Справа № 22-ц/793/2195/17Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 30 Побережна Н. П.
Доповідач в апеляційній інстанції
Ювшин В. І.
14 листопада 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоЮвшина В. І.
суддівГончар Н. І., Сіренка Ю. В.
при секретаріАнкудінові О. І.
позивача ОСОБА_6
представника позивача ОСОБА_7
представника відповідача Іванченко В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційні скарги представника приватного підприємства "Хутір" - Іванченка Віталія Андрійовича на рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 28 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_6 до приватного підприємства "Хутір" про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ПП "Хутір" про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, мотивуючи свої вимоги тим, що 24.09.2016 року о 14 год. 30 хв. водій автомобіля SCANIA G-410 LAX 2МNА, державний номер НОМЕР_1, власником якого є ПП "Хутір" не врахував дорожньої обстановки та скоїв зіткнення з автомобілем МERSEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI, що належить на праві приватної власності ОСОБА_6 В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 31.10.2016 року ОСОБА_9, який керував автомобілем SCANIA притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинене ним правопорушення.
ОСОБА_6 стверджує, що вартість матеріального збитку завдану їй, як власнику автомобіля МERSEDES-BENZ SPRINTER в результаті ДТП складає 132572,20 грн. Страховою компанією «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», в якій застрахований автомобіль відповідача, було виплачено позивачу страхове відшкодування в сумі 45 000 грн. Різницю невідшкодованих збитків її повинен виплатити власник транспортного засобу, винного в ДТП.
У зв'язку з чим просила суд стягнути з ПП "Хутір" на користь ОСОБА_6 завдану матеріальну шкоду за пошкодження автомобіля в сумі 87572,20 грн. майнової шкоди та судові витрати.
Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 28 вересня 2017 року позов ОСОБА_6 задоволено. Стягнуто з ПП "Хутір" на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду, завдану в результаті ДТП в сумі 87572,20., та судові витрати по справі, що складаються з витрат за проведення експертизи в сумі 1200 грн. та судового збору в розмірі 887,73 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням представник ПП "Хутір" подав апеляційну скаргу, вважаючи, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права і просить скасувати рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 28 вересня 2017 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в розмірі 75812 грн.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 2 Постанови від 18.12.2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Рішення суду першої інстанції не повністю відповідає зазначеним вимогам, оскільки не ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6 до ПП "Хутір" про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідно до ч.1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Так як працівник ПП "Хутір", ОСОБА_9, під час виконання трудових обов'язків своїми неправомірними діями завдав майнової шкоди фізичній особі ОСОБА_6, то шкода відшкодовується в повному обсязі юридичною особою, працівником якої завдано дану шкоду.
Проте колегія суддів не повністю погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Встановлено, що працівник ПП "Хутір", ОСОБА_9 24.09.2016 року о 14 год. 30 хв. керуючи автомобілем SCANIA G-410 LAX 2МNА, не врахував дорожньої обстановки скоїв зіткнення з автомобілем МERSEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI, що належить на праві приватної власності ОСОБА_6 В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 31.10.2016 року ОСОБА_9 визнаний винним в вчиненні ДТП та притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинене ним правопорушення.
Автомобіль відповідача був застрахований в страховій компанії «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», яка безспірно виплатила позивачу страхове відшкодування в сумі 45 000 грн.
Висновком експертного авто товарознавчого дослідження №628Е-10/16 від 17.10.2016 року було встановлено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля МERSEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI, внаслідок його пошкодження під час ДТП, що мало місце 24.09.2016 року, станом на дату проведення дослідження, складає 268675,18 грн.
В зв'язку з пошкодженням автомобіля позивач просив стягнути з власника автомобіля SCANIA, ПП "Хутір", розмір невідшкодованого матеріального збитку в сумі (132572,20 - 45000) = 87572,20 грн.
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно із частинами другою, п'ятою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідно із п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
За змістом частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Згідно з пунктом 2.4 Методики вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається, як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу (далі - КТЗ), з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).
Відповідно до пункту 8.3 Методики вартість матеріального збитку визначається, як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.
Відповідач не заперечує правильність визначення розміру матеріальної шкоди, за виключенням кількості придбаних автомобільних шин, розміру страхового відшкодування та решітки радіатора.
Посилання апелянта в своїй апеляційній про те, що районний суд не дослідив, що пошкоджено було лише дві шини та диски, а позивач придбав чотири, є такими що заслуговують на увагу. В матеріалах справи міститься поштова експрес накладна в якій зазначено (шини-диски, кількість чотири штуки а.с. 18), що означає чотири шини. Два диски були отримані за іншою квитанцією.
Придбання та заміну чотирьох шин загальною вартістю 11100 гривень на автомобіль МERSEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI підтверджує і позивач по справі ОСОБА_6, яка пояснила що в результаті ДТП було пошкоджено всі чотири шини, але при огляді експертом пошкодженого автомобіля МERSEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI шини вже були замінені, а показати експерту всі пошкоджені шини вони забулися, тому в протоколі огляду автомобіля зазначено лише дві пошкоджені шини та два диска.
Частиною 3 ст. 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Так як позивач ОСОБА_6 не надала суду належних та допустимих доказів на підтвердження пошкодження в результаті ДТП всіх чотирьох шин, то колегія суддів вважає, що вартість двох шин 5550 гривень було безпідставно зараховано судом першої інстанції в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної в результаті ДТП.
В протоколі огляду колісного транспортного засобу МERSEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI зазначено, що решітка радіатора також пошкоджена, тому доводи апелянта в цій частині являються припущенням та не ґрунтуються на прямих доказах.
Що стосується тверджень апелянта з приводу виплати страхового відшкодування не в повному обсязі то слід зазначити, що страхова компанія не залучалася, як відповідач чи третя особа у справі, а рішення прийняте про виплату страхового відшкодування в сумі 45 000 грн. сторонами не оскаржувалося. Сторонами по справі суду не надавався договір страхування, а тому свої висновки відповідач робить на припущеннях.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції не повністю встановив фактичні обставини справи, що призвело до неправильного визначення загальної суми відшкодування матеріальної шкоди, а тому рішення суду першої інстанції підлягає до зміни та зменшення розміру відшкодування матеріальної шкоди в загальній сумі ( 87572,20 - 5550)= 82022,20 гривни.
Інші доводи апеляційних скарг також перевірені судом апеляційної інстанції і визнано безпідставними.
Так як апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення то відповідно до статті 88 ЦПК України з позивача на користь відповідача підлягають до стягнення судові витрати за подачу апеляційної скарги в сумі 551,20 гривни (мінімальний розмір судового збору за майновим спором).
Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати,
Апеляційну скаргу представника приватного підприємства "Хутір" - Іванченка Віталія Андрійовича на рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 28 вересня 2017 року задоволити частково, а рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 28 вересня 2017 року змінити, скасувавши його в частині стягнення матеріальної шкоди в сумі 87572,20 гривни.
Ухвалити нове рішення, яким стягнути з ПП "Хутір" на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду, завдану в результаті ДТП в сумі 82022,20 (вісімдесят дві тисячі двадцять дві гривни 20 коп).
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ПП «Хутір» судові витрати по справі в сумі 551,20 гривни.
Рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ПП «Хутір» на користь ОСОБА_6 судових витрат по справі, що складаються з витрат за проведення експертизи в сумі 1200 грн. та судового збору в розмірі 887,73 грн. залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно після його проголошення але може бути оскаржена до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів, починаючи з часу його проголошення.
Головуючий :
Судді :