Справа № 11-cc/796/5347/2017 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: ОСОБА_2
06 листопада 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
за участю прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
підозрюваного ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 02 жовтня 2017 року, -
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартоющодо
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Таганрог, Росія, раніше не судимого, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, працюючого на посаді керівника групи з охоронної діяльності Департаменту безпеки НАК «Нафтогаз України», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 5 ст. 27, пп. 5, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 121, ст. 340, ч. 3 ст. 365 КК України,
та застосовано до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби із забороною підозрюваному з 22 год. 00 до 07 год. 00 хв. наступної доби залишати місце фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням надання останньому невідкладної медичної допомоги.
Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 інкримінованих кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про його особу, та дійшов висновку про можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, прокурорОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання та застосувати до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, прокурор зазначає, що судом у повному обсязі не взято до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки, а також неправильно застосовано положення Кримінального процесуального кодексу України. Додає, що прийняте слідчим суддею рішення є незаконним, оскільки не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, а також вимогам Кримінального процесуального кодексу України.
В судовому засіданні прокурором надано доповнення до апеляційної скарги, в яких прокурор зазначає, що ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні злочинів, за вчинення яких законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.
Далі прокурор вказує, що перебуваючи на волі, ОСОБА_9 не буде виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки та може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та зазначає, що цей намір носить особистісний характер.
Додає, що інкриміновані злочини, підозрюваний ОСОБА_9 вчиняв у співучасті з іншими керівниками правоохоронних органів, які можуть сприяти йому переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Також прокурор вказує про наявність ризику вчиняти незаконні дії щодо свідків у даному кримінальному провадженні, впливати на них, перешкоджати здійсненню кримінального провадження іншим чином.
Крім того, прокурор вказує, що ОСОБА_9 має закордонний паспорт та систематично здійснює виїзди за кордон.
Підсумовуючи, прокурор вказує, що застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурорів, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення захисника та підозрюваного, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просили залишити ухвалу слідчого судді без змін,дослідивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, щоапеляційна скарга прокурора задоволенню непідлягає, виходячи з наступного.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, слідчими Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014100060000228, відомості про яке 22.01.2014 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактами перевищення влади та службових повноважень колишніми службовими особами вищих органів державної влади та працівниками правоохоронних органів у період листопада 2013 року - лютого 2014 року, що призвело до масових жертв серед цивільних учасників акцій протесту, тобто до настання тяжких наслідків, за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 365, ч. 3 ст. 365, ч. 3 ст. 27, п.п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 194, ст. 340, ч. 4 ст. 294, ч. 2 ст. 364 КК України, а також за іншими фактами вчинення незаконної протидії протестним акціям, зокрема, надання колишніми службовими особами Департаменту громадської безпеки Міністерства внутрішніх справ України неправомірної вигоди працівникам правоохоронних органів, задіяним в охороні громадського порядку під час акцій протесту громадян, які відбувалися у центральній частині м. Києва у період грудня 2013 року - лютого 2014 року, за вчинення ними, в інтересах третіх осіб, дій з використанням наданої їм влади та службового становища, вчинених за попередньою змовою групою осіб, а також незаконного перешкоджання проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій, перевищення влади та службових повноважень, що призвело до масових жертв серед цивільних учасників акцій протесту та заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, тобто до настання тяжких наслідків, за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 369, ст. 340, ч. 3 ст. 365, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 365, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 121, ч. 3 ст. 27, п.п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 340, ч. 3 ст. 365 КК України, ч. 5 ст. 27 та ч. 3т. 365 КК України (в редакції Закону від 07.04.2011); ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 121 КК України (в редакції Закону від 05.11.2009); ч. 3 ст. 27, пунктами 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України (в редакції Закону від 05.11.2009); ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
Старший слідчий в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 , за погодженням із прокурором відділуГенеральної прокуратури України ОСОБА_11 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
02.10.2017 року ухвалою слідчого судді Печерськогорайонного суду міста Києва відмовлено у задоволенні даного клопотання та застосовано щодо ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді домашнього арештув певний період доби із забороною підозрюваному з 22 год. 00 до 07 год. 00 хв. наступної доби залишати місце фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням надання останньому невідкладної медичної допомоги.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, щоб вирішити справу у відповідності до вимог закону, суд повинен взяти до уваги, крім даних, передбачених ст. 177 КПК України, особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки, характер справи, тяжкість покарання та наслідки вчинення протиправних діянь.
Слідчий суддя, суд, відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Як вбачається з матеріалів справи, зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані.
При судовому розгляді клопотання суд перевірив відповідність змісту клопотання вимогам закону та з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у поданні слідчого підстав для застосування щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під варту.
Відмовляючи у задоволенні клопотання, суд правильно виходив з того, що органом досудового розслідування не підтверджено належними та об'єктивними даними, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Крім того, суд при постановленні рішення, врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 інкримінованих кримінальних правопорушень, характер висунутої підозри, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного, а саме те, що ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні, зокрема і особливо тяжких злочинів, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має вищу освіту, працює, має міцні соціальні зв'язки, на його утриманні знаходяться малолітній син, матів дружини, яка має незадовільний стан здоров'я, незадовільний стан здоров'я підозрюваного, відсутність даних про наявність зі сторони підозрюваного спроб ухилитися від органу досудового розслідування та перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні, про що свідчить систематична явка підозрюваного за викликом до органу досудового розслідування та суду.
За таких обставин, на думку колегії суддів, слідчий суддя, виходячи із норм Глави 18 КПК України, згідно якої питання щодо застосування запобіжних заходів належить до виняткової компетенції слідчого судді, правомірно відмовив у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_9 та правильно застосував відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби.
Висновки суду відповідають зазначеним положенням КПК України та фактичним обставинам справи.
Посилання прокурора на те, що ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні злочинів, за вчинення яких законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути єдиною підставою для задоволення апеляційної скарги.
Твердження прокурора про те, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_9 не буде виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки та може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, слід визнати непереконливими, з урахуванням ненадання стороною обвинувачення будь-яких доказів, які б підтверджували такі висновки апелянта, хоча обов'язок доведення обставин, на які сторона посилається покладено на неї ч. 5 ст. 132 КПК України. Разом з цим, апелянтом не зазначено з яких саме матеріалів, які він додав до свого клопотання, можливо зробити висновок про ризик неналежної процесуальної поведінки підозрюваного.
Доводи апеляційної скарги в частині того, що інкриміновані злочини, підозрюваний ОСОБА_9 вчиняв у співучасті з іншими керівниками правоохоронних органів, не є підставою для задоволення апеляційної скарги, оскільки оцінка даним обставинам буде дана судом при розгляді справи по суті, оскільки на даному етапі провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті.
Посилання прокурора на наявність у даному кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, як вбачається з оскаржуваної ухвали слідчого судді, враховані при постановленні оскаржуваного судового рішення.
Твердження прокурора про наявність у підозрюваного ОСОБА_9 закордонного паспорту, на переконання колегії суддів, не свідчить про помилковість застосованого щодо нього запобіжного заходу, з урахуванням покладених на підозрюваного обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, зокрема здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, які дають право на виїзд та в'їзд до України.
З огляду на викладене, слідчим суддею при розгляді клопотання повно та об'єктивно досліджені всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а тому доводи апеляційної скарги прокурора про незаконність ухвали слідчого судді та її невідповідність фактичним обставина справи, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, а тому не тягнуть за собою скасування оскаржуваного судового рішення.
За таких обставин, ухвала слідчого судді, відповідно до вимог ст. 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою.
Істотних порушень вимог КПК України при постановленні ухвали слідчим суддею, не встановлено.
Керуючись, ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 02 жовтня 2017 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартоющодо ОСОБА_9 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , та застосовано до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби із забороною підозрюваному з 22 год. 00 до 07 год. 00 хв. наступної доби залишати місце фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням надання останньому невідкладної медичної допомоги, - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
_____________________ _______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4