"09" листопада 2017 р. Справа № 922/4571/14
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О. В., суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О.
при секретарі Курченко В.А.,
за участю наступних осіб:
ліквідатор - Мішин С.Ю., представник Мішина С.Ю. - Запорожець Д.В. (довіреність від 08.11.2017),
представники інших учасників процесу не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ліквідатора ВАТ "Лозівське автотранспортне підприємство 16309" (вх. №2872 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 13.09.17 у справі № 922/4571/14
за заявою Відкритого акціонерного товариства "Лозівське автотранспортне підприємство 16309", м.Лозова Харківської області,
до Відкритого акціонерного товариства "Лозівське автотранспортне підприємство 16309", м.Лозова Харківської області,
про визнання банкрутом
Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.09.2017 (суддя Усатий В.О.) заяву ТОВ "Лозівський автопарк" задоволено частково. Визнано результати відкритих торгів у формі аукціону від 19.07.2016 з продажу майна ВАТ "Лозівське автотранспортне підприємство 16309" згідно додатку № 1 від 19.07.2016, оформлених протоколом проведення відкритих торгів у формі аукціону № 1 від 19.07.2016 недійсними. Визнано недійсним договір купівлі-продажу майна ВАТ "Лозівське автотранспортне підприємство 16309", укладений з переможцем відкритих торгів у формі аукціону від 19.07.2016, згідно протоколу № 1 від 19.07.2016 та додатку № 1 від 19.07.2016 до протоколу № 1 від 19.07.2016. В іншій частині в задоволенні заяви відмовлено.
Ліквідатор ВАТ "Лозівське автотранспортне підприємство 16309" подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин справи, неправильне та неповне дослідження доказів, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просить вищевказану ухвалу від 13.09.2017 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ "Лозівський автопарк" відмовити повністю; покласти судові витрати в повному обсязі на заявника.
Апелянт зазначає, що майно боржника було продане 19.07.2016 у відповідності до приписів чинного законодавства в ході других повторних торгів у формі аукціону з продажу цілісного майнового комплексу (після того, як у березні 2016 року усі майнові активи повернуто підприємству-банкруту в зв'язку зі скасуванням судових рішень, якими право власності практично на все майно боржника було визнано за ТОВ "Лозівський автопарк"); ТОВ "Лозівський автопарк" брало участь у цьому аукціоні нарівні з іншими учасниками і погодилося з умовами його проведення; цілісний майновий комплекс в результаті аукціону було продано за ціною, вищою від стартової; комітет кредиторів боржника не приймав рішення щодо продажу майна підприємства частинами, тому ліквідатором проводилися аукціони з продажу майна цілісним майновим комплексом; договором від 01.04.2015 про проведення відкритих торгів, укладеним арбітражним керуючим Мішиним С.І. з товарною біржою "Ресурс-Інформ", не визначено строк проведення другого аукціону та повторного аукціону.
Апеляційну скаргу ліквідатора було надіслано місцевим господарським судом до Харківського апеляційного господарського суду разом із томами №9 та №10 даної справи № 922/4571/14.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 29.09.2017 вказану апеляційну скаргу прийнято до провадження, призначено її розгляд на 12.10.2017, запропоновано учасникам процесу надати суду апеляційної інстанції: апелянту - письмові пояснення з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції у справі та докази на підтвердження фактів, викладених в апеляційній скарзі; іншим учасникам процесу - відзиви на апеляційну скаргу з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції у справі та докази на підтвердження своїх заперечень.
10.10.2017 ТОВ "Лозівський автопарк" надало заперечення на апеляційну скаргу, в яких зазначає, що право власності на транспортні засоби, реалізовані на торгах, перейшло до нього на підставі договору оперативного лізингу №12-а від 15.01.2004 і угоди №3 від 31.03.2014, які жодним судовим рішенням не були визнані недійсними; ліквідатор мав можливість встановити фактичну відсутність у складі ліквідаційної маси боржника транспортних засобів, проте така інвентаризація не була проведена. Також даний учасник процесу зазначає, що згідно з наказом Міністерства юстиції України від 25.11.2016 №3369/5 анульовано свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №724 від 15.04.2013, видане Мішину Сергію Ігоровичу; згідно з відомостями Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, вказане свідоцтво на теперішній час не діє, тобто на час підписання апеляційної скарги Мішин С.І. вже не був арбітражним керуючим.
У судовому засіданні 12.10.2017 ліквідатор Мішин С.І. пояснив, що анулювання свідоцтва ним оскаржено в судовому порядку, прийнято судове рішення на його користь, яке набуло чинності та яке ним було надано до суду першої інстанції. Однак на теперішній час запис у реєстрі про дію свідоцтва не поновлений, разом з тим, його не усунуто від виконання обов'язків ліквідатора в даній справі. Доказів на підтвердження відповідних обставин до суду апеляційної інстанції ліквідатором не надано, в томах справи, які надійшли до суду апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою відповідні дані так само відсутні.
За таких обставин, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 12.10.2017 розгляд справи відкладено на 09.11.2017, витребувано у господарського суду Харківської області матеріали даної справи в повному обсязі. Запропоновано учасникам процесу не пізніше, ніж за три дні до судового засідання, надати суду: ліквідатору Мішину С.І. - письмові пояснення та докази щодо наявності у нього та у його представника повноважень на участь у розгляді даної справи; іншим учасникам процесу - мотивовані пояснення щодо правової позиції в даній справі.
23.10.2017 до Харківського апеляційного господарського суду надійшли матеріали даної справи № 922/4571/14 в повному обсязі.
09.11.2017 ТОВ "Лозівський автопарк" звернулося з клопотаннями (вх.№11343, 11344) про відкладення розгляду справи та про продовження строку розгляду апеляційної скарги. У клопотанні про відкладення розгляду справи представник ТОВ "Лозівський автопарк" зазначає про неможливість прибути в судове засідання 09.11.2017 у зв'язку з хворобою та про відсутність інших представників, які можуть взяти участь у даному засіданні. Однак жодних доказів на підтвердження вказаних обставин заявником, в порушення вимог ст.33 ГПК України, суду не надано. Тому колегія суддів відмовляє у задоволенні вищезазначених клопотань з підстав їх необґрунтованості, а також враховуючи, що явку учасників процесу не було визнано обов'язковою, правову позицію ТОВ "Лозівський автопарк" викладено у запереченнях на апеляційну скаргу, при цьому у клопотанні про відкладення розгляду справи даним учасником процесу не зазначено про наявність у нього будь-яких додаткових пояснень та доказів, які мають значення для розгляду даної справи.
Присутні в судовому засіданні 09.11.2017 ліквідатор боржника та його представник не заперечували проти закінчення розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні.
Інші учасники процесу, повідомлені належним чином про час та місце судового засідання (що підтверджується долученими до матеріалів справи повідомленнями відділення зв'язку про вручення поштових відправлень), не направили своїх представників для участі в даному засіданні та не повідомили суд про причини їх неявки.
За таких обставин, колегія суддів зазначає, що в ході апеляційного розгляду даної справи Харківським апеляційним господарським судом, у відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України, було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства - зокрема, було надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожною стороною своїх процесуальних прав, передбачених ст. 22 ГПК України.
Тому, враховуючи вказані обставини, колегія суддів дійшла висновку про закінчення розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні.
Перед початком розгляду апеляційної скарги ліквідатором боржника було усно уточнено апеляційні вимоги та зазначено, що заявник апеляційної скарги просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 13.09.2017 лише в частині задоволення заяви ТОВ "Лозівський автопарк" - визнання недійсними результатів відкритих торгів у формі аукціону від 19.07.2016 з продажу майна ВАТ "Лозівське автотранспортне підприємство 16309" згідно додатку № 1 від 19.07.2016, оформлених протоколом проведення відкритих торгів у формі аукціону № 1 від 19.07.2016, та визнання недійсним договору купівлі-продажу майна ВАТ "Лозівське автотранспортне підприємство 16309", укладеного з переможцем відкритих торгів у формі аукціону від 19.07.2016, згідно протоколу № 1 від 19.07.2016 та додатку № 1 від 19.07.2016 до протоколу № 1 від 19.07.2016. В іншій частині (а саме, в частині відмови у визнанні недійсними акта про передання права власності від 02.03.2016 та свідоцтва від 03.08.2016 на придбане нерухоме майно) ухвала ліквідатором не оскаржувалася.
Отже, предметом апеляційного перегляду в даному провадженні є ухвала господарського суду Харківської області від 13.09.2017 в частині задоволення заяви ТОВ "Лозівський автопарк".
Стосовно доводів ТОВ "Лозівський автопарк" про те, що на час підписання апеляційної скарги Мішин С.І. вже не був арбітражним керуючим, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з наказом Міністерства юстиції України від 25.11.2016 №3369/5 свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №724 від 15.04.2013, видане Мішину Сергію Ігоровичу, було анульовано; згідно з відомостями Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, вказане свідоцтво на теперішній час не діє.
Разом з тим, матеріалами справи (які були досліджені судом апеляційної інстанції в повному обсязі) та поясненнями представників учасників процесу підтверджується, що на момент здійснення даного апеляційного провадження Мішина С.І. не усунуто від виконання обов'язків ліквідатора в даній справі, апеляційну скаргу ним підписано саме як ліквідатором ВАТ "Лозівське автотранспортне підприємство 16309".
Колегія суддів додатково враховує, що згідно з судовими рішеннями, які набрали законної сили (постанова Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2017 та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2017 у справі №820/6626/16, т.11, а.с. 80 - 93) наказ Міністерства юстиції України від 25.11.2016 №3369/5 про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) Мішина С.Ю. - визнано незаконним та скасовано.
За таких обставин, колегія суддів зазначає, що подана ліквідатором Мішиним С.Ю. апеляційна скарга підлягає розгляду по суті в межах заявлених ним та уточнених у судовому засіданні 09.11.2017 апеляційних вимог.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та заперечення щодо них, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.10.2014 відповідно до ст. 11, 12, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) прийнято до розгляду заяву ВАТ "Лозівське АТП - 16309" про порушення справи про банкрутство, подану від імені підприємства головою ліквідаційної комісії, Гузь О.П. Ухвалою від 30.10.2014 порушено провадження у справі про банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
В ході розгляду справи головою ліквідаційної комісії до суду надавалися відомості щодо зареєстрованого за боржником рухомого та нерухомого майна. Зокрема, як вбачається з довідки Центру №6312 надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування Лозівського, Близнюківського та Сахновщинського районів, підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Харківській області, наданої на запит від 12.11.2014 (т.2, а.с.24), станом на 19.11.2014 за ВАТ "Лозівське АТП - 16309" зареєстровано транспортні засоби, в тому числі - Ікарус 250, 1986 року випуску, Daimler-Benz 0303, 1977 року випуску, ПАЗ 3205 1991 року випуску. Водночас головою ліквідаційної комісії надано докази, що свідчать про передання вказаних транспортних засобів від ВАТ "Лозівське АТП - 16309" до ТОВ "Лозівський автопарк" за договором оперативного лізингу №12а від 15.01.2004 (т.2, а.с.18 - 19). Також нею надано копію укладеного між сторонами договору купівлі-продажу №4 від 31.03.2014 згідно з актом здачі-приймання від 31.03.2014 (т.2, а. с. 20 - 23).
Постановою суду від 27.11.2014 визнано ВАТ "Лозівське АТП - 16309" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Мішина С.І. (свідоцтво №724 від 15.04.2013), який виконує обовязки ліквідатора і на теперішній час (як було встановлено вище).
У наданому господарському суду звіті від 31.03.2015 (т.2, а.с.122) ліквідатор Мішин С.І. зазначив, що на підставі наказу №3 від 27.11.2014 на підприємстві було проведено інвентаризацію майна, за її результатами складено інвентарні відомості та протокол інвентаризаційної комісії; отримано Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо наявної у боржника нерухомості; направлено запит від 23.03.2015 щодо розірвання договору оперативного лізингу №12а від 15.01.2004 та повернення автотранспортних засобів, які були передані в користування ТОВ "Лозівський автопарк". Ліквідатором зазначено, що виявлене майно буде виставлено на прилюдні торги.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, доказів проведення ліквідатором інвентаризації, направлення та отримання адресатом запиту щодо розірвання договору оперативного лізингу №12а від 15.01.2004, а також отримання відповіді на вказаний запит - ліквідатором не було надано суду.
01.04.2015 ліквідатором Мішиним С.І. укладено договір з ТОВ Товарна біржа "Ресурс-Інформ" про проведення 08.05.2015 аукціону з продажу майна банкрута (т.9, а.с.169). В переліку виставленого на аукціон майна (т.9, а.с.171) зазначено також і транспортні засоби (Ікарус 250, 1986 року випуску, Daimler-Benz 0303, 1977 року випуску, ПАЗ 3205 1991 року випуску), передані у власність ТОВ "Лозівський автопарк".
02.04.2015 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України було оприлюднено оголошення №16498 про проведення аукціону з продажу майна ВАТ "Лозівське автотранспортне підприємство 16309" - цілісного майнового комплексу за адресою Харківська обл., м. Лозова, вул. Польова, 1, дата проведення аукціону 08.05.2015 13:00, кінцева дата представлення заявок на участь у торгах 05.05.2015 17:00.
В зв'язку з відсутністю заявок на участь у відкритих торгах, згідно з рішенням ТБ "Ресурс-інформ" від 08.05.2015 на підставі ч.1 ст.54 Закону про банкрутство аукціон з продажу майна ВАТ "Лозівське автотранспортне підприємство 16309" вважається таким, що не відбувся, про що 08.05.2015 о 10:58 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України було оприлюднено повідомлення № 17828 про визнання аукціону таким, що не відбувся.
12.05.2015 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України було оприлюднено оголошення №17897 про проведення аукціону з продажу майна ВАТ "Лозівське автотранспортне підприємство 16309" - цілісного майнового комплексу за адресою Харківська обл., м. Лозова, вул. Польова, 1, дата проведення аукціону 16.06.2015 10:00, кінцева дата представлення заявок на участь у торгах 11.06.2015 17:00.
В зв'язку з відсутністю заявок на участь у відкритих торгах, згідно з рішенням ТБ "Ресурс-інформ" від 16.06.2015 на підставі ч.1 ст.54 Закону про банкрутство аукціон з продажу майна ВАТ "Лозівське автотранспортне підприємство 16309" вважається таким, що не відбувся, про що 17.06.2015 о 14:57 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України було оприлюднено повідомлення № 19190 про визнання аукціону таким, що не відбувся.
У квітні 2015 року ТОВ "Лозівський автопарк" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до ВАТ "Лозівське АТП-16309" про визнання права власності на: нежитлові будівлі літ. "А-2", загальною площею 1073,8 кв.м., літ. "Б-2", загальною площею 3983,9 кв.м., літ. Д", загальною площею 23,5 кв.м., 2 СК-26, огорожу - 650 п.м., асфальтовану відкриту стоянку на 150 авто, площею 6400 кв.м., зовнішнє освітлення ЛЕП-10КВТ, мережі водопостачання та каналізації, газопровід внутрішній, розташовані за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. Польова, 1, а також на рухоме майно - транспортні засоби: ПАЗ 3205 (1991 рік випуску, державний номер НОМЕР_4, реєстраційне свідоцтво НОМЕР_3, дата реєстрації 14.05.2008), IKARUS 250 (1986 рік випуску, державний номер НОМЕР_1, реєстраційне свідоцтво НОМЕР_2, дата реєстрації 07.07.2007), DAIMLER-BENZ 0303 (1977 рік випуску, державний номер НОМЕР_14, реєстраційне свідоцтво НОМЕР_5, дата реєстрації 09.06.2007); DAIMLER-BENZ (1987 рік випуску, державний номер НОМЕР_7, реєстраційне свідоцтво НОМЕР_6, дата реєстрації 12.06.2002); IKARUS 256 (1988 рік випуску, державний номер НОМЕР_8, реєстраційне свідоцтво НОМЕР_9, дата реєстрації 21.08.1997), КРАЗ 256 (1993 рік випуску, державний номер НОМЕР_10, реєстраційне свідоцтво НОМЕР_11, дата реєстрації 09.04.1993), ГАЗ 3307 (1993 рік випуску, державний номер НОМЕР_12, реєстраційне свідоцтво НОМЕР_13, дата реєстрації 12.01.1995).
Рішенням господарського суду Харківської області від 30.06.2015 у справі №922/2473/15 позов задоволено повністю. Визнано за ТОВ "Лозівський автопарк" право власності на вищезазначене майно.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.08.2015 рішення місцевого господарського суду від 30.06.2015 залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 18.11.2015 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.08.2015 та рішення господарського суду Харківської області від 30.06.2015 у справі № 922/2473/15 скасовано. Справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
За результатами нового розгляду справи рішенням господарського суду Харківської області від 01.02.2016 у справі №922/2473/15, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.03.2016, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Вищевказані рішення та постанова набрали законної сили, не оскаржувалися та не були скасовані в касаційному порядку, отже, на теперішній час є чинними. Зазначені судові акти мотивовані тим, що відповідачем у справі є особа, яка знаходиться у зобов'язальних відносинах з позивачем (що свідчить про відсутність правових підстав для звернення з позовом про визнання права власності), окрім того, судами в порядку ч.1 ст.83 ГПК України було зазначено про недійсність угоди №2 від 30.03.2014 про припинення зобов'язань шляхом відступного та про нікчемність договору купівлі-продажу нерухомого майна №4 від 31.03.2014.
Як вбачається з матеріалів даної справи №922/4571/14, до завершення судового розгляду справи № 922/2473/15 ліквідатор прийняв рішення щодо продажу тієї частини майна боржника, яка не була предметом спору у справі №922/2473/15, а саме - нежитлової будівлі механічної мийки, що раніше виставлялася на торги у складі цілісного майнового комплексу. У наданому суду першої інстанції звіті від 25.09.2015 (т.8, а.с.76) ліквідатор зазначив, що дана нежитлова будівля є єдиним майновим активом, що залишився на підприємстві. Разом з тим, доказів відповідного твердження (зокрема, відомостей про результати інвентаризації майна) ним не було надано.
29.09.2015 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України було оприлюднено оголошення №23296 про проведення аукціону з продажу майна ВАТ "Лозівське автотранспортне підприємство 16309", а саме, з продажу окремим лотом (лот №1) нежитлової будівлі механічної мийки за адресою Харківська обл., м. Лозова, вул. Польова, 1, дата проведення аукціону 30.10.2015 10:00, кінцева дата представлення заявок на участь у торгах 26.10.2015 17:00.
В зв'язку з відсутністю заявок на участь у відкритих торгах, згідно з рішенням ТБ "Ресурс-інформ" від 30.10.2015 на підставі ч.1 ст.54 Закону про банкрутство аукціон з продажу майна ВАТ "Лозівське автотранспортне підприємство 16309" вважається таким, що не відбувся, про що 30.10.2015 о 14:39 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України було оприлюднено повідомлення № 24447 про визнання аукціону таким, що не відбувся.
В подальшому, до закінчення судового розгляду справи № 922/2473/15 майно банкрута в даній справі №922/4571/14 на продаж не виставлялося; у наданих суду першої інстанції звітах ліквідатор зазначав про неможливість визначення розміру та змісту майнових активів підприємства (т.8, а.с.96).
В апеляційній скарзі ліквідатор зазначає, що 29.03.2016 (після прийняття Харківським апеляційним господарським судом постанови у справі №922/2473/15) фактично всі майнові активи було повернуто підприємству-банкруту, тобто ліквідаційна маса повернулася в попередній стан, тому, усвідомлюючи, що фактично розмір грошових вимог кредиторів не змінився, як і не змінився склад ліквідаційної маси, він прийняв рішення про призначення других повторних торгів з продажу цілісного майнового комплексу ВАТ "Лозівське автотранспортне підприємство 16309".
15.06.2016 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України було оприлюднено оголошення №32584 про проведення аукціону з продажу майна ВАТ "Лозівське автотранспортне підприємство 16309" - цілісного майнового комплексу за адресою Харківська обл., м. Лозова, вул. Польова, 1, дата проведення аукціону 19.07.2016 13:00, кінцева дата представлення заявок на участь у торгах 14.07.2016 17:00.
За результатами останнього аукціону з продажу майна ТОВ ВАТ "Лозівське автотранспортне підприємство 16309", який відбувся 19.07.2016 13:00 год., визначено переможця аукціону ОСОБА_5, який запропонував найвищу ціну за цілісний майновий комплекс 1271929,87 грн., що відображено у Протоколі №1 про проведення аукціону від 19.07.2016.
Між ТОВ "Лозівське автотранспортне підприємство 16309", в особі ліквідатора Мішина С.І., та переможцем аукціону - ОСОБА_5, був укладений договір купівлі -продажу цілісного майнового комплексу підприємства банкрута до складу якого входять: контрольно-пропускний пункт з побутовими приміщеннями, літ."А-2", загальною площею 1069,4 кв.м; заправний пункт, літ. "Д", загальною площею 23,5 кв.м; механічна мийна "В", загальною площею 405,5 кв.м, з очисними спорудами літ. "С", "С-1", "С-2"; виробничий корпус літ. "Б-2", загальною площею 3983,9 кв.м; 2СК-26, літ. "Г", загальною площею 84,4 кв.м., огородження та замощення; вибракуваний вантажний автомобіль КРАЗ 256Б1, вантажний, 1993 року випуску, колір бежевий, об'єм двигуна 14860 см3 відсутній, комплектація - базова; вибракуваний вантажний автомобіль ГАЗ 3307, вантажний, 1993 року випуску, колір синій, об'єм двигуна 4250 см3 відсутній, комплектація - базова; вибракуваний автобус Daimler-Benz 0303, пасажирський, 1987 року випуску, колір білий, об'єм двигуна 13763 см3 комплектація - базова; вибракуваний автобус Ікарус 256.54, пасажирський, 1985 року випуску, колір червоний, об'єм двигуна 10349 см3 комплектація - базова; вибракуваний автобус Ікарус 256, пасажирський, 1988 року випуску, колір червоний, об'єм двигуна 10349 см3 комплектація - базова; вибракуваний автобус Ікарус 250, пасажирський, 1986 року випуску, колір червоний, об'єм двигуна 10349 см3 комплектація - базова; вибракуваний автобус Daimler-Benz 0303, пасажирський, 1977 року випуску, колір білий, об'єм двигуна 13763 см3 комплектація - базова; вибракуваний автобус ПАЗ 3205, пасажирський, 1991 року випуску, колір червоний, об'єм двигуна 4670 см3, комплектація - базова (т.9, а.с.210).
Як встановлено місцевим господарським судом в оскаржуваній ухвалі, на теперішній час нерухоме майно, реалізоване на вищевказаних торгах, належить ОСОБА_5 на підставі рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень №30761459, прийнятого приватним нотаріусом Степанчук Н.О.
08.08.2016 ТОВ "Лозівський автопарк" звернулося до господарського суду з заявою (т.9, а.с.2), в якій просило суд:
1. Визнати результати відкритих торгів у формі аукціону від 19.07.2016 з продажу майна ВАТ "Лозівське автотранспортне підприємство 16309" згідно додатку № 1 від 19.07.2016, оформлених протоколом проведення відкритих торгів у формі аукціону № 1 від 19.07.2016, недійсними.
2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу майна ВАТ "Лозівське автотранспортне підприємство 16309", укладений з переможцем відкритих торгів у формі аукціону від 19.07.2016, згідно протоколу № 1 від 19.07.2016 та додатку № 1 від 19.07.2016 до протоколу № 1 від 19.07.2016.
3. Визнати недійсним акт про передання права власності ВАТ "Лозівське автотранспортне підприємство 16309" на куплене нерухоме майно від 02.03.2016, виданий згідно протоколу № 1 від 19.07.2016 та додатку № 1 від 19.07.2016 до протоколу № 1 від 19.07.2016.
4. Визнати недійсним свідоцтво від 03.08.2016, видане приватним нотаріусом Лозівського міського нотаріального округу Харківської області Степанчуком Н.О. на придбане нерухоме майно згідно протоколу № 1 від 19.07.2016 ОСОБА_5.
В обґрунтування своєї заяви ТОВ "Лозівський автопарк" зазначало, що торги проведено з численними порушеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника", а також стверджувало, що частина реалізованого майна належала йому на підставі укладених з боржником договорів.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.09.2017 (суддя Усатий В.О.) вказану заяву задоволено частково. Визнано результати відкритих торгів у формі аукціону від 19.07.2016 з продажу майна ВАТ "Лозівське автотранспортне підприємство 16309" згідно додатку № 1 від 19.07.2016, оформлених протоколом проведення відкритих торгів у формі аукціону № 1 від 19.07.2016 недійсними. Визнано недійсним договір купівлі-продажу майна ВАТ "Лозівське автотранспортне підприємство 16309", укладений з переможцем відкритих торгів у формі аукціону від 19.07.2016, згідно протоколу № 1 від 19.07.2016 та додатку № 1 від 19.07.2016 до протоколу № 1 від 19.07.2016. В іншій частині в задоволенні заяви відмовлено.
Надаючи правову оцінку доводам місцевого господарського суду та запереченням апелянта стосовно їх правомірності (щодо оскаржуваної частини ухвали), колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ЦК України.
Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (абз. 4 п. 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").
Виходячи зі змісту розділів ІІІ, IV Закону про банкрутство, процедура проведення аукціону у справі про банкрутства складається з відповідних етапів, і порушення порядку організації будь-якого з цих етапів є підставою для визнання результатів аукціону недійсними в цілому. Отже, вирішуючи спір щодо визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута, суд має встановити факт дотримання порядку його проведення на кожному з етапів. Зокрема, процедура підготовки проведення аукціону включає виявлення майна, проведення його інвентаризації та оцінки.
Згідно з ч.2 ст.41 Закону про банкрутство, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу.
Статтею 44 Закону про банкрутство встановлено, що продаж майна банкрута здійснюється після проведення інвентаризації та оцінки майна. Отже, недотримання даної вимоги закону та, як наслідок, не сформування ліквідаційної маси боржника у вигляді цілісного майнового комплексу може бути підставою для визнання недійсними результатів аукціону з продажу такого майна. Відповідне узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, в постанові Вищого господарського суду України від 01.02.2017 у справі №5/112-Б-10.
Як було встановлено вище, у матеріалах справи відсутні докази проведення ліквідатором інвентаризації майна боржника, натомість, наявний лише інвентаризаційний опис основних засобів від 01.09.2014 (т.1, а.с.40), доданий головою ліквідаційної комісії до заяви про порушення справи про банкрутство ВАТ "Лозівське автотранспортне підприємство 16309". Згідно з даним описом, ліквідаційною комісією на підприємстві виявлено лише один основний засіб - нежитлове приміщення механічної мийки з очисними спорудами вартістю 447370,00 грн.
У звіті від 30.04.2015 (т.2, а.с.125) ліквідатором зазначено, що під час проведення ліквідаційної процедури ним встановлено факт вибракування дев'яти автомобілів (зазначено номери). У переліку майна, що входить до складу цілісного майнового комплексу, який виставлявся на продаж (т.9, а.с.171), зазначено інші автомобілі, однак їх стан також вказано як "вибракуваний". При цьому до переліку віднесено не всі автомобілі, які згідно з довідкою ДАІ (т.2, а.с.24) зареєстровані за боржником станом на 19.11.2014 (перелік із 39 автомобілів, який не включає об'єкти, що у звіті від 30.04.2015 вказані ліквідатором як вибракувані), а лише вісім. При цьому ліквідатором не надано суду першої та апеляційної інстанції доказів щодо ідентифікуючих ознак виставлених на продаж автомобілів, які давали б змогу встановити, яке саме майно і на підставі яких документів включено до ліквідаційної маси та виставлено на продаж.
На думку колегії суддів, відповідне додатково свідчить, що ліквідаційну масу боржника, в порушення вищенаведених приписів Закону про банкрутство, ліквідатором не було сформовано належним чином. Тому твердження апелянта про те, що фактично 29.03.2016 усі майнові активи повернуто підприємству-банкруту і що ліквідаційна маса підприємства повернулася в попередній стан, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки апелянтом не надано доказів фактичного повернення майна ВАТ "Лозівське автотранспортне підприємство 16309", а також не зазначено, що саме заявник має на увазі під визначенням "попередній стан" - враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів здійснення ліквідатором інвентаризації майна боржника після визнання його банкрутом.
У судовому засіданні 09.11.2017 ліквідатор боржника та його представник посилалися на те, що інвентаризація на підприємстві проводилася двічі - у грудні 2014 року, а також у 2016 році, після завершення судового розгляду справи № 922/2473/15. Проте доказів на підтвердження вищевказаних посилань ними не було надано суду першої та апеляційної інстанції.
Отже, місцевим господарським судом правомірно зроблено висновок про порушення ліквідатором вимог ст.41, 44 Закону про банкрутство при підготовці до реалізації майна боржника на спірних торгах у формі аукціону від 19.07.2016.
Відповідно до ст.65 Закону про банкрутство, якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення аукціону без визначення переможця протягом місяця (у разі продажу нерухомого майна - двох місяців) організатор аукціону зобов'язаний провести повторний аукціон. Якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення повторного аукціону без визначення переможця протягом місяця організатор аукціону зобов'язаний провести другий повторний аукціон.
У відповідності до ч.5 ст. 44 Закону про банкрутство, ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.
Як встановлено місцевим господарським судом і підтверджується матеріалами справи, ліквідатором порушено порядок продажу майна банкрута. А саме, всупереч приписам ч.5 ст. 44 Закону про банкрутство, після здійснення дій з продажу майна боржника частинами (виставлення на аукціон нежитлової будівлі механічної мийки у вигляді окремого лоту) ним у подальшому було знову виставлено на продаж та продано майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу (із зазначенням, що вказані торги є другим повторним аукціоном з продажу цілісного майнового комплексу) - що не передбачено жодною нормою чинного законодавства про банкрутство.
Вказаних обставин апелянтом в ході розгляду справи не спростовано. Твердження ліквідатора в судовому засіданні 09.11.2017 про те, що на аукціон, який планувалося провести 30.10.2015, виставлялося майно у вигляді цілісного майнового комплексу і що даний аукціон слід вважати не повторним, а першим (оскільки склад майна боржника змінився) - колегія суддів визнає такими, що не узгоджуються з матеріалами справи (якими підтверджується, що приміщення нежитлової будівлі механічної мийки пропонувалося до продажу не як цілісний майновий комплекс) та з приписами чинного законодавства (якими не передбачено залежність порядку проведення аукціонів від зміни складу майна, що продається).
У наданому суду першої інстанції відзиві на заяву ТОВ "Лозівський автопарк" (т.10, а.с.19) покупець майна, ОСОБА_5, стверджує, що заявник формально трактує положення ч.5 ст. 44 Закону про банкрутство, яка, на думку ОСОБА_5, не забороняє повернення до продажу майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу, якщо аукціон з продажу окремих об'єктів не відбувся. Однак колегія суддів вважає вказані твердження довільним тлумаченням норм закону, натомість, недотримання порядку продажу майна боржника, встановленого ч.5 ст. 44 Закону про банкрутство, на думку колегії суддів, є істотним порушенням вимог закону, яке також може бути підставою для визнання недійсним правочину з відчуження такого майна. Відповідне узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постановах Вищого господарського суду від 14.09.2016 у справі №Б29/186-09, від 16.11.2016 у справі №904/544/14 тощо.
Місцевим господарським судом було також встановлено і апелянтом не спростовано, що у складі цілісного майнового комплексу за спірними правочинами продано транспортні засоби, які були передані заявникові, ТОВ "Лозівський автопарк", на підставі договору оперативного лізингу №12-а від 15.01.2004, укладеного між ВАТ "Лозівське автотранспортне підприємство 16309" і ТОВ "Лозівський автопарк" та Угоди № 3 від 31.03.2014 "Про перехід права власності майна" (т.9, а.с.84).
В апеляційній скарзі ліквідатор посилається на те, що угоди, на підставі яких ТОВ "Лозівський автопарк" вважає себе власником відповідних транспортних засобів, були визнані недійсними під час розгляду справи №922/2473/15.
Як було встановлено вище, в судових рішеннях у справі №922/2473/15, що набрали законної сили, зазначено про недійсність угоди №2 від 30.03.2014 про припинення зобов'язань шляхом відступного та про нікчемність договору купівлі-продажу нерухомого майна №4 від 31.03.2014.
Разом з тим, вказаними рішеннями не визнано недійсним договір оперативного лізингу №12-а від 15.01.2004, яким передбачено можливість викупу майна лізингоодержувачем за згодою сторін (п.4.8 договору) і який фактично виконано сторонами (про що свідчать надані ТОВ "Лозівський автопарк" реєстри виписок щодо здійснення лізингових платежів, правомірно прийняті місцевим господарським судом в якості належних доказів виконання умов договору), а також угоду №3 від 31.03.2014, в якій сторони погодили, що у зв'язку з закінченням строку дії договору оперативного лізингу №12-а від 15.01.2004 повним його виконанням, відсутністю претензій у сторін одна до одної, майно Лізінгодавця (ВАТ "Лозівське автотранспортне підприємство 16309") переходить у власність лізінгоодержувача (ТОВ "Лозівський автопарк") згідно з актами здачі-приймання - факт передання відповідного майна ТОВ "Лозівський автопарк" також підтверджується матеріалами справи та визнається ліквідатором.
У наданому суду звіті від 31.03.2015 (т.2, а.с.122) ліквідатор Мішин С.І. зазначив, що ним направлено запит від 23.03.2015 щодо розірвання договору оперативного лізингу №12а від 15.01.2004 та повернення автотранспортних засобів, які були передані в користування ТОВ "Лозівський автопарк". На думку колегії суддів, відповідне свідчить про визнання ліквідатором тієї обставини, що майно перебуває у ТОВ "Лозівський автопарк" на належній правовій підставі і повернення його неможливе за наявності не розірваного договору лізингу №12-а від 15.01.2004.
Тому враховуючи відсутність доказів розірвання (визнання недійсним) у встановленому законом порядку договору лізингу №12-а від 15.01.2004, а також угоди №3 від 31.03.2014, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про відсутність у ліквідатора законних підстав для включення до ліквідаційної маси банкрута та виставлення на продаж майна (транспортних засобів), що було передане ТОВ "Лозівський автопарк" відповідно до вказаних правочинів.
Посилання апелянта на те, що ТОВ "Лозівський автопарк" було учасником спірних торгів і фактично погоджувалося з умовами їх проведення, на думку колегії суддів, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки наведена обставина не спростовує наявності порушень чинного законодавства при підготовці та проведенні торгів, про які зазначено місцевим господарським судом в оскаржуваній ухвалі.
За таких обставин, оскільки доводи апелянта не знайшли підтвердження в ході апеляційного провадження, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.
З огляду на викладене, керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України,
Апеляційну скаргу ліквідатора ВАТ "Лозівське автотранспортне підприємство 16309" залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 13.09.2017 у справі №922/4571/14 в оскаржуваній частині залишити без змін.
Повний текст постанови складено 14.11.17
Головуючий суддя Шевель О. В.
Суддя Білоусова Я.О.
Суддя Крестьянінов О.О.