09.11.2017 Справа № 904/8384/17
За позовом Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
про стягнення 42 206 грн. 91 коп.
Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 - представник, дов. від 27.12.2016р. №52-16/119;
ОСОБА_2 - представник, дов. від 11.01.2017р. №52-16/08 (був присутній у судових засіданнях 05.10.2017р., 01.11.2017р.);
від відповідача: ОСОБА_3 - представник, дов. від 17.05.2017р. №702 (був присутній у судовому засіданні 05.10.2017р.);
ОСОБА_4 - представник, дов. від 26.10.2017р. №1806 (був присутній у судовому засіданні 01.11.2017р.).
Згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні було оголошено перерву до 09.11.2017р.
Позивач просить стягнути з відповідача 42 206 грн. 91 коп. - штрафу за несвоєчасну доставку вантажу.
Відповідач у відзиві (вх.№8384/17 від 01.11.2017р.) на позовну заяву зазначає про те, що: - пунктом 1 наказу Міністерства юстиції України від 17.06.2014р. №953/5 «Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції» та розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014р. №1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» визначено території проведення АТО, у т.ч. м. Сартана (лінія зіткнення); - станція Волноваха входить до переліку контрольних пунктів в'їзду - виїзду на залізничних шляхах, де здійснюється контрольно-перевірочні заходи транспортного засобу, рухомого складу, відповідно до Додатку 2 до Тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів (товарів) через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, затвердженого наказом першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 12.06.2015р. №415 ог.; - у зв'язку із руйнуванням залізничної інфраструктури на частині території Донецької залізниці (дефектні акти додаються), Укрзалізницею було внесені значні зміни до діючого порядку направлення вагонопотоків та план формування вантажних поїздів (оперативна вказівка від 09.07.2015р. №20/ПФ); - згідно плану формування поїздів, вагонопотік зі станцій Сартана, Маріуполь-Сортирувальний на Придніпровську залізницю повинен був слідувати за маршрутом через станцію Волноваха - Яснувата - Авдіївка - Красноармійськ зі здачею по на Придніпровську залізницю по станції Чаплине; - через руйнування залізничної інфраструктури на дільниці: Яснувата - Авдіївка вагонопотік на Придніпровську залізницю слідував за зміненим маршрутом, а саме: Волноваха - Комиш-Зоря - Пологи - Чаплине; - вантажі затримувались по станціях Донецької залізниці, як безпосередньо на станції відправлення, так і на шляху прямування, що підтверджується Довідками «Інформація про вагонні операції»; - всього штраф за несвоєчасну доставку вагонів залізницею не визнається 13 857 грн. 30 коп.
Позивач у запереченнях на відзив (вх.№60117/17 від 07.11.2017р., вх.№60679/17 від 08.11.2017р.) просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що: - у разі наявності причин, що дають право залізниці на збільшення терміну доставки, такі причини повинні зазначатись залізницею у графі 49 накладної; - у накладних №№ 51133742, 51133734, 51133718, 51043586 відсутні будь-які відомості щодо причин, які б давали залізниці право на збільшення терміну доставки за спірними накладними; - наказ першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 12.06.2015р. №415 ог., який 14.04.2017р. втратив чинність; - єдиним належним та достатнім документом, якій підтверджує проведення АТО, та який звільняє від відповідальності, є сертифікат Торгово-промислової палати України; - дефектні акти датовані квітень-липень 2015р., а вантаж за спірними накладними було направлено на адресу позивача в липні 2017р., тобто після спливу 2-х років.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками сторін заявлено не було.
У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
встановив:
У червні - липні 2017 року відповідачем - Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», до станції призначення Кривий Ріг Придніпровської залізниці за залізничними накладними №№51133742, 51133734, 51133718, 42610535, 33548793, 33548694, 37900644, 46736377, 37884442, 33436536, 37978145, 51043586, 47405360, 38155545, 38155560, 38044772, 46797437 здійснено доставку залізничних вагонів, одержувачем яких є позивач - Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".
Під час здійснення перевезень залізничних вагонів відповідачем було допущено прострочення термінів доставки по спірним залізничним накладним, а саме: залізничні вагони доставлено одержувачу з порушенням терміну доставки, визначеного статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644 (далі - Правила обчислення термінів доставки вантажу).
Отже, позивач, посилаючись на допущене відповідачем прострочення термінів доставки залізничних вагонів, що передбачені статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, на підставі статті 116 Статуту залізниць України нарахував та просить суд стягнути з відповідача штраф у загальному розмірі 42 206 грн. 91 коп.; відповідач із позовними вимогами частково не погоджується, що і є причиною спору.
Згідно статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Відповідно до частини 2 статті 908 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (частина 3 статті 909 Цивільного кодексу України).
У відповідності до підпункту 8 пункту 6 розділу 1 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. № 457, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем; накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача; накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
При цьому, Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (стаття 5 Статуту).
Правилами перевезень вантажів, а саме пунктом 1.1. "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011р. за №765/19503, а також статтею 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Накладна згідно з вказаними Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.
Згідно зі статтею 22 Статуту залізниць України за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.
Відповідно до статті 41 Статуту залізниць України та пункту 2.1 Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000р. №865/5086 (надалі - Правила обчислення термінів доставки вантажів), залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни; обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах календарним штемпелем станції відправлення.
Згідно з пунктом 1.2. Правил обчислення термінів доставки вантажу (надалі - Правила), термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.
Пунктом 1.1. наведених Правил визначено терміни, в які залізниці зобов'язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема, відповідно до підпункту 1.1.1. наведеного пункту, у разі перевезення вантажною швидкістю вагонними відправками у великотоннажних контейнерах термін доставки вантажу обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 320, 200 та 150 км відповідно.
Пунктом 2.1. вказаних Правил визначено, що обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах.
Разом з тим, пунктом 2.4. наведених Правил передбачено, що терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.
Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції (пункт 2.9. Правил).
У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення, до закінчення встановленого терміну доставки (пункт 2.11 Правил).
Відповідно до статті 116 Статуту за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:
10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;
20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;
30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.
Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, в силу статті 525 Цивільного кодексу України, не допускається.
Відповідно до частини 1 статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Позивачем за допущене відповідачем прострочення термінів доставки при перевезенні залізничних вагонів за спірними залізничними накладними, нараховано 42 206 грн. 91 коп.-штрафу.
Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" уведено в дію відповідне рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо проведення антитерористичної операції на сході України.
Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, визначено Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 2 вересня 2014 року № 1669-VII, за змістом частини 1 статті 1 якого періодом проведення антитерористичної операції є час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Частиною другою зазначеної статті встановлено, що територія проведення антитерористичної операції - це територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.
Пунктом 1 наказу Міністерства юстиції України від 17.06.2014р. №953/5 «Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції» та розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014р. №1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» визначено території проведення АТО, у т.ч. смт. Сартана (м. Маріуполь Донецької області).
За накладними №№ 51133742, 51133734, 51133718 вагон прийнято до перевезення на станції Маріуполь-Сартана Донецької залізниці 22.07.2017р., відправлення здійснено 23.07.2017р. Далі на шляху прямування вагони затримувалися по станції Волноваха з 23.07.2017р. до 24.07.2017р. При нормі доставки по Донецькій залізниці 1,2 доби (на відстань 146 км Сартана - Комиш-Зоря) вагони знаходилися 2 доби, прострочення 0,8 доби.
За накладною №51043586 вагон прийнято до перевезення на станції Маріуполь Сортувальний 17.07.2017р., відправлення здійснено 17.07.2017р. Далі на шляху прямування вагони затримувалися по станції Волноваха 18.07.2017р., по станції Зачатіївська 18.07.2017р., по станції Розовка 19.07.2017р. При нормі доставки по Донецькій залізниці 1,2 доби (на відстань 140 км Маріуполь-Сортирувальний - Комиш-Зоря) вагон знаходився 1,8 доби, прострочення 0,6 доби.
Дефектними актами від 20.10.2014р., від 09.02.2015р., від 16.04.2015р. та від 29.04.2015р. встановлено порушення залізничної інфраструктури (верхньої будови колії) з причини несанкціонованого втручання в роботу залізничного транспорту, у зв'язку з чим були внесені зміни до діючого направлення вагонопотоків та плану формування вантажних поїздів, що вплинуло на терміни доставки з причин, що не залежали від залізниці.
Таким чином, вбачається, що вагони за накладними №№ 51133742, 51133734, 51133718, 51043586 надійшли на Придніпровську залізницю вже з простроченим терміном доставки, у зв'язку з проведенням антитерористичної операції, що не залежали від залізниці, а тому відсутні підстави для застосування штрафу до відповідача за несвоєчасну доставку вагонів за залізничними накладними №№ 51133742, 51133734, 51133718, 51043586, яка згідно розрахунку відповідача становить 13 857 грн. 80 коп.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 09.08.2017р. у справі №904/8843/15.
З урахуванням вищевикладеного, після перерахунку загальний розмір штрафу за несвоєчасну доставку вагонів складає 28 349 грн. 61 коп.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню штраф у загальному розмірі 28 349 грн. 61 коп.
З огляду на викладене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108; ідентифікаційний код 40081237) на користь Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (50026, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області; ідентифікаційний код 00191000) 28 349 (двадцять вісім тисяч триста сорок дев'ять) грн. 61 коп. - штрафу за несвоєчасну доставку вантажу та 1 074 (одна тисяча сімдесят чотири) грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.
В решті позову відмовити.
Видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО
ОСОБА_1 підписання рішення,
оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,
14.11.2017р.