61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
30.01.2017р. Справа № 905/3247/16
Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,
при секретарі судового засідання Паніній Я.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь»
до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»
про стягнення 1 883,23 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Суть спору: ПрАТ «МК «Азовсталь» звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до ПАТ «Українська залізниця» в особі РФ «Донецька залізниця» про стягнення збитків у вигляді нестачі у розмірі 1 883,23 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 30.04.2016р. згідно залізничної накладної на групу вагонів №53855698 зі станції відправлення Добропілля Донецької залізниці вантажовідправником - ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» відправлено вантаж концентрат вугілля (марки Г, 0-100, вологість 7%), зокрема, у напіввагоні №55152730 на адресу вантажоодержувача - ПрАТ «МК «Азовсталь» (станція призначення Сартана Донецької залізниці), та на те, що на стації призначення Сартана Донецької залізниці у вказаному напіввагоні виявлена недостача вантажу, про що складено комерційний акт БА №751332/538 від 12.05.2016р.
10.01.2017р. за вх. №458/17 господарський суд одержав заперечення відповідача на позовну заяву, згідно з якими останній посилається на те, що позивачем не надано докази, що підтверджують дійсний розмір завданих збитків, а саме документів на підтвердження оплати вантажу.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.01.2017р. у зв'язку із задоволенням відповідного клопотання позивача за вх.№ 934/17 від 12.01.2017р. строк вирішення спору продовжено на 15 днів до 02.02.2017р.
Відповідно до статті 85 ГПК України у судовому засіданні 30.01.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача господарський суд встановив:
30.04.2016р. зі станції Добропілля Донецької залізниці ПАТ «ДТЕК «Добропільська ЦЗФ» згідно залізничної накладної на групу вагонів №53855698 відправило на адресу ПрАТ «МК «Азовсталь» на станцію призначення Сартана Донецької залізниці концентрат вугілля (марки Г, 0-100), зокрема, у напіввагоні № 55152730 масою 70 000 кг.
У залізничній накладній відправником зазначено, що вантаж - концентрат вугілля (марки Г, 0-100, вологість 7%) завантажений навалом, зважувався на вагонних статичних вагах (заводський №64), маса вантажу визначена відправником, вантаж маркований однією повздовжньою борозною катка ущільнювача, вантаж розміщено й закріплено згідно з п.4 Глави 1 ТУ.
При надходженні напіввагона №55152730 на станцію призначення Сартана Донецької залізниці, здійснено комісійне переважування вказаного напіввагону, за результатами якого виявлена недостача поставленого вантажу, про що складений комерційний акт БА 751332/538 від 12.05.2016р., в якому встановлено, що у напіввагоні №55152730 по документу значиться: брутто не вказано, нетто 70 000 кг, тара 23 600 кг; при переважуванні вантажу на справних 150-т вагонних вагах вантажоодержувача (держповірка 08.09.2015р.) виявилось: брутто 90 900 кг, тара 23 600 кг з документа, нетто 67 300 кг, що менше маси накладної на 2 700 кг. Вагон зважувався двічі, результат не змінився. Навантаження у вагоні навалом, вище рівня бортів на 20-30 см, холмоподібне, маркування не вбачається. Над 1,2 люками наявне заглиблення 250 * 280 * 50 см. Вагон бездвірний, люка закриті. Технічно справний. Течі вантажу немає. З моменту прибуття та до ком. переважування вагон знаходився під охороною служби безпеки к-та Азовсталь та ком. агентів ст. Сартана. Ком. переважування здійснювали ваговий та ст. пр-к к-та Шевчук, Савенко, ДСМ ст. Сартана ОСОБА_1 та ком/агент ст. Сартана ОСОБА_2 Завідуючий вантажним двором за штатним розкладом не значиться.
Після видачі вантажу вантажоодержувачу, останній звернувся до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з перевізника вартості нестачі вугілля на суму 1 883,23 грн.
Розрахунок вартості недостачі вантажу, який здійснений позивачем, свідчить, що маса недостачі вантажу, із врахуванням норми природної втрати у розмірі 2% маси нетто вантажу та її вартість у напіввагоні №55152730 становлять - 1 300 кг, 1 883,23 грн. з ПДВ. При цьому, вартість однієї тони вантажу, який перевозився у напіввагоні №55152730 становить 1 448,64 грн. з ПДВ, яка визначена позивачем на підставі рахунку ТОВ «ДТЕК Трейдінг» (постачальник) №3004-123 від 30.04.2016р. та акту приймання-передачі вугільної продукції від 30.04.2016р. згідно Договору №УПр14/32 від 28.02.2014р.
Проаналізувавши наявні у справі докази, та надавши їм правову оцінку, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 909 ЦК України та 307 ГК України, за договором перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй відправником вантаж до пункту призначення та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
За приписами ч.5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Виходячи з ч.3 ст.909 ЦК України, ч.2 ст.307 ГК України, ст. 6 Статуту залізниць України, наявна в матеріалах справи залізнична накладна на групу вагонів №53855698 від 30.04.2016р. свідчить про укладення між ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» (вантажовідправник) і залізницею (перевізник) договору перевезення вантажу на користь вантажоодержувача, яким є ПрАТ «МК «Азовсталь».
Відповідні відомості у вказаній залізничній накладній свідчать, що завантаження вантажу у напіввагон здійснювалося відправником, а відповідно до вимог ч.3 ст.308 ГК України, які кореспондуються з вимогами ч.2 ст.917 ЦК України, вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення. Аналогічні вимоги щодо обов'язку вантажовідправника підготувати вантаж до перевезення містяться і у п.4 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082. При цьому в силу вимог ч.1 ст.918 ЦК України завантаження вантажу здійснюється відправником у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Із залізничної накладної вбачається, що вантаж розміщувався і закріплювався вантажовідправником відповідно до п. 4 гл.1 ТУ, та відправником вжиті заходи щодо маркування вантажу.
Отже, встановлені обставини справи свідчать, що при завантаженні вантажу у напіввагон вантажовідправником вжиті заходи щодо забезпечення транспортабельності та схоронності вантажу в процесі його перевезення і вантаж переданий до перевезення відповідачу. Водночас, жодних зауважень щодо неправильностей завантаження і кріплення вантажу позивачем, а тим більш щодо відсутності його маркування, відповідачем не висловлено і вантаж прийнятий до перевезення.
Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу. Разом з тим у ст.111 Статуту залізниць України наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності, зокрема, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час його перевезення.
Згідно зі ст.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.
Як свідчать матеріали справи, при надходженні вантажу, зокрема, у напіввагоні №55152730 на станцію Сартана Донецької залізниці складено комерційний акт БА №751332/538 від 12.05.2016р., в якому встановлені обставини недостачі вантажу у спірному напіввагоні, а також щодо наявності ознак втрати вантажу в процесі його перевезення (маркування не вбачається, над 1,2 люками наявне заглиблення 250 * 280 * 50 см).
Господарський суд вважає, що такі обставини є підставою для покладення відповідальності за недостачу вантажу на перевізника.
Згідно до п. а) ч. 1 ст.114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу вантажу залізниця відповідає у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.
Частиною 1 статті 115 Статуту залізниць України передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
У ч. 2 ст. 114 Статуту залізниць України встановлено, що недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
За приписами п.27 Правил видачі вантажів, які затверджені наказом №644 від 21.11.2000р. Міністерства транспорту України, при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) для вантажів рідких або зданих до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані становить 2%.
Як встановлено судом, розрахунок вартості недостачі вантажу здійснений позивачем з урахуванням норми природної втрати 2 % маси нетто вантажу та виходячи із вартості 1т концентрату вугілля, який перевозився, зокрема, у напіввагоні №55152730, у розмірі 1 448,64 грн. з ПДВ, яка визначена позивачем на підставі рахунку ТОВ «ДТЕК Трейдінг» (постачальник) №3004-123 від 30.04.2016р. та акту приймання-передачі вугільної продукції від 30.04.2016р. згідно Договору №УПр14/32 від 28.02.2014р.
Між тим, наданий позивачем рахунок №3004-123 від 30.04.2016р. не може бути належним доказом на підтвердження вартості втраченого вантажу у розумінні ст. 115 Статуту залізниць України, оскільки є рахунком посередника - ТОВ «ДТЕК Трейдінг», а не вантажовідправника ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ».
Разом з тим, в матеріалах справи наявна довідка ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» (вантажовідправник) б/н, б/д, згідно з якою вартість 1 тони вугільної продукції, відвантаженої на адресу ПрАТ «МК «Азовсталь» за залізничною накладною на групу вагонів №53855698 від 30.04.2016р. становить 1 191, 08 грн. без ПДВ (1 429,30 з ПДВ).
Згідно комерційного акту БА №751332/538 від 12.05.2016р. недостача вантажу у напіввагоні № 55152730 складає - 2 700 кг.
За здійсненим господарським судом розрахунком недостача вантажу та її вартість у напіввагоні №55152730 складають - 1 300 кг (2700 кг - (70 000 кг * 2%)), 1 858,08 грн. з ПДВ ((1 191,08 грн. * 1 300 кг) + 20%), а отже, розрахунок позивача є невірним.
За таких обставин, позовні вимоги задовольняються господарським судом частково в розмірі 1 858,08 грн.
Відповідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1. Позов Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд.5, ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (84400, Донецька обл., м. Лиман, вул. Привокзальна, буд. 22, код ЄДРПОУ 40150216) на користь Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського, буд.1, код ЄДРПОУ 00191158) 1 858 (одна тисяча вісімсот п'ятдесят вісім) грн. 08 коп. вартості недостачі вантажу, 1 578 (одна тисяча п'ятсот сімдесят вісім) грн. 63 коп. судового збору.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.
Повне рішення складене 06 лютого 2017р.
Суддя Л.В. Ніколаєва