09.11.2017 Справа № 907/677/17
За позовом Приватної організації “Організація колективного управління авторськими та суміжними правами”, м.Київ в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю “Ворнер Мьюзік Україна”, м.Київ
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Прімаделіція”, м.Ужгород
про стягнення суми 32000,00 грн.
Суддя Васьковський О.В.
Представники:
від позивача - ОСОБА_1 (дов. від 20.01.17)
від відповідача - не з'явився
СУТЬ СПОРУ: стягнення суми 32000,00 грн. компенсації за незаконне використання твору “Josephine” (виконавець Chris Rea ).
Підставою для звернення із позовною заявою до суду Приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (далі - Організація), посилаюсь на ч. 1 Статті 49 Закону України «Про авторське право і суміжні права» вказує, що організації колективного управління повинні (п. «г») вчиняти дії передбачені чинним законодавством, необхідні для захисту прав, управління якими здійснює організація, в тому числі звертатись до суду за захистом прав суб'єктів авторського права. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем майнових авторських прав позивача шляхом незаконного використання музичного твору “Josephine” (виконавець - Chris Rea)“ шляхом їх публічного виконання у приміщенні закладу “ La Famiglia ”, за адресою: м. Ужгород, площа ОСОБА_2, 26, в якому господарську діяльність здійснює відповідач, на підтвердження чого 27 червня 2016 року представником Організації була проведена фіксація факту використання вказаного музичного твору.
За результатами проведених дій була проведена перевірка на предмет наявності прав на використані відповідача музичних творів у правовласників, правами яких управляє Організація, внаслідок якої було виявлено, що майнові авторські права на музичний твір: “Josephine” (виконавець - Chris Rea)“ належать та належали під час проведення фіксації ТОВ «Ворнер Мьюзік Україна». Зазначене підтверджується наявністю у ТОВ «Ворнер Мьюзік Україна» (Позивача).
Організація під час здійснення перевірки виявлено порушення майнових авторських прав позивача, зазначені у ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права», у зв'язку з чим Організація звернулась до суду для судового захисту та просить суд стягнути з відповідача суму 32000,00 грн. за один факт зафіксованого правопорушення у вигляді компенсації за порушення авторського права, у відповідності до ст.52 Закону України "Про авторське право та суміжні права" передбачений такий вид відповідальності як сплата компенсації за порушення авторських прав, розмір якої відповідає одночасно двом величинам: 10-ти мінімальним заробітним платам передбаченим Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет на 2017 рік» (нижчій допустимій межі розміру присудження компенсації судом відповідно до Закону України «Про авторське право і суміжні права) та 20- ти розрахунковим величинам для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників передбаченим в Законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774-VIII від 06.12.20І 6 р.
Позивач, вимоги ухвали суду від 15.09.2017, 26.09.17 та 11.10.17 не виконав та участь уповноваженого представника у судовому засіданні не забезпечив.
При цьому, поштові відправлення, якими на адресу ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" (м. Київ, вул. Лютеранська, 15, буд. А, прим. 18) надсилались копії ухвал суду від 15.09.2017, 26.09.17 та 11.10.17 повернулись до суду без вручення із довідкою органом поштового зв'язку про причини повернення: "інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення".
Відповідач участі уповноваженого представника у судовому засіданні не забезпечив та письмового відзиву на позов не надав, надіслана йому за зазначеною в позовній заяві адресою кореспонденція суду (ухвали суду від 15.09.2017, 26.09.17 та 11.10.17) повернута органом поштового зв'язку з довідкою про причини повернення - "за закінченням терміну зберігання".
З огляду на те, що поштова кореспонденція надсилалася судом на адресу, яка зазначена у позовній заяві та яка, згідно зданих Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на час розгляду справи судом є місцезнаходженням відповідача, вважається, що останній належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи, але не виявив бажання прийняти в ньому участь.
За таких обставин розгляд справи здійснюється, в порядку передбаченому ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника Організації, що діє в інтересах позивача, розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (організація) є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується свідоцтвом Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України про облік організацій колективного управління від 24 січня 2011 р. № 18/2011.
Організація здійснює управління майновими авторськими правами ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" на підставі укладеного договору від 24 січня 2014 р. № АВ-24012014/01 про управління майновими авторськими правами, зокрема щодо музичного твору “Josephine”, виконавець - Chris Rea“.
Відповідно до п. 2.1 цього Договору, ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" як видавник надає Організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на твори та субвидані твори, що належать або протягом дії даного договору будуть належати видавнику, а саме: дозволяти або забороняти від імені видавника використання об'єктів авторського права третіми особами, відповідно до умов цього договору.
Згідно з п. 9.2 Договору, у випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює Організація, остання, з метою захисту прав видавника та реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами, має право: пред'являти заяви, претензії, здійснювати фіксацію фактів використання об'єктів авторського права без дозволу Організації; вчиняти будь-які інші дії (вживати заходи), направлені на захист авторських прав видавника, за умов отримання попередньої згоди видавника.
Відповідно до п. 12.1 Договору, даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє безстроково.
Відповідно до змісту Декларації музичних творів № 1 до Договору від 24 січня 2014 р. № АВ-24012014/01, видавник - ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" передав в управління Організації музичні твори, зокрема “Josephine”, виконавець - Chris Rea“.
У свою чергу, ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" набуло виключні майнові права на використання зазначених музичних творів на підставі ліцензійного договору від 01 листопада 2014 р. № ВЧ-01112014/02-д з правовласником - ТОВ "Ворнер/Чаппелл" від 01.11.14 та додатків №1 та №1/2 до нього (далі - ліцензійний договір).
Відповідно до пунктів 11.1 та 11.2 договору від 01 листопада 2014 р. № ВЧ-01112014/02-д, строк дії договору обраховується з моменту його підписання та закінчується 31 грудня 2014 р. Договір в частині надання прав розповсюджується на період, що передує даті укладення договору, а саме з 01 січня 2014 р. Сторони обумовили, що видавець (ТОВ "Ворнер/Чаппелл") наділяє субвидавника (ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна") правом вимагати та отримувати від третіх осіб будь-які види винагороди та компенсацій за використання творів, які не зібрані до моменту укладення договору іншими субвидавниками видавця або правовласниками творів. Строк договору може автоматично продовжуватися на черговий період в один рік, якщо до того часу не буде розірваний будь-якою із сторін шляхом направлення письмового повідомлення іншій стороні не менше ніж за 30 календарних днів.
Відповідно до додатку № 1 до Ліцензійного договору від 01 листопада 2014 р. № ВЧ-01112014/02-Д ТОВ "Ворнер/Чаппелл" та ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" підтвердили права на музичні твори, зокрема “Josephine”, виконавець - Chris Rea“, відповідно до ліцензійного договору станом на 16 листопада 2016 р.
Згідно з додатком № 1/2 до Ліцензійного договору від 01 листопада 2014 р. № ВЧ-01112014/02-д ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" проінформувало ТОВ "Ворнер/Чаппелл" про використання на території України без відповідного дозволу музичних творів відповідно до переліку, серед яких музичний твір “Josephine”, виконавець - Chris Rea“ та передбачили, що ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" наділене правом звернення до суду відповідно до діючого в Україні законодавства з метою захисту порушеного права, а ТОВ "Ворнер/Чаппелл" погодився із правом ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" доручити судове представництво приватній організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" на основі договору про управління майновими авторськими правами.
27 червня 2016 року представником Організації ОСОБА_1 була проведена фіксація фактів використання музичних творів у ресторані “ La Famiglia ”, за адресою: м. Ужгород, площа ОСОБА_2, 26, в якому господарську діяльність здійснює ТОВ «Прімаделіція» (Відповідач). Фіксація була проведена як шляхом складання відповідного акту фіксації, так і проведенням відеозапису використання відповідачем музичних творів.
За результатами проведених представником Організації дій, була проведена перевірка на предмет наявності прав на використані відповідача музичних творів у правовласників, правами яких управляє Організація Внаслідок зазначеної перевірки було виявлено, що майнові авторські права на музичні твори: “Josephine” (виконавець - Chris Rea)“ належать та належали під час проведення фіксації ТОВ «Ворнер Мьюзік Україна». Зазначене підтверджується наявністю у ТОВ «Ворнер Мьюзік Україна» (Позивача) Ліцензійного договору № ВЧ - 01112014/02 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Ворнер/Чалпел» від 01/11/2014 та Додатків № 1 та №1/2 до нього.
Факт використання відповідачем об'єктів авторського права (музичних творів), а саме музичного твору "Josеphine", виконавець - Chris Rеа, підтверджується, зокрема, актом фіксації фактів прямого чи опосередкованого комерційного використання музичних творів, опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань №09/06/2016 від 27 червня 2016 року та відеозаписом (фіксацією використання музичних творів за допомогою технічних засобів у відповідні дати).
Перебування представника Організації у закладі “La Famiglia”, за адресою: м. Ужгород, площа ОСОБА_2, 26, в якому господарську діяльність здійснює ТОВ «Прімаделіція», позивач підтвердив виданими йому працівником зазначеного закладу рахунком, фіскальним чеком та квитанцією про оплату від 27.06.2016.
Факт публічного виконання спірних музичних творів позивач підтверджує також відеозаписом, який знаходиться на наявному в матеріалах справи оптичному диску.
Належність позивачу майнових авторських прав на зазначені вище музичні твори підтверджується: ліцензійним договором № ВЧ - 01112014/02 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Ворнер/Чаппел» від 01/11/2014 та Додатком №1/2 до нього, декларацією музичних творів від 01.11.2015.
Отже, предметом даного спору є стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав.
У даній справі з позовом до суду звернулася Організація колективного управління на захист інтересів позивача як суб'єктів авторського права на Твори, оскільки внаслідок зазначеної вище перевірки здійсненої представником Організації виявлено порушення відповідачем майнових авторських прав позивача, передбачене приписами ст. 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права".
У зв'язку з виявленими та зафіксованими двома фактами використання Творів без належного дозволу Організація вимагає виплати компенсації, що в загальному становить суму 32000 грн., розмір якої відповідає одночасно двом величинам: 10-ти мінімальним заробітним платам передбаченим Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет на 2017 рік» (нижчій допустимій межі розміру присудження компенсації судом відповідно до Закону України «Про авторське право і суміжні права) та 20- ти розрахунковим величинам для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників передбаченим в Законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774-VIII від 06.12.2016 р.
Проаналізувавши матеріали справи, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю, з огляду на наступне.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 418 ЦК України, право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.
Згідно з частинами 2 - 4 ст. 426 ЦК України, особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об'єкт на власний розсуд, з додержанням при цьому прав інших осіб; використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом; умови надання дозволу (видачі ліцензії) на використання об'єкта права інтелектуальної власності можуть бути визначені ліцензійним договором, який укладається з додержанням вимог цього Кодексу та іншого закону.
За змістом ст. 435 ЦК України, первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Суб'єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.
Згідно з ст. 45 Закону України "Про авторське право і суміжні права", суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто; через свого повіреного; через організацію колективного управління.
Згідно з положеннями пункту "г" ч. 1 ст. 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права", організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень вчиняти дії, передбачені чинним законодавством, необхідні для захисту прав, управління якими здійснює організація, в тому числі звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів.
Разом з тим, така організація, пред'явивши позов, не є позивачем, оскільки вона звертається до суду за захистом прав суб'єктів авторського і (або) суміжних прав, а не своїх прав. Позивачем у таких випадках буде суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав, на захист інтересів якого звернулася організація.
У випадку, якщо організація колективного управління звертається на захист прав фізичних осіб, такий спір розглядається в порядку цивільного судочинства. Якщо ж вона звертається на захист юридичних осіб, то, залежно від суб'єктного складу, спір розглядається в порядку господарського судочинства. При цьому не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства.
Такі правові позиції викладені в абзацах четвертому і п'ятому постанови Пленуму Верховного Суду України від 04 червня 2010 р. № 5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав".
В п. 49 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 р. № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" зазначено, що за приписами статей 48 і 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права" можлива передача на договірних засадах авторами або іншими суб'єктами авторського права та/або суміжних прав повноважень з управління майновими правами організаціям колективного управління, на які покладається виконання відповідних функцій, зокрема, збір винагороди на підставі зазначених договорів чи цього Закону, розподіл (перерозподіл між іншими організаціями колективного управління) зібраної винагороди, перерахування належної частки перерозподіленої винагороди іншим організаціям колективного управління, що представляють майнові інтереси відповідних суб'єктів авторського права та/або суміжних прав, або виплата розподіленої винагороди безпосередньо таким суб'єктам.
За наявності договорів з суб'єктами авторського права та/або суміжних прав на управління їх майновими правами, організації колективного управління відповідно до ст. 45 Закону України "Про авторське право і суміжні права", що надає право таким організаціям представляти інтереси власників майнових авторських прав, виконавців, виробників фонограм (відеограм), мають право звертатися до господарського суду з позовами про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду або стягнення доходу, отриманих порушником внаслідок порушення ним авторського права та/або суміжних прав, і у тому випадку, коли з порушником авторського права чи суміжних прав організацією колективного управління не укладено будь-якої угоди.
Організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб'єктів авторського права суд повинен з'ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб'єктом авторського права. Якщо у організації колективного управління відсутні повноваження на управління майновими правами суб'єкта авторського права, зокрема, щодо конкретного твору, судам слід відмовляти у задоволенні позову цієї організації.
Документами, що підтверджують право організації на звернення до суду із заявою про захист авторського права та/або суміжних прав, є: видане Міністерством освіти і науки України свідоцтво про облік організацій колективного управління, свідоцтво про визначення організації уповноваженою організацією колективного управління згідно із статтями 42, 43 названого Закону; статут організації, що управляє майновими правами на колективній основі; в інших випадках, ніж передбачені згаданими статтями Закону України "Про авторське право і суміжні права", - договір з особою, якій належать відповідні права, на управління майновими правами на колективній основі, та/або договір з іноземною організацією, що управляє аналогічними правами, і документи, що підтверджують наявність у неї відповідних повноважень.
Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до абзацу 2 п. 30 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 р. № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", включення до договору про передачу виключних прав умов, що обмежують права особи, якій вони передаються, стосовно їх захисту, суперечить законодавству. Особа не може бути позбавлена права на звернення до суду, оскільки угода про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною.
Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Враховуючи наведене, суд встановив, що на підставі відповідного ліцензійного договору позивач - ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" набув виключні майнові права інтелектуальної власності на музичний твір ""Josеphine" (виконавець - Chris Rеа), а приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" згідно закону та на підставі укладеного договору управління майновими авторськими правами набула право захищати згадані майнові права.
До майнових прав інтелектуальної власності на твір, відповідно до статті 440 ЦК України, відносяться: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Як передбачено статтею 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон), виключним правом є майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права", виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів.
Відповідно до приписів ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права", публічне виконання - подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час.
За змістом статей 435, 440, 441, 443 ЦК України, статей 7, 15, 31 - 33 Закону України "Про авторське право і суміжні права", право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку; використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).
Відповідно до ч. 3 ст. 426 ЦК України, використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.
Як зазначено в п. 41 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 р. № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", використанням твору в силу статті 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання - як у реальному часі ("наживо"), так і з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення), а також публічна демонстрація аудіовізуального твору (зі звуковим супроводом чи без такого) у місці, відкритому для публічного відвідування, або в іншому місці (приміщенні), де присутні особи, які не належать до кола однієї сім'ї чи близьких знайомих цієї сім'ї, - незалежно від того, чи сприймається твір публікою безпосередньо у місці його публічної демонстрації (публічного показу), чи в іншому місці одночасно з такою демонстрацією (показом).
Відповідальність за публічне виконання твору (в тому числі при його виконанні в реальному часі - "наживо") несе фізична чи юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.
Згідно з п. 29 зазначеної постанови, з огляду на приписи статті 33 ГПК України щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:
1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача;
2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону України "Про авторське право і суміжні права" при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).
На підтвердження факту публічного виконання музичного твору "Josеphine" (виконавець - Chris Rеа), у приміщенні закладу - ресторан “ La Famiglia ”, за адресою: м. Ужгород, площа ОСОБА_2, 26, в якому господарську діяльність здійснює ТОВ «Прімаделіція», позивач надав відповідними доказами: виданими працівником зазначеного закладу рахунком, фіскальним чеком та квитанцією про оплату від 27.06.2016, актом фіксації фактів прямого чи опосередкованого комерційного використання музичних творів, опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань №09/06/2016 від 27 червня 2016 року, а також відеозаписом (фіксацією використання музичних творів за допомогою технічних засобів у відповідні дати).
Так, в акті фіксації №09/06/2016 від 27 червня 2016 року, який склав та підписав представник Організації, зазначено, що в період часу з 16:11 год. до 16:40 год. зафіксовано факт публічного виконання у закладі - ресторан “La Famiglia”, за адресою: м. Ужгород, площа ОСОБА_2, 26, в якому господарську діяльність здійснює ТОВ «Прімаделіція», що встановлено на підставі документів щодо суб'єкта господарювання, рахунку на оплату №0000005570 від 27.06.16,час 16:41 год.
За змістом Акту встановлено, що зазначений твір використовувався для фонового озвучення приміщення закладу відповідача, тобто - для публічного виконання; представникам закладу (офіціант та адміністратор) підстави використання творів невідомі; у закладі відсутні договір та інші підстави використання творів. Представники закладу з актом ознайомитися відмовилися.
Таким чином, у результаті зазначеної перевірки встановлено факт використання музичного твору "Josеphine" (виконавець - Chris Rеа) у закладі відповідача, що за змістом ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон) є публічним виконанням Творів (публічне виконання - подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час).
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 15 цього Закону право на дозвіл та на заборону публічного виконання творів є виключним правом автора (чи іншої особи, яка має авторське право).
За приписами ст. 45 Закону суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами, зокрема, через організацію колективного управління.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 48 Закону, повноваження на колективне управління майновими правами передаються організаціям колективного управління авторами та іншими суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів, укладених у письмовій формі; організації колективного управління можуть управляти на території України майновими правами іноземних суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів з аналогічними іноземними організаціями, в тому числі й про взаємне представництво інтересів.
У відповідності до приписів п. "г" ч. 1 ст. 49 Закону організація колективного управління повинна виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень таку функцію як звернення до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів.
Згідно з пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 № 5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" організація колективного управління, пред'явивши позов, не є позивачем, оскільки вона звертається до суду за захистом прав суб'єктів авторського і (або) суміжних прав, а не своїх прав. Позивачем у таких випадках буде суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав, на захист інтересів якого звернулася організація.
Використання твору без дозволу суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав є порушенням авторського права і (або) суміжних прав, передбаченим пунктом "а" статті 50 Закону, за яке згідно з пунктом "г" частини другої статті 52 цього Закону передбачена можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат.
Суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.
У своїй позовній заяві Організація просить суд стягнути з відповідача суму 32000 грн. за порушення майнових авторських прав на музичний твір "Josеphine" (виконавець - Chris Rеа), що відповідає одночасно двом величинам: 10-ти мінімальним заробітним платам передбаченим Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет на 2017 рік» (нижчій допустимій межі розміру присудження компенсації судом відповідно до Закону України «Про авторське право і суміжні права") та 20- ти розрахунковим величинам для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників передбаченим в Законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774-VIII від 06.12.2016 р.
При цьому, суд зауважує, що згідно правової позиції Вищого господарського суду України про те, що відповідно до пп. 51.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 р. № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", у визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.
Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеню вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні.
Водночас відповідно до п. 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06 грудня 2016 р. № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 грн.
Наразі такі зміни до Закону не внесені. Водночас виплата згаданої компенсації підпадає під ознаки "інших виплат", про які йдеться у наведеному приписі Закону України від 06 грудня 2016 р. № 1774-VIII, тобто розмір мінімальної заробітної плати, визначений цим Законом, на даний час не підлягає застосуванню як розрахункова величина при визначенні компенсації, пов'язаної з порушенням авторського права і (або) суміжних прав.
Отже, при визначенні розміру відповідної компенсації слід виходити з приписів пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06 грудня 2016 р. № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та застосовувати розрахункову величину у розмірі 1600 грн.
З огляду на наведене, враховуючи те, що судом встановлений факт порушення відповідачем авторського права та доведено використання твору без дозволу суб'єкта авторського права, а також те, що приватна організація "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" у позовній заяві обумовила розмір компенсації в сумі 32000,00 грн., вказавши, що така сума відповідає одночасно двом величинам: 10-ти мінімальним заробітним платам передбаченим Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет на 2017 рік» (нижчій допустимій межі розміру присудження компенсації судом відповідно до Закону України «Про авторське право і суміжні права) та 20- ти розрахунковим величинам для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників передбаченим в Законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774-VIII від 06.12.2016 р, суд взяв до уваги доводи приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" та наявні в матеріалах справи докази, у зв'язку з чим дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю і стягнути з відповідача на користь приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" компенсацію за порушення майнових авторських прав на музичний твір "Josеphine" (виконавець - Chris Rеа) у розмірі 32000,00 грн.
Позовні вимоги належним чином обґрунтовані та доведені у відповідності до ст.ст.32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, є такими, що ґрунтуються на законі. Відповідачем доводи приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" не спростовані, а вина презюмується, оскільки її відсутність у вчиненні порушення за змістом ст.ст. 614, 1166 ЦК України повинна доводитися саме відповідачем, чого ним здійснено не було.
Отже, позов належить задоволити повністю.
Згідно з ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача на користь приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" судові витрати у сумі 1600,00 грн. - у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст.ст. 1, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов задоволити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Прімаделіція» (88000, Закарпатська область, м.Ужгород, пл.Шандора Петефі, буд.2, корпус Б., код ЄДРЮОФОПтаГФ 35002200) на користь Приватної організації «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» (02002, м. Київ, вул. Є. Сверстюка буд.23, оф.916, код ЄДРЮОФОПтаГФ 37396151, п/р 260010052453 в AT «Укрексімбанк», м. Київ, МФО 322313) в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Ворнер Мьюзік Україна» (01024, м.Київ, вул. Лютеранська, 15, буд. А, прим. 18, код ЄДРЮОФОПтаГФ 39109265) компенсацію за порушення авторських прав у сумі 32000,00 грн. та суму 1600,00 грн. - у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ.
Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов'язковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 15.11.17.
Суддя Васьковський О.В.