Справа № 22-ц/796/12049/2017 Головуючий у 1-й інстанції - Катющенко В.П.
10 листопада 2017 року суддя Апеляційного суду м. Києва Рубан С.М., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 12 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Публічне акціонерне товариство «Банк Кіпру», Публічне акціонерне товариство «Альфа Банк», про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, поділ спільного сумісного майна,-
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 12 вересня 2017 року в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Публічне акціонерне товариство «Банк Кіпру», Публічне акціонерне товариство «Альфа Банк», про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, поділ спільного сумісного майна - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, яка не відповідає вимогам ст.297 ЦПК України, а саме: не додано документів, що підтверджують сплату судового збору.
Відповідно до підпункту 6 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Згідно п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 25.09.2015 року, у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VIпідлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, а відповідно до п.21 Постанови роз'яснено, що Законом передбачено сплату судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги на рішення суду в певному розмірі виходячи зі ставки судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги незалежно від оспорюваної суми (підпункти 6,7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI).
Отже, скаржник повинен сплатити судовий збір в розмірі 8185 грн. 32 коп. (7441 грн. 20 коп. х 110%) на такий розрахунковий рахунок:
Отримувач коштів УДКС у Солом'янському районі
Код отримувача ( код за ЄДРПОУ) 38050812
Рахунок отримувача 31210206780010
Банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві
Код банку отримувача(МФО) 820019
Код ЕДРПОУ суду 02894757
Відповідно до п. 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення (пункт 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (зі змінами).
Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути доказом сплати судового збору.
Тобто, скаржнику слід надати оригінал квитанції про сплату вказаних коштів.
Згідно з ч. 2 ст. 297 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 295 ЦПК України, а також у разі несплати суми судового збору, застосовуються положення ст. 121 ЦПК України.
Положенням ст. 121 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Оскільки вказані обставини перешкоджають розгляду справи в апеляційній інстанції, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст. 121,294,297 ЦПК України, суддя, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 12 вересня 2017 року - залишити без руху.
Надати строк для усунення виявлених в ній недоліків щодо сплати судового збору протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали суду.
Роз'яснивши при цьому, що в разі не усунення у визначений судом термін недоліків апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута.
Суддя Рубан С.М.