13 листопада 2017 року Справа № 914/3303/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Владимиренко С.В., Шевчук С.Р.,
розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "Проммонтаж"
на ухвалуЛьвівського апеляційного господарського суду від 27.03.2017
у справі№ 914/3303/16 господарського суду Львівської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвестпласт"
доПриватного підприємства "Інсталпласт-ХВ"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Сбербанк"
простягнення коштів,
Подана Приватним підприємством "Проммонтаж" касаційна скарга на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 27.03.2017 у справі № 914/3303/16 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з наступних підстав.
Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 111 ГПК України касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу, або її уповноваженим представником.
Статтею 8 Конституції України встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
За приписами ч. 3 ст. 1312 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Згідно з пп. 11 п. 161 р. XV "Перехідні положення" Конституції України, представництво відповідно до п. 3 ч. 1 ст. ст. 1311, 1312 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року. Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності даним Законом, здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.
Відповідно до п. 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" № 1401-VІІІ від 02.06.2016 (далі - Закон), цей Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім частини шостої статті 124 Конституції України в редакції цього Закону, яка набирає чинності через три роки з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.
Офіційне опублікування Закону відбулося 29.06.2016 (Голос України, 2016, 06, 29.06.2016 № 118), тобто даний Закон набрав чинності 30.09.2016.
Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі 914/3303/16 було порушено господарським судом Львівської області 29.12.2016, тобто після набрання чинності Законом, а тому, при оскарженні судових рішень у даній справі в касаційному порядку, сторони повинні були врахувати вказані приписи Конституції щодо представництва у Верховному Суді та судах касаційної інстанції виключно прокурорами або адвокатами.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати.
Як вбачається з поданої касаційної скарги, остання підписана представником Приватного підприємства "Проммонтаж" ОСОБА_5 на підставі доручення без надання доказів наявності у даної особи відповідних повноважень. Водночас, у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про наявність у ОСОБА_5 повноважень на представництво інтересів Приватного підприємства "Проммонтаж". При цьому, будь-яких доказів на підтвердження того, що ОСОБА_5 здійснює адвокатську діяльність та представляє інтереси скаржника як адвокат до касаційної скарги також не додано.
Враховуючи викладене, неможливо дійти висновку, що касаційну скаргу підписано повноважною особою.
Наведене, відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, є підставою для неприйняття касаційної скарги до розгляду та її повернення скаржникові.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.
У п. 61 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України" (з урахуванням змін і доповнень) роз'яснено, що треті особи користуються правами і несуть обов'язки сторони у справі (за деякими винятками щодо третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору); прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони (статті 26, 27, 29 ГПК України). Тому якщо до касаційної скарги не додано доказів надіслання її копії третім особам, прокурору, який бере участь у справі, то така касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом (пункт 3 частини першої статті 1113 ГПК України).
Всупереч вимогам ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги скаржником не додано належних доказів надсилання копії касаційної скарги позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрінвестпласт", відповідачу - Приватному підприємству "Інсталпласт-ХВ" та третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічному акціонерному товариству "Сбербанк".
Водночас, додана скаржником копія фіскального чеку поштової установи є нечитабельною, що підтверджується Актом Вищого господарського суду України від 07.11.2017 № 08.03-14/137.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.
Також, згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".
Згідно з пп. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, що діє з 01.01.2017, ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду, становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Однак, до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору.
Водночас у касаційній скарзі скаржник просить суд касаційної інстанції відстрочити Приватному підприємству "Проммонтаж" сплату судового збору до винесення рішення.
Згідно зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Як роз'яснено у пп. 3.1 п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Аналіз правового змісту ст. 8 Закону України "Про судовий збір" свідчить про те, що відстрочення скаржнику сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, які свідчать про об'єктивну неможливість сплатити судовий збір під час подання касаційної скарги у зв'язку з важким майновим станом скаржника.
Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановлених порядку і розмірі.
З урахуванням ст. 8 Закону України "Про судовий збір", заявником не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність достатніх підстав для відстрочення скаржнику сплати судового збору, та не обґрунтовано належними і допустимими доказами відсутність можливості сплатити судовий збір у встановлених законом порядку і розмірі.
Крім того, Приватним підприємством "Проммонтаж" не надано доказів на підтвердження того, що матеріальне становище скаржника зміниться протягом визначеного ст. 1118 ГПК України строку розгляду касаційної скарги, і скаржник зможе сплатити судовий збір, враховуючи, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може відстрочити сплату судового збору не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
З огляду на викладене, враховуючи принцип рівності перед законом і судом усіх учасників судового процесу, у суду відсутні правові підстави для відстрочення сплати судового збору, а тому клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Крім того, у силу ч. 1 ст. 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 ГПК України постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Згідно з ч. 2 ст. 11113 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.
Оскаржувана ухвала Львівського апеляційного господарського суду прийнята 27.03.2017, а отже, днем закінчення строку для подання касаційної скарги на вказану ухвалу є 18.04.2017.
Згідно з ч. 1 ст. 109 ГПК України касаційна скарга подається до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд, який прийняв оскаржуване рішення чи постанову.
Як вбачається з поштового штемпеля на конверті, касаційну скаргу Приватного підприємства "Проммонтаж" на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 27.03.2017 у справі № 914/3303/16 було надіслано на адресу Львівського апеляційного господарського суду - 19.07.2017.
Таким чином, касаційну скаргу Приватного підприємства "Проммонтаж" подано після закінчення строку, встановленого для її подання. При цьому, касаційна скарга подана без клопотання про відновлення цього строку.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
За таких обставин, касаційна скарга Приватного підприємства "Проммонтаж" на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 27.03.2017 у справі № 914/3303/16 підлягає поверненню.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 110, 111, п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України
Відмовити Приватному підприємству "Проммонтаж" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 27.03.2017 у справі № 914/3303/16.
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Проммонтаж" на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 27.03.2017 у справі № 914/3303/16 повернути скаржнику.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді С.В. Владимиренко
С.Р. Шевчук