Справа № 638/8649/17
Провадження № 1-кп/638/730/17
14 листопада 2017 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі :
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7
обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9
представника цивільного
відповідача ОСОБА_10
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Харкова кримінальне провадження № 12013220480002046 від 24.03.2013 у відношенні : ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 364 ч. 2, 366 ч. 1 КК України, -
В провадженні Дзержинського райсуду міста Харкова перебуває кримінальне провадження № 12013220480002046 від 24.03.2013 за фактом скоєння ОСОБА_9 , ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 364 ч. 2, 366 ч. 1 КК України.
У підготовчому судовому засіданні потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заявили наступні клопотання :
- про призначення по вказаному кримінальному провадженню судової експертизи для визначення розміру заподіяної потерпілим моральної шкоди діями обвинувачених та Харківської міської ради;
- про забезпечення цивільного позову, шляхом накладення арешту на всі банківські рахунки співвідповідача Харківської міської ради;
- про виклик у судове засідання, в якості свідків, посадових осіб Харківської міської ради, які на думку позивачів, разом з обвинуваченими, вчинили щодо них зазначені кримінальні правопорушення, а саме : ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 .
Прокурор, обвинувачені, захисники обвинувачених та представник цивільного позивача у судовому засіданні заперечували проти задоволення зазначених клопотань вважаючи їх передчасними, при цьому наголошували на тому, що накладення арешту на рахунки ХМР приведе до суттєвих перешкод в діяльності міськради.
Суд вислухавши думки учасників судового провадження вважає зазначені клопотання не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до приписів ст. 315 КПК України з метою підготовки до судового розгляду суд : визначає дату та місце судового розгляду; з'ясовує у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд; з'ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді; розглядає клопотання учасників судового провадження про здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту; витребування певних речей чи документів; вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду. Крім того, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження.
Згідно до ч. 1 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого, за наявності підстав, передбачених ст. 242 КПК України, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Таким чином, призначення та проведення відповідних експертиз, за клопотаннями сторін кримінального провадження або потерпілого, під час підготовчого судового провадження приписами КПК України не передбачено.
Тому клопотання потерпілих з приводу призначення експертизи задоволенню не підлягає, так як є передчасним.
Згідно ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливою конфіскації майна. Завдання арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення : збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення ( цивільний позов ), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Як роз'яснено у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 « Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову », розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Враховуючи викладене, оскільки в разі накладення арешту на всі банківські рахунки Харківської міської ради, з яких зокрема сплачується заробітна плата працівникам установи, здійснюються інші платежі, у тому числі і до бюджету та спеціальних фондів, ХМР буле позбавлена можливості здійснювати свою діяльність, тому суд приходить до висновку про безпідставність вимоги потерпілих, в частині забезпечення цивільного позову, шляхом накладення арешту на всі банківські рахунки співвідповідача Харківської міської ради.
Також, суд вважає передчасним клопотання потерпілих щодо виклику у судове засідання та допиту у якості свідків зазначених ними осіб, так як прокурором у судовому засіданні зазначено, що вказані потерпілими особи, під час досудового розслідування були допитані в якості свідків, тому під час судового розгляду стороною обвинувачення разом з іншими доказами, буде надано перелік осіб, які підлягають допиту у якості свідків.
Крім того, у судовому засіданні потерпілі пояснили, що метою допиту під час судового розгляду зазначених ними осіб, є бажання подальшого притягнення їх до кримінальної відповідальності по зазначеному кримінальному провадженню, що виходить за межі вказаного кримінального провадження та у відповідності до приписів ст. 337 КПК України є неприпустимим.
На підставі викладеного, керуючись статтями 170, 314-315, 332, 337 КПК України, суд,-
У задоволенні клопотання потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 : про призначення по вказаному кримінальному провадженню судової експертизи для визначення розміру заподіяної потерпілим моральної шкоди; про забезпечення цивільного позову, шляхом накладення арешту на всі банківські рахунки співвідповідача Харківської міської ради; про виклик у судове засідання, в якості свідків, зазначених ними посадових осіб Харківської міської ради, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала надрукована в нарадчої кімнаті в одному примірнику.
Суддя ОСОБА_1