АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
МСП-03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А
Справа 754/4491/17 Головуючий у І-й інстанції - Лісовська О.В.
апеляційне провадження № 22-ц/796/10848/2017 Доповідач Заришняк Г.М.
08 листопада 2017 року колегія суддів судової палати з розглядуцивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
Головуючого - Заришняк Г.М.
Суддів - Андрієнко А.М., Мараєвої Н.Є.
при секретарі - Ткаченко І.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Анцупова Ігоря Валерійовича, діючого в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «І-Тревелс», на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 06 вересня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «І-Тревелс» про захист прав споживачів, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди,-
ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом Компанії по продажу автобусних квитків Busfor.ua про захист прав споживачів, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позову зазначала, що вона придбала у відповідача квиток на автобус сполученням Брно-Київ. У визначений час 11.03.2017 року вона знаходилася на зупинці автобусу, але автобус на зупинку не прибув. Як потім з"ясувалося, автобус зупинився на іншій зупинці, що не була визначена розкладом. Вонанеодноразово зверталася до відповідача щодо відшкодування завданої їй шкоди та відшкодування витрат на квиток, оскільки змушена самостійно добиралася до м. Києва, але до цього часу кошти їй не повернуто, шкоду не відшкодовано. Посилаючись на викладене, позивачка просила задовольнити позов та зобов"язати компанію Busfor.ua повернути їй кошти за невикористаний квиток, а також стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 1 0000, 00 грн.
Ухвалою суду від 31.07.2017 року замінено неналежного відповідача на належного - Товариство з обмеженою відповідальністю "І-Тревелс".
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 06 вересня 2017 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ «І-Тревелс» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 1500 грн. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ТОВ «І-Тревелс», посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі .
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених в ній.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, надіслала на адресу суду заяву, в якій просила розглядати справу в її відсутність.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого рішення суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено судом, що позивачкою у відповідача ТОВ "І-Тревелс" був придбаний проїзний документ №1551317 на автобус сполученням Брно-Київ, в якому було зазначена автостанція відправлення: АВ Звонарка. Адреса: Опущена, 227/4 (а.с.6-7).
Обгрунтовуючи свої позовні вимоги ОСОБА_4 вказувала на те, що 11.03.2017 року вона, знаходячись на автобусній зупинці Опущена 227/4, у період з 11 до 12 години, не мала можливості сісти до автобуса за придбаним квитком, у зв"язку з його відсутністю у цей час на вказаній автобусній зупинці. Позивачкою було з"ясовано обставини відсутності автобусу на автостанції, де їй повідомили, що зупинка її автобусу знаходиться в іншому місці. Через відсутність автобусу ОСОБА_2 вимушена була добиратися до м. Києва іншим шляхом.
З матеріалів справи слідує, що відповідачем було повернуто позивачці вартість квитка у розмірі 1490, 00 грн., що підтверджується відповідною відомістю про повернення коштів за невикористане перевезення від 21 червня 2017 року (а.с. 37).
Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення вартості проїзного квитка на автобус, суд першої інстанції правильно виходив з того, що оскільки вартість проїзного квитка ОСОБА_4 повернута, тому відсутні підстави для задоволення позову в цій частині.
Рішення суду в зазначеній частині не оскаржується.
Задовольняючи частково позов про стягнення завданої моральної шкоди в розмірі 1500 грн., суд першої інстанції виходив з доведеності та обґрунтованості таких вимог.
Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду, виходячи з наступного.
Згідно ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Частинами першою та другою ст. 910 ЦК України передбачено, що за договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов'язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов'язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу - також за його провезення. Укладення договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею відповідно квитка та багажної квитанції, форми яких встановлюються відповідно до транспортних кодексів (статутів).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачкою у відповідача ТОВ "І-Тревелс" був придбаний проїзний документ №1551317 на автобус сполученням Брно-Київ вартістю 1490 грн., в якому перевізником зазначена чеська компанія «Мусіл Тур спол. с.р.о. «Представництво» (а.с.6).
Відповідно до ч.1 ст. 297 ГК України комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.
З матеріалів справи видно, що 07 листопада 2017 року між ОСОБА_6, яка діє на підставі свідоцтва серії НОМЕР_1 і виписки №766351 та реалізує перевезення Перевізника на підставі договору «Про співробітництво»№005 від 01 листопада 2017 року з компанією «Musil UR», та ТОВ «І-Тревелс» був укладений агентський договір №ПК-MST-92/27-11-13 на підставі якого Товариство здійснювало реалізацію послуг продажу (квитків) (а.с.38-41).
Відповідач ТОВ «І-Тревелс» не є перевізником, а є виключно посередником і надає послуги з реалізації перевезень первізниками (туроператам, автостанціям, консолідаторам і т.п.), тобто є агентом з продажу квитків. Пунктом 5.2. Агентського договору встановлено, що кошти, отримані Агентом при реалізації послуг Перевізника і Компанії, за виключенням Агентської винагороди, є транзитними і являються власністю перевізника і Компанії, знаходяться у Агента на збереженні до моменту перерахунку на рахунок Компанії.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та іншої майнової шкоди.
Звертаючись до суду з вказаним позовом ОСОБА_2 зазначала, що вона не мала можливості сісти до автобуса у зв"язку з його відсутністю у зазначений у квитку час та на вказаній автобусній зупинці, вона залишилась у безпорадному стані, оскільки знаходилась в іншій країні без знання мови і відсутності коштів, чим було завдано їй моральних страждань та спричинено моральну шкоду.
Разом з тим, відповідно до Постанови КМУ № 176 від 18 лютого 1997 р. N 176 Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту Пасажир повинен мати квиток на проїзд, квитанцію на перевезення багажу міжміськими маршрутами регулярних перевезень, які дійсні тільки на зазначений у них день і рейс автобуса. Особа, яка придбала квиток, повинна здійснити посадку в автобус на автостанції, зазначеній у квитку або за попереднім погодженням з автостанцією та внесенням відповідної позначки до квитково-касового листа на іншій.
В справі відсутні докази, які б свідчили про те, що позивачка знаходилася на автостанції, зазначеній у квитку, у час відправлення автобуса. Не надано суду й доказів того, що автобус був відсутнім у місці відправлення у час, визначений у квитку.
Відповідно до положень статей 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої лише внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.
Як видно з матеріалів справи, позивачка не повідомляла відповідача про те, що не здійснила посадку на автобус за придбаним квитком, та не просила допомоги у ТОВ «І-Тревелс» в проведенні подальшої подорожі. Повернення позивачці вартості квитка було здійснено відповідачем за рішенням перевізника (а.с. 36).
ОСОБА_2. не доведено суду заподіяння їй з вини відповідача моральної шкоди. З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для стягнення на користь позивачки моральної шкоди.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції в частині відшкодування моральної шкоди підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 в цій частині.
В решті рішення суду слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Анцупова ІгоряВалерійовича, діючого в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «І-Тревелс», - задовольнити частково.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 06 вересня 2017 року в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «І-Тревелс» на користь ОСОБА_2 моральної шкоди в сумі 1500 грн. скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «І-Тревелс» про стягнення моральної шкоди - відмовити.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: