14.11.2017 Справа № 907/718/17
За позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Київ
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит - М», закарпатська область, Тячівський район, с. Вонігово
про стягнення 11658,81 грн., в тому числі 8250,00 грн. основного боргу, 1092,32 грн. пені, 390,49 грн. 3% річних, 1926,00 грн. інфляційних втрат.
Головуючий суддя Бобрик Г.Й.
представники:
від позивача - не з'явився
від відповідача - не з'явився
СУТЬ СПОРУ: фізична особа - підприємець ОСОБА_1, м. Київ звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит - М», Закарпатська область, Тячівський район, с. Вонігово суми 11658,81 грн., в тому числі 8250,00 грн. основного боргу, 1092,32 грн. пені, 390,49 грн. 3% річних, 1926,00 грн. інфляційних втрат.
Позов мотивовано тим, що в порушення взятих на себе зобов'язань відповідач не оплатив в повному обсязі вартість отриманого товару, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість, що станом на день заявлення позову склала 8250,00 грн.
За порушення строків оплати отриманого товару позивачем згідно з п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, п. 5.3 договору нараховано пеню в розмірі 1092,35 грн. та відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано 3% річних в розмірі 390,49 грн., інфляційні втрати в розмірі 1926,00 грн.
Позивачем до господарського суду надіслано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.
Одночасно, позивачем листом від 13.10.2017 вих.№266 повідомлено про проведення відповідачем в період після пред»явлення позову, проплати в розмірі 8250,00 грн., спрямованої на погашення суми основного боргу, на підтвердження чого подано копію платіжного доручення № 300 від 02.10.2017 р.
Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, явку уповноваженого представника для участі в даному судовому засіданні не забезпечив, заперечень стосовно позовних вимог не подав.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку. Строки, що встановлюються судом повинні відповідати принципу розумності. Визначаючи (на власний розсуд) тривалість строку розгляду справи, суд враховує принципи диспозитивності та змагальності, граничні строки, встановлені законом, для розгляду справи при визначенні строків здійснення конкретних процесуальних дій, складність справи, кількість учасників процесу, можливі труднощі у витребуванні та дослідженні доказів тощо. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. Таким чином, з метою дотримання балансу прав та інтересів сторін у справі, дотримання розумності строку розгляду справи та за умови достатності наявних у справі матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, суд здійснює розгляд справи за відсутності відповідача.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (підпункт 3.9.2 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 р. № 18 (із змінами та доповненнями).
Враховуючи те, що позивачем надано достатньо матеріалів для розгляду справи по суті, відповідач відзив на позов не подав, проти позову не заперечив, не скористався наданим йому правом на участь у судовому процесі (розгляд справи відкладався неодноразово, сторонам забезпечено можливість для реалізації своїх процесуальних прав), з метою недопущення затягування розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи, відповідно до ст. 75 ГПК України, за відсутності відповідача за наявними у ній матеріалами.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, надавши правову оцінку доказів по справі при всебічному, повному та об"єктивному з"ясуванні всіх обставин справи в їх сукупності , суд
Між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, як Постачальником, та товариством з обмеженою відповідальністю «Фаворит - М», як Покупцем, укладено договір поставки №ЛН-74850 від 11.06.2015. Сторони погодили ( п.7.1Договору), що договір набирає сили з дня його підписання і діє до 31.12.2015 року, а в частині виконання грошових зобов»язань - до їхнього повного виконання. Якщо за 14 днів до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін не заявить про його розрив, даний Договір вважається пролонгованим на один рік на тих же умова.
Відповідно до умов даного Договору Постачальник зобов'язався на протязі дії договору поставити Покупцю Товар за його замовленням за цінами, в асортименті ( за номенклатурою) та кількості, згідно з видатковими накладними, які є невід»ємною частиною Договору, а Покупець - прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов укладеного договору, за видатковими накладними №8626 від 30.06.2016 та № 10067 від 25.07.2016( копії, яких містяться у матеріалах справи) поставив, а відповідач отримав Товар на загальну суму 16250,00 грн., про що свідчать підписи, скріплені печатками сторін.
Згідно з п.4.2 спірного Договору Покупець зобов»язаний здійснити оплату за Товар у термін 30 ( тридцять ) днів від дати отримання товару та підписання представником Покупця видаткової накладної. Оплата проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок Постачальника ( п.4.3 Договору ). Датою оплати вважається день зарахування коштів Покупця на поточний рахунок Постачальника ( п.4.4 Договору).
Відповідачем зобов»язання щодо оплати вартості отриманого Товару виконано частково, здійснивши проплату на суму 8000,00 грн., що підтверджується доданою до матеріалів справи копією платіжного доручення № 2237 від 08.02.2017.
Внаслідок неналежного виконанням обов'язку щодо повної та своєчасної оплати вартості отриманого Товару за відповідачем утворилася заборгованість в розмірі 8250,00 грн., яка на день звернення з позовом в суд останнім не сплачена.
За змістом норм ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Нормами ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, дія яких поширюється на відносини з договору поставки, встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами ( ст. 629 Цивільного кодексу України).
Згідно з нормою ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін) ( ст. 530 Цивільного кодексу України).
Наданими позивачем документальними доказами, які відповідачем в установленому порядку не спростовано, підтверджено, що відповідач належним чином не виконав зобов'язання по оплаті отриманого Товару у встановлений строк, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 8250, 00 грн.
Беручи до уваги заяву позивача про те, що відповідач в період після пред»явлення позову до суду провів проплату в розмірі 8250,00 грн., спрямовану на погашення суми основного боргу, що підтверджується доданою до матеріалів справи копією платіжного доручення № 300 від 02.10.2017 р., провадження у справі в цій частині позовних вимог підлягає припиненню відповідно до п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України у зв"язку з відсутністю предмету спору.
У відповідності до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором, зокрема: сплата неустойки.
У сфері господарювання застосовуються господарські санкції як правовий засіб відповідальності за порушення зобов"язання, зокрема, у вигляді сплати штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) (ст. ст. 217, 230 Господарського кодексу України). Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері відповідальності ( ст. 218 Господарського кодексу України).
Позивач, у зв"язку з порушенням відповідачем встановлених договором строків оплати отриманого товару, відповідно до умов договору (п. 5.3 Договору), на підставі ст.231 Господарського кодексу України нарахував відповідачу пеню в розмірі 1092,32 грн. на суму боргу за період прострочення, який зазначений у розрахунку.
Окрім того, за прострочку виконання грошового зобов'язання на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу 3% річних від простроченої суми та інфляційні втрати на суму боргу за весь період прострочення. За розрахунками позивача 3 % річних складає 390,49грн., розмір інфляційних втрат - 1926,00 грн. Перевіривши розрахунки нарахувань пені, 3% річних, інфляційних втрат, суд визнає вимоги в цій частині позову обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню в частині стягнення 3408,81 грн., з яких 1092,32 грн. пені, 390,49 грн. 3% річних, 1926,00 грн. інфляційних втрат.
За правилами ст.49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача суд покладає відшкодування витрат позивача по оплаті судового збору в розмірі 1600,00 грн., з урахуванням того, що суму 8250,00 грн. відповідач сплатив після порушення провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 4-3, 33, 43, 49, 75, п.1-1 ст. 80, ст. ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит - М» ( 90553, Закарпатська область, Тячівський район, с. Вонігово, вул. Леніна, 182, код ЄДРПОУ 32922702) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму 3408,81 грн. ( три тисячі чотириста вісім грн. 81 коп.) (з яких 1092,32 грн. пені, 390,49 грн. 3% річних, 1926,00 грн. інфляційних втрат) та 1600,00 грн. ( одна тисяча шістсот грн 00 коп.) відшкодування витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.
3. Провадження у справі в частині стягнення суми 8250,00 грн. боргу припинити на підставі п1-1 ст. 80 ГПК України.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду.
Вступну та резолютивну частини рішення проголошено 14.11.2017 року.
Повне рішення складено 15.11.2017 року.
Суддя Бобрик Г.Й.