"13" листопада 2017 р.Справа № 5016/149/2011(17/6)
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гладишевої Т.Я.,
суддів Колоколова С.І., Савицького Я.Ф.
(склад судової колегії визначено відповідно до розпорядження керівника апарату суду № 1203 від 24.10.2017 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв'язку із перебуванням головуючого судді Ярош А.І., суддів Лисенко В.А. та Діброви Г.І. у відпустці)
секретар судового засідання Селиверстова М.В.
за участю представників сторін у судовому засіданні від 13.11.2017:
від позивача - ОСОБА_1, за довіреністю
від відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю
від органу ДВС - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Дельта банк”
на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 13 вересня 2017 року
по справі №5016/149/2011(17/6)
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Дельта банк"
до відповідача: Державного підприємства “Миколаївський ремонтно-механічний завод”
про: стягнення заборгованості за кредитним договором №02/016/08-К від 13.02.2008 у розмірі 184088,97 грн.
за участю Заводського Відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області,
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 22.03.2011 по справі № 5016/149/2011 (17/6) позов задоволено: стягнуто з Державного підприємства «Миколаївський ремонтно-механічний завод» на користь Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» в особі Миколаївської філії ПАТ «Кредитпромбанк» поточну заборгованість по кредиту - 97507,02 грн., прострочену заборгованість по кредиту 43621,49 грн., поточну заборгованість по процентам - 835,17 грн., прострочену заборгованість по сплаті процентів - 36066,72 грн., пеню за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами - 2646,44 грн., пеню за несвоєчасне повернення кредиту - 3412,13 грн.
04.04.2011 на виконання вказаного вище рішення суду видано відповідний наказ.
Ухвалою суду від 25.05.2017 Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі також - АТ "Дельта Банк", ОСОБА_3, заявник) залучено до участі у справі №5016/149/2011 (17/6) у якості правонаступника позивача - Публічного акціонерного товариства „Кредитпромбанк" та замінено сторону за наказом Господарського суду Миколаївської області № 5016/149/2011 (17/6) від 04.04.2011.
28.07.2017 до Господарського суду Миколаївської області надійшла заява АТ "Дельта Банк" про видачу дубліката виконавчого документа - наказу №5016/149/2011(17/6) від 04.04.2011 з посиланням на втрату оригіналу даного наказу. На підтвердження втрати наказу до заяви додана довідка, яка підписана уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" та головним бухгалтером Банку.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 13.09.2017 по справі №5016/149/2011(17/6) (суддя Коваль С.М.) у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу відмовлено.
Вказана ухвала мотивована тим, що ПАТ "Кредитпромбанк" наказ Господарського суду Миколаївської області №5016/149/2011 (17/6) від 04.04.2011 не було передано Публічному акціонерному товариству "Дельта Банк", відтак, посилання останнього на втрату ним наказу є безпідставним.
Не погодившись з ухвалою суду, АТ “Дельта банк” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву позивача про видачу дубліката виконавчого документа.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначив, що в період з 06.10.2014 по 29.12.2014 виконавчий документ перебував на виконанні у Заводському ВДВС м. Миколаєва. 29.12.2014 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві разом з виконавчим документом на підставі п. 9 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку із тим, що виконавчий документ про стягнення заборгованості з боржника - ДП “Миколаївський ремонтно-механічний завод” підлягає пред'явленню до Головного управління ДКСУ у Миколаївській області через Управління ДВС ГУЮ у Миколаївській області. Виконавчий документ повернуто первісному кредитору - ПАТ «Кредитпромбанк» та в подальшому цей документ не направлявся на примусове виконання до Управління ДВС ГУЮ у Миколаївській області. 14.03.2017 АТ «Дельта банк» на адресу ПАТ «Кредитпромбанк» направило заяву про надання оригіналу наказу Господарського суду Миколаївської області по даній справі, яку (заяву) ПАТ «Кредитпромбанк» отримало 15.03.2017, однак станом на 25.09.2017 відповіді так і не надало.
За таких обставин, скаржник вважає, що вказаний наказ був втрачений.
ОСОБА_3 зауважив, що при поданні заяви про видачу дубліката заявником долучено довідку від 13.07.2017 про втрату оригіналу наказу, отже, на думку скаржника, відповідно до вимог чинного законодавства АТ «Дельта банк» до заяви про видачу дубліката був доданий належний та допустимий доказ, який свідчить про втрату виконавчого документа.
Таким чином, скаржник вважає, що відмова судом у задоволенні заяви Банку про видачу дубліката наказу порушує законні права та інтереси стягувача, правонаступника ПАТ «Кредитпромбанк», яким є АТ «Дельта банк», а саме унеможливлює виконання рішення суду у даній справі в стані ліквідації останнього та виконання зобов'язань, покладених на нього Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
У відзиві на апеляційну скаргу ДП «Миколаївський бронетанковий завод», яке є правонаступником ДП «Миколаївський ремонтно-механічний завод», зазначає, що заява про видачу дубліката виконавчого документа не ґрунтується на нормах матеріального права та прямо суперечить нормам процесуального права, у зв'язку з чим задоволенню не підлягає.
У засіданні суду апеляційної інстанції представники сторін підтримали свої правові позиції щодо оскаржуваної ухвали.
Орган ДВС, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується долученим до матеріалів справи поштовим повідомленням з відміткою підприємства поштового зв'язку про вручення поштового відправлення, не з'явився, а отже, не скористався своїм процесуальним правом прийняти учать у засіданні суду апеляційної інстанції.
Перевіривши матеріали оскарження ухвали Господарського суду Миколаївської області від 13.09.2017, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів оскарження ухвали суду від 13.09.2017 та зазначалось вище, рішенням Господарського суду Миколаївської області від 22.03.2011 року по справі № 5016/149/2011 (17/6) позов задоволено: стягнуто з Державного підприємства «Миколаївський ремонтно-механічний завод» на користь Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» в особі Миколаївської філії ПАТ «Кредитпромбанк» поточну заборгованість по кредиту - 97507,02 грн., прострочену заборгованість по кредиту 43621,49 грн., поточну заборгованість по процентам - 835,17 грн., прострочену заборгованість по сплаті процентів - 36066,72 грн., пеню за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами - 2646,44 грн., пеню за несвоєчасне повернення кредиту - 3412,13 грн.
04.04.2011 на виконання зазначеного рішення видано наказ.
13.09.2017 ПАТ «Кредитпромбанк» звернулось до Заводського відділу ДВС Миколаївського МУЮ із заявою від 23.09.2014 про відкриття виконавчого провадження, до якої додано оригінал виконавчого документу - наказ Господарського суду Миколаївської області від 04.04.2011.
06.10.2014 старшим державним виконавцем Заводського відділу ДВС Миколаївського МУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №44927002, в якій зазначено, що документ вступив у законну силу 01.10.2014, заява про примусове виконання подана 01.10.2014.
29.12.2014 старшим державним виконавцем названого органу ДВС винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві з посиланням на те, що виконавчий документ за рішенням суду про стягнення коштів підлягає пред'явленню до Управління ДВС ГУЮ у Миколаївській області для здійснення обліку, інвентаризації та подальшої передачі органам, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів для погашення заборгованості.
Разом з тим, як вбачається з ухвали Господарського суду Миколаївської області від 25.05.2017, роздрукованої з Єдиного державного реєстру судових рішень, 27.09.2013 між АТ "Дельта банк" (новий кредитор) та ПАТ Кредитпромбанк (первісний кредитор) укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до п. 2.1 якого ПАТ "Кредитпромбанк" погоджується продати (відступити) права вимоги та передати їх АТ "Дельта Банк", а АТ "Дельта Банк" погоджується купити права вимоги, прийняти їх та оплатити загальну купівельну ціну. Перелік кредитних договорів, які встановлюють права вимоги, що є предметом цього договору, та ціна за права вимоги містяться у додатку № 1, що є невід'ємною частиною договору. Зокрема, у зазначеному переліку наявний кредитний договір №02/016/08-К від 13.02.2008 з усіма змінами та доповненнями до нього, який був укладений між ПАТ "Кредитпромбанк" в особі Миколаївської філії та Державним підприємством "Миколаївський ремонтно-механічний завод", право вимоги щодо якого перейшло до АТ "Дельта Банк".
Отже, на підставі вказаного договору, кредитором у зобов'язанні стало АТ «Дельта банк».
Ухвалою суду від 25.05.2017 Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" залучено до участі у справі №5016/149/2011 (17/6) у якості правонаступника позивача - Публічного акціонерного товариства „Кредитпромбанк".
14.03.2017 АТ «Дельта банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" звернулось до ПАТ «Кредитпромбанк» із заявою від 10.03.2017 №02.2.03-131 про надання оригіналу наказу по справі №5016/149/2011 (17/6), проте матеріали оскарження ухвали від 13.09.2017 не містять відповіді на зазначену заяву.
28.07.2017 до Господарського суду Миколаївської області надійшла заява АТ "Дельта Банк" про видачу дубліката наказу з посиланням на втрату його оригіналу.
Заява мотивована тим, що в період з 06.10.2014 по 29.12.2014 виконавчий документ перебував на виконанні у Заводському ВДВС м. Миколаєва. 29.12.2014 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві разом з виконавчим документом на підставі п. 9 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку із тим, що виконавчий документ про стягнення заборгованості з боржника - державного підприємства підлягає пред'явленню до Головного управління ДКСУ у Миколаївській області через Управління ДВС ГУЮ у Миколаївській області.
Виконавчий документ було повернуто первісному кредитору, АТ «Кредитпромбанк», та в подальшому цей документ не направлявся на примусове виконання до Управління ДВС ГУЮ у Миколаївській області.
При цьому, заявник вважає, що в даному випадку виконавчий документ підлягає пред'явленню на нове примусове виконання у строк до 29.12.2017, так як виконавче провадження завершено згідно постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 29.12.2014.
На підтвердження втрати оригіналу наказу заявник надав довідку АТ «Дельта банк» від 13.07.2017, яка підписана уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" та головним бухгалтером Банку.
Відповідно до довідки заявника, АТ «Дельта банк», посилаючись на ст.120 ГПК України, повідомляє про втрату вказаного наказу та зазначає, що вказаний виконавчий документ до виконання не пред'явлено.
ОСОБА_3 заявник надав акт службового розслідування від 20.06.2017, згідно висновку якого оригінал наказу Господарського суду Миколаївської області від 04.04.2011 №5016/149/2011(17/6) втрачений.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.120 ГПК України у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.
Про видачу дубліката наказу виноситься ухвала.
До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані:
довідка установи банку, державного виконавця, приватного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу;
при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.
Розглянувши заяву Банку, місцевий господарський суд вірно послався на акт службового розслідування від 20.06.2017, в якому зазначено: “10.03.2017 АТ "Дельта Банк" направило лист до первісного позивача - ПАТ "Кредитпромбанк" з проханням повернути виконавчий документ правонаступнику. Проте відповіді станом на 20.06.2017 не надано.”.
Колегія суддів зазначає, що даний акт службового розслідування свідчить про відсутність у заявника оригіналу наказу, але не підтверджує втрату АТ "Дельта Банк" даного документа.
ОСОБА_3, судова колегія вказує, що матеріали оскарження не містять та заявником не надано доказів того, що ПАТ "Кредитпромбанк" отримало оригінал вказаного виконавчого документа, передало його АТ "Дельта Банк" або втратило.
Відтак, АТ "Дельта Банк" не доведено факт втрати даним товариством виконавчого документа - наказу Господарського суду Миколаївської області від 04.04.2011 №5016/149/2011(17/6), тому господарський суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні заяви Банку про видачу дубліката даного документа.
Що стосується доводів ДП «Миколаївський бронетанковий завод» про закінчення строку пред'явлення вказаного наказу до виконання, з посиланням на ч. 5 ст. 47, ч. 3 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 21.04.1999 №606-XIV), судова колегія зазначає наступне.
Згідно п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 02.06.2016 №1404-VIII) виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що наведене положення не містить будь-яких застережень чи обмежень щодо пред'явлення до виконання виконавчих документів, виданих до набрання чинності цим Законом, у строки, встановлені цим Законом.
Отже, оскільки у даному випадку виконавчий документ - наказ №5016/149/2011(17/6) від 04.04.2011 був виданий до набрання чинності Законом України «Про виконавче провадження» (в редакції від 02.06.2016 №1404-VIII), то відповідно до вказаного положення наказ підлягає пред'явленню до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Частиною 1 статті 12 названого Закону (в редакції від 02.06.2016 №1404-VIII) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
У силу п. 1 ч. 4 даного Закону у визначеній редакції строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони (ч. 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» у вказаній редакції).
Таким чином, оскільки наказ №5016/149/2011(17/6) від 04.04.2011 було пред'явлено АТ «Кредитпромбанк» до виконання в 2014 році, то строк пред'явлення цього виконавчого документа до виконання перервався.
Так як постановою старшого державного виконавця названого органу ДВС про повернення виконавчого документа стягувачеві від 29.12.2014 вказаний наказ повернуто з посиланням на те, що виконавчий документ за рішенням суду про стягнення коштів підлягає пред'явленню до Управління ДВС ГУЮ у Миколаївській області для здійснення обліку, інвентаризації та подальшої передачі органам, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів для погашення заборгованості, то строк пред'явлення цього документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, тобто в даному випадку з 29.12.2014.
Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що підстави для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали Господарського суду Миколаївської області відсутні.
Керуючись ст. ст. 99, 101 - 103, 105, 106 ГПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 13.09.2017 по справі №5016/149/2011(17/6) залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Повний текст постанови складено 14.11.2017.
Головуючий суддя Т.Я. Гладишева
Суддя С.І. Колоколов
Суддя Я.Ф. Савицький