ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
13.11.2017Справа № 910/3112/15-г
За скаргоюПублічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк»
на діїВідділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
у справі№910/3112/15-г
за позовомПублічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк»
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Новігатор Н»
простягнення 196 210 062,89 грн.
Суддя Босий В.П.
Представники сторін:
від позивача:Шумейко П.М.
від відповідача:не з'явився
від ВДВС:Федоріна А.М.
В провадженні господарського суду міста Києва знаходилась справа № 910/3112/15-г за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новігатор Н» про стягнення 196 210 062,89 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 20.04.2015 у справі № 910/3112/15-г позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новігатор Н» на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» заборгованість по кредиту у розмірі 163 000 000,00 грн., прострочену заборгованість за процентами у розмірі 28 287 291,61 грн., поточну заборгованості за процентами у розмірі 2 424 624,99 грн. та пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 2 498 146,29 грн.
На виконання вказаного рішення 07.05.2015 господарським судом міста Києва було видано відповідний наказ № 910/3112/15-г.
25.10.2017 до канцелярії суду надійшла скарга Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.10.2017 р. вказану скаргу призначено до розгляду на 13.11.2017 р.
Представник позивача в судове засідання з'явився, надав пояснення по суті спору, подану скаргу просив задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.
В судове засідання державний виконавець з'явилася, на виконання вимог ухвали суду надала документи та пояснення по суті спору, проти задоволення скарги заперечувала.
Розглянувши скаргу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, господарський суд міста Києва встановив наступне.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України «Про виконавче провадження».
Статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент відкриття виконавчого провадження) визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа:
1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення;
2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді;
3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом;
4) в інших передбачених законом випадках.
08.06.2015 р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №47773216 по виконанню наказу господарського суду міста Києва від 07.05.2015 р. у справі №910/3115/15-г, якою надано боржнику семиденний строк для добровільного виконання рішення суду.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент відкриття виконавчого провадження) державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом. Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право, зокрема, одержувати необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки, іншу інформацію; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством; на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом, накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; тощо.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент розгляду скарги) виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний:
1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;
2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;
3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;
4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;
5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Як вбачається із матеріалів виконавчого провадження ВП №47773216, з метою розшуку майна боржника державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України направлялися відповідні запити до Головного управління Держземагентства у м. Києві, Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті, НКЦПФР, УДАІ ГУ МВС України у м. Києві, Відділу технічного нагляду Державної інспекції сільського господарства в м. Києві, Управління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві, за наслідками розгляду яких не було розшукано майна боржника, за рахунок якого можливо виконати рішення суду і даній справі.
Також державним виконавцем було встановлено відсутність у боржника грошових коштів на рахунках, відкритих в банківських установах, які могли б бути перераховані з метою примусового виконання рішення суду у даній справі.
06.10.2017 р. державним виконавцем Єжовим М.В. був складений акт про те, що за адресою, вказаною у виконавчому документі, боржника не виявлено, належне йому на праві власності майно не знайдено.
У зв'язку з викладеним, постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 09.10.2017 р. виконавчий документ - наказ господарського суду міста Києва від 07.05.2015 р. у справі №910/3115/15-г повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваної постанови) виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Таким чином, необхідними умовами для повернення виконавчого документу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» є відсутність майна у боржника (на яке може бути накладено стягнення за законодавством) та безрезультатність розшуку такого майна.
При цьому, за змістом ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження, зокрема, має право викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Згідно з п. 1 розділу ХІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень (наказ Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, що відповідно до Закону підлягає примусовому виконанню, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця або за місцезнаходженням виконавчого округу за поданням приватного виконавця.
Дослідивши матеріали виконавчого провадження ВП №47773216, суд встановив, що в даному випадку державним виконавцем не було вчинено дій, спрямованих на встановлення власника та керівника юридичної особи-боржника, не було викликано посадових осіб боржника з метою надання пояснень щодо невиконання рішення суду у даній справі, не було реалізовано можливості встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон керівника боржника тощо.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» присутність понятих є обов'язковою у випадку, передбаченому частиною третьою статті 53 цього Закону, а також у разі відсутності боржника або його представника під час вчинення виконавчих дій, пов'язаних з примусовим входженням на земельні ділянки, до нежитлових приміщень і сховищ, де зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернуто йому в натурі, до житла, іншого володіння особи для забезпечення примусового виселення з нього та вселення в нього, під час проведення опису, арешту, вилучення і передачі майна.
Судом встановлено, що при складанні акту від 06.10.2017 р. державним виконавцем не було залучено ні представника боржника, ні понятих, що суперечить вимогам законодавства.
Відтак суд приходить до висновку, що всупереч приписам Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не було належним чином вжито необхідних заходів щодо своєчасного і повного виконання рішення господарського суду міста Києва від 20.04.2015 у справі № 910/3112/15-г.
Відтак, постанова про повернення виконавчого документу стягувачеві ВП №47773216 від 09.10.2017 р. є такою, що винесена передчасно.
Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.
Пунктом 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» №9 від 17.10.2012 р. встановлено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
За таких обставин, доводи Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» визнаються судом правомірними, дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по винесенню постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві ВП №47773216 від 09.10.2017 р. незаконними, а вказана постанова підлягає скасуванню.
При цьому, вимоги скаржника щодо вирішення питання щодо відновлення виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду у даній справі не підлягають задоволенню, оскільки, по-перше, не містять чітко визначеної вимоги, спрямованої до суду, а, по-друге, вирішення вказаного питання відноситься безпосередньо до компетенції державного виконавця.
Відповідно до абз. 2 п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» №13 від 26.13.2003 р. заяви, подання учасників виконавчого провадження вирішуються загальним і господарським судами мотивованими ухвалами відповідно до вимог статей 232 - 234 ЦПК та статей 86, 121 2 ГПК. Виходячи зі змісту ст. 248 24 ЦПК у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом N 606-XIV можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби (наприклад, постановити ухвалу про зупинення виконавчого провадження у випадках, передбачених ст. 35 Закону N 606-XIV), проте може привести визначений державним виконавцем строк зупинення провадження у відповідність із законом або скоротити його (ч. 3 ст. 36 Закону N 606-XIV).
З урахуванням викладеного, скарга Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» в частині другої вимоги задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задовольнити частково.
2. Скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про повернення виконавчого документу стягувачеві ВП №47773216 від 09.10.2017 р.
3. В іншій частині в задоволенні скарги відмовити.
Суддя В.П. Босий