03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А
№ 33/796/2716/2017 Головуючий у першій інстанції - Савицький О.А.
30 жовтня 2017 року Суддя Апеляційного суду м. Києва Ковальська В.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 липня 2017 року про визнання винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_2,-
Постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 липня 2017 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та до нього застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в доход держави у розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 роки.
12 жовтня 2017 року на вказану постанову судді надійшла апеляційна скарга від ОСОБА_2 з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження цього судового рішення.
Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути розглянута суддею апеляційного суду, та підлягає поверненню особі, яка її подала, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Як убачається з постанови судді районного суду, вона винесена відносно громадянина ОСОБА_3, який проживає за адресою: АДРЕСА_2, а апеляційна скарга на цю постанову подана громадянином ОСОБА_2, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1.
Отже, ОСОБА_2 не є особою, яка притягнута до адміністративної відповідальності постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 липня 2017 року, про що зазначається і в самій апеляційній скарзі.
З апеляційної скарги ОСОБА_2 не вбачається, що він є законним представником особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, її захисником, потерпілим, представником потерпілого, а також прокурором.
Таким чином, ОСОБА_2 не є особою, яка відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП має право на апеляційне оскарження постанови судді щодо ОСОБА_3.
Оскільки ОСОБА_2 не є суб'єктом апеляційного оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 липня 2017 року щодо ОСОБА_3, то апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
На підставі наведеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 липня 2017 року про визнання винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_3 повернути особі, яка її подала, - ОСОБА_2
Постанова судді апеляційного суду є остаточною, оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду м. Києва В.В. Ковальська