"07" листопада 2017 р.Справа № 916/1524/17
За позовом: дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"
до відповідача: приватного підприємства "ПІВДЕНЬДОРТЕХ"
про стягнення 33 854,66 грн.
Головуючий суддя Цісельський О.В.
судді Оборотова О.Ю. Д'яченко Т.Г.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: ОСОБА_1 (за довіреністю)
СУТЬ СПОРУ: позивач, дочірнє підприємства "Сумський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою в якій просить суд стягнути з приватного підприємства "ПІВДЕНЬДОРТЕХ" 24 046,77 грн., де 21 129,22 грн. - основна заборгованість, 213,61 грн. - 3% річних, 790,94 грн. - інфляційне збільшення, 1 913,00 грн. - пеня.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.06.2017р. позовну заяву (вх.№1624/17) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №916/1524/17 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.
24.07.2017р. позивач звернувся до суду із клопотанням (вх.№16325/17) про відкладення розгляду справи, яке судом було задоволено.
24.07.2017р. позивач звернувся до суду із заявою про збільшення розміру позовних вимог (вх.№2-3967/17 від 24.07.2017р.), відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 33 854,66 грн., де 30 484,48 грн. основна заборгованість, 247,44 грн. - 3% річних, 940,62 грн. - інфляційне збільшення суми боргу, 2 182,12 грн. - пеня.
Зазначена заява прийнята судом до розгляду.
28.07.2017р. позивач звернувся до суду із клопотанням (вх.№16667/17) про відкладення розгляду справи, яке судом було задоволено.
Письмове клопотання відповідача про продовження строку розгляду справи (вх.№2-4067/17 від 31.07.2017р.) судом не задоволено, з підстав його недоведеності та необґрунтованості.
03.08.2017р. позивач звернувся до суду із заявою про зменшення розміру позовних вимог (вх.№2-4141/17), відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 32 790,59 грн., де 30 497,35 грн. - основна заборгованість, 162,54 грн. - 3% річних, 744,74 грн. - інфляційне збільшення суми боргу, 1 385,96 грн. - пеня.
Зазначена заява прийнята судом до розгляду.
Письмове клопотання представника позивача про продовження строку розгляду справи (вх.№2-4155/17 від 03.08.2017р.) судом задоволено, у зв'язку з чим, строк розгляду справи було продовжено на п'ятнадцять днів.
22.08.2017р. позивач звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог (№2-4447/17), відповідно до якої просить суд зобов'язати приватне підприємство "ПІВДЕНЬДОРТЕХ" звільнити майно (частина вбудованих нежитлових приміщень 2 поверху адмінбудівлі - 77,5 кв.м. літ. А-2, а: №9 21,9 кв.м., №10 20,0 кв.м., №11 15,7 кв.м. та коридор №№7,8 19,9 кв.м., яке розташовано за адресою: 42700, Сумська обл., м. Охтирка, пров. Кириківський, 27), яке належить ДП "Сумськийоблавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на праві господарського відання.
Господарським процесуальним кодексом України, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права прокурора, позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п.
Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:
- подання іншого (ще одного) позову, чи
- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи
- об'єднання позовних вимог, чи
- зміну предмета або підстав позову.
У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України та зазначені в цій постанові. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.
Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову (пункт 3.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
З врахуванням наведеного, заяву позивача про збільшення позовних вимог (№2-4447/17) судом до розгляду прийнято не було.
12.09.2017р. позивач звернувся до суду із заявою про збільшення розміру позовних вимог (вх.№2-4803/17), відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 34 523,71 грн., де 31 273,79 грн. - основна заборгованість, 273,67 грн. - 3% річних, 799,09 грн. - інфляційне збільшення суми боргу, 2 311,16 грн. - пеня.
Зазначена заява прийнята судом до розгляду.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.09.2017р. справу №916/1524/17 було призначено до колегіального розгляду.
Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 12.09.2017р. справу №916/1524/17 було передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Цісельський О.В., судді Д'яченко Т.Г., Оборотова О.Ю.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.09.2017р. колегія суддів у складі: головуючий суддя Цісельський О.В., судді Д'яченко Т.Г., Оборотова О.Ю. прийняла справу №916/1524/17 до свого провадження та призначила до розгляду в судовому засіданні.
25.09.2017р. позивач подав до суду письмові пояснення (вх.№20518/17) в яких навів свої остаточні позовні вимоги та відповідно до яких просить стягнути з відповідача боргу по орендній платі - 16 683,39 грн., 3% річних за несвоєчасну оплату орендних платежів - 143,59 грн., інфляційні за несвоєчасну оплату орендних платежів 414,18 грн., пеню за несвоєчасну оплату орендних платежів - 1 213,12 грн., борг по некомпенсованим комунальним платежам - 14 456,40 грн., 3% річних за несвоєчасне компенсування комунальних платежів - 130,08 грн., інфляційні за несвоєчасне компенсування комунальних платежів - 384,91 грн. та пеню за несвоєчасне компенсування комунальних платежів 1 098,04 грн.
Представник позивача в судове засідання, призначене на 07.11.2017р. не з'явився, хоча про час та місце його їх проведення був повідомлений належним чином.
Представник відповідача заявлені позивачем позовні вимоги не визнає, однак письмовий відзив на позов суду не надав.
Відповідно до правової позиції Вищого господарського суду України, що викладена у постанові від 07.07.2016р. у справі №910/21819/15, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Відтак неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду його позову, не є підставою для скасування судового рішення прийнятого за відсутності представника сторони спору.
Згідно з ст.75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, подані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
25 вересня 2015р. між дочірнім підприємством "Сумський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та приватним підприємством "Дорлідер" (правонаступником якого є приватне підприємство "ПІВДЕНЬДОРТЕХ" (Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна №ОР-12/09/15, згідно умов п.1.1. якого, Орендодавець передає, Орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 77,5 кв.м. (далі Майно), а саме: - частина вбудованих нежитлових приміщень 2 поверху адмінбудівлі - 77,5 кв.м. (літ. А-2, а: №9 21,9 кв.м., №10 20,0 кв.м., №11 15,7 кв.м. та коридор №№7,8 19,9 кв.м., яке розташовано за адресою: 42700, Сумська обл., м. Охтирка, пров. Кириківський, 27), знаходиться в господарському віданні ДП "Сумськийоблавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", розрахункова вартість якого визначена згідно з експертною оцінкою і становить на 31.03.2015р. 73 021,00 грн. (без ПДВ).
Відповідно до п.2.1. Договору, Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору, згідно з актом приймання-передачі вказаного майна за вартістю, визначеною незалежною оцінкою.
Пунктом 3.1. Договору встановлено, що орендна плата визначається на підставі незалежної оцінки і становить за домовленістю сторін за базовий місяць розрахунку (квітень) - 1 685,57 грн. (без ПДВ). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяця до першого місяця оренди та на індекс інфляції за перший місяць оренди.
У відповідності до п.4.15. Договору, Орендар зобов'язаний укласти з Орендодавцем орендованого майна договір про відшкодування витрат Орендодавця за комунальні та інші послуги на утримання орендованого майна (якщо такі надаються) та оплату послуг, що їх надає Орендодавець (якщо такі надаються), або ж обумовити порядок такого відшкодування та оплати в договорі оренди.
Як встановлено п.8.3. Договору, у разі затримки внесення орендної плати, плати за утримання та інших платежів, обумовлених в т.ч. і Додатковими угодами, Орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день такої затримки (включаючи день оплати).
Згідно п.9.1. Договору цей Договір укладено строком на два роки 11 місяців, який діє з моменту його підписання обома сторонами. Відповідно до ст.631 Цивільного кодексу України сторони встановлюють, що умови цього Договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення з 01 квітня 2015 року.
За актом приймання-передачі від 25.09.2015р. позивач передав, а відповідач прийняв строкове платне користування майно - нежитлові приміщення загальною площею 77,5 кв.м. (далі Майно), а саме: - частина вбудованих нежитлових приміщень 2 поверху адмінбудівлі - 77,5 кв.м. (літ. А-2, а: №9 21,9 кв.м., №10 20,0 кв.м., №11 15,7 кв.м. та коридор №№7,8 19,9 кв.м., яке розташовано за адресою: 42700, Сумська обл., м. Охтирка, пров. Кириківський, 27), знаходиться в господарському віданні ДП "Сумськийоблавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", розрахункова вартість якого визначена згідно з експертною оцінкою і становить на 31.03.2015р. 73 021,00 грн. (без ПДВ).
25 вересня 2015р. між дочірнім підприємством "Сумський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (Баланстоутримувач) та приватним підприємством "Дорлідер" (правонаступником якого є приватне підприємство "ПІВДЕНЬДОРТЕХ" (Орендар) було укладено договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю, згідно умов п.1.1. якого, Балансоутримувач філія "Климентівська дорожньо-експлуатаційна дільниця" ДП "Сумський облавтодор" забезпечує обслуговування експлуатацію та ремонт адмінбудівлі площею 198,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Охтирка, провул. Кириківський, 27, а також утримання прилеглої території, а Орендар бере участь у витратах на виконання вказаних робіт.
Відповідно до п.2.2.2. Договору, не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним місяцем, внести плату на рахунок Балансоутримувача за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування, ремонт відповідно відновної вартості Приміщення, а також комунальні послуги.
Пунктом 4.1. Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно із чинним законодавством України.
За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно із чинним законодавством України (п.5.1. Договору).
Як встановлено п.5.1. Договору, цей Договір укладено на строк дії Договору оренди №ОР-12/09/15 від 25.09.2015р.
Додатковою угодою від 15.03.2016р. до договору оренди нерухомого майна №ОР-12/09/15 було внесено відповідні зміни у зв'язку із зміною назви відповідача.
Під час дії договору оренди нерухомого майна №ОР-12/09/15 відповідачем грошові зобов'язання щодо оплати орендних платежів виконувались не своєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого за період з лютого по липень 2017р. за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 16 683,39 грн.
Крім того, з підстав неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю, внаслідок чого за відповідачем за період з лютого по липень 2017р. виникла заборгованість в сумі 14 456,40 грн.
З врахуванням вищенаведених обставин, позивач був вимушений звернутись до господарського суду Одеської області за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав:
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Приписами ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.
Управнена сторона має право не приймати виконання зобов'язання частинами, якщо інше не передбачено законом, іншими нормативно-правовими актами або договором, або не випливає із змісту зобов'язання.
Зобов'язана сторона має право виконати зобов'язання достроково, якщо інше не передбачено законом, іншим нормативно-правовим актом або договором, або не випливає із змісту зобов'язання.
Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Управнена сторона, приймаючи виконання господарського зобов'язання, на вимогу зобов'язаної сторони повинна видати письмове посвідчення виконання зобов'язання повністю або його частини.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.
Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Частиною 1, 3 ст.283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Відповідно до п.п.1, 2 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч.6 ст.283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Як вбачається із матеріалів справи, зокрема з розрахунку заборгованості приведеного позивачем в позовній заяві, відповідачем в порушення вищезазначених приписів закону та договору оренди, договірні зобов'язання щодо оплати орендних платежів в період з лютого по липень 2017р. не виконані, внаслідок чого за відповідачем уторилась заборгованість в сумі 16 683,39 грн., у зв'язку з чим, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума заборгованості в сумі 16 683,39 грн.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пені в сумі 1 213,12 грн., 3% річних в сумі 143,59 грн. та інфляційних в сумі 414,18 грн. за не своєчасну оплату орендних платежів.
Щодо позовної вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, суд зазначає наступне:
Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є господарські санкції, до яких віднесено штраф та пеню.
Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.
Частина перша статті 223 ГК України передбачає, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України.
За змістом пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.
Поняття позовної давності міститься в статті 256 ЦК України, відповідно до якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Якщо за невиконання або неналежне виконання зобов'язання встановлено штрафні санкції, то збитки відшкодовуються в частині, не покритій цими санкціями. Законом або договором можуть бути передбачені випадки, коли: допускається стягнення тільки штрафних санкцій; збитки можуть бути стягнуті у повній сумі понад штрафні санкції; за вибором кредитора можуть бути стягнуті або збитки, або штрафні санкції. Вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено, а у випадках, передбачених законом, - уповноважений орган, наділений господарською компетенцією. Відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк. За грошовим зобов'язанням боржник не повинен платити відсотки за час прострочення кредитора.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У випадках, передбачених законом, штрафні санкції за порушення господарських зобов'язань стягуються судом у доход держави (ст.232 ГК України).
Відтак частина шоста статті 232 ГК України передбачає строк та порядок, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.
За приписами п.2.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013р., за приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.
Наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений неналежним чином, у зв'язку з чим судом було самостійно розраховано пеню з врахуванням умов договору, наступним чином:
Сума боргу (грн.)Період прострочкиКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочки
2701.8011.03.2017 - 13.04.20173414.0000 %0.077 %*70.47
2701.8014.04.2017 - 25.05.20174213.0000 %0.071 %*80.83
2701.8026.05.2017 - 06.07.20174212.5000 %0.068 %*77.72
2701.8007.07.2017 - 03.08.20172812.5000 %0.068 %*51.82
2701.8004.08.2017 - 08.09.20173612.5000 %0.068 %*66.62
2750.8011.04.2017 - 13.04.2017314.0000 %0.077 %*6.33
2750.8014.04.2017 - 25.05.20174213.0000 %0.071 %*82.30
2750.8026.05.2017 - 06.07.20174212.5000 %0.068 %*79.13
2750.8007.07.2017 - 03.08.20172812.5000 %0.068 %*52.76
2750.8004.08.2017 - 08.09.20173612.5000 %0.068 %*67.83
2775.1611.05.2017 - 25.05.20171513.0000 %0.071 %*29.65
2775.1626.05.2017 - 06.07.20174212.5000 %0.068 %*79.83
2775.1607.07.2017 - 03.08.20172812.5000 %0.068 %*53.22
2775.1604.08.2017 - 08.09.20173612.5000 %0.068 %*68.43
2811.2611.06.2017 - 06.07.20172612.5000 %0.068 %*50.06
2811.2607.07.2017 - 03.08.20172812.5000 %0.068 %*53.91
2811.2604.08.2017 - 08.09.20173612.5000 %0.068 %*69.32
2819.5911.07.2017 - 03.08.20172412.5000 %0.068 %*46.35
2819.5904.08.2017 - 08.09.20173612.5000 %0.068 %*69.52
2825.1111.08.2017 - 08.09.20172912.5000 %0.068 %*56.12
Таким чином, за самостійним розрахунком суду пеня за не своєчасну оплату орендних платежів за самостійним розрахунком суду складає 1 211,92 грн., у зв'язку з чим, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 1 211,92 грн.
В іншій частині заявленої до стягнення пені за договором оренди нерухомого майна №ОР-12/09/15 в сумі 1,20 грн. суд відмовляє.
Оцінюючи вимоги про стягнення 3% річних за несвоєчасну сплату орендних платежів за договором оренди нерухомого майна №ОР-12/09/15, суд зазначає наступне:
У відповідності з п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, на думку суду, право позивача вимагати від відповідача сплатити 3% річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає в отриманні компенсації (плати) від відповідача за користування утримуваними ним грошовими коштами, належним до сплати за договором.
Перевіривши розрахунок позивача 3% річних в сумі 143,59 грн., суд встановив, що позовні вимоги в цій частині відповідають вимогам чинного законодавства, їх розрахунок здійснений позивачем належним чином, у зв'язку з чим підлягають судом задоволенню в повній мірі.
Щодо позовної вимоги позивача в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат, суд зазначає наступне:
Системний аналіз законодавства України свідчить, що обов'язок боржника відшкодувати кредитору причинені інфляцією збитки з нарахуванням процентів річних, випливає з вимог ст.625 Цивільного кодексу України.
Інфляційні втрати є наслідком інфляційних процесів в економіці, а тому їх слід вважати складовою частиною основного боргу, стягнення яких передбачене статтею 625 Цивільного кодексу України.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.
У зв'язку з тим, що в країні відбулись інфляційні процеси, то позивач має право на збереження реальної величини грошових коштів, строк оплати яких настав, але не сплачених.
При цьому, суд зазначає, що сума інфляційних втрат повинна розраховуватись за весь період прострочення, тобто з урахуванням як інфляційних процесів так і дефляційних процесів, що мали місце в період такого прострочення.
Наданий позивачем розрахунок інфляційних, на думку суду, здійснений неналежним чином, у зв'язку з чим судом було самостійно розраховано інфляційні з врахуванням умов договору, наступним чином:
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням інфляції
11.03.2017 - 08.09.20172701.801.058157.292859.09
11.04.2017 - 08.09.20172750.801.040108.682859.48
11.05.2017 - 08.09.20172775.161.03083.912859.07
11.06.2017 - 08.09.20172811.161.01747.832858.99
11.07.2017 - 08.09.20172819.591.0012.812822.40
11.08.2017 - 08.09.20172825.110.999-2.832822.28
Отже за самостійним розрахунком суду, розмірі інфляційних втрат позивача за несвоєчасну оплату орендних платежів за договором оренди нерухомого майна №ОР-12/09/15 складають 397,69 грн., у зв'язку з чим, стягненню з відповідача на користь позивача інфляційні встановлені судом в розмірі 397,69 грн.
В іншій частині інфляційних за не своєчасну оплату орендних платежів за договором оренди нерухомого майна №ОР-12/09/15 в сумі 16,49 грн. - суд відмовляє.
Крім того, як вбачається із матеріалів справи, зокрема з розрахунку заборгованості приведеного позивачем в позовній заяві, відповідачем в порушення вищезазначених приписів закону та договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю, договірні зобов'язання щодо оплати комунальних платежів в період з лютого по липень 2017р. не виконані, внаслідок чого за відповідачем уторилась заборгованість в сумі 14 456,40 грн., у зв'язку з чим, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума заборгованості в сумі 14 456,40 грн.
Також позивачем заявленого до стягнення з відповідача інфляційних в сумі 384,91 грн., пені в сумі 1 098,98 грн. та 3% річних в сумі 130,10 грн. за несвоєчасну оплату за договором про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю.
Щодо заявленої до стягнення пені за договором про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю, суд зазначає наступне:
Правовідносини сторін щодо надання комунальних послуг позивачем відповідачу врегульовані окремим договором про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю, яким в свою чергу не передбачено такої міри відповідальності за порушення грошових зобов'язань як стягнення пені.
З врахуванням наведеного, правові підстави для стягнення з відповідача пені, нарахованої позивачем до стягнення за несвоєчасну оплату платежів за договором про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю у суду відсутні, у зв'язку з чим у задоволенні позовної вимоги про стягнення пені в сумі 1 098,98 грн. - суд відмовляє.
Наданий позивачем розрахунок 3% річних, на думку суду, здійснений неналежним чином, у зв'язку з чим судом було самостійно розраховано 3% річних з врахуванням умов договору, наступним чином:
Сума боргу (грн.)Період прострочкиКількість днів прострочкиРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
2610.4211.03.2017 - 08.09.20171823 %39.05
2538.6411.04.2017 - 08.09.20171513 %31.51
2460.6711.05.2017 - 08.09.20171213 %24.47
2480.8011.06.2017 - 08.09.2017903 %18.35
2475.8411.07.2017 - 08.09.2017603 %12.21
1890.0311.08.2017 - 08.09.2017293 %4.51
За самостійним розрахунком суду сума 3% річних за несвоєчасну оплату платежів за договором про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю складають 130,10 коп., але у зв'язку з тим, що 3% річних позивачем заявлено до стягнення в меншому розмірі в сумі 130,08 грн., стягненню з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 130,08 грн.
Наданий позивачем розрахунок інфляційних, на думку суду, здійснений неналежним чином, у зв'язку з чим судом було самостійно розраховано інфляційні за договором про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю, наступним чином:
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу инфляції
11.03.2017 - 08.09.20172610.421.058151.972762.39
11.04.2017 - 08.09.20172538.641.040100.292638.93
11.05.2017 - 08.09.20172460.671.03074.402535.07
11.06.2017 - 08.09.20172480.801.01742.212523.01
11.07.2017 - 08.09.20172475.841.0012.472478.31
11.08.2017 - 08.09.20171890.030.999-1.891888.14
Отже за самостійним розрахунком суду, розмірі інфляційних втрат позивача за несвоєчасну оплату платежів за договором про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю складають 369,45 грн., у зв'язку з чим, стягненню з відповідача на користь позивача інфляційні встановлені судом в розмірі 369,45 грн.
В іншій частині інфляційних за не своєчасну оплату платежів за договором за договором про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю в сумі 15,46 грн. - суд відмовляє.
Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.
Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до приписів ст.ст.44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 1 547,00 грн.
Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов - задовольнити частково.
2. Стягнути з приватного підприємства "ПІВДЕНЬДОРТЕХ" (67832, Одеська обл., Овідіопольський район, смт. Великодолинське, вул. Радісна, буд. №11, код ЄДРЮОФОПГФ 32863396) на користь дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (40002, Сумська обл., м. Суми, вул. Роменська, буд. №79/2, код ЄДРЮОФОПГФ 31931024) за договором оренди нерухомого майна №ОР-12/09/15 від 25.09.2015р. борг в сумі 16 683 (шістнадцять тисяч шістсот вісімдесят три) грн. 39 коп., 3% річних в сумі 143 (сто сорок три) грн. 59 коп., інфляційні в сумі 397 (триста дев'яносто сім) грн. 69 коп., пеню в сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 92 коп., за договором про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю борг в сумі 14 456 (чотирнадцять тисяч чотириста п'ятдесят шість) грн. 40 коп., 3% річних в сумі 130 (сто тридцять) грн. 08 коп., інфляційні в сумі 369 (триста шістдесят дев'ять) грн. 45 коп. та витрати на оплату судового збору в сумі 1 547 (одна тисяча п'ятсот сорок сім) грн. 52 коп.
3. В іншій частині позову - відмовити.
Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.
Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України
Повний текст рішення складено 13 листопада 2017 р.
Головуючий суддя О.В. Цісельський
Судді Т.Г. Д'яченко
ОСОБА_2