07 листопада 2017 року Справа № 910/25484/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Малетича М.М.,
суддів: Сибіги О.М.,
Іванової Л.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної іпотечної установи на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2017 року у справі № 910/25484/15 господарського суду міста Києва за позовом Державної іпотечної установи до Товариства з обмеженою відповідальністю "Танк Транс", Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестком", про визнання зарахування однорідних зустрічних вимог недійсним,
за участю представників:
Прокуратури: Доценко Т.О., посв. № 029222 від 29.09.2014 року,
Позивача: Мезецький М.С., дов. № 2861/15/1 від 05.05.2017 року,
Подольський А.Ю., дов. № 3147/15/1 від 16.05.2017 року,
Відповідача 1: Дашо А.Ю., дов. б/н від 08.02.2017 року,
Відповідача 2: Мостепанюк В.І., дов. б/н від 28.08.2017 року,
Третьої особи: Григорчук Н.М., дов. б/н від 08.09.2017 року.
Державна іпотечна установа (далі - ДІУ, Позивач) звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Танк Транс" (далі - ТОВ "Танк Транс", Відповідач 1), Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк", Відповідач 2) про визнання недійсним зарахування однорідних зустрічних вимог, здійсненого на підставі заяви ТОВ "Танк Транс" за договором кредитної лінії № ВКЛ-2005880 від 09.06.2011 року та вимог ТОВ "Танк Транс" до ПАТ "Дельта Банк" за договором банківського рахунку №26/21746-168 від 04.09.2009 року.
Рішенням господарського суду міста Києва від 21.12.2015 року у позові ДІУ відмовлено повністю.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2016 року до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестком" (далі - ТОВ "Інвестком", Третя особа).
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2016 року рішення господарського суду міста Києва від 21.12.2015 року залишено без змін.
В наступному, постановою Вищого господарського суду України від 13.07.2016 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2016 року та рішення господарського суду міста Києва від 21.12.2015 року було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
За результатами нового судового розгляду, рішенням господарського суду міста Києва від 27.09.2016 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2017 року, у задоволенні позовних вимог ДІУ відмовлено повністю.
У поданій касаційній скарзі, Державна іпотечна установа, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 203, 215, 512, 517, 530 Цивільного кодексу України, ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити.
ТОВ "Танк Транс" та ПАТ "Дельта Банк", у своїх письмових відзивах, а ТОВ "Інвестком" - у своєму письмовому поясненні, посилаючись на безпідставність доводів та вимог ДІУ, викладених у касаційній скарзі, просили залишити рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційного господарського суду у даній справі без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
За клопотанням представника ДІУ, під час розгляду касаційної скарги судом касаційної інстанції здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як було встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 04.09.2009 року між ПАТ "Дельта Банк" (Банк) і ТОВ "Інвестком" (Клієнт) було укладено договір банківського рахунку №26/21746-168 (далі - Договір № 26/21746-168), відповідно до умов якого Банк відкрив Клієнту поточний рахунок у національній валюті, доларах США та євро за № 26004002001746 та зобов'язався виконувати розпорядження Клієнта щодо перерахування відповідних сум з зазначеного рахунку та проводити інші операції за цим рахунком у межах законодавства України.
Пунктами 2.1., 2.4. Договору № 26/21746-168 передбачалось, що платежі з рахунку виконуються Банком у межах залишку грошових коштів на початок операційного дня та з урахуванням поточних надходжень грошових коштів на рахунок протягом операційного часу (операційний час Банку: понеділок - п'ятниця з 9-00 по 17-00 крім святкових, вихідних і неробочих днів). Операції за платіжними дорученнями в іноземній валюті Банк виконує в межах строку, погодженого з Клієнтом. Цей строк зазначається Клієнтом у графі "Допоміжні реквізити" платіжного доручення в іноземній валюті. Якщо такий строк зазначений, то Банк виконує платіжні доручення в іноземній валюті в передбачені строки (але не раніше дня валютування), а саме, "Терміновий" - платіжне доручення виконується Банком поточного робочого дня.
В наступному, 12.02.2015 року ТОВ "Інвестком" за допомогою системи клієнт-банк було виставлено платіжне доручення ПАТ "Дельта Банк" на суму 20161485,34 доларів США для перерахування грошових коштів ТОВ "Інвестком" з рахунку № 26004002001746 в ПАТ "Дельта Банк" на рахунок третьої особи № 26006011360001 в ПАТ "Альфа-банк", однак, вказане платіжне доручення Банком виконано не було і відмова від виконання платіжного доручення на адресу третьої особи не надсилалась.
У зв'язку з цим, ТОВ "Інвестком" 17.02.2015 року повторно подало до ПАТ "Дельта Банк" нарочно платіжне доручення в іноземній валюті № 1 від 17.02.2015 року на суму 20161485,34 доларів США для перерахування грошових коштів ТОВ "Інвестком" з рахунку № 26004002001746 в ПАТ "Дельта Банк" на рахунок третьої особи № 26006011360001 в ПАТ "Альфа-банк". При чому, у платіжному дорученні було вказано строк виконання переказу - "терміновий", а тому, з урахуванням пп. 2.4.1. п. 2.4. Договору №26/21746-168 такий переказ мав бути здійснений Банком протягом цього ж поточного робочого дня.
Судами було встановлено, що незважаючи на те, що рахунку №26004002001746 було достатньо коштів для виконання вказаного платіжного доручення, що підтверджується довідками ПАТ "Дельта Банк" від 16.10.2015 року №№ 521, 522 про облік на вказаному рахунку коштів в сумі 21166180,57 доларів США, таке доручення Клієнта Банком виконано так і не було, а письмова відмова від його виконання на адресу третьої особи не направлялась.
Крім того, 09.06.2011 року між ПАТ "Дельта Банк" (Кредитор) і ТОВ "Танк Транс" (Позичальник) було укладено договір кредитної лінії № ВКЛ-2005880, зі змінами та доповненнями (далі - Договір № ВКЛ-2005880), за умовами якого Кредитор зобов'язався надавати Позичальнику грошові кошти (далі - кредит) у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, згідно якого, зокрема, надання кредиту здійснюється окремими частинами (траншами), у межах відновлювальної мультивалютної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 36333314,10 євро, кінцевим терміном погашення заборгованості - 20.01.2015 року.
При цьому, із наявних у матеріалах справи копій меморіальних ордерів вбачається, що за період з 10.06.2011 року до 07.05.2014 року ПАТ "Дельта Банк" надав ТОВ "Танк Транс" кредит на загальну суму 36333314,10 євро.
Відповідно до пп. 3.3.12.7. п. 3.3. Договору № ВКЛ-2005880 (у редакції додаткової угоди № 46 від 31.12.2014 року) ТОВ "Танк Транс" зобов'язувалось у строк до 20.01.2015 року погасити заборгованість за процентами та/або кредитами за цим договором та договором кредитної лінії № ВКЛ-2005880 від 29.05.2014 року на суму не менше ніж 10000000,00 грн.
Згідно пп. 1.1.1. п. 1.1. Договору № ВКЛ-2005880 від 09.06.2011 року (у редакції додаткової угоди № 46 від 31.12.2014 року) за умови невиконання ТОВ "Танк Транс" умов пп. 3.3.12.7. цього договору, кінцевим терміном погашення заборгованості буде 20.01.2015 року.
Як було встановлено судами, ТОВ "Танк Транс" умови пп. 3.3.12.7. Договору № ВКЛ-2005880 (у редакції додаткової угоди № 46 від 31.12.2014 року) не виконало, а тому, кінцевою датою погашення кредиту було 20.01.2015 року. Станом на лютий 2015 року заборгованість ТОВ "Танк Транс" перед ПАТ "Дельта Банк" складає 36333314,10 євро боргу по кредиту і 479798,83 євро боргу по процентам.
Разом з тим, 11.02.2015 року між ТОВ "Танк Транс" (Новий кредитор) і ТОВ "Інвестком" (Первісний кредитор) було укладено договір відступлення прав вимоги за вказаним Договором № 26/21746-168 (далі - Договір відступлення прав вимоги), відповідно до умов якого Первісний кредитор відступає Новому кредитору право вимоги до Боржника - ПАТ "Дельта Банк" за договором банківського рахунку № 26/21746-168 від 04.09.2009 року, а Новий кредитор зобов'язується сплатити Первісному кредиторові ціну відступлення за право вимоги, що відступаються за цим договором, у тому числі Новий кредитор, зокрема, має право вчиняти дії, спрямовані на стягнення заборгованості з Боржника, припиняти зобов'язання боржника за правами вимоги шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог та/або розпоряджатися правами вимоги іншим чином.
Згідно п. 1.1. Договору відступлення прав вимоги, правом вимоги за цим договором є право вимагати виплати залишку на рахунку, відкритому за Договором № 26/21746-168 у розмірі 13039335,34 доларів США.
Відповідно до умов Договору відступлення прав вимоги (п.п. 2.2., 2.3.) відступлення Первісним кредитором прав вимоги та їх прийняття Новим кредитором набирає чинності з дати укладення цього договору. Новий кредитор, зокрема, має право вчиняти дії, спрямовані на стягнення заборгованості з Боржника, припиняти зобов'язання Боржника за правами вимоги шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог та/або розпоряджатися правами вимоги іншим чином.
У зв'язку з укладенням Договору відступлення прав вимоги, ТОВ "Танк Транс" 18.02.2015 року надіслало на адресу ПАТ "Дельта Банк" повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні.
Водночас, оскільки ПАТ "Дельта Банк" станом на 23.02.2015 року платіжне доручення ТОВ "Інвестком" про перерахування грошових коштів з рахунку № 26004002001746 в ПАТ "Дельта Банк" на рахунок третьої особи № 26006011360001 в ПАТ "Альфа-банк" не виконало, Новий кредитор надіслав на адресу Банку заяву від 23.02.2015 року про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог.
Згідно вказаної заяви припиняються зобов'язання щодо сплати ТОВ "Танк Транс" на користь ПАТ "Дельта Банк" суми боргу за простроченими процентами за договором кредитної лінії № ВКЛ-2005880 від 09.06.2011 року у сумі 27536,72 євро, що згідно крос-курсу станом на 23.02.2015 року становить 31116,49 доларів США, а також, зобов'язання щодо сплати ПАТ "Дельта Банк" на користь ТОВ "Танк Транс" боргу на загальну суму 31116,49 доларів США, що згідно крос-курсу станом на 23.02.2015 року становить 27536,72 євро за договором банківського рахунку № 26/21746-168 від 04.09.2009 року, укладеним між ПАТ "Дельта Банк" і ТОВ "Інвестком", внаслідок зарахування зазначених зустрічних однорідних вимог.
Разом з тим, на підставі Постанови Правління НБУ від 02.03.2015 року № 150 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 51 від 02.03.2015 року "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк", за яким, у останньому з 03.03.2015 року по 02.06.2015 року (включно) запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду.
У свою чергу, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" листом за № 804 від 07.04.2015 року повідомила ТОВ "Танк Транс" про невизнання нею припинення зобов'язань останнього за Договором № ВКЛ-2005880 внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі вказаної заяви про зарахування від 23.02.2015 року, зазначивши, що таку заяву про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних вимог від 23.02.2015 року вважає такою, що не створює юридичних наслідків.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 27.02.2013 року між ПАТ "Дельта Банк" (Банк) та Державною іпотечною установою (Установа) було укладено договір банківського рахунку № 26/995-070 (далі - Договір №26/995-070), за яким Банк відкрив Установі поточний рахунок у національній валюті № 26502000000995 та зобов'язався приймати і зараховувати на рахунок грошові кошти, що надходять установі, виконувати розпорядження клієнта щодо перерахування відповідних сум з рахунка та проводити інші операції за рахунком у межах законодавства України.
Відповідно до Договору № 26/995-070 та згідно виписки ПАТ "Дельта Банк" по особовим рахункам, залишок коштів ДІУ на цьому рахунку на дату підписання даного договору становив 2137858170,85 грн.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за Договором № 26/995-070, між ПАТ "Дельта Банк" (Заставодавець) і Державною іпотечною установою (Заставодержатель) 04.09.2014 року було укладено договір застави майнових прав № Д-1.1/2014 (далі - Договір застави майнових прав № Д-1.1/2014), відповідно до умов якого Заставодавець надає в заставу Заставодержателю майнові права Заставодавця за кредитними договорами: № ВКЛ-2005880 від 09.06.2011 року, № НКЛ-2005469/2 від 19.07.2012 року, № ВКЛ-2005469/4 від 27.06.2013 року і № НКЛ-2005469/5 від 03.07.2013 року, детальна інформація щодо яких та структура їх забезпечення наведена у додатку № 1 до цього договору (далі - майнові права). Майнові права за цим договором є засобом забезпечення виконання ПАТ "Дельта Банк" зобов'язань перед ДІУ за Договором № 26/995-070 та будь-якими додатковими договорами, укладеними між сторонами.
Також, з метою реалізації порядку звернення стягнення на майнові права відповідно до Договору № Д-1.1/2014, що укладений з метою забезпечення виконання зобов'язань Первісного кредитора за Договором №26/995-070, 04.09.2014 року між Державною іпотечною установою (Новий кредитор) і ПАТ "Дельта Банк" (Первісний кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги № Д-1.2/2014 (далі - Договір про відступлення прав вимоги № Д-1.2/2014), за умовами якого Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор набуває всі права вимоги за договорами, вказаними у додатках до цього договору (права вимоги), в тому числі і за договором кредитної лінії № ВКЛ-2005880 від 09.06.2011 року, укладеним між ПАТ "Дельта Банк" і ТОВ "Танк Транс" та за договорами, що забезпечують виконання кредитного зобов'язання.
Згідно п. 2.2. Договору про відступлення права вимоги № Д-1.2/2014, пункт 1.2. договору набирає чинності в незалежності від випадків, передбачених пунктом 2.1. даного договору, у разі прийняття Національним банком України рішення про віднесення Банку до категорії неплатоспроможних (в день винесення рішення).
Відповідно до п. 3.1.2. Договору про відступлення права вимоги № Д-1.2/2014, у разі прострочення Первісним кредитором виконання зобов'язань за договором банківського рахунку або у разі прийняття Національним банком України рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних (в день винесення рішення), Новий кредитор має право задовольнити свої вимоги шляхом відступлення на користь Нового кредитора прав вимоги та подальшого отримання грошових коштів за договорами, зазначеними у додатку № 1 до цього договору (у тому числі за договором кредитної лінії №ВКЛ-2005880 від 09.06.2011 року).
З огляду на таке, ДІУ, вважаючи себе з 02.03.2015 року набувачем права вимоги до ТОВ "Танк Транс" за Договором № ВКЛ-2005880, надіслала на адресу останнього повідомлення № 1216/15/2 від 03.03.2015 року та №1321/15/2 від 04.03.2015 року, у яких, посилаючись на п. 2.1.1. Договору застави майнових прав № Д-1.1/2014 та п. 2.2. Договору про відступлення права вимоги № Д-1.2/2014, вказувало про набуття ДІУ майнових прав, у т.ч. і за Договором № ВКЛ-2005880, та надало реквізити для погашення заборгованості за зазначеним договором.
Разом з тим, згідно редакції Договору про відступлення прав вимоги №Д-1.2/2014 від 04.09.2014 року (з відкладальною умовою), представленою суду ПАТ "Дельта Банк", пункт 2.2. вказаного договору викладено у редакції про те, що Первісний кредитор погоджується, що у відносинах з третіми особами (державними реєстраторами, нотаріусами, позичальниками, іпотекодавцями, поручителями за договорами, зазначеними у додатку № 1 до цього договору та іншими особами), які стосуються цього договору, достатнім, беззаперечним та безумовним доказом переходу права вимоги до Нового кредитора може бути один або декілька документів, серед яких не йдеться про прийняття Національним банком України постанови про віднесення Банку до категорії неплатоспроможних.
При чому, згідно наданої Відповідачем 2 редакції Договору про відступлення прав вимоги № Д-1.2/2014 від 04.09.2014 року (з відкладальною умовою) у ньому взагалі відсутній пункт, який містить умову (або інформацію) про те, що цей договір набирає чинності у разі прийняття Національним банком України рішення про віднесення Банку до категорії неплатоспроможних.
Вимогами ДІУ у даній справі є визнання недійсним зарахування зустрічних вимог, на підставі заяви ТОВ "Танк Транс" від 23.02.2015 року за договором кредитної лінії № ВКЛ-2005880 від 09.06.2011 року та за договором банківського рахунку № 26/21746-168 від 04.09.2009 року, з посиланням на ст.ст. 203, 215, 512, 513, 517, 601 Цивільного кодексу України, ст. 203 Господарського кодексу України, і на те, що таке зарахування, на думку Позивача, суперечать вимогам діючого законодавства, у зв'язку з тим, що ДІУ на підставі договору застави майнових прав № Д-1.1/2014 від 04.09.2014 року та договору про відступлення права вимоги (з відкладальними умовами) № Д-1.2/2014 від 04.09.2014 року набула права вимоги до ТОВ "Танк Транс" за договором кредитної лінії № ВКЛ-2005880 від 09.06.2011 року, про що повідомлялось ТОВ "Танк Транс" і ПАТ "Дельта Банк".
Суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, з урахуванням положень ст.ст. 16, 202 - 204, 515, 516, 525, 526, 530, 598, 599, 601, 602, 626, 628, 638, 1049, 1054, 1066, 1068, 1071 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 193, 203 Господарського кодексу України, умов укладених договорів, та представлених доказів у справі, дослідивши при цьому правовідносини, що склалися між сторонами та, встановивши, що в даному випадку ДІУ не було доведено факт досягнення між ним і ПАТ "Дельта Банк" згоди щодо такої істотної умови договору про відступлення права вимоги № Д-1.2/2014, як набрання чинності пунктом 2.1. цього договору, що у свою чергу свідчить про недоведеність Позивачем наявності у нього права вимоги за договором кредитної лінії № ВКЛ-2005880, заборгованість за яким зарахована згідно спірної заяви Відповідача 1 від 23.02.2015 року, дійшов висновку про недоведеність Позивачем порушення його прав вчиненням оспорюваного правочину, у зв'язку з чим, відмовив в такому позові.
При цьому, переглядаючи рішення місцевого господарського суду у даній справі та залишаючи його без змін, суд апеляційної інстанції врахував і те, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2016 року у справі № 910/6052/16, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 13.02.2017 року, визнано недійсними договір застави майнових прав № Д-1.1/2014 від 04.09.2014 року та договір про відступлення права вимоги (з відкладальними умовами) № Д-1.2/2014 від 04.09.2014 року, укладених між ПАТ "Дельта Банк" і ДІУ.
На думку колегії суддів касаційної інстанції, висновки судів попередніх інстанцій, відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, з дотриманням процесуальних норм.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про залишення без змін рішення суду першої інстанції, а тому підстав для зміни чи скасування його постанови, не вбачається.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117 - 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Державної іпотечної установи залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2017 року у справі № 910/25484/15 - без змін.
Головуючий - суддя Малетич М.М.
Судді Сибіга О.М.
Іванова Л.Б.