1[1]
09 листопада 2017 року Колегія суддів судової палати з розгляду
кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретарів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 04 квітня 2017 року щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_10 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
Вироком Солом'янського районного суду м.Києва від 04 квітня 2017 року
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає: в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
визнано винним за ч. 1 ст. 286 КК України і призначено йому покарання у виді 2 років обмеження волі, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням - іспитовим строком на 1 рік з покладенням обов'язків передбачених ст. 76 КК України. Стягнуто із ОСОБА_7 на користь ОСОБА_11 25 000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди та 19 214 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, всього 44 214 гривень.
Згідно з вироком 28 травня 2016 року біля 16 год. 20 хв. ОСОБА_12 , будучи водієм автомобіля марки «Рено» д.н.з. НОМЕР_1 перебував в останньому та чекав на клієнтів для надання послуги перевозки в таксі біля під'їзду № 3 будинку АДРЕСА_2 .
Після підходу клієнтів до автомобіля під його керуванням, обвинувачений ОСОБА_12 розпочав рух, не переконавшись, що це є безпечним і не створить небезпеки пасажиру ОСОБА_11 , який повністю не сів на заднє сидіння та не закрив двері, в результаті чого випав з салону та отримав тілесні ушкодження.
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_11 згідно висновку судово-медичної експертизи №1164\е від 13.06.2016 року були спричинені тілесні ушкодження у виді: закритої травми тазу у вигляді перелому крила правої здухвинної кістки та лівої лонної кістки.
Локалізація, морфологія вищевказаних ушкоджень враховуючи обставини справи та часові дані, свідчать про те, що вони спричинені дією тупого предмету ,могли утворитись 28 травня 2016 року при транспортній травмі та не є небезпечними для життя, за ступенем тяжкості відносяться до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.
Згідно висновку судової - авто технічної експертизи № 464ат від 15 червня 2016 року встановлено, що в ситуації, що склалась безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій ОСОБА_12 повинен був керуватись вимогами пунктів 10.1, 21.4 ПДР України та він мав технічну можливість уникнути вказаної дорожньо-транспортної пригоди шляхом їх виконання.
У вказаній дорожній ситуації в діях водія автомобіля марки « Рено» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_13 з технічної точки зору, вбачаються невідповідності вимогам п.п.10.1 та 21.4 Правил дорожнього руху України.
Під час руху водій ОСОБА_12 допустив порушення вимог наступних пунктів Правил дорожнього руху :
- п. 1.5: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
- п. 2.3.: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: підпункт «б» : бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатись від керування цим транспортним засобом у дорозі;
- п. 10.1: перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;
- п. 21.4: водію забороняється починати рух до повного зачинення дверей та відчиняти їх до зупинки транспортного засобу.
- Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху з боку водія ОСОБА_13 знаходиться в прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо - транспортної пригоди у вигляді випадання пасажиру із салону автомобіля та наслідками у вигляді отримання ОСОБА_11 тілесних ушкоджень.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить скасувати вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 30 травня 2016 року відносно ОСОБА_7 та закрити кримінальне провадження у зв'язку з не встановленням достатніх доказів для доведеності його вини.
При цьому апелянт посилається на те, що винність ОСОБА_7 у вироку обґрунтовується неналежними та недопустимими доказами, які були отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України.
В судовому засіданні не було забезпечено змагальність сторін, суд діяв упереджено та безпідставно надавав переваги стороні обвинувачення.
Обвинувачений ОСОБА_7 , вбачаючи явно несправедливий судовий розгляд, 13.12.2016 року заявив відвід судді ОСОБА_14 , однак дана обставина була проігнорована та жодної реакції щодо розгляду заяви про відвід розглянуто не було.
Захисник вважає, що вирок суду щодо ОСОБА_7 не відповідає вимогам ст. 370 КПК України, є незаконним, необґрунтованим, невмотивованим, а тому підлягає до скасування.
Заслухавши суддю-доповідача, захисника та обвинуваченого, які підтримали апеляційну скаргу, представника потерпілої та прокурора, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково, а вирок суду - до скасування, виходячи з таких підстав.
З журналу судового засідання (а.п. 4, зворот) та технічного запису перебігу судового засідання в суді першої інстанції убачається, що в ході судового засідання 13 грудня 2016 року обвинувачений ОСОБА_7 , посилаючись на упереджене ставлення до нього з боку судді, заявив відвід головуючому - судді ОСОБА_15 .
За змістом ч. 4 ст. 80 КПК України заява про відвід судді може бути подана після початку судового розгляду, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
У даному провадженні обвинувачений заявив відвід судді ОСОБА_15 , посилаючись на те, що в процесі судового розгляду суддя, на його думку, не давала йому можливості захищатись від обвинувачення в судовому засіданні та проявила упередженість стосовно обвинуваченого.
Заявлений судді відвід підлягав розгляду за правилами ст. 81 КПК України. Проте у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 заявлений судді ОСОБА_15 відвід не був вирішений на підставі вказаного закону, суддя продовжила розгляд провадження та ухвалила вирок.
Ухвалення вироку суддею, якому було заявлено відвід, без вирішення питання про відвід на підставі ст. 81 КПК України, розцінюється як ухвалення судового рішення незаконним складом суду, оскільки обвинувачений висловив заяву про упередженість суду, яка не була розглянута в установленому законом порядку, отже, не були усунуті сумніви у безсторонності та неупередженості суду.
Ухвалення судового рішення незаконним складом суду є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 412 КПК України є безумовною підставою для скасування судового рішення.
Отже, вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 04 квітня 2017 року щодо ОСОБА_7 , як такий, що ухвалений з істотним порушення вимог кримінального процесуального закону підлягає до скасування з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги захисник щодо доведеності винуватості ОСОБА_7 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, підлягають перевірці при новому судовому розгляді.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити частково.
Вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 04 квітня 2017 року щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Касаційна скарга на дану ухвалу суду може бути подана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
[1] Справа № 11-кп/796/561/2017 Категорія КК: ч. 1 ст. 307, ч.2 ст. 307
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_16
Доповідач ОСОБА_1