13.11.2017 Справа № 904/8135/17
За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажів у сумі 323 003,52 грн.
Суддя Назаренко Н.Г.
Секретар судового засідання Гриценко І.О.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю № 1785 від 26.10.2017
Від відповідача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю №14-433юр від 11.10.2017
Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" заборгованість в розмірі 323 003,52 грн., з яких: 312 963,84 грн. - плата за користування вагонами, 10 039,68 грн. - збір за зберігання вантажу.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що взаємовідносини позивача з відповідачем щодо подачі та забирання вагонів регулюються Статутом залізниць України та укладеним між сторонами договором про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги від 02.01.2008 № ПР/ДН-2-07/138/1808/НЮп в редакції додаткових угод. На виконання умов договору, у березні 2017 залізницею були прийняті до перевезення вагони на адресу ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", але на шляху прямування, відповідно до вимог пунктів 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, станцією Тік Придніпровської залізниці вагони були затримані відповідно до наказів № 452 від 25.02.2017, № 470 від 27.02.2017, № 492 від 03.03.2017, № 505 від 04.03.2017, № 546 від 09.03.2017, № 564 від 10.03.2017, № 592 від 15.03.2017, № 597 від 15.03.2017, за актами про затримку вагонів форми ГУ-23а № 5 від 25.02.2017, № 6 від 27.02.2017, № 7 від 03.03.2017, № 8 від 04.03.2017, № 9 від 09.03.2017, № 10 від 10.03.2017, № 11 від 15.03.2017, № 12 від 15.03.2017 та за актами загальної форми ГУ-23 № 9 від 25.02.2017, № 10 від 27.02.2017, № 11 від 03.03.2017, № 12 від 04.03.2017, № 13 від 09.03.2017, № 14 від 10.03.2017, № 15 від 15.03.2017, № 16 від 15.03.2017. Затримка виникла через зайнятість колій на станції призначення Кривий Ріг - Головний Придніпровської залізниці, у зв'язку із несвоєчасним збиранням вантажу одержувачем - ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" на свою під'їзну колію. На підставі зазначених актів, позивачем складені відомості плати за користування вагонами та накопичувальна картки із розрахунком плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2017, порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 19.09.2017.
18.09.2017 відповідач подав відзив на позов в якому зазначив, що згідно наказу №452 з 07:07 год. по 09:15 25.02.2017 року (дану затримку визнано ПАТ «АМКР»), повторно згідно наказу №470 з 03:30 год. 27.02.2017 по 20:52 02.03.2017 року, повторно згідно наказу №492 з 03:07 год. 03.03.2017 по 22:42 03.03.2017 року, повторно згідно наказу №505 з 14:10 год. 04.03.2017 по 03:19 09.03.2017 року, повторно згідно наказу №546 з 08:56 год. 09.03.2017 по 11:12 10.03.2017 повторно згідно наказу №564 з 14:10 год. 10.03.2017 по 09:36 11.03.2017 року, повторно згідно наказу №592 з 12:35 год. 15.03.2017 по 13:00 15.03.2017 року, повторно згідно наказу №597 з 18:00 год. 15.03.2017 по 13:45 16.03.2017 року. За час знаходження спірних вагонів на коліях станції підходу до станції призначення, Позивачем на адресу Відповідача було нараховано плату за користування вагонами, збір за зберігання вантажу. Зі сторони ПАТ «АМКР» відповідна накопичувальна картка (ф.ДУ-92) та відомість плати за користування вагонами (ф.ГУ-46) були підписані повноважними представниками ПАТ «АМКР» з запереченням, оскільки у Перевізника була практична можливість для забезпечення доставки вантажу, що перевозився у відповідних вагонах на колії ст. Кривий Ріг Головний, оскільки факт зайнятості приймально-відправних колій на станції призначення належним чином не доведено Позивачем, а отже і необґрунтована затримка спірних вагонів на підходах до станції призначення є виключною виною Позивача.
Також, відповідач вказує, що до позовної заяви додано журнал реєстрації вхідної документації наказів про зняття з актів, за змістом якого вбачається, що 25.02.2017 09:15 було зареєстровано наказ №436 « в зв'язку з відсутністю активованих залізничних складів по ст. Кривий Ріг, дозволяю зняти з акту потяг (4666-63-4670) затриманий за наказом № 452 від 25.02.2017 з оформленням усіх необхідних документів ДНЦО-2 Тисляцкій», однак, спірний потяг не був відправлений до станції призначення. ПАТ «АМКР» не визнає повторну затримку спірного потягу за наказом №470 від 27.02.2017, оскільки, виникає проміжок часу починаючи з 25.02.17 09:00 до 26.02.2017 22:45, що дорівнює 37 годин 45 хвилин, (заактовані поїзд на станції призначення були відсутні) за даний час спірний потяг міг прослідувати до ст. Кривий Ріг Головний.
Крім того, відповідач зазначив, що: по-перше підстави для затримки потягу в період з 11.03.2017 09:30 за 15.03.2017 16:45 на станції призначення з вини підприємства були відсутні, тому повторну затримку потягу в підходах згідно наказу 592 від 15.03.2017 ст. Тік (період затримки з 12:35 до 13:00 15.03.2011 підприємство не визнає), тому що поданий залізниці потяг №4671-472-4670 був сформований в порушення п.6 і п.18.2 договору №ПР/М-121334/Нюдч/3490 від 16.11.2012 на експлуатацію залізничної шляху (копія договору мається на матеріалах позову), і віднесений працівниками залізниці на відповідальність підприємства безпідставно, підтвердження тому є те, що залізниця не виступає з позовними вимогами щодо стягнення плати за користування загонами за АОФ №№1898,1920 (період затримки з 10:10 до 13:00 15.03.2017р); по-друге затримка потягу згідно наказу 597 від 15.03.2017 з 15.03.2017 18:00 по 16.03.2017 13:45, підприємство також не визнає, тому що період відсутності заактованих потягів на станції призначення з вини підприємства склав 103 години 15 хв. (з 11.03.2017 09:30 за 15.03.2017 16:45); по-третє при розрахунку плати за користування вагонами Позивач невірне визначив суму плати з ПДВ: 4 657,20*56=260 803,20грн.; 260 803,20-207,20 (сплачено підприємством)=260 596,00грн.; 260 596,00*20%=52 119,20грн. - розмір ПДВ; 260 596,00+52 119,20=312 715,20 грн. - загальна сума з ПДВ.
Відповідач зазначає, що акти загальної форми додані до позовної заяви, враховуючи кількість вагонів та періоди їх затримки, не доводить, що усі приймально-здавальні колії станції Кривий Ріг Головний у зазначені періоди були зайняті з вини відповідача, тобто не доведено вини вантажовласника у неможливості прийняти вагони.
За твердженням відповідача, документи надані позивачем в обґрунтування позовних вимог, жодним чином не підтверджують наявності вини відповідача у затримці спірних вагонів на під'їздах до станції призначення, більш того, з наданих документів вбачається, що у перевізника була практична можливість для забезпечення доставки спірних вагонів на колегії станції призначення.
На підставі викладених обставин відповідач просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Ухвалою суду від 19.09.2017 розгляд справи відкладено на 10.10.2017.
10.10.2017 позивач подав до суду пояснення на відзив, в яких у зазначив, що за період часу, коли на коліях станції призначення не було вагонів, що простоювали з вини відповідача, плата за користування спірними вагонами та збір за зберігання вантажів не нараховувались. Вина відповідача у затримці спірних вагонів підтверджується доданими до позовної заяви актами загальної форми, якими підтверджується скупчення вагонів на станції призначення. Одночасно з цим, відповідач, доказів вини залізниці суду не надав.
Ухвалою суду від 10.10.2017, за клопотанням позивача, строк вирішення спору було продовжено на 15 днів до 13.11.2017.
В судовому засіданні 10.10.2017 оголошувалась перерва до 06.11.2017.
06.11.2017 позивач подав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи письмових пояснень диспетчера щодо неможливості доставити спірні вагони на станцію призначення (а.с.206-207).
Також, 06.11.2017 позивачем було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, якою позивач в зв'язку з допущеною помилкою у розрахунках просив суд, зменшити суму позовних вимог до 322 754,88 грн. та стягнути з відповідача 312 715,20 грн. плати за користування вагонами та 10 039,68 грн. збору за зберігання вантажу.
Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Відповідно до п. 3.10 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р. передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК, ціну позову вказує позивач.
Враховуючи, що зменшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд приймає заяву позивача до розгляду.
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.
В судовому засіданні 06.11.2017 було оголошено перерву до 13.11.2017.
13.11.2017 позивач подав до суду письмові пояснення по справі щодо можливості довести спірні вагони на станцію призначення в проміжки часу між наказами. Позивач зазначив, що період часу з моменту закінчення дії наказу на затримку вагонів на підходах до станції призначення до моменту видачі наступного наказу про їх затримку з вини одержувача ніяк не відноситься до даної справи, так як цей час не є спірним і за нього плата за користування вагонами не нараховувалась. Відповідальність ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» в затримці даних вагонів настала з моменту виникнення на станції призначення Кривий Ріг-Головний затримки вагонів з його вини, яка доводиться актами загальної форми ГУ-23 складених по причині несвоєчасного вивільнення колій станції одержувачем ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від вантажу, що прибув на його адресу.
Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.
У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 13.11.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
02.01.2008 між державним підприємством "Придніпровська залізниця", правонаступником якого згідно уставних документів є Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (залізниця) та Відкритим акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" (вантажовласник), укладений договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги № ПР/ДН-2-07/138/1808/НЮп (далі - договір).
Предметом цього договору є надання залізницею вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги (п. 1.1. договору).
Договір не передбачає переуступку боргу вантажовласника третій стороні, а також розрахунки заліковими коштами (п. 1.2. договору).
Вантажовласник зобов'язується пред'являти залізниці у визначені терміни місячні плани перевезень в електронному вигляді, при цьому оригінали заявок, оформлені на бланках ГУ-12(ГУ-12К) та заявки на подачу вагонів (контейнерів) надавати згідно Правил перевезень вантажів. Здійснювати навантаження (вивантаження) вантажів, що відправляються ним або прибувають на його адресу (п. 2.1. договору).
Залізниця зобов'язується приймати до перевезення та видавати вантажі вантажовласника, подавати під навантаження вагони (контейнери), згідно із затвердженими планами і заявками та надавати вантажовласнику додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, в тому числі за вільними тарифами, перелік яких зазначається в додатку до цього договору (п. 2.2. договору).
Залізниця зобов'язується вести облік нарахованих і сплачених грошових коштів та надавати вантажовласнику відповідні розрахункові документи через станцію Кривий Ріг або Технологічний центр з обробки перевізних документів. Для проведення розрахунків і обліку сплачених грошових коштів Залізниця відкриває для вантажовласника особовий рахунок з присвоєнням коду платника № 7848688 і коду вантажовідправника (вантажоодержувача) № 3437 (п. 2.3. договору).
Розмір попередньої оплати та періодичність її внесення визначається вантажовласником, виходячи із очікуваного обсягу перевезень додаткових послуг на підставі діючих тарифів, з урахуванням корегуючих коефіцієнтів, оголошених Укрзалізницею, та послуг за вільними тарифами (п. 3.1. договору).
Залізниця і вантажовласник несуть відповідальність за невиконання плану перевезень, згідно із Статутом залізниць України (п. 4.1. договору).
Усі зміни й доповнення до цього договору оформляються у письмовій формі, підписуються сторонами і стають невід'ємною частиною договору їх підписання (п. 8.3. договору).
Договір укладено строком на один рік і вступає в дію з моменту підписання його обома сторонами. Якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей договір продовжує діяти до надходження такої пропозиції зі здійсненням всіх розрахунків за виконані залізничні перевезення та надані додаткові послуги (п. 8.4. договору).
Додатковою угодою № 14 від 05.05.2011 до договору було змінено в преамбулі та в тексті договору найменування Відкрите акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" на Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" (а.с. 26).
Крім того, 20.01.2016 сторони підписали та скріпили печатками додаткову угоду №35/32 до договору (а.с. 23-24), в якій у зв'язку з проведенням реєстрації ПАТ “Укрзалізниця”, яке згідно з Законом України “Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування” є правонаступником Укрзалізниці та підприємств і установ, реорганізованих шляхом злиття відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 “Про утворення публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” дійшли згоди преамбулу договору викласти в наступній редакції: “Регіональна філія “Придніпровська залізниця” публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, (надалі по тексту - залізниця).
20.01.2016 сторонами укладено протокол розбіжностей до додаткової угоди № 35/32 до договору (а.с. 25), відповідно до якого вирішили преамбулу договору викласти в наступній редакції: Публічне акціонерне товариство “Українська залізниця” (надалі по тексту - залізниця) в особі виконуючого обв'язки начальника регіональної філії “Придніпровська залізниця” публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” ОСОБА_3, який діє на підставі Довіреності від 01.12.2015 № 985 та Положення про регіональну філію “Придніпровська залізниця” публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, в особі виконуючого обов'язки заступника начальника регіональної філії “Придніпровська залізниця” публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” ОСОБА_4, який діє на підставі Довіреності від 01.12.2015 № 1022 та Положення про регіональну філію “Придніпровська залізниця” публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, з однієї сторони”.
У березні 2017 за накладними №№ 47726716, 47749759, 47740576, 41831330, 41831314, 41831348, 41831363, 41831306, 41837352, 41837345, 41837246, 41837337, 41837311, 41837279, 41837329, 41837295, 41814435, 41814500, 41814518, 41814526, 41815499, 47754809, 41843004, 41843020, 41853508, 41853573, 41853565, 41853813 залізницею прийняті порожні вагони для перевезення на адресу Публічного акціонерного товариства “АрселорМіттал Кривий Ріг” .
Згідно зазначених накладних станція та залізниця призначення - Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці.
На шляху прямування на підставі наказу № 452 від 25.02.2017 затримані вагони (№№ голова 62398433 хвіст 54065883 у кількості 56 вагонів, індекс поїзда 4666-63-4670 з вантажем на своїх осях) на станції Тік Придніпровської залізниці через неможливість приймання їх станцією Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці, що прибули на адресу ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг”, у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг” і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу.
За наказом № 470 від 27.02.2017 затримані вагони (№№ голова 62398433 хвіст 54065883 у кількості 56 вагонів, індекс поїзда 4666-63-4670 з вантажем на своїх осях) на станції Тік Придніпровської залізниці через неможливість приймання їх станцією Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці, що прибули на адресу ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг”, у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг” і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу.
За наказом № 492 від 03.03.2017 затримані вагони (№№ голова 62398433 хвіст 54065883 у кількості 56 вагонів, індекс поїзда 4666-63-4670 з вантажем 51 - на своїх осях, 5 - кришки) на станції Тік Придніпровської залізниці через неможливість приймання їх станцією Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці, що прибули на адресу ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг”, у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг” і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу.
За наказом № 505 від 04.03.2017 затримані вагони (№№ голова 62398433 хвіст 54065883 у кількості 56 вагонів, індекс поїзда 4666-63-4670 з вантажем на своїх осях) на станції Тік Придніпровської залізниці через неможливість приймання їх станцією Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці, що прибули на адресу ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг”, у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг” і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу.
За наказом № 546 від 09.03.2017 затримані вагони (№№ голова 62398433 хвіст 54065883 у кількості 56 вагонів, індекс поїзда 4666-63-4670 з вантажем 51 - на своїх осях, 5 - кришки) на станції Тік Придніпровської залізниці через неможливість приймання їх станцією Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці, що прибули на адресу ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг”, у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг” і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу.
За наказом № 564 від 10.03.2017 затримані вагони (№№ голова 62398433 хвіст 54065883 у кількості 56 вагонів, індекс поїзда 4666-63-4670 з вантажем 51 - на своїх осях, 5 - кришки) на станції Тік Придніпровської залізниці через неможливість приймання їх станцією Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці, що прибули на адресу ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг”, у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг” і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу.
За наказом № 592 від 15.03.2017 затримані вагони (№№ голова 62398433 хвіст 54065883 у кількості 56 вагонів, індекс поїзда 4666-63-4670 з вантажем на своїх осях) на станції Тік Придніпровської залізниці через неможливість приймання їх станцією Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці, що прибули на адресу ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг”, у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг” і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу.
За наказом № 597 від 15.03.2017 затримані вагони (№№ голова 62398433 хвіст 54065883 у кількості 56 вагонів, індекс поїзда 4666-63-4670 з вантажем на своїх осях) на станції Тік Придніпровської залізниці через неможливість приймання їх станцією Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці, що прибули на адресу ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг”, у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг” і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу
За наведеним фактом станцією затримки вагонів Тік Придніпровської залізниці у порядку, передбаченому п.п. 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, п. 9 Правил зберігання вантажів складено:
- акти про затримку вагонів форми ГУ-23а: № 5 від 25.02.2017, № 6 від 27.02.2017, № 7 від 03.03.2017, № 8 від 04.03.2017, № 9 від 09.03.2017, № 10 від 10.03.2017, № 11 від 15.03.2017, № 12 від 15.03.2017 (а.с.49, 53, 57, 61, 65, 69, 73, 77);
- акти загальної форми ГУ-23: № 9 від 25.02.2017, № 10 від 27.02.2017, № 11 від 03.03.2017, № 12 від 04.03.2017, № 13 від 09.03.2017, № 14 від 10.03.2017, № 15 від 15.03.2017, № 16 від 15.03.2017 (а.с.51, 55, 59, 63, 67, 71, 75, 79);
- повідомлення про затримку вагонів (станція Тік Придніпровської залізниці), що перевозяться в поїзді № 8854 індекс 4666-63-4670 отримане відповідачем 25.02.2017 о 08:00 год. (а.с. 50);
- повідомлення про затримку вагонів (станція Тік Придніпровської залізниці), що перевозяться в поїзді № 8854 індекс 4666-63-4670 отримане відповідачем 27.02.2017 о 04:05 год. (а.с. 54);
- повідомлення про затримку вагонів (станція Тік Придніпровської залізниці), що перевозяться в поїзді № 8854 індекс 4666-63-4670 отримане відповідачем 03.03.2017 о 03:35 год. (а.с. 58);
- повідомлення про затримку вагонів (станція Тік Придніпровської залізниці), що перевозяться в поїзді № 8854 індекс 4666-63-4670 отримане відповідачем 04.03.2017 о 14:42 год. (а.с. 62);
- повідомлення про затримку вагонів (станція Тік Придніпровської залізниці), що перевозяться в поїзді № 8854 індекс 4666-63-4670 отримане відповідачем 09.03.2017 о 09:45 год. (а.с. 66);
- повідомлення про затримку вагонів (станція Тік Придніпровської залізниці), що перевозяться в поїзді № 8854 індекс 4666-63-4670 отримане відповідачем 10.03.2017 о 14:25 год. (а.с. 70);
- повідомлення про затримку вагонів (станція Тік Придніпровської залізниці), що перевозяться в поїзді № 8854 індекс 4666-63-4670 отримане відповідачем 15.03.2017 о 13:00 год. (а.с. 74);
- повідомлення про затримку вагонів (станція Тік Придніпровської залізниці), що перевозяться в поїзді № 8854 індекс 4666-63-4670 отримане відповідачем 15.03.2017 о 18:15 год. (а.с. 78).
Відповідно до акту загальної форми ГУ-23а № 5 від 25.02.2017 час затримки вагонів на станції Тік Придніпровської залізниці до станції призначення згідно наказу № 452 за період з 07 год. 07 хв. 25.02.2017 по 09 год. 15 хв. 25.02.2017 - 2 год. 05 хв.
Відповідно до акту загальної форми ГУ-23а № 6 від 27.02.2017 час затримки вагонів на станції Тік Придніпровської залізниці до станції призначення згідно наказу № 470 за період з 03 год. 30 хв. 27.02.2017 по 20 год. 52 хв. 02.03.2017 - 89 год. 22 хв.
Відповідно до акту загальної форми ГУ-23а № 7 від 03.03.2017 час затримки вагонів на станції Тік Придніпровської залізниці до станції призначення згідно наказу № 492 за період з 03 год. 07 хв. 03.03.2017 по 22 год. 42 хв. 03.03.2017 - 19 год. 35 хв.
Відповідно до акту загальної форми ГУ-23а № 8 від 04.03.2017 час затримки вагонів на станції Тік Придніпровської залізниці до станції призначення згідно наказу № 505 за період з 14 год. 10 хв. 04.03.2017 по 03 год. 19 хв. 09.03.2017 - 109 год. 09 хв.
Відповідно до акту загальної форми ГУ-23а № 9 від 09.03.2017 час затримки вагонів на станції Тік Придніпровської залізниці до станції призначення згідно наказу № 546 за період з 08 год. 56 хв. 09.03.2017 по 11 год. 12 хв. 10.03.2017 - 26 год. 16 хв.
Відповідно до акту загальної форми ГУ-23а № 10 від 10.03.2017 час затримки вагонів на станції Тік Придніпровської залізниці до станції призначення згідно наказу № 564 за період з 14 год. 10 хв. 10.03.2017 по 09 год. 36 хв. 11.03.2017 - 19 год. 26 хв.
Відповідно до акту загальної форми ГУ-23а № 11 від 15.03.2017 час затримки вагонів на станції Тік Придніпровської залізниці до станції призначення згідно наказу № 592 за період з 12 год. 35 хв. 15.03.2017 по 13 год. 00 хв. 15.03.2017 - 00 год. 25 хв.
Відповідно до акту загальної форми ГУ-23а № 12 від 15.03.2017 час затримки вагонів на станції Тік Придніпровської залізниці до станції призначення згідно наказу № 597 за період з 18 год. 00 хв. 15.03.2017 по 13 год. 45 хв. 16.03.2017 - 19 год. 45 хв.
Позивачем складені акти загальної форми ГУ-23 на віднесення на відповідальність вантажовласника стосовно зайнятості колій призначення вагонами у період, який охоплює період з моменту прибуття спірних вагонів на станцію підходу і до закінчення їх затримки.
Враховуючи викладені обставини, щодо затримки вагонів за вказаними накладними на станції Тік Придніпровської залізниці, позивачем розраховано та заявлено до стягнення плату за користування вагонами у загальній сумі 264 924,80 грн., яка включена до відомостей плати за користування вагонами (ф. ГУ-46): №20039270, яка підписана відповідачем із застереженням: „ПАТ „АМКР” надає свою згоду на списування суми в розмірі 207,20 грн. з плати за користування вагонами. На сплату іншої частини суми в розмірі 264 717,60 грн. за вагони, вказані у відомості підприємство відмовляє, оскільки закінчення затримки останнього неприйнятого підприємством складу: 25.02.2017 09:00 (4863-12-4670, 46 флюси, АЗФ 1393 від 25.02.2017)” (а.с. 39-46). Крім того, позивачем нарахований збір за зберігання вантажів у загальній сумі 8 360,40 грн. за накопичувальною карткою ф. ФДУ-92 № 20039032, яка з боку відповідача також підписана із застереженням: „ПАТ „АМКР” відмовляє в сплаті суми в розмірі 8 366,40 грн. за зберігання порожніх вагонів в кількості 56 одиниць, оскільки закінчення затримки останнього неприйнятого підприємством складу 25.02.2017 09:00 (4863-12-4670, 46 флюси, АЗФ 1393 від 25.02.2017). За період з 09:00 25.02.2017 по 22:45 26.02.2017 заактивовані з вини вантажоотримувача вагони на станції призначення були відсутні, склад на п/шлях підприємства працівниками залізниці не подався, затримка складу вагонів відбулася не з вини підприємства” (а.с. 47).
У зв'язку із наявністю у відомостях плати за користування вагонами та накопичувальній картці зауважень відповідача спірні суми не були стягнуті з особового рахунку відповідача.
Натомість позивач здійснив перерахунок, згідно якого замість періоду затримки вагонів протягом 286 год. 36 хв., позивач встановив період 285 год. 02 хв. Таким чином, плата за користування 56 вагонами протягом 285 год. становить 260 803,20 грн.
Відповідачем сплачено суму 207,20 грн.
Отже, заборгованість з плати за користування вагонами становить 260 596,00 + ПДВ 20% у розмірі 52 119,20 грн. = 312 715,20 грн.
Крім того, згідно розрахунку позивача, сума збору за зберігання вантажів становить 8 366,40 грн. + ПДВ 20% у розмірі 1 673,28 грн. = 10 039,68 грн.
Відповідач плату за користування вагонами у розмірі 312 715,20 грн. та збір за зберігання вантажів у сумі 10 039,68 грн. не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом за захистом своїх прав.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями ч. 2 ст. 908 та ст. 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Статтею 71 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, (далі - Статут), визначено взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Відповідно до ст. 46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Статтею 119 Статуту визначено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Збір за зберігання вантажу розраховується згідно з п. 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644.
Відповідно до наведеного пункту Правил зберігання вантажів збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
Про зазначене також йдеться у п. 14 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.11.2007 № 01-8/917 "Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства" та у пункті 5.3. Роз'яснення президії Вищого господарського суду України в редакції від 29.09.2008 №04-5/225 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею". При цьому згідно вказаного Роз'яснення підставою для нарахування та стягнення збору за зберігання, в тому числі при затримці вагонів (контейнерів) на шляху перевезення, є акт загальної форми, який складається для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, і підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами, відповідно до Правил складання актів, Правил користування вагонами і контейнерами.
Відповідно до пп. 2.1. п. 2 розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 №317, збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці) справляється в розмірі 5,9 грн. за добу. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.
Відповідно до абз. 3 п. 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 864/5085) усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
Правилами користування вагонами чітко встановлено порядок і умови обліку вагонів, які були затриманими на підходах до станції призначення.
Відповідно до пунктів 6, 8 Правил усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані в цьому акті, передаються станцією у повідомленні про затримку вагонів на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом) (п.п. 9, 10 Правил).
Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, ОСОБА_2 про затримку вагонів форми ГУ-23а, ОСОБА_2 загальної форми ГУ-23 (пункт 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113).
Відповідно до п. 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.
Як вбачається з матеріалів справи, станцією затримки Тік Придніпровської залізниці були оформлені відповідні документи, у тому числі акти форми ГУ-23а, ГУ-23, на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станції затримки відповідно до наказів № 452 від 25.02.2017, № 470 від 27.02.2017, № 492 від 03.03.2017, № 505 від 04.03.2017, № 546 від 09.03.2017, № 564 від 10.03.2017, № 592 від 15.03.2017, № 597 від 15.03.2017 відповідно до Тарифного керівництва № 1 (затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009р за №340/16356), розрахована плата за користування спірними вагонами за відомістю ф. ГУ-46 № 20039270 у сумі 312 963,84 грн. та збір за зберігання вантажів за накопичувальною карткою ф. ФДУ-92 № 20039032 у розмірі 10 039,68 грн.
Судом здійснено перевірку розрахунків наданих позивачем, за результатами якої суд приходить до висновку про їх обґрунтованість в частині нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу на станції затримки відповідно до наказів № 452 від 25.02.2017, № 492 від 03.03.2017, № 505 від 04.03.2017, № 546 від 09.03.2017, № 564 від 10.03.2017, № 592 від 15.03.2017, № 597 від 15.03.2017, без урахування наказу про затримку №470 від 27.02.2017, відповідно до Тарифного керівництва № 1 (затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009р за №340/16356), розрахована плата за користування спірними вагонами за відомістю ф. ГУ-46 № 20039270 за 196 годин простою у сумі 179 152,19 грн. + ПДВ 35830,44 грн., всього 214 982,63 грн. та збір за зберігання вантажів за накопичувальною карткою ф. ФДУ-92 № 20039032 у розмірі 6388,88 грн. (5324,07 грн. + ПДВ 1064,81 грн.) (7 діб).
Враховуючи, що в обґрунтування своїх позовних вимог позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження того, що затримка вагонів на станції підходу до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу Публічного акціонерного товариства “АрселорМіттал Кривий Ріг”, у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - відповідачем, і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу раніше, які складені відповідно до встановлених законодавством вимог, суд вважає що позивачем правомірно нарахована відповідачу плата за користування вагонами у розмірі 214982,63 грн. та збір за зберігання вантажів у розмірі 6388,88 грн.
Щодо нарахованої плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу на станції затримки відповідно до наказу № 470 від 27.02.2017, суд зазначає наступне:
Відповідно до п. 13 Правил, плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.
Так, з наявного у матеріалах справи журналу реєстрації вхідної документації наказів про зняття з актів (а.с.84-92), вбачається запис про те, що 25.02.2017 09:15 було зареєстровано наказ №436 "у зв'язку з відсутністю активованих залізничних складів по ст. Кривий Ріг, дозволяю зняти з акту потяг (4666-63-4670) затриманий за наказом № 452 від 25.02.2017 з оформленням усіх необхідних документів ДНЦО-2 Тисляцкій".
Проте, потяг 4666-63-4670 не був відправлений до станції призначення.
Отже, повторна затримка потягу 4666-63-4670 за наказом №470 від 27.02.2017, була неправомірною, оскільки, виникає проміжок часу починаючи з 25.02.17 09:00 до 26.02.2017 22:45, що дорівнює 37 годин 45 хвилин, (заактовані поїзди на станції призначення були відсутні) за даний час спірний потяг міг прослідувати до ст. Кривий Ріг Головний, а відповідач у свою чергу міг прийняти спірні вагони, чого позивачем не спростовано належними доказами.
За викладених обставин, у позивача були відсутні підстави для нарахування за наказом №470 від 27.02.2017 плати за користування вагонами за 89 год.10хв. у розмірі 97 732,57грн. (81443,81 грн. + 16288,76 грн. ПДВ) та збору за зберігання вантажів у розмірі 3650,80 грн.
Отже, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню зі стягненням з відповідача плати за користування спірними вагонами у розмірі 214 982,63 грн. та збору за зберігання вантажів у розмірі 6388,88 грн.
В задоволенні позовних вимог про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 97732,57 грн. та збору за зберігання вантажів у розмірі 3650,80 грн. суд відмовляє.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
Виходячи з положень ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до пункту другого і четвертого частини третьої статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також змагальність сторін та свобод в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Зазначені конституційні принципи закріплені в статтях 42 та 43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, для чого господарський суд створює їм необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Спір повинен вирішуватися на користь тієї сторони, яка за допомогою відповідних процесуальних засобів переконала суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім сторонам у справі відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Принцип змагальності передбачає покладення тягаря доказування та відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень на сторони.
Сторони, які беруть участь у справі, активно впливають на судову діяльність, оскільки їхні розпорядчі волевиявлення можуть бути обов'язковими для суду.
З приводу заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, суд зазначає наступне.
Так, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що позивачем не доведено, що у період затримки спірних вагонів на підходах до станції призначення усі приймально-здавальні колії станції призначення були зайняті з вини відповідача.
Так, технічно-розпорядчим актом станції Кривий Ріг - Головний, затвердженим розпорядженням начальника служби перевезень Придніпровської залізниці 25.07.2016р. № Д-04/126, приймально-відправними для вантажних поїздів обох напрямків є колії №№ 6, 7, 8 Основного парку та №№ 36, 39, 115, 116, 117 колії Коломойцівського парку. При цьому, така кількість приймально-відправних колій не означає, що всі вони можуть бути одночасно зайняті потягами, що простоюють з вини вантажовласника. Для нормальної роботи залізничної станції необхідна наявність вільних колій, які використовуються для обгону локомотива, для подачі вагонів на формувальну гірку, для формування/розформування розбірних потягів, для приймання вантажів, що приходять на адресу інших вантажовласників, акредитованих на цій станції, які не мають власної під'їзної колії та ін.
Позивачем до позовної заяви додано у якості доказів копії актів загальної форми про затримку на станції призначення Кривий Ріг - Головний вагонів, що прибули на адресу відповідача раніше, і не були забрані на під'їзну колію комбінату з його вини.
Наявність у цей період вільних приймально-здавальних колій станції може свідчити про те, що залізниця мала можливість доставити спірні вагони на свою станцію Кривий Ріг-Головний, але не свідчить про те, що відповідач готовий був прийняти їх на свою під'їзну колію.
З огляду на те, що на час видання наказів про затримку вагонів на станції призначення вже існувало скупчення вагонів, що прибули на адресу відповідача раніше і простоювали з його вини, залізниця аби не збільшувати скупчення неприйнятих вагонів на коліях своєї станції Кривий Ріг-Головний, затримувала спірні потяги на підходах до станції призначення. Інші колії станції, які за необхідністю можуть використовуватись, як приймально-здавальні для передачі вантажів відповідачу, у цей період використовувались для інших операцій.
Господарський суд також відхиляє твердження відповідача щодо відсутності його вини у затримці спірних вагонів на станції призначення, оскільки вина відповідача підтверджується актами загальної форми, якими зафіксоване скупчення вагонів на станції призначення. У свою чергу, відповідач доказів вини залізниці, на яку він також посилається у відзиві, суду не надав.
Правилами складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. № 334 передбачено, що при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира складаються комерційні акти та акти загальної форми (п. 1 Правил). Однак, актів загальної форми для підтвердження вини залізниці у затримці спірних вагонів складено не було.
За висновками Вищого господарського суду України, зайнятість приймально - відправних колій по станції призначення згідно з технологічним процесом роботи станції планує поїзний диспетчер дирекції з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку "Укрзалізниці" і власних, вагонів з вантажами на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з Товариства, обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції.
Підпунктом 14.2.1. пункту 14.2. Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язків України від 30.08.2005р. № 5076, визначено, що приймання поїздів на станцію має проводитись тільки на вільні колії, які призначені для цього технічно - розпорядчим актом станції.
Визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затримані вагони у певний інтервал часу відноситься до технологічної роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання диспетчера з руху поїздів.
Разом з тим, наявність тимчасово вільних колій на станції - це звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту залізниць України, положеннями Тимчасової угоди та ЄТП, у той час як несвоєчасне забирання з колій станції відповідачем вантажів, які прибули на його адресу, є порушенням вимог п. 33 Правил видачі вантажів та ст. ст. 46, 47 Статуту залізниць України, якими визначено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням тощо).
Тому вина за затримку вагонів, які своєчасно не забиралися вантажовласником на свою під'їзду колію, що призвело до скупчення вагонів на станції призначення, покладається на вантажоодержувача.
Так, згідно з ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Належних і допустимих доказів відсутності своєї вини у скупченні вагонів на станції призначення відповідач суду не надав.
Таким чином, відповідач не спростував доводів позивача, а також не довів наявності обставин, що могли б бути підставою для відмови у позові з огляду на положення п. 121 Статуту та п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами.
Викладені вище обставини свідчать, що затримка вагонів на станції Тік Придніпровської залізниці мала місце з вини вантажоодержувача, яким несвоєчасно забиралися вагони на свою під'їзну колію, що призвело до скупченості вагонів на станції призначення Кривий Ріг Головний. Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу за наказами про затримку № 452 від 25.02.2017, № 492 від 03.03.2017, № 505 від 04.03.2017, № 546 від 09.03.2017, № 564 від 10.03.2017, № 592 від 15.03.2017, № 597 від 15.03.2017, за час їх затримки з вини останнього є обґрунтованими.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України: від 04.04.2017 у справі № 904/6704/16, від 24.04.2017 у справі № 904/6705/16, від 26.06.2017 у справі № 904/6712/16, від 13.09.2016 у справі № 904/1210/16, від 07.09.2016 у справі № 904/1173/16.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В силу вказаної норми обов'язок доведення обставин покладається на сторону, яка посилається на них як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
За наведених обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача плати за користування вагонами у розмірі 214 982,63 грн. та збору за зберігання вантажів у розмірі 6388,88 грн. є правомірними, в решті позову слід відмовити.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір слід покласти на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (на позивача - 1520,75 грн. на відповідача - 3320,57 грн.).
Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що, у зв'язку зі зменшенням позовних вимог, сума судового збору повинна була складати 4841,32 грн., тобто переплата складає 3,73 грн.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
З огляду на викладене, позивач може звернутися до суду з відповідним клопотанням про повернення зайво сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36, 38, 43, 49, 82-87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (50095, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, буд. 1 (вул. Криворіжсталі, 1), код ЄДРПОУ 24432974) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (49600, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, буд. 108, код ЄДРПОУ 40081237) 214 982,63 грн. (двісті чотирнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят дві грн. 63 коп.) плати за користування вагонами, 6 388,88 грн. (шість тисяч триста вісімдесят вісім грн. 88 коп.) збору за зберігання вантажу, 3 320,57 грн. (три тисячі триста двадцять грн. 57 коп.) витрат по сплаті судового збору, про що видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення, оформленого
відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,
- 14.11.2017.
Суддя ОСОБА_5