Справа № 755/5064/17-ц Головуючий у 1-ій інстанції - Чех Н.А.
Апеляційне провадження Доповідач - Іванченко М.М.
№22-ц/756/11388/2017
09 листопада 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді: Іванченка М.М.
суддів: Желепи О.В., Рубан С.М.
при секретарі: Дука В.В.
за участю:
відповідача: ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_2 про стягнення коштів
за апеляційною скаргою Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18 вересня 2017 року,-
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 18 вересня 2017 року у задоволені позову Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_2 про стягнення коштів - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18 вересня 2017 року та ухвалити нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.
Посилається на те, що суд неповно встановив обставини, які мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні місцевого суду, не відповідають обставинам справи, судом допущене неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Так, апелянт зазначає, що нормою ст.1215 ЦК України визначено чіткі умови, за яких пенсії не підлягають поверненню а саме: виплата проведена добровільно; виплата не була наслідком рахункової помилки, а також не містить недобросовісності з боку набувача.
Відповідач у суді апеляційної інстанції заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив рішення суду залишити без змін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Тому, колегія суддів вважає можливим розглядати справу за відсутності представника позивача.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Лівобережному об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Після проведення перевірки правильності нарахування пенсійних виплат за період з 01 квітня 2010 року по 31 січня 2016 року були виявлені розбіжності між сумами заробітної плати, врахованої для обчислення пенсій та даними персоніфікованого обліку, у зв'язку з чим виникла переплата пенсії у розмірі 9 321,95 грн.
Листом Управління з координації та контролю за виплатою пенсій ГУ ПФУ в м. Києві № 137 від 16 січня 2016 року просить вирішити питання щодо утримання переплати пенсії пенсіонера ОСОБА_2 за період з 01 квітня 2010 року по 31 січня 2016 року у сумі 9321 грн 95 к., яка виникла у зв'язку з перерахунком (а.с.7).
З метою досудового врегулювання спору, УПФ України у Дніпровському районі м. Києва відповідачу було направлено претензію від 21 січня 2016 року №119/06 року, якою було запропоновано сплатити суму боргу в добровільному порядку та вказано, що переплата в розмірі 9321 грн 95 к. за період з 01 квітня 2010 року по 31 січня 2016 року виникла у зв'язку з приведенням пенсійної справи у відповідність.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що не встановлено недобросовісності з боку набувача пенсії. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Частиною 1 статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення», встановлено, що суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, регулюється Порядком відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003
До правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення статті 1215 ЦК України, відповідно до якої не підлягає поверненню безпідставно набуті:
1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача;
2) інше майно, якщо це встановлено законом. за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають.
При цьому правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються.
Доказів на підтвердження того, що переплата пенсії відбувалася у зв'язку з рахунковою помилкою і недобросовісною поведінкою відповідача Лівобережне об'єднане управління ПФУ у м. Києві не надало, а тому суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні позову.
Оскільки судом не встановлено факту недобросовісного набуття ОСОБА_2 отриманих коштів у розмірі 9321 грн 95 к., які є пенсійною виплатою, призначеною йому Управлінням ПФУ, та не встановлено наявності рахункової помилки, то відповідно до статті 1215 ЦК України поверненню зазначена сума не підлягає.
Вищевикладене узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суд України в постановах від 02 липня 2014 року (справа 6-91цс14) та від 22 січня 2014 року (справа 6-151цс13), які є обов'язковими для виконання судами всіх інстанцій.
А тому, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження фактів недобросовісної поведінки відповідача чи фактів зловживань, які відповідно до ст. 60 ЦПК України повинен довести позивач або наявність рахункової помилки.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, і на законність оскаржуваного рішення не впливають.
Тому колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду є законним та обґрунтованим, відповідає вимогам матеріального та процесуального права, внаслідок чого підстав для його скасування з мотивів викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - відхилити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18 вересня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя:
Судді: