33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"06" листопада 2017 р. Справа № 918/663/17
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А., при секретарі судового засідання Фаєвській Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Комунального підприємства "Сніжинка" Зарічненської районної ради
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Зарічненської районної ради Рівненської області,
про відшкодування шкоди в сумі 182 384 грн. 00 коп.,
за участі представників сторін:
від позивача - Кульпач В.М., договір б/н від 17.08.2017 р.;
від відповідача - ОСОБА_3, договір № 28 від 27.09.2017 р.;
від третьої особи - не з'явився.
В судовому засіданні 6 листопада 2017 року, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
22 вересня 2017 року Комунальне підприємство "Сніжинка" Зарічненської районної ради (далі - Підприємство, позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, відповідач) про відшкодування шкоди в сумі 182 384 грн. 00 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконанням ФОП ОСОБА_1 умов договору оренди від 1 вересня 2015 року № 16 нерухомого майна, яке належить до спільної власності територіальних громад сіл та селища Зарічненського району Рівненської області, а саме невиконанням обов'язку щодо своєчасного страхування орендованого майна за цим договором на користь орендодавця, у зв'язку із чим Підприємство внаслідок виникнення пожежі в орендованому відповідачем приміщенні та завданню позивачу збитків, позбавлене можливості отримати страхове відшкодування за пошкоджене та втрачене майно у розмірі 182 384 грн. 00 коп.
Ухвалою суду від 25 вересня 2017 року позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 918/663/17, розгляд якої призначено на 9 жовтня 2017 року.
9 жовтня 2017 року від відповідача на адресу суду надійшла заява про долучення до матеріалів справи відзиву на позовну заяву, фотоінформації з веб-сайту Зарічненської районної ради, копії експертного пожежно-технічного дослідження (а.с. 72-97). У відзиві від 29 вересня 2017 року на позовну заяву (а.с. 75-79) відповідач заперечує проти позову та зазначає, що договір оренди, на який посилається позивач і яким обгрунтовує свої вимоги, укладений на строк понад 3 роки, і він не був нотаріально посвідчений, а тому є нікчемним, а відтак не створив для ФОП ОСОБА_1 обов'язку застрахувати майно згідно договору. Також зазначає, що нерухоме майно, яке було предметом договору оренди № 16 від 01.09.2015 р., належить не позивачу, а є спільною власністю територіальних громад сіл та селища Зарічненського району, про що зазначено в самому договорі. Оскільки майно, яке значиться як таке, що було об'єктом оренди за нікчемним договором № 16, належить не позивачу, то в останнього, як не власника, а лише балансоутримувача, немає правових підстав просити суд стягувати шкоду за завдані збитки майну. Крім того зазначає, що шкода для власника майна була завдана не порушенням ФОП ОСОБА_1 договірних умов по зазначеному правочину, а деліктним (позадоговірним) цивільним правопорушенням у виді порушення правил пожежної безпеки при улаштуванні та користуванні піччю, що призвело до нагріву спалимих дерев'яних конструкцій перекриття і виникненню горіння, внаслідок чого виникла пожежа, яка в подальшому поширилась, в тому числі і на зазначені у договорі оренди приміщення будівлі. А відтак, між порушенням договірних умов і збитками в результаті пожежі, немає прямого причинно-наслідкового зв'язку. Крім того, заявлена сума шкоди, на думку відповідача, грунтується на припущеннях, оскільки мають бути належні і достатні докази того, які саме пошкодження настали в результаті пожежі, а відтак, які роботи потрібно провести і які будівельні матеріали потрібно придбати, для усунення наслідків цієї пожежі.
Разом з тим, 9 жовтня 2017 року від представника позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, а саме - Зарічненської районної ради Рівненської області (а.с. 101-102).
Ухвалою суду від 9 жовтня 2017 року розгляд справи відкладено на 6 листопада 2017 року. Одночасно вказаною ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, залучено Зарічненську районну раду Рівненської області.
30 жовтня 2017 року від представника позивача на адресу суду надійшов лист з додатками, а саме з доказами надіслання копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу Зарічненської районної ради Рівненської області (а.с. 120-123).
1 листопада 2017 року від представника третьої особи на електронну адресу суду надійшли пояснення (а.с. 126), в яких останній підтримує позицію, викладену у позовній заяві, з аналогічних підстав, що й позивач.
У судовому засіданні 6 листопада 2017 року представник позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача у цьому судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві від 29 вересня 2017 року на позовну заяву.
У судове засідання 6 листопада 2017 року представник третьої особи не з'явився, однак 01.11.2017 р. від останнього на електронну адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника третьої особи (а.с. 125).
З врахуванням вищезазначеного клопотання, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні за відсутності представника третьої особи.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність наявних у матеріалах справи копій документів поданим учасниками процесу оригіналам цих документів, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
1 вересня 2015 року між ФОП ОСОБА_1 (далі - Орендар) та Комунальним підприємством "Сніжинка" Зарічненської районної ради (далі - Орендодавець) був укладений договір оренди нерухомого майна, яке належить до спільної власності територіальної громади сіл та селища Зарічненського району Рівненської області № 16, за умовами якого останнє передало позивачу в строкове платне користування:
- кімнату 1-го поверху Будинку побуту, що є об'єктом спільної власності територіальних громад сіл та селища Зарічненського району Рівненської області (далі - Майно), площею 53,2 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1, і перебуває на балансі Комунального підприємства "Сніжинка" Зарічненської районної ради;
- кімнату 1-го поверху Будинку побуту, що є об'єктом спільної власності територіальних громад сіл та селища Зарічненського району Рівненської області (далі - Майно), площею 13,8 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1, і перебуває на балансі Комунального підприємства "Сніжинка" Зарічненської районної ради;
- кімнату 1-го поверху Будинку побуту, що є об'єктом спільної власності територіальних громад сіл та селища Зарічненського району Рівненської області (далі - Майно), площею 7,2 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1, і перебуває на балансі Комунального підприємства "Сніжинка" Зарічненської районної ради;
- кімнату 2-го поверху Будинку побуту, що є об'єктом спільної власності територіальних громад сіл та селища Зарічненського району Рівненської області (далі - Майно), площею 98,3 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1, і перебуває на балансі Комунального підприємства "Сніжинка" Зарічненської районної ради (а.с. 16-18) (далі - Договір).
Майно передається в оренду з метою розташування торгівельної точки (пункт 1.2. Договору).
Згідно пункту 5.1.6. Орендар зобов'язується за свій рахунок проводити протипожежні заходи, нести матеріальну відповідальність за збитки, спричинені пожежею, що виникла в орендованому приміщенні з вини Орендаря.
Пунктом 5.1.10. Договору передбачено, що Орендар зобов'язується протягом місяця після укладення цього Договору застрахувати орендоване Майно на суму не менше, ніж його вартість за звітом про оцінку (балансова вартість) на користь Орендодавця у порядку, визначеному чинним законодавством та надати Орендодавцю копії страхового полісу і платіжного доручення. Постійно поновлювати договір страхування таким чином, щоб увесь строк оренди Майно було застрахованим.
Зазначена угода підписана уповноваженим представником Комунального підприємства "Сніжинка" Зарічненської районної ради та ФОП ОСОБА_1, а також скріплена печатками наведених суб'єктів господарювання.
На виконання згаданого правочину 1 вересня 2015 року між його сторонами був підписаний відповідний акт приймання-передачі, за яким кімнату 2-го поверху площею 98,3 м2 будинку за адресою: Рівненська область, смт. Зарічне, вул. Л. Українки, 9, було передано в оренду відповідачу (а.с. 20).
За змістом пункту 9.1 вищезазначеного договору останній вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє з 1 вересня 2015 року до 31 серпня 2020 року включно.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Частиною 1 ст. 763 ЦК України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.
За приписами статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами ФОП ОСОБА_1 користується майном за договором з 1 вересня 2015 року.
Судом встановлено, що 9 січня 2017 року на 2-му поверсі адміністративної будівлі, розташованої по АДРЕСА_1, де ФОП ОСОБА_1 орендує приміщення для проведення підприємницької діяльності, виникла пожежа.
Згідно наявних у матеріалах справи документів осередок пожежі знаходився у приміщенні Територіального центру соціального обслуговування, який експлуатував цей об'єкт як адміністративне приміщення. Наведений факт підтверджується копією акту про пожежу від 9 січня 2017 року (а.с. 39), копією висновку експертного пожежно-технічного дослідження судового експерта від 15 березня 2017 року № 2-15/03 (а.с. 80-91).
Зі змісту вищенаведених доказів також вбачається, що пожежа, яка виникла у кімнаті Територіального центру соціального обслуговування, розповсюдилася на інші приміщення будівлі, у тому числі на приміщення магазину ФОП ОСОБА_1, чим пошкодила наведену орендовану ним нерухомість.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, зокрема, з висновку експерта від 15 березня 2017 року № 2-15/03, причиною виникнення пожежі на 2-му поверсі адміністративної будівлі, розташованої по АДРЕСА_1, де ФОП ОСОБА_1 орендує приміщення для проведення підприємницької діяльності, стало теплове самозаймання дерев'яних конструкцій перекриття. Водночас вказане самозаймання згідно наявних у матеріалах справи документів виникло в результаті порушення правил пожежної безпеки при влаштуванні, експлуатації та обслуговуванні печі, яка знаходилася в осередку пожежі та розташована у північній крайній кімнаті Територіального центру соціального обслуговування.
Як зазначає позивач, внаслідок пожежі, яка сталася 09.01.2017 року в приміщенні за адресою: смт. Зарічне, вул. Л. Українки, 9, Комунальному підприємству "Сніжинка" Зарічненської районної ради завдано шкоди на суму 182 384 грн. 00 коп. згідно кошторисного розрахунку.
Крім того позивач зазначає, що у зв'язку із невиконанням ФОП ОСОБА_1 пункту 5.1.10 договору оренди № 16 нерухомого майна, яке належить до спільної власності територіальних громад сіл та селища Зарічненського району Рівненської області від 01.09.2015 р., Підприємство позбавлене на даний час можливості отримати страхове відшкодування за пошкоджене та втрачене майно, зокрема кімнату 2-го поверху Будинку побуту, що є об'єктом спільної власності територіальних громад сіл та селища Зарічненського району Рівненської області (далі - Майно), площею 98,3 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1, і перебуває на балансі Комунального підприємства "Сніжинка" Зарічненської районної ради.
У той же час суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову Підприємства пред'явлених до ФОП ОСОБА_1, з огляду на наступне.
Так, Підприємство в обґрунтування своїх вимог до ФОП ОСОБА_1 посилалося на статтю 623 ЦК України, за умовами якої боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Обґрунтовуючи свої вимоги, Підприємство посилалося на те, що внаслідок виникнення пожежі останньому завдано шкоди в сумі 182 384 грн. та у зв'язку із невиконанням ФОП ОСОБА_1 пункту 5.1.10 договору оренди № 16 нерухомого майна, яке належить до спільної власності територіальних громад сіл та селища Зарічненського району Рівненської області від 01.09.2015 р. Підприємство позбавлене на даний час можливості отримати страхове відшкодування за пошкоджене та втрачене майно.
Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки), наявність та розмір понесених збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.
Терміном "збитки" позначаються наслідки правопорушення, які виражаються у зменшенні майнової сфери потерпілого у результаті порушення належного йому права або блага. Протиправною поведінкою (дією або бездіяльністю) є будь-яка поведінка, яка суперечить правовим нормам. Причинний зв'язок - це відповідний об'єктивно існуючий зв'язок між явищами, при якому одне явище, яке передує, при відповідних умовах породжує, викликає інше явище - наступне. Відповідальність за заподіяні протиправною поведінкою збитки виникає при наявності вини особи, що заподіяла збитки.
Обов'язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому розмір збитків повинен бути реальним та доведеним позивачем.
У той же час позивачем у встановленому законом порядку не було доведено наявності в діях ФОП ОСОБА_1 всіх елементів цивільного правопорушення, зокрема, причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та наявними збитками, а також протиправності дій ФОП ОСОБА_1
Як було встановлено судом вище, пожежа, що виникла на 2-му поверсі адміністративної будівлі, розташованої по АДРЕСА_1, сталася не з вини ФОП ОСОБА_1, а відтак остання не могла завдати збитків Підприємству.
Водночас за частинами 1, 2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
В той же час з матеріалів справи вбачається, що вини ФОП ОСОБА_1 у пошкодженні орендованого приміщення на 2-му поверсі адміністративної будівлі, розташованої по АДРЕСА_1, немає.
Крім того, суд зазначає, що розмір завданої шкоди Підприємством обґрунтовується кошторисним розрахунком (а.с. 36).
Однак, даний кошторисний розрахунок не може слугувати доказом для підтвердження завданих збитків, оскільки в ньому лише зазначена вказівка на вартість будівельних робіт у сумі, що дорівнює ціні позову, жодних доказів, які саме будівельно-ремонтні роботи потрібно виконати, та як вони узгоджуються з тими наявними руйнуваннями, які виникли внаслідок пожежі, у кошторисі не зазначено. Крім того, в матеріалах справи також відсутні докази, які б підтверджували завдані збитки.
Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (стаття 43 ГПК України).
Будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у пункті 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".
Зважаючи на все вищевикладене, а також враховуючи недоведеність вимог Підприємства, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення даного позову, у зв'язку з чим в його задоволенні слід відмовити.
Судові витрати згідно статті 49 ГПК України залишаються за позивачем.
Керуючись статтями 1, 12, 22, 32-34, 43, 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено та підписано 13.11.2017 року.
Суддя Політика Н.А.
Віддруковано 4 примірники:
1 - до справи;
2 - позивачу рекомендованим (34000, Рівненська обл., Зарічненський р-н, смт. Зарічне, вул. Партизанська, буд. 37);
3 - відповідачу рекомендованим ((АДРЕСА_2);
4 - третій особі рекомендованим (34000, Рівненська обл., Зарічненський р-н, смт. Зарічне, вул. Центральна, 11).