14.11.2017 Справа № 904/8636/17
За позовом Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м.Кривий Ріг
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Дніпро
про стягнення 51 493,01 грн.
Суддя Ніколенко М.О.
Представники:
від позивача: Цвіркун А.А. - довіреність № 10 від 03.01.17;
від відповідача: не з'явився.
Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" звернулось до господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 51493,01 грн., з яких: 42110,54 грн. - основний борг, 2292,75 грн. - пеня, 5654,45 грн. - інфляційні втрати та 1435,27 грн. - 3% річних.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем умов договору на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пари від 21.08.2007 № 5061 (далі - договір).
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2017 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 18.10.2017.
Ухвалою суду від 18.10.2017 розгляд справи відкладено на 14.11.2017.
Позивач в судове засідання з'явився, підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Згідно зі ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами. В порядку статті 85 ГПК України, у судовому засіданні 14.11.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника сторони, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі - позивач, постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - відповідачем, споживач) 21.08.2007 було укладено договір на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання та пари № 5061 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник відпускає споживачу теплову енергію у гарячій воді на потреби опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та у вигляді пари на технологічні потреби, а споживач сплачує отриману теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у строки, передбачені цим договором (п. 1.1 договору).
Згідно п. 1.3 договору, постачальник відпускає споживачу теплову енергію на об'єкти, зазначені у таблиці № 2 у відповідності з встановленим планом тепло споживання.
Згідно таблиці 2, яка є невід'ємною частиною договору, об'єктом тепло споживання є нежитлове приміщення АДРЕСА_1, 38 (а.с. 8 на звороті).
Відповідно до п.2.1 договору, облік споживання теплової енергії здійснюється згідно приладів обліку або розрахунковим способом за їх відсутності.
Цей договір діє з 21 серпня 2007 року по 21 серпня 2008 року та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не надійде заява однієї із сторін про відмову від цього договору або його перегляду.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до положень ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Позивач виконав умови договору, за період з жовтень 2015 - квітень 2017 поставив відповідачу теплову енергію на суму 42110,54 грн., що підтверджується рахунками-фактурами за теплову енергію, які надані до матеріалів справи (а.с. 16-28), та копіями актів про включення та виключення централізованого опалення до об'єкту теплоспоживання в спірний період (а.с.29-33).
Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Оплата за спожиту теплову енергію здійснюється споживачем щомісяця, самостійно, у грошовій формі, або іншими формами розрахунку за погодженням сторін до 15-го числа місяця наступного за розрахунковим (п. 3.1 договору).
Відповідач порушив умови договору і не оплатив вартість отриманої теплової енергії. Станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем складає 42110,54 грн.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення суми основного богу в розмірі 42110,54 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Статтями 610, 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Так, відповідно до п. 3.3 договору, у випадку несплати споживачем за відпущену теплову енергію у строк, встановлений п. 3.1 договору, він сплачу постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки оплати.
Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.
Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За порушення умов договору позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача пені в розмірі 2292,75 грн. за період з 15.12.2016 по 11.09.2017 за наступним розрахунком:
- за листопад 2016 року на суму 2081,68 грн. за період з 15.12.2016 по 14.06.2017 пеня складає 282,24 грн.;
- за грудень 2016 року на суму 3899,48 грн. за період з 16.01.2017 по 15.07.2017 пеня складає 516,13 грн.;
- за січень 2017 року на суму 4426,93 грн. за період з 15.02.2017 по 14.08.2017 пеня складає 575,01 грн.;
- за лютий 2017 року на суму 4245,60 грн. за період з 15.03.2017 по 11.09.2017 пеня складає 541,69 грн.;
- за березень 2017 року на суму 3594,24 грн. за період з 17.04.2017 по 11.09.2017 пеня складає 368,19 грн.;
- за квітень 2017 року на суму 115,06 грн. за період з 15.05.2017 по 11.09.2017 пеня складає 9,49 грн. Всього 2292,75 грн.
Розрахунок пені, наданий позивачем, за зобов'язаннями за грудень 2016 та квітень 2017 року неправильно враховує періоди прострочки та періоди нарахувань. А саме, за цими зобов'язаннями останній день оплати припадає на вихідний день. Відповідно до ст. 254 ЦК України, останнім днем закінчення строку, в таких випадках, є перший за ним робочий день.
З урахуванням викладеного, за перерахунком суду за заявлений позивачем період розрахунок пені виглядає так:
- за листопад 2016 року на суму 2081,68 грн. за період з 15.12.2016 по 14.06.2017 пеня складає 282,24 грн.;
- за грудень 2016 року на суму 3899,48 грн. за період з 17.01.2017 по 15.07.2017 пеня складає 513,13 грн.;
- за січень 2017 року на суму 4426,93 грн. за період з 15.02.2017 по 14.08.2017 пеня складає 575,01 грн.;
- за лютий 2017 року на суму 4245,60 грн. за період з 15.03.2017 по 11.09.2017 пеня складає 541,69 грн.;
- за березень 2017 року на суму 3594,24 грн. за період з 17.04.2017 по 11.09.2017 пеня складає 368,19 грн.;
- за квітень 2017 року на суму 115,06 грн. за період з 16.05.2017 по 11.09.2017 пеня складає 9,41 грн.
Загальний розмір пені за прострочення оплати поставленої теплової енергії складає 2289,67 грн.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку із цим, позивач нарахував відповідачу 3% річних в розмірі 1435,27 грн. за період з 16.11.2015 по 11.09.2017 за наступним розрахунком:
- за жовтень 2015 року на суму 2299,08 грн. за період з 16.11.2015 по 11.09.217 3% річних - 125,66 грн.;
- за листопад 2015 року на суму 4205,63 грн. за період з 15.12.2015 по 11.09.2017 3% річних - 219,84 грн.;
- за грудень 2015 року на суму 3082,62 грн. за період з 15.01.2016 по 11.09.2017 3% річних - 153,30 грн.;
- за січень 2016 року на суму 4889,68 грн. за період з 15.02.2016 по 11.09.2017 3% річних - 230,74 грн.;
- за лютий 2016 року на суму 4551,76 грн. за період з 15.03.2016 по 11.09.2017 3% річних - 203,97 грн.;
- за березень 2016 року на суму 2861,93 грн. за період з 15.04.2016 по 11.09.2017 3% річних - 120,97 грн.;
- за квітень 2016 року на суму 1856,85 грн. за період з 16.05.2016 по 11.09.2017 3% річних - 73,77 грн.;
- за листопад 2016 року на суму 2081,68 грн. за період з 15.12.2016 по 11.09.2017 3% річних - 46,36 грн.;
- за грудень 2016 року на суму 3899,48 грн. за період з 16.01.2017 по 11.09.2017 3% річних - 76,60 грн.;
- за січень 2017 року на суму 4426,93 грн. за період з 15.02.2017 по 11.09.2017 3% річних - 76,05 грн.;
- за лютий 2017 року на суму 4245,60 грн. за період з 15.03.2017 по 11.09.2017 3% річних -63,16 грн.;
- за березень 2017 року на суму 3594,24 грн. за період з 17.04.2017 по 11.09.2017 3% річних - 43,72 грн.;
- за квітень 2017 року на суму 115,06 грн. за період з 15.05.2017 по 11.09.2017 3% річних - 1,13 грн. Всього 1435,27 грн.
Розрахунок 3% річних наданий позивачем, за зобов'язаннями за жовтень 2015, січень, квітень, грудень 2016 та квітень 2017 року неправильно враховує періоди прострочки та періоди нарахувань. А саме, за цими зобов'язаннями останній день оплати припадає на вихідний день. Відповідно до ст. 254 ЦК України, останнім днем закінчення строку, в таких випадках, є перший за ним робочий день.
З урахуванням викладеного, за перерахунком суду за заявлений позивачем період розрахунок 3% річних виглядає так:
- за жовтень 2015 року на суму 2299,08 грн. за період з 17.11.2015 по 11.09.217 3% річних - 125,47 грн.;
- за листопад 2015 року на суму 4205,63 грн. за період з 15.12.2015 по 11.09.2017 3% річних - 219,84 грн.;
- за грудень 2015 року на суму 3082,62 грн. за період з 15.01.2016 по 11.09.2017 3% річних - 153,30 грн.;
- за січень 2016 року на суму 4889,68 грн. за період з 16.02.2016 по 11.09.2017 3% річних - 230,33 грн.;
- за лютий 2016 року на суму 4551,76 грн. за період з 15.03.2016 по 11.09.2017 3% річних - 203,97 грн.;
- за березень 2016 року на суму 2861,93 грн. за період з 15.04.2016 по 11.09.2017 3% річних - 120,97 грн.;
- за квітень 2016 року на суму 1856,85 грн. за період з 17.05.2016 по 11.09.2017 3% річних - 73,62 грн.;
- за листопад 2016 року на суму 2081,68 грн. за період з 15.12.2016 по 11.09.2017 3% річних - 46,36 грн.;
- за грудень 2016 року на суму 3899,48 грн. за період з 17.01.2017 по 11.09.2017 3% річних - 76,28 грн.;
- за січень 2017 року на суму 4426,93 грн. за період з 15.02.2017 по 11.09.2017 3% річних - 76,05 грн.;
- за лютий 2017 року на суму 4245,60 грн. за період з 15.03.2017 по 11.09.2017 3% річних -63,16 грн.;
- за березень 2017 року на суму 3594,24 грн. за період з 17.04.2017 по 11.09.2017 3% річних - 43,72 грн.;
- за квітень 2017 року на суму 115,06 грн. за період з 16.05.2017 по 11.09.2017 3% річних - 1,13 грн.
Загальний розмір 3% річних за прострочення оплати поставленої теплової енергії складає 1434,20 грн.
Також, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача втрат від інфляції у розмірі 5654,45 грн. за період грудень 2015-серпень 2017.
Розрахунок інфляційних втрат, наданий позивачем, відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, правильно враховує періоди нарахувань та не містить арифметичних помилок. Тому, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 5654,45 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, позовні вимоги слід задовольнити частково.
Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 193, 275 Господарського Кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» (5000, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, 9; ідентифікаційний код 03342184) основний борг у розмірі 42110,54 грн., пеню у розмірі 2289,67 грн., 3% річних у розмірі 1434,20 грн., інфляційні втрати у розмірі 5654,45 грн. та 1599,87 грн. витрат зі сплати судового збору.
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.
Повне рішення складено 15.11.2017
Суддя М.О. Ніколенко