ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
08.11.2017Справа №910/18150/17
За позовом Державної екологічної інспекції в Чернігівській області
до Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
про стягнення 1 136,92 грн.
Представники сторін :
від позивача: не з'явився
від відповідача: Пастуховська Н.В. (дов. від 30.06.2017)
В судовому засіданні 08.11.2017 судом на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
18.10.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява №11-03/2419 від 25.09.2017 Державної екологічної інспекції в Чернігівській області (далі - позивач) до Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - відповідач) про стягнення 1 136,92 грн.
23.10.2017 ухвалою Господарського суду порушено провадження у справі №910/18150/17 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 08.11.2017 .
01.11.2017 від позивача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшли пояснення по справі на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.
07.11.2017 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
В судове засідання, призначене на 08.11.2017 представник позивача не з'явився, проте клопотав про розгляд справи без його участі.
В судове засідання, призначене на 08.11.2017 представник відповідача з'явився, надав пояснення по суті спору, подав відзив на позовну заяву, проти задоволення позовних вимог заперечував.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
09-16 лютого 2016 року відповідно до ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі наказу Держекоінспекції у Чернігівській області № 54 від 27.01.2016 року та направлення № 54 старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Зубком В.М., державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Сподаренком А.П., у присутності заступника директора відокремленого підрозділу «Чернігівські МЕМ» ДП «Національна енергетична компанія «Укренерго» проведена планова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства відокремленого підрозділу «Чернігівські МЕМ» ДП «Національна енергетична компанія «Укренерго», про що складено акт № 11/04.
Під час перевірки водогосподарської діяльності відокремленого підрозділу «Чернігівські МЕМ» ДП «Національна енергетична компанія «Укренерго» було встановлено, що підприємство має 3 артезіанські свердловини, а саме: на підстанції в с. Хмільниця - 1 свердловина, на підстанції в м. Ніжин - 2 свердловини. Забір води в с. Хмільниця здійснюється на підставі дозволу Укр. № 102 А/Чрн від 11.08.2014 року терміном на 10 років. В період з 14.03.2014 року по 10.08.2014 року здійснювався забір води із артезіанської свердловини без дозволу на спеціальне водокористування, було забрано 430 m3 води, чим порушено ст. ст. 44, 49 Водного кодексу України.
Акт перевірки № 11/04 був підписаний службовими особами позивача та відповідача.
Відповідно до ст.48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.
Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.
Стаття 44 п.9 Водного кодексу України передбачає обов'язки водокористувачів, до яких входить обов'язок здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу. Право на здійснення спеціального водокористування здійснюється на підставі дозволу (ст. 49 Водного кодексу).
На підставі цього, керуючись ст.ст.68,69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» Держекоінспекцією проведено розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів в результаті самовільного використання води Відокремленим підрозділом «Чернігівські магістральні електричні мережі» Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» за цей період.
Розрахунок збитків здійснено в порядку визначеному Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (далі - Методика), затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2009 року № 389, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 року за № 767/16783. При цьому застосовано ставки збору за спеціальне використання підземних вод, визначені п. 255.5 статті 255 Податкового кодексу України, які діяли на дату виявлення порушення. Сума розрахованих збитків, заподіяних державі порушенням законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів внаслідок здійснення самовільного водокористування, станом на 18.02.2016р. становить 1136грн.92коп.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у статті 1166 Цивільного кодексу України відповідно до якої майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдана шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи.
Наступними елементами складу цивільного правопорушення є шкода та наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювана та шкодою.
Наявність всіх зазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Оскільки, за твердженням відповідача, що не спростовано позивачем, Чернігівські МРІМ для недопущення порушень чинного законодавства України розпочали процедуру переоформлення дозвільних документів на спеціальне водокористування завчасно, що підтверджується листами адресованими Державній службі геології та надр України за №03/20 від 13 січня 2014 року та Київській гідрогеологічній інспекції ДП «Українська геологічна компанія» то в діях Чернігівських МЕМ відсутня неправомірність поведінки, а навпаки вбачається намір чітко дотриматися норм та вимог чинного законодавства України.
Також суд погоджується із твердженням відповідача про те, що в діях Чернігівських МЕМ відсутня така складова цивільно-правової відповідальності, як вина, оскільки несвоєчасне отримання дозволу на спеціальне водокористування, є наслідком недосконалої роботи дозвільної системи України та порушення уповноваженими органами строків розгляду та підготовки документів для отримання відповідних дозволів.
ДП «Українська геологічна компанія» з невідомих підстав та причин затримала розгляд поданих документів та надання рекомендацій щодо умов погодження на спеціальне водокористування і передала документи до Держгеонадр України лише 04 квітня 2014 року у відповідь на запит Держгеонадр України за №879/10/10-14 від 23 січня 2014 року.
Окрім того ще одним з обов'язкових складових елементів цивільно-правової відповідальності є причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає в тому, що:
Протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав;
Шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
Також слід зазначити, що відповідно до п. 255.11.15 Податкового кодексу України за відсутності у водокористувача дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води рентна плата справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання, а відповідно до п. 255.1 1.13 даного кодексу у разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата обчислюється і сплачується у п'ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів.
Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що протиправність поведінки відповідача та шкідливий результат (шкода) відсутні в зв'язку зі сплатою Чернігівськими МЕМ в період переоформлення дозволу (14.03.2014- 10.08.2014рр.) податку за користування водою в 5-му розмірі відповідно до вимог пункту 255.11.15 та пункту 255.11.13 Податкового кодексу України (що підтверджується платіжними дорученнями №873 від 09.07.2014р, №999 від 25.07.2014р та №1694 від 30.10.2014р. - належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи), що в свою чергу підтверджує відсутність у позивача підстав для застосування цивільно-правової відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Судовий збір відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В задоволенні позову Державної екологічної інспекції в Чернігівській області до Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення 1 136,92 грн. - відмовити в повному обсязі.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено 15.11.2017
Суддя М.О. Лиськов