14.11.2017 року Справа № 904/6369/17
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач ),
суддів: Коваль Л.А., Пархоменко Н.В.
секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.
представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - представник ( дов. від 02.06.2017 р. № 3 )
від відповідача: ОСОБА_2 - представник ( дов. від 01.06.2017 р. )
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Приватного підприємства “Швейне об'єднання “Авітекс”
на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2017 р. у справі
за позовом: Приватного підприємства “Швейне об'єднання “Авітекс”,
м. Дніпро
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Євроспецодяг”,
смт. Солоне, Солонянського району, Дніпропетровської області
про визнання недійсним договору, -
У червні 2017 року ТОВ "Євроспецодяг" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ПрАТ "Швейне об'єднання "Авітекс" про стягнення заборгованості в сумі 5 436 150 грн., 147 656 грн. інфляційних сум та 3% річних у сумі 41 106,23 грн. у зв'язку з порушенням зобов'язання з повернення суми поворотної фінансової допомоги за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 26.02.2016 р. № 1.
Під час розгляду справи ПрАТ "Швейне об'єднання "Авітекс" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з зустрічним позовом до ТОВ ТОВ "Євроспецодяг" про визнання недійсним договору про надання поворотної фінансової допомоги від 26.02.2016 р. № 1.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2017 р. зустрічну позовну заяву було повернуто без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Висновок суду першої інстанції про повернення зустріної позовної заяви без розгляду мотивовано тим, що до неї не додано доказів сплати судового збору, а також відсутністю підстав для відстрочення Відповідачу за первісним позовом сплати судового збору.
ПрАТ "Швейне об'єднання "Авітекс" звернулося до суду з апеляційною скаргою на зазначену ухвалу суду першої інстанції та заявило клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.07.2014 р. клопотання ПрАТ "Швейне об'єднання "Авітекс" про відстрочення сплати судового збору відхилено та повернуто апеляційну скаргу без розгляду.
ПрАТ "Швейне об'єднання "Авітекс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.07.2014 р.
Постановою Вищого господарського суду України від 20.09.2017 р. по даній справі касаційну скаргу приватного підприємства "Швейне об'єднання "Авітекс" залишено без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.07.2017 р. залишено без змін.
ПП “Швейне об'єднання “Авітекс” повторно звернулось до суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2017 р. у справі № 904/6369/17 про повернення зустрічної позовної заяви, в якій просило суд: визнати поважною причину пропуску процесуального строку, встановленого для оскарження ухвали суду та відновити ПП “Швейне об'єднання “Авітекс” строк на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області 05.07.2017 р. по справі № 904/6369/17 про забезпечення позову; скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2017 р. у справі № 904/6369/17, а зустрічний позов направити до господарського суду Дніпропетровської області для розгляду сумісно з первісним позовом.
Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю -доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Коваль Л.А., Пархоменко Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.10.2014 р. апеляційну скаргу Приватного підприємства “Швейне об'єднання “Авітекс” на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2017 р. у справі № 904/6369/17 було повернуто без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України, оскільки Скаржник окремого клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження ухвали про повернення зустрічної позовної заяви до апеляційної скарги не додав. Натомість в тексті апеляційної скарги заявник просив відновити строк на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області 05.07.2017 р. по справі № 904/6369/17 про забезпечення позову, а не на ухвалу господарського суду про повернення зустрічної позовної заяви.
Після усунення обставин, що зумовили повернення апеляційної скарги без розгляду, ПП “Швейне об'єднання “Авітекс” повторно звернулось до суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2017 р. у справі № 904/6369/17 про повернення зустрічної позовної заяви, в якій просить суд: визнати поважною причину пропуску процесуального строку, встановленого для оскарження ухвали суду та відновити ПП “Швейне об'єднання “Авітекс” строк на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області 05.07.2017року по справі № 904/6369/17; скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2017 р. у справі № 904/6369/17, а зустрічний позов направити до господарського суду Дніпропетровської області для розгляду сумісно з первісним позовом.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.11.2017 р. у справі № 904/6369/17 прийнято до розгляду апеляційну скаргу, розгляд якої призначено на 14.11.2017 р.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, Приватне підприємство «Швейне об'єднання «Авітекс» посилається на те, що господарським судом Дніпропетровської області не було прийнято до уваги всі обставини справи, не досліджено докази які мають істотне значення для розгляду.
Скаржник вважає, що місцевим судом не були враховані вимоги Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом, до підсудності якого вона віднесена. Особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.
На думку Скаржника, посилання суду на те, що Позивачем не сплачено судовий збір, та не подання обґрунтованих доказів щодо необхідності відстрочення судом сплати судового збору є необґрунтованими.
У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю “Євроспецодяг” просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду. Окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, зокрема, про поновлення пропущеного строку для предявлення наказу до виконання та видачу дубліката наказу або відмову у його видачі.
Ст. 99 ГПК України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно з ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
У судовому засіданні 14.11.2017 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заперечення на апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Положеннями ст. 60 ГПК України передбачено, що Відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до Позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.
Ст. 63 ГПК України визначено підстави для повернення позовної заяви, зокрема, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Повертаючи без розгляду зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива Приват Дівелопмент", місцевий господарський суд вказав на недотримання Позивачем за зустрічним позовом вищевказаної вимоги процесуального законодавства, зокрема, ненадання останнім доказів сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".
Ст. 2 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.
За приписами п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2017 року становить 1 600 грн. ( ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» ).
Таким чином, при поданні зустрічної позовної заяви сторона повинна була надати до суду докази оплати судового збору у розмірі 1 600 грн.
Як зазначив Вищий господарський суд України в постанові від 20.09.2017 р. по цій справі - сплата судового збору у такому розмірі не може вважатися перешкодою у доступі до правосуддя в розумінні Рекомендацій Комітету ОСОБА_3 Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 року.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.
Підпунктом 3.1. п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 р. № 7 роз'яснено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.
Клопотання про відстрочення ( розстрочення ) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав ( перешкоджає ) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони.
За змістом статей 33, 36 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Як свідчать матеріали справи, що ПрАТ "Швейне об'єднання "Авітекс" в обгрунтування клопотання про відстрочення судового збору вказувало на тяжке фінансове становище, зумовлене накладенням арешту на грошові кошти підприємства в межах суми позову.
Однак, заявником не було подано доказів на підтвердження обставин свого скрутного фінансового становища, який перешкоджав сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі. Зокрема, такими доказами могли б бути документи фінансово-господарської діяльності підприємства, довідки установ банку про недостатність коштів на рахунках тощо.
Щодо посилання ПрАТ "Швейне об'єднання "Авітекс" на приписи Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.
П. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95 від 19.06.2001 р. зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 р. у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 р. у справі "ОСОБА_4 проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
У даному випадку, необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, яке визначено ГПК України і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Невиконання заявником наведених вимог процесуального законодавства має правовим наслідком відмови у прийнятті позовної заяви до розгляду та повернення її заявнику.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду.
Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що місцевий суд, правомірно повернув матеріали зустрічної позовної заяви без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України, у зв'язку з чим оскаржена ухвала місцевого суду прийнята з дотриманням норм процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для її зміни чи скасування відсутні.
Зважаючи на те, що апеляційну скаргу залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору залишаються на Скаржнику відповідно до ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105, 106, 121-2 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства “Швейне об'єднання “Авітекс” залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2017 р. у справі № 904/6369/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.
Повний текст постанови виготовлений 14.11.2017 року
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя Л.А. Коваль
Суддя Н.В. Пархоменко