06.11.2017 Справа № 904/8405/16
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійна транспортна компанія", м. Дніпро
до Публічного акціонерного товариства "Дніпровагонмаш", м. Кам'янське
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 акціонерне товариство "Українська залізниця", м. Київ в особі: Регіональної філії "Придніпровська залізниця", м. Дніпро
про зобов'язання відшкодувати збитків на відновлення пошкодженого майна у розмірі 1 000, 00 грн.
Суддя Суховаров А.В.
Представники:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 69 від 26.09.16р.;
від третьої особи - не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Металургійна транспортна компанія" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпровагонмаш" (далі - відповідач) суму 1 000, 00 грн. збитків на відновлення пошкодженого майна.
Ухвалою суду від 11.10.2017 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця".
В обґрунтування позовних вимог, позивач вказує, що станом на момент сходу вагонів 22.08.2015 року тріангель, злам розпірки якого став причиною сходу вагонів, перебував на гарантії, а тому позивач вважає наявними підстави вимагати від відповідача відшкодування шкоди, завданої його майну у зв'язку з придбанням позивачем у відповідача товару, що має недолік.
Позивач не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання, про час та дату розгляду спору повідомлений належним чином.
Відповідач проти позову заперечує, посилається на те, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.17р. по справі №904/9821/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійна транспортна компанія", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 акціонерне товариство "Дніпровагонмаш" про відшкодування збитків у сумі 1 332 208, 90 грн., яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.07.2017 року, встановлено, відсутність вини ПАТ "Дніпровагонмаш" у сході спірних вагонів та, відповідно, відсутність у нанесенні позивачу збитків, які позивач просить відшкодувати в судовому порядку. З огляду на положення ч.2 ст.35 ГПК України, відповідач вважає, що обставини, встановлені рішенням господарського суду по справі №904/8405/16, яке набрало законної сили, не потребують доказування при вирішенні даного спору, а відтак вимоги позивача є безпідставними.
Третя особа не направила уповноваженого представника в судове засідання 06.11.2017 року, про час та дату розгляду спору повідомлений належним чином.
Ухвалою господарського суду від 26.10.2016 провадження у справі №904/8405/16 зупинено до набрання законної сили рішення по справі № 904/9821/15 за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійна транспортна компанія", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 акціонерне товариство "Дніпровагонмаш" про відшкодування збитків у сумі 1 332 208,90 грн.
Ухвалою суду від 14.09.2017 поновлено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 27.09.2017.
22.09.2017 року від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги по справі №904/9821/15, з огляду на пов'язаність даної справи та справи №904/9821/15, результати розгляду, якої можуть вплинути на розгляд даної справи.
Розглянувши подане клопотання, суд зазначає, що станом на момент звернення відповідача із вказаним клопотанням, у господарського суду відсутні докази прийняття Вищим господарським судом України касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" по справі №904/9821/15 до свого провадження, а тому, враховуючи закінчення строк розгляду спору, встановленого приписами статті 69 ГПК України, у задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі відмовляється судом.
Ухвалою суду від 18.10.2017 року продовжено строк вирішення спору на 15 днів в порядку статті 69 ГПК України.
В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 06.11.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
встановив:
01.08.2013 року між позивачем (покупцем) та відповідачем (постачальником) укладено договір №1090 (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов'язується своєчасно оплатити та прийняти:
- вагони-хопери криті для зерна та інших харчових вантажів моделі 19-4109-01, ТУ У 35.2-05669819-004-2003, виробництва ПАТ «Дніпровагонмаш, м.Дніпродзержинськ, Україна (далі - вагони) у асортименті, кількості, за цінами, у строки, на умовах поставки та на умовах оплати, що погоджуються сторонами Специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору;
- вагони-хопери криті для зерна та інших харчових вантажів моделі 19-4109-01, ТУ У 35.2-05669819-004-2003, постачаються з комплектацією автосцепного пристрою поглинаючим апаратом класа Т, автосцепкою СА-3 за специфікацією 106.01.000-0-05 або за специфікацією 1835.01.000-01, з безрізьбовими поєднаннями воздухопроводу, з кранштейнами для кодових бортових датчиків (КБД), без додаткової герметизації зварних швів, без нанесення на внутрішні поверхні кузову покриття з лакофарбових матеріалів.
Згідно акта №3/01/1090-10 від 18.10.2013 року відповідачем було передано позивачу обумовлені Договором вагони, зокрема, вагон №95188629, на який відповідачем видано сертифікат якості від 17.10.2013 №27, акт про технічне приймання ВУ-1 від 15.08.2013 №28/4, технічний паспорт вагона ВУ-4М від 15.08.2013.
Якість продукції повинна відповідати вимогам технічних умов ТУ У 35.2-05669819-004-2003 та підтверджується сертифікатом якості, а також технічним паспортом ф. ВУ-4М, який видано постачальником (п.5.1 Договору)
Постачальник гарантує відповідність продукції вимогам технічних умов при дотриманні покупцем умов експлуатації, визначених діючими умовами(п.7.1 Договору)
Пунктом 7.2 ТУ передбачено гарантійний термін на вагон протягом 18 місяців.
Згідно пункту 7.4 ТУ гарантія на комплектуючі вагонів визначаються окремими стандартами.
Відповідно до п.6.1 ТУ ГОСТ 4686-74 «Триангели тормозной рычажной передач тележек грузовых вагонов магистральных железных дорог колеи 1520 (1524) мм» відповідач має гарантувати якість і відповідність триангеля протягом трьох років з моменту введення їх в експлуатацію, а отже до 17.10.2016.
22.08.2015 року о 05 год. 58 хв. при прямуванні поїзда №3501 (формування ст.Привільне, призначення ст.Апостолове), вантаж - пшениця та ячмінь, вагою 2071 т, локомотив 2ТЕ116 №1155 приписка ТЧ-2 Кривий Ріг у складі 23 вагонів на 254 км дільниці Жовтокам'янка - Апостолове відбулася транспортна подія - сходження 15 вагонів.
23.08.2015 року ДП «Придніпровська залізниця» складено акт службового розслідування серйозного інциденту.
Розслідуванням на місці події встановлено, що з рейок зійшли 15 вагонів:
- №95188629 (6-й з голови поїзда, усіма колісними парами, власник ТОВ «Металургійна транспортна компанія», побудови клеймо "133" ВАТ «Дніпровагонмаш» 15.08.2013),
- №95091781 (7-й з голови поїзда, усіма колісними парами, власник ТОВ «Металургійна транспортна компанія», побудови "62" ВАТ "Стахановський ВБЗ" 13.02.2013),
- № 95095709 (8-й з голови поїзда, усіма колісними парами, власник ТОВ «Металургійна транспортна компанія», побудови "62" ВАТ "Стахановський ВБЗ" 18.02.2015),
- №95492302 (9-й з голови поїзда, усіма колісними парами, побудови « 6714» Румунія 06.12.1985, ДР « 429» ВЧДР Куп'янськ 14.08.2013),
- №95395729 (10-й з голови поїзда, усіма колісними парами, побудови « 6714» Румунія 01.12.1982, ДР « 767» ВЧД Херсон 09.06.2015),
- №95801817 (11-й з голови поїзда, усіма колісними парами, побудови « 6714» Румунія 01.12.1989, ДР « 523» Одеса-Застава 15.10.2014),
- №95537411 (12-й з голови поїзда, усіма колісними парами, парами побудови « 6714» Румунія 01.06.1983, ДР « 543» ВЧД Основа 21.06.2014),
- №95528519 (13-й з голови поїзда, усіма колісними парами, побудови « 6714»Румунія 01.07.1986, ДР « 460» ВЧД Пологи 29.04.2015),
- № 95536223 (14-й з голови поїзда, усіма колісними парами, побудови « 6714» Румунія 01.12.1983, ДР « 521» ВЧД Помічна 17.02.2015),
- №95758710 (15-й з голови поїзда, усіма колісними парами, побудови « 6714»Румунія 01.07.1988, ДР « 402» ВЧД Конотоп 10.06.2014),
- №95757829 (16-й з голови поїзда, усіма колісними парами, побудови « 6714» Румунія 01.07.1988, ДР « 522» ВЧД Шевченко 08.05.2013),
- №95677829 (17-й з голови поїзда, усіма колісними парами, побудови « 27» ВАТ «КВСЗ» 01.10.1986, ДР « 767» ВЧД Херсон 05.04.2014),
- №95333654 (18-й з голови поїзда, усіма колісними парами, побудови « 27» ВАТ «КВСЗ» 01.01.1980, КР « 433» ВЧД Попасна 30.07.2013),
- №95327649 (19-й з голови поїзда, усіма колісними парами, побудови « 6714» Румунія 01.12.1982, КР « 436» ВЧД Костянтинівка 31.08.2013),
- № 95829321 (20-й з голови поїзда, обома колісними парами першого за напрямком руху візка, побудови « 6714» Румунія 01.06.1990, ДР « 521» ВЧД Помічна 23.08.2013).
Відповідно до технічного висновку про причини серйозного інциденту і допущені порушення Правил технічної експлуатації та службових інструкцій причиною сходження з рейок вагонів №95188629, №95091781, №95095709, №95492302, №95395729, №95801817, №95537411, №95528519, №95536223, №95758710, №95757829, №95677829, №95333654, №95327649, №95829321 у поїзді №3105 на Роз'їзді 355 км дільниці Жовтокам'янка - Апостолове Придніпровської залізниці є вкочування гребеня правого (за напрямком руху) колеса першої колісної пари вагона №95091781 (7-й з голови) між рамною рейкою і відтисненим правим вістряком стрілочного переводу № 1, унаслідок згинання 1-ї з'єднувальної тяги від удару з'єднувача вертикальних важелів гальмівної важільної передачі другого за напрямком руху візка вагона №95188629 (6-й з голови), який вийшов за межі нижнього габариту через злам розпірки тріангеля. Злам розпірки тріангеля стався внаслідок наявності у її тілі внутрішнього дефекту лиття та старої поперечної тріщини, які зменшували площу поперечного перерізу на 73,9% (12 % + 61,9%). Внаслідок вкочування гребеня правого (за напрямком руху) колеса першої колісної пари вагона №95091781 (7-й з голови) між рамною рейкою і відтисненим правим вістряком стрілочного переводу №1, перший візок вагону №95091781 почав рухатись на колію №3 з подальшим провалюванням правого колеса між вістряком та рамною рейкою на другій упорній накладці. Другий візок вагону №95091781 та решта вагонів продовжили рух на колію №1 з подальшим сходженням з рейок. В результаті взаємодії вагону №95091781 (7-й з голови) з вагоном №95188629 (6-й з голови), вагон №95188629 зійшов з рейок. Також зазначено, що враховуючи відповідальність ТОВ «Металургійна-транспортна компанія», яка не забезпечила відповідність вагона №95188629, що належить підприємству і експлуатується в загальній мережі залізниць, вимогам Статті 36 Закону України "Про транспорт", ст.ст. 3, 10, 11 Закону України "Про залізничний транспорт", Розділу V Глави 24 Господарського Кодексу України, пунктів 9.4, 9.12 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом МТУ 20.12.1996 №411, згідно з вимогами ст. 68 Статуту залізниць України, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. № 457, визнано винним у сходженні вагонів поїзда №3501 власника вагону №95188629 ТОВ «Металургійна транспортна компанія».
З огляду на те, що сходження вагонів 22.08.2015 року сталось внаслідок поставки відповідачем неякісних комплектуючих вагону, відповідач має відшкодувати збитки, понесені позивачем на відновлювальний ремонт пошкодженого вагону у розмірі 1 000, 00 грн., у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.
Суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог за наступних підстав.
Виходячи зі змісту положень статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до ст. 6 цього ж кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до приписів ч.1, 2 ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Згідно ч.1 ст.206 Цивільного кодексу України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцю товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.
Відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами (ст.674 ЦК України).
Статтею 22 Цивільного кодексу України визначено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування в грошовій сумі у повному обсязі.
Таким чином, в даній нормі права йдеться мова про збитки в результаті порушення цивільного права.
Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
В той же час, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, є окремим випадком застосування загального принципу цивільного права (ч. 1 ст. 22 ЦК України), за яким особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Позивач має довести не лише розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, але й сам факт порушення відповідачем його обов'язку та причинний зв'язок між цим порушенням і шкодою. Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності певних передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою для настання цивільно-правової відповідальності.
Так, одним із елементів складу цивільного правопорушення, який вимагається законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, є об'єктивна сторона, яку утворюють: наявність збитків у майновій сфері позивача; протиправні дії, які виражені у невиконанні або неналежному виконанні відповідачем взятого на себе зобов'язання; причинний зв'язок між протиправними діями відповідача та понесеними позивачем збитками.
До того ж, важливим елементом об'єктивної сторони правопорушення є причинний зв'язок між збитками, які виникли у позивача та протиправними діями відповідача, які виражені у порушенні ним взятих на себе зобов'язань.
Отже, протиправна дія є причиною, а збитки - наслідком протиправної дії.
Таким чином, обов'язок по відшкодуванню збитків настає для суб'єктів господарювання у разі порушення господарського зобов'язання в результаті неналежного виконання (або невиконання) умов договору (ст.ст. 224, 225 ГК України та ст. 623 ЦК України), або такий обов'язок настає в наслідок завдання шкоди за відсутності між сторонами договірних правовідносин (глава 82 ЦК України).
Між тим, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
В провадженні господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа №904/9821/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійна транспортна компанія", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 акціонерне товариство "Дніпровагонмаш" про відшкодування збитків у сумі 1 332 208,90 грн.
В обґрунтування позовних вимог ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" посилається на те, що 22.08.2015 року відбулася транспортна подія - сходження 15 вагонів, внаслідок чого 23.08.2015 року посадовими особами ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" складено акт службового розслідування серйозного інциденту. За результатами комісійного обслідування встановлено, що причиною сходу стала несправність вагону №95188629, власником якого є Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійна транспортна компанія". В результаті транспортної події було пошкоджено рухомий склад та залізничні пристрої. Внаслідок транспортної події ДП "Придніпровська залізниця" нанесено матеріальні збитки, пов'язані з поновленням пристроїв та ремонту колії на загальну суму 1 332 208, 90 грн. з ПДВ.
Справи №904/9821/15 та №904/8405/16 взаємно пов'язані між собою, оскільки випливають із однієї і тієї ж події - сходу 15-ти завантажених вагонів, що стався 22.08.2015 на роз'їзді 355 км дільниці перегону Жовтокам'янка - Апостолове Придніпровської залізниці. Вагони №95188629, 95091781 та 95095709, що зійшли і зазнали пошкодження в обсязі поточного ремонту, є власністю ТОВ “Металургійна транспортна компанія”.
Ухвалою суду від 26.10.2015 року провадження у справі № 904/8405/16 зупинялось до вирішення по суті та набрання законної сили рішенням по справі №904/9821/15, оскільки рішенням по справі №904/9821/15 судом можуть бути встановлені факти, що мають істотний вплив на вирішення даного спору.
За змістом рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.17р. по справі №904/9821/15 Регіональна філія "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" відповідно до договору №ПЗ/В-155707/НЮ на технічне обслуговування вагонів ТОВ «Металургійна транспортна компанія» зобов'язалась обслуговувати вагони ТОВ «Металургійна транспортна компанія» і проводити їх підготовку під навантаження. Відповідно, саме працівники Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" мали виявити несправності (недоліки) вагону.
При цьому, в наведеному рішенні по справі №904/9821/15 зазначено, що твердження Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про те, що сходження вагонів сталося через злам розпірки тріангеля по старій тріщині та раковині з послідуючим опускання затяжки вертикальних важелів в габарит колії, не може ґрунтуватися лише на матеріалах службового розслідування без підтвердження належними доказами, в той час як таких доказів сторонами по справі не надано.
Приписами ч. 3 ст. 35 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зазначити, що обставини, які встановлені рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2017 року по справі №904/9821/15 не потребують доказування при вирішенні даної справи.
Таким чином, обставини, встановлені вказаним рішенням суду у справі №904/9821/15, спростовують доводи позивача стосовно наявності в діях відповідача вини, що полягає у поставці позивачу комплектуючого вагону, несправність якого спричинила сходження вагонів, внаслідок чого позивачем понесено збитки на суму відновлювального ремонту вагону.
За викладених обставин, суд не вбачає зв'язку між діями відповідача щодо поставки товару та наслідком, який полягає у транспортній події - сходженні 15 вагонів, та збитків позивача на проведення відновлювальних робіт.
Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
В силу положень ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наведене є підставою для відмови у позові.
Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України сплата судового збору покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 13.11.2017
Суддя ОСОБА_3