Справа № 511/2403/17
Номер провадження: 1-кс/511/605/17
14.11.2017 року слідчий суддя Роздільнянського районного суду Одеської області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області, майора поліції ОСОБА_2 про арешт тимчасово вилученого майна,
14.11.2017 року слідчий СВ Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 звернулася до слідчого судді з клопотанням, погодженим із прокурором Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна в зв'язку з досудовим розслідуванням по кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за № 12017160390001398 від 13.11.2017 року за ознаками кримінального злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.
В судовому засіданні слідчий СВ Роздільнянського ВП ОСОБА_2 підтвердила доводи викладені в клопотанні про арешт тимчасово вилученого майна, та надала пояснення з підстав необхідності забезпечення збереження тимчасово вилученого майна шляхом накладення на нього арешту.
На підставі ст. 107 ч.1 КПК України, за відсутності клопотання учасників процесуальної дії, слідчим суддею прийнято рішення розглянути матеріали без застосування засобів фіксування кримінального провадження.
Розглянувши подане клопотання, дослідивши обставини та підстави наведені в клопотанні, матеріали кримінального провадження, заслухавши пояснення слідчого з підстав та доводів зазначених в клопотанні, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого обґрунтоване та підлягає у задоволенню на підставі наступного.
Судом встановлено, що відомості по зазначеному факту 13.11.2017р. внесені до ЄРДР за №12017160390001398 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст.309 КК України.
13.11.2017 року за згодою власника будинку - ОСОБА_4 було проведено огляд квартири АДРЕСА_1 . Під час огляду виявлено та вилучено подрібнену речовину рослинного походження сіро-зеленого кольору у коробці від сірників, 2 саморобних пристрої з пластикових пляшок з нальотом коричневого кольору, наперсток з нальотом коричневого кольору.
Відповідно до рапорту о/у СКП Роздільнянського ВП ОСОБА_5 подріблена речовина рослинного походження сіро - зеленого кольору вагою близько 7грам, самооборонний пристрій з пластикових пляшок для вживання канабісу із коричневим нальотом на стінках, муштук із коричневим нальотом ОСОБА_4 зберігав речовину «канабіс» для особистого вживання, без мети збуту.
Згідно протоколу огляду місця події від 13.11.2017 року за участю ОСОБА_4 , за участю понятих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , була оглянута квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Під час огляду було виявлено: один коробок з під сирників з речовиною рослинного походження сіро - зеленого кольору, дві обрізані пляшки з нагаром чорно - коричневого кольору, один наперсток з нагаром чорно - коричневого кольору, один кортонний коробок з під сирників з речовиною сіро - зеленого кольору рослинного походження та один наперсток з нагаром чорно - коричневого кольору, дві обрізані пляшки з нагаром чорно - коричневого кольору.
Під заходами забезпечення кримінального провадження прийнято розуміти передбачені КПК заходи примусового характеру, які застосовуються за наявності підстав та в порядку, встановленому законом, з метою запобігання і подолання негативних обставин, що перешкоджають або можуть перешкоджати вирішенню завдань кримінального провадження, забезпеченню його дієвості.
Арешт майна є одним із таких заходів забезпечення кримінального провадження - ст. 131 ч.2 п.7 КПК України.
Підставами для застосування заходів забезпечення кримінального провадження КПК визначає: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться у клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
При цьому слідчий суддя враховує, що обов'язок доведення існування зазначених обставин КПК покладає на слідчого, прокурора, який звертається із відповідним клопотанням.
Відповідно до ч.5, ч.7 ст. 237 КПК України, при проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Статтею 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження...
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів ...
Також системний аналіз положень ст.ст.167, 170, 172, 174 КПК України дає підстави вважати, що арешт може бути накладений не тільки на майно у вигляді речей підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за завдану ними шкоду, але й інших осіб, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 КПК України.
Згідно п.1 ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
Аналіз наведених вище вимог закону вказує, що діючим законодавством передбачений обов'язок, а не право слідчого надання доказів та доведення перед судом їх переконливості, оскільки під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються; та застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе наявності трьох необхідних ознак, необхідних для застосування заходів забезпечення кримінального провадження (ст. 132 КПК України).
Оскільки, вирішуючи питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, слідчі судді зобов'язані: сумлінно і принципово здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування; діяти у межах і відповідно до вимог закону; перевіряти наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи; з'ясовувати можливість досягнення мети, на яку посилається автор клопотання, без застосування цих заходів; зважати, що незалежно від визначеного процесуальним законом суб'єкта ініціювання застосування заходів забезпечення обов'язок довести наявність трьох необхідних складових для їх застосування (ч. 3 ст. 132 КПК) покладається на слідчого та/або прокурора, тому вказане питання повинно розглядатися в контексті практики ЄСПЛ та Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як вилучення майна є фактичним позбавлення особи, у володінні якої перебуває зазначене майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися зазначеним майном.
Стороною кримінального провадження, яка звернулася з клопотанням, доведено необхідність накладення арешту на тимчасово вилучене майно, актуальність цього арешту на даний час, оскільки вказані речі є предметом злочину в кримінальному провадженні, відповідає критеріям, зазначеним у ч.2 ст. 167 КПК України, а тому з метою збереження тимчасово вилученого майна, слідчий суддя дійшов до обґрунтованого висновку, що клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 171 КПК України та підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.131, 132, 167, 170, 171 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області, майора поліції ОСОБА_2 про арешт тимчасово вилученого майна - задовольнити.
Накласти арешт на зазначене в клопотанні тимчасово вилученого майна, а саме подрібнену речовину рослинного походження сіро-зеленого кольору у пачці від сірників, дві обрізані пляшки з нагаром чорно - коричневого кольору, один наперсток з нагаром чорно - коричневого кольору, один картонний коробок з під сирників та один наперсток з нагаром чорно - коричневого кольору, дві обрізані пляшки з нагаром чорно - коричневого кольору, які були виявлені та вилучені 13.11.2017року під час проведення огляду за адресою: АДРЕСА_1 .
Виконання ухвали покласти на слідчого СВ Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області, майора поліції ОСОБА_2 .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Слідчий суддя:ОСОБА_1