07 листопада 2017 року Справа № 910/12011/16
Вищий господарський суд України у складі колегії:
головуючого - судді Малетича М.М.,
суддів: Плюшка І.А.,
Сибіги О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НВК Енергосоюз" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2017 року у справі №910/12011/16 господарського суду міста Києва за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВК Енергосоюз", треті особи: AG, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про стягнення 39028,68 доларів США та 13559,63 грн.,
за участю представників:
Позивача: не з'явився,
Відповідача: Дорофєєв Д.О., адв., дов. № 230 від 20.10.2017 року,
Третіх особи: не з'явився.
Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" (далі - ПАТ "Банк Форум", Позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВК Енергосоюз" (далі - ТОВ "НВК Енергосоюз", Відповідач) про стягнення 39028,68 доларів США та 13559,63 грн.
Ухвалами господарського суду міста Києва від 08.09.2016 року та 12.04.2017 року до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача, було залучено, відповідно, Commerzbank AG (далі - Третя особа 1) та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд, Третя особа 2).
Рішенням господарського суду міста Києва від 29.05.2017 року позов ПАТ "Банк Форум" задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, ТОВ "НВК Енергосоюз" подало на нього апеляційну скаргу, яку ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2017 року було прийнято до провадження цього суду, а розгляд апеляційної скарги призначено на 20.02.2018 року і, водночас, зобов'язано ТОВ "НВК Енергосоюз" в строк до 31.07.2017 року подати до Київського апеляційного господарського суду нотаріально засвідчені переклади даної ухвали та апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 29.05.2017 року, з проханням про вручення за кордоном судових або позасудових документів на німецьку мову у трьох примірниках. Також, цією ж ухвалою суду апеляційної інстанції апеляційне провадження у даній справі було зупинено.
В наступному, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2017 року апеляційне провадження у справі поновлено, а апеляційну скаргу ТОВ "НВК Енергосоюз" залишено без розгляду, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.
У поданій касаційній скарзі, ТОВ "НВК Енергосоюз", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, п. 5 ч. 1 ст. 81 та ст. 125 Господарського процесуального кодексу України, просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2017 року та передати справу на розгляд до суду апеляційної інстанції.
Заслухавши пояснення представника ТОВ "НВК Енергосоюз", вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Водночас, статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, до яких віднесено, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод".
При цьому, як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.06.2008 року у справі "Яременко проти України", визначаючи, чи було провадження у справі загалом справедливим, має також враховуватись, чи було дотримано право на захист.
Водночас, статтею 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" унормовано, що кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.
Частиною 1 ст. 8 вказаного Закону також встановлено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
Зазначені конституційні принципи закріплені і в статтях 42 (рівність перед законом і судом) та 43 (змагальність) Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, частиною 1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом.
При чому, статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Відповідно до статті 125 цього Кодексу в разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Вимоги щодо порядку опрацювання доручень про вручення документів визначаються Інструкцією про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень (далі - Інструкція), затв. Наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 27.06.2008 року № 1092/5/54.
За змістом пунктом 2.1. вказаної Інструкції якщо при розгляді справи виникне необхідність у врученні документів за кордоном, суд України складає відповідне доручення про надання правової допомоги, яке на підставі Конвенції надсилає до Центрального органу іноземної держави, визначеного запитуваною державою відповідно до статті 2 Конвенції, напряму (п. 6.7. Інструкції).
Як вказувалось вище, суд апеляційної інстанції своєю ухвалою від 10.07.2017 року зобов'язував ТОВ "НВК Енергосоюз" в строк до 31.07.2017 року подати до Київського апеляційного господарського суду нотаріально засвідчені переклади даної ухвали та апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 29.05.2017 року, з проханням про вручення за кордоном судових або позасудових документів на німецьку мову у трьох примірниках.
Проте, в наступному, встановивши, що станом на 31.07.2017 року вимоги ухвали Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2017 року у даній справі щодо перекладу процесуальних документів на німецьку мову з метою направлення на адресу Der Prasident des Oberlandesgerichts Frankfurt am Main, (60313 Frankfurt am Main, Zeil 42) для вручення Commerzbank AG (Frankfurt am Main, 60261, Deutschland), не було виконано і станом на 03.08.2017 року від ТОВ "НВК Енергосоюз" вищезгаданих документів не надійшло, що за висновком цього суду позбавило його можливості забезпечити належне повідомлення Commerzbank AG (Frankfurt am Main, 60261, Deutschland), як Третьої особи 1, про час та місце розгляду апеляційної скарги, ухвалою від 03.08.2017 року залишив апеляційну скаргу без розгляду, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.
Разом з тим, за приписами п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд залишає позов без розгляду, зокрема, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
За змістом процесуального Закону, залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Відповідно до пп. 4.9. п. 4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 Господарського процесуального кодексу України) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов: додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання; витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті; позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 Господарського процесуального кодексу України) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.
Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами.
Припис зазначеного пункту ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України може застосовуватися на загальних підставах і в здійсненні перегляду справ в апеляційній і в касаційній інстанціях (щодо розгляду відповідно апеляційних і касаційних скарг).
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції, в порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, в даному випадку не з'ясував причин невиконання Відповідачем вимог ухвали цього суду від 10.07.2017 року та не оцінив їх поважність об'єктивно, а тому, на думку суду касаційної інстанції, передчасно прийняв рішення про залишення апеляційної скарги ТОВ "НВК Енергосоюз" без розгляду.
При цьому, статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Разом з тим, якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати необхідні для цього докази, при цьому не лише від учасників судового процесу, а й від інших підприємств, установ, організацій, державних органів.
Крім того, статтею 34 цього ж Кодексу встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У зв'язку з цим, дійшовши формального висновку про те, що Відповідачем не виконано вимог ухвали апеляційного суду від 10.07.2017 року та залишивши апеляційну скаргу останнього без розгляду, суд апеляційної інстанції не врахував те, що положення ст. 34 Господарського процесуального кодексу України слід застосовувати у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 43 цього ж Кодексу, а тому, фактично ухилилися від з'ясування причин невиконання Відповідачем вимог ухвали суду та обставин щодо наявності/відсутності в даному випадку підстав для повідомлення Commerzbank AG, як третьої особи у справі, відповідно до вимог Конвенції і Закону України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах", з огляду на те, що вказана юридична особа має офіційне представництво на території України, і цим самим фактично порушив право на справедливий судовий розгляд, яке включає в себе право на доступ до правосуддя в широкому його розумінні.
У зв'язку з цим, з урахуванням викладених обставин справи, а також, з метою недопущення порушення права ТОВ "НВК Енергосоюз" на доступ до правосуддя, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про те, що ухвала Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2017 року у даній справі підлягає скасуванню, а справа - направленню до апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги Відповідача судом цієї інстанції.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НВК Енергосоюз" задовольнити.
2. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2017 року у справі № 910/12011/16 скасувати, а справу передати на розгляд до Київського апеляційного господарського суду.
Головуючий - суддя Малетич М.М.
Судді Плюшко І.А.
Сибіга О.М.