
Під час нового розгляду позивач підтримав позовні вимоги з тих же підстав, що наведені у позові.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Нагваль-Фіш» (відповідач-1) проти задоволення позову заперечив, зазначивши, що у період, визначений позивачем, він був власником спірного майна на підставі договору купівлі-продажу № 23/05-КП1 від 23.05.2016, укладеного з позивачем.
Під час нового розгляду справи позивач подав клопотання про залучення до участі у справі як третьої особи на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», яке набуло у свою власність розташований за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46А, комплекс «Рибний ярмарок та комплекс по зберіганню, виробництву продуктів харчування для товариства з обмеженою відповідальністю «Логістик центр «Скандинавія». Клопотання обґрунтовано тим, що публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» на даний час є власником майна.
14.09.2017 суд залучив до участі у справі як третю особу на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України».
Позивач подав клопотання про зупинення провадження у справі № 910/17680/16 до вирішення господарським судом Київської області справи № 914/2129/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-логістичний комплекс «Арктика» до товариства з обмеженою відповідальністю «Нагваль-Фіш» та товариства з обмеженою відповідальністю «Крупенія» про визнання договорів недійсними.
Суд відхилив клопотання як необґрунтоване.
Приватне підприємство «Екстра Грейд» (відповідач-2) та товариство з обмеженою відповідальністю «Крупенія» (відповідач-3) у судові засідання не з'явились, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, у зв'язку з чим суд, відповідно до правил ст. 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників процесу, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
Законодавче визначення збитків наведено у ст. 22 Цивільного кодексу України та ст. 224 Господарського кодексу України.
Зокрема, у розумінні ст. 22 Цивільного кодексу України (ч. 2) збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Господарський кодекс України під збитками розуміє витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Як Цивільний кодекс України (ст. 611), та і Господарський кодекс України (ст. 224) підставою відшкодування збитків визначають порушення зобов'язання.
Отже, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України.
Умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.
Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком, а невиконання зобов'язань - причиною.
Чинним законодавством України обов'язок доведення факту наявності порушення відповідачем зобов'язання, наявність та розмір понесених збитків, а також причинно-наслідковий зв'язок між правопорушенням і збитками покладено на позивача.
Водночас, позивачем як при первісному розгляді справи, так і при новому розгляді справи не наведено жодних обставин на підтвердження наявності всіх необхідних складових елементів факту завдання збитків.
Зокрема, не наведено суть зобов'язання, що було порушено відповідачами, які дії були вчинені останніми та в чому полягає їх неправомірність і вина, характер витрат, понесених стороною, докази їх понесення та причинно-наслідковий зв'язок між даними втратами і діями відповідачів.
Доводи позивача про неправомірне знаходження у період з 01 по 10 серпня 2016 відповідачів у комплексі споруд за адресою: Київська область, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46А, які є його власністю, не тільки є не доведеними, а й не правдивими, оскільки позивач з 23.05.2016 не є власником цього майна. Зокрема, 23.05.2016 товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-логістичний комплекс «Арктика» (продавець) та товариство з обмеженою відповідальністю «Нагваль-Фіш» (покупець) уклали договір купівлі-продажу № 23/05-КП1, відповідно до якого продавець продав покупцю дві комірки з масляними вимикачами 10 кВ (КВ 2001-13), які знаходяться в ОЗТП-2325 і встановлені на І-й секції шини 10 кВ (К1 №0502009) та ІІ-й секції шини 10 кВ (К13 №05014948); кабельну лінію від комірки №1 - Л-ТП-2323-І (3хАПвЭгп 1 х 120 1,6 км); кабельну лінію від комірки №13 - Л-ТП-2323-ІІ (3хАПвЭгп 1 х 120 1,6 км); світлофорний об'єкт на заїзді-виїзді біля автомобільної дороги 0101304 Київське півкільце - Крюківщина - Боярка, км 4+430 (ліворуч).
За актом приймання-передачі обладнання від 23.05.2016 продавець передав, а покупець отримав вищевказане майно.
01.06.2016 товариство з обмеженою відповідальністю «Нагваль-Фіш» (продавець) та товариство з обмеженою відповідальністю «Крупенія» (покупець) уклали договір № 1/06-1КП-ОБ, за яким продавець продав покупцю холодильне обладнання на базі компресорних станцій та внутрішньо майданчикову мережу ЗТП/РП-4х1000 кВа трансформатор.
26.07.2016 товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-логістичний комплекс «Арктика» (сторона-1) та товариство з обмеженою відповідальністю «Крупенія» (сторона-2) уклали договір про спільну діяльність, відповідно до умов якого сторони за цим договором зобов'язуються шляхом об'єднання своїх зусиль та майна, що належить сторонам на відповідних правових підставах спільно діяти у сфері надання логістичних послуг без створення юридичної особи для досягнення відповідних спільних господарських цілей.
Сторона-1 зобов'язана вжити всіх необхідних заходів для безперешкодного та безпечного використання приміщень та обладнання за адресою: 08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46-А, право користування якими внесено в якості вкладу до спільної діяльності, з метою виконання даного договору (п.7.1.4 договору).
Згідно з додатком № 1 до договору вкладом товариства з обмеженою відповідальністю «Крупенія» є: комірки з масляними вимикачами 10 кВ (КВ 2001-13), які знаходяться в ОЗТП-2325 РУ-10кВ; кабельна лінія від комірки № 1 - Л-ТП-2323-1 (3хАПвЭгп 1х120 1,6 км); кабельна лінія від комірки № 13 - Л-ТП-2323-1 (3хАПвЭгп 1х120 1,6 км), світлофорний об'єкт на заїзді-виїзді біля автомобільної дороги 0101304 Київське півкільце-Крюківщина; холодильне обладнання на базі компресорних станцій; внутрішнього майданчикова мережа ЗТП/РП-4х1000 кВа Трансформатор; досвід та професійні знання персоналу у сфері надання логістичних послуг.
Таким чином, позов задоволенню не підлягає.
Вирішуючи питання про вихід за межі позовних вимог та визнання недійсним договору купівлі-продажу №23/05-КП1 від 23.05.2016, укладеного між ТОВ «Нагваль-Фіш» та товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-логістичний комплекс «Арктика», суд виходить з такого.
За змістом положень п. 1 ч. 1 ст. 83 ГПК України суд може вийти за межі позовних вимог і визнати договір недійсним лише за умови пов'язаності позовних вимог із цим договором.
Як зазначено вище, вимоги позивача про стягнення збитків є недоведеними, що унеможливлює зробити висновок про їх пов'язаність з вимогами про недійсність договору.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Повний текст рішення складено 15.11.2017.
Суддя С. А. Ковтун