8 листопада 2017 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
суддів ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 31.07.2017 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ровеньки Луганської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, та призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків ОСОБА_7 до покарання, призначеного цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 12.10.2016, остаточно визначивши йому для відбування покарання у виді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Зараховано ОСОБА_7 в строк відбування покарання термін його попереднього ув'язнення, а саме з 24.02.2017 по 25.02.2017 включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі,
Вказаним вироком ОСОБА_7 визнано винним у тому, що він 24.02.2017 року приблизно о 00 год. 50 хв. у невстановленому місці зустрівся з особою, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, та, переслідуючи мотив і мету незаконно збагатитись, вступивши в злочинну змову між собою, переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, через незамкнуті вхідні двері незаконно проникли до підсобного приміщення ресторану «Муракамі», що по просп. Перемоги, 87-б в м. Києві, звідки повторно, таємно викрали майно, що належить ТОВ «Клуб Гурме», а саме: кавомолку марки «La Cimbaly», модель «Cadet», вартістю 2 669 грн. 79 коп., вино «Cabernet sauvignon, в кількості 2 шт., вартістю 133 грн. 92 коп. (без ПДВ) кожна, вино «Sarmintos Carmenere», в кількості 3 шт., вартістю 146 грн. 04 коп. (без ПДВ) кожна, а всього майна на загальну суму 3 375 грн. 75 коп., після чого з місця злочину втекли, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Захисник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій не оспорюючи фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, доведеність вини та правильність кваліфікації дій обвинуваченого, просить вирок суду змінити в частині призначеного покарання та призначити останньому покарання із застосуванням ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувавши в строк відбування покарання час його попереднього ув'язнення з 21.06.2017 року по день ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, ОСОБА_6 посилається на те, що злочин обвинуваченим було вчинено 24.02.2017 року, коли був чинним Закон України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання" від 26.11.2015 року, яким було внесено зміни до ч.5 ст.72 КК України, а тому оскільки закон зворотної сили не має, час попереднього ув'язнення повинен бути зарахований в строк відбування покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників апеляційного розгляду, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали справи, обговоривши і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Стаття 5 Кримінального кодексу України встановлює зворотну дію у часі законів про кримінальну відповідальність, які скасовують злочинність діяння, пом'якшують кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшують становище особи.
Ця ж стаття встановлює, що закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної сили.
Законом України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання" від 26.11.2015 року змінено ч.5 ст.72 КК України та встановлено, що зарахування судом попереднього ув'язнення у разі засудження особи до позбавлення волі здійснюється з розрахунку, що один день попереднього ув'язнення дорівнює двом дням позбавлення волі.
Вказаний закон не скасовував злочинність діяння та не пом'якшував відповідальність, однак покращував становище осіб, до яких застосовувалось попереднє ув'язнення.
Предметом його регулювання було питання зарахування судом попереднього ув'язнення у строк відбування покарання.
Відповідно до принципу зворотної дії цей Закон застосовувався не лише до кримінальних правовідносин, які виникали з приводу зарахування попереднього ув'язнення у строк відбування покарання після набрання ним законної сили, але й до відповідних правовідносин, які мали місце до набрання ним законної сили.
В подальшому, Законом України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо правил складання та зарахування строку попереднього ув'язнення" від 18.05.2017 року встановлено, що зарахування судом попереднього ув'язнення у разі засудження особи до позбавлення волі здійснюється з розрахунку, що один день попереднього ув'язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.
Цей Закон скасував дію попереднього закону та погіршив становище осіб, до яких застосовувалось попереднє ув'язнення, а тому не міг мати зворотної дії, тобто не поширювався на правовідносини, які виникали з приводу зарахування попереднього ув'язнення у строк відбування покарання до набрання ним законної сили.
Після набрання ним законної сили 21.06.2017 року цей Закон ліквідував правові підстави, встановлені попереднім Законом, для зарахування строку попереднього ув'язнення у строк відбування покарання за співвідношенням - один день попереднього ув'язнення дорівнює двом дням позбавлення волі.
Доводи захисника про те, що новий закон не може поширюватись на його підзахисного, оскільки він вчинив злочин до його прийняття, є безпідставними, оскільки зворотна дія є принципом дії закону у часі, а не за колом осіб, а тому застосування закону, що втратив чинність, до правовідносин, що виникли після втрати ним чинності є неприпустимим.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Святошинського районного суду м. Києва від 31.07.2017 року щодо ОСОБА_7 без змін.
Ухвала Апеляційного суду міста Києва може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3