Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський,3/65
"15" листопада 2017 р. Справа № 906/876/17
Суддя господарського суду Житомирської області Лозинська І.В. ,
розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали
Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський ОСОБА_1" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" ОСОБА_2 (м. Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вакула-Дом" (м. Житомир)
про стягнення 97953,52 євро (за курсом НБУ на 22.02.2017 2791158,70 грн.)
Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський ОСОБА_1" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" ОСОБА_2 звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вакула-Дом" про стягнення 97953,52 євро (за курсом НБУ на 22.02.2017. 2791158,70 грн).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Частиною 2 статті 44 ГПК України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За змістом ст.1 Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями) судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно ч.1 ст.4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлена у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пп.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону); за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пп.2 п.2 ч.2 ст.4 Закону).
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" (зі змінами та доповненнями), прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2017 року встановлений у розмірі 1600 гривень.
Тобто, позивачу при поданні позовної заяви необхідно було сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру в розмірі 41867,38 грн.
В той же час, позивачем не додано до позовної заяви доказів сплати судового збору.
Натомість, у позовній заяві позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви про стягнення з ТОВ "Вакула - Дом" кредитної заборгованості.
Дана заява обґрунтована неможливістю його сплати через скрутне матеріальне становище пов'язане з перебуванням ПАТ "ВіЕйБі Банк" в стадії ліквідації.
Положеннями частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
У п.3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
При цьому, вказаною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення заявника від сплати судового збору.
Крім того, ч. 2 ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що оплата витрат, пов'язаних зі здійсненням ліквідації, проводиться уповноваженою особою Фонду на ліквідацію в межах кошторису витрат, затверджених Фондом.
Відповідно до пункту 6.8 глави 6 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, до таких витрат, зокрема, належать витрати на сплату судового збору (постанова ВГСУ від 25.01.2017 у справі № 911/2555/16).
Разом з тим, до позовної заяви не додано затвердженого Фондом кошторису витрат неплатоспроможного банку на сплату судового збору, виписки по рахунку про відсутність на даний час коштів на сплату судового збору за цим позовом в межах затвердженого кошторису витрат та про джерела надходження коштів на ці витрати для сплати судового збору в межах строку вирішення спору господарським судом.
Щодо посилання заявника на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі", господарський суд зазначає таке.
Європейський суд з прав людини вважає, що положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не означає беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення Європейського суду з прав людини "Справа Ейрі" від 09.10.1979 року).
Окрім того, ст. 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Таким чином, правові підстави для задоволення заяви про відстрочення сплати судового збору відсутні, а, отже, в задоволенні вказаної вимоги слід відмовити.
Відсутність доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі є підставою для повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду на підставі п. 4 ч.1 ст.63 ГПК України.
Згідно з ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України,
1. Відмовити Публічному акціонерному товариству "Всеукраїнський ОСОБА_1" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" ОСОБА_2 (м. Київ) у задоволенні вимоги про відстрочення сплати судового збору.
2. Позовні матеріали повернути ПАТ "ВіЕйБі Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" ОСОБА_2 (м. Київ) без розгляду.
Додаток: на 48 аркушах, в тому числі фіскальний чек від 26.10.2017 з описом вкладення у цінний лист.
Суддя Лозинська І.В.
Віддрук.
1 - в наряд
2 - Публічному акціонерному товариству "Всеукраїнський ОСОБА_1" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" ОСОБА_2 (реком. з повідом.)