печерський районний суд міста києва
Справа № 757/65096/17-к
03 листопада 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про арешт майна,
01.11.2017 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження - прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42017000000003092.
Згідно з нормою ч. 1 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалася.
У судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання, зазначаючи наступне.
Управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000003092 від 28.09.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 29.03.2017 близько 09 год. 30 хв., ОСОБА_4 перебуваючи неподалік від станції метро «Палац Україна» в м. Києві, придбала суб'єкт підприємницької діяльності (юридичну особу), а саме: ТОВ «Інжиніринг Проджект» (код ЄДРПОУ 39229921) з метою прикриття незаконної діяльності ряду підприємств.
Допитана у кримінальному провадженні як свідок ОСОБА_4 показала, що зареєструвала ТОВ «Інжиніринг Проджект» за грошову винагороду у сумі 500 грн. на власне ім'я, без мети ведення фінансово-господарської діяльності, а для прикриття незаконної діяльності інших товариств та будь-яких договорів поставки товарів від імені даного товариства не укладала та нікого на це не уповноважувала.
Відповідно до отриманої інформації встановлено, що ТОВ «Інжиніринг Проджект» (код ЄДРПОУ 39229921) після надходження коштів на відкриті у АТ «Райфайзен банк Аваль» розрахункові рахунки від компаній з ознаками фіктивності, здійснюють подальше їх перерахування на поточний рахунки № НОМЕР_1 та картковий № НОМЕР_2 , які відкриті на ім'я ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 у Київському відділенні ПАТ «Укрсоцбанк» № 10, що за адресою: м. Київ, вул. Жилянська 9-11 на загальну суму понад 116 млн. гривень із призначенням платежу (за купівлю-продаж нежитлового приміщення № 3447 від 22.12.2016), з яких сума в розмірі 112 млн. гривень знята останнім у Київських відділеннях ПАТ «Укрсоцбанк».
Під час моніторингу службою безпеки ПАТ «Укрсоцбанк» вивчено обґрунтування клієнта ( ОСОБА_5 ) щодо легальності джерел походження коштів, що були сконцентровані на його рахунках. В обґрунтування громадянином, який представився ОСОБА_5 пред'явлено копії договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень № 22 від 14.04.2017, що по АДРЕСА_1 загальною площею 897 метрів квадратних на суму 50 934 540 гривень та договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, групу приміщень № 6 літ. А від 22.12.2016, що по АДРЕСА_2 загальною площею 504 метри квадратних на суму 84 000 000 гривень.
Однак, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 89560804 від 14.06.2017, об'єкт нерухомості, що за адресою: АДРЕСА_2 - група приміщень № 6 літера А на праві приватної власності належить ОСОБА_6 , щодо об'єкта нерухомості, а саме нежитлових приміщень № 22, що нібито розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 89605211 від 14.06.2017 встановлено відсутність даних об'єктів за місцем вищевказаної реєстрації.
Крім цього, згідно договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 02 липня 2014 року ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 реалізував в адресу ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 нежитлове приміщення, група нежитлових приміщень № 22, що за адресою: АДРЕСА_1 за ціною 15 572 640 гривень. Однак, допитаний як свідок ОСОБА_7 показав, що майном розташованим за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 897 квадратних метрів ніколи не володів тому і не продавав його. Наданий останньому договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 02.07.2014 року не підписував, з громадянином ОСОБА_5 ніколи не був знайомий. Хто дізнався його особисті дані, а саме серію та номер паспорта, ідентифікаційний код для внесення відомостей до нотаріального бланку договору купівлі-продажу нежитлового приміщення йому не відомо. Підпис на самому договорі купівлі-продажу нежитлового приміщення виконаний не ним, нікому нотаріальні довіреності на представлення інтересів він не давав, і у нотаріуса за весь проміжок часу свого життя він не був.
Під час допиту громадянина ОСОБА_5 встановлено, що останній у період 2010-2011 році бажаючи влаштуватись на роботу передав невстановленим особам власний паспорт громадянина України серія НОМЕР_3 виданий на його ім'я, але після закриття підприємства особистий паспорт не забрав та про втрату правоохоронні органи не повідомляв. В ході огляду копії паспорта виданого на його ім'я, ОСОБА_5 підтвердив, що підпис у ньому стоїть його, але фото на 1 та 2 сторінках невідомого йому чоловіка. Під час огляду нотаріально посвідченої довіреності на ОСОБА_8 від імені ОСОБА_5 , останній повідомив, що підпис виконаний не ним.
Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи № 8-4/1490 від 14.07.2017 підпис та рукописний текст « ОСОБА_5 » у довіреності НМЕ 126305 від 16.06.2017, якою уповноважено ОСОБА_8 , представляти інтереси ОСОБА_5 у банківських установах, знизу посередині після слова «Підпис», виконано не ОСОБА_5 , а іншою особою.
Враховуючи вищевикладене, надані невстановленою досудовим слідством особою, яка представилась від імені ОСОБА_5 договори купівлі-продажу нежитлових приміщень № 22 від 14.04.2017, що по АДРЕСА_1 загальною площею 897 метрів квадратних на суму 50 934 540 гривень та договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, групу приміщень № 6 літ. А від 22.12.2016, що по АДРЕСА_2 загальною площею 504 метри квадратних на суму 84 000 000 гривень не реєструвались в період 2014-2017 років приватним нотаріусом ОСОБА_9 , що також було підтверджено в ході допиту як свідка.
Крім того, згідно інформації щодо руху коштів на рахунку підприємства з ознаками фіктивності ТОВ «Інжиніринг Проджект» відкритому в АТ «Райффайзен Банк Аваль», в період часу з 31.03.2017 по 21.06.2017 дане підприємство активно здійснювало та отримувало грошові перекази від ряду підприємств з ознаками фіктивності, а також від підприємств реального сектору економіки. Допитаний в ході досудового розслідування директор ТОВ «СТАЛЬ-МЕТ-КОНТРАКТ» (ЄДРПОУ 38182762) ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відмовився надавати показання з приводу взаєморозрахунків з ТОВ «Інжиніринг Проджект».
Разом з тим, відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень (справа №910/17775/17) ПП «СТАЛЬ-МЕТ-КОНТРАКТ», 17.10.2017 звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ «Інжиніринг Проджект» про стягнення з останнього 5 537 563 грн. Крім того, відповідно до інформації Єдиного державного реєстру судових рішень (справа № 910/17540/17) ТОВ «Українська металургійна ЛТД» (ЄДПОУ 37356274) також звернулася до господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ «Інжиніринг Проджект» про стягнення з останнього 5 655 826 грн. однак обидві компанії позивачі не сплатили судовий збір в зв'язку з чим вказані заяви були повернуті без розгляду. Однак в ході допиту ОСОБА_10 повідомив, що не виконав ухвалу Печерського РС м. Києва (справа 757/54767/17-к) про тимчасовий доступ до оригіналу договору поставки товару № 16/17 СМК від 13.04.2017 укладеного з ТОВ «Інжиніринг Проджект» в зв'язку з тим, що ним був поданий позов до господарського суду.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення прокурора, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, оскільки накладення арешту на майно сприятиме меті кримінального провадження, а не накладення може призвести до незворотніх наслідків.
На підставі викладеного і керуючись ст. 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на корпоративні права ТОВ «Інжиніринг Проджект» (код ЄДРПОУ 39229921).
Заборонити державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам вносити будь які зміни пов'язані з зміною засновників (учасників), зміною директора, місце знаходження юридичної особи, внесення будь-яких інших змін в статутні документи товариства, а також вчинення інших будь-яких реєстраційних дій по ТОВ «Інжиніринг Проджект» (код ЄДРПОУ 39229921).
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1