Провадження № 33/793/561/17 Справа № 697/1544/17 Головуючий по 1 інстанції Русаков Г. С.
Категорія:ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В.
"09" листопада 2017 р. м. Черкаси
Суддя апеляційного суду Черкаської області Биба Ю.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_3 та його захисників - адвокатів Блажієвського М.І., Гончарука А.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 11 вересня 2017 року щодо
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 11.09.2017 ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 320 грн.
З постанови суду вбачається, що ОСОБА_3 30.06.2017 о 19 год. 20 хв. в м. Канів по вул. Дорошенка керував транспортним засобом ВАЗ 2107, державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується тестом «Драгер». Таким чином, ОСОБА_3 порушив п.2.9 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 порушує питання про скасування постанови Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 11.09.2017 через порушення норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права та просить закрити провадження в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Для обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_3 просить допитати інспектора поліції ОСОБА_11., понятих та свідків.
Апелянт наголошує на тому, що обставини справи лише частково відповідають фактичній ситуації, яка склалася 30.06.2017, оскільки він в цей день близько 18 год. перебував в салоні автомобіля ВАЗ 2107, д.н.з НОМЕР_1 в якості пасажира на передньому правому сидінні, а керував автомобілем його зять ОСОБА_7 Оскільки у ОСОБА_7 не було при собі посвідчення водія, то, коли він зупинив транспортний засіб на вимогу працівників поліції, він вирішив представитися останнім водієм автомобіля ВАЗ 2107, д.н.з НОМЕР_1.
Вважає рішення суду першої інстанції помилковим та таким, що побудоване на неналежних та недопустимих доказах, при цьому суд, при розгляді справи, помилково прийшов до висновку про наявність в його діях винуватості.
Крім того, апелянт зазначає, що факт спілкування з поліцейськими мав місце 30.06.2017 року в період часу близько 18 год., а зазначений час застосування приладу «Драгер» - 20 год. 05 хв., при цьому в ньому відсутнє визначення місця проведення огляду, серія і номер протоколу по відношенню до якого було використано прилад «Драгер». В матеріалах адміністративної справи є дані про застосування спеціального технічного засобу «Драґер», але відсутній акт огляду ОСОБА_3 на стан сп'яніння, в зв'язку з чим, апелянт вважає, що складений працівниками поліції протокол серії АП2 №377053 є недійсним та таким, що складений з порушенням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 №1452/375. Зокрема: в протоколі відсутні свідки, які були присутні під час проведення огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу; відсутній акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Звертає увагу на порушення судом процедури судового розгляду та невідповідність постанови від 11.09.2017 вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки розгляд справи відбувався за його відсутності, хоча він був присутній в приміщенні місцевого суду, а саме судове засідання, включаючи винесенням відповідного рішення, тривало незначний проміжок часу.
Таким чином, апелянт вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки відсутня обов'язкова складова частина об'єктивної сторони даного виду правопорушення - керування транспортним засобом, а будь-яких допустимих доказів, що спростовують зазначене, судом не здобуто.
Заслухавши думку ОСОБА_3 та його захисників - адвокатів Блажієвського М.І. та Гончарука А.В. про задоволення в повному обсязі апеляційних вимог з наведених в апеляційній скарзі підстав, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення і обміркувавши над доводами апеляційної скарги, вважаю, що вона до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.ст. 252, 280 КУпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновки судді про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які містяться в матеріалах справи і сумнівів щодо їх достовірності не викликають.
Не зважаючи на позицію ОСОБА_3, викладену в суді апеляційної інстанції, про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і безпідставність складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення інспектором Канівського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_11, його вина підтверджується зібраними по справі і перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема даними:
- протоколу про адміністративне правопорушення серія АП2 № 377053 від 30.06.2017 року з якого вбачається, що ОСОБА_3 30.06.2017 близько 19 год. 20 хв. керував транспортним засобом ВАЗ 2107, державний номерний знак НОМЕР_1 в м. Каневі по вул. Дорошенка в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Огляд ОСОБА_3 на стан сп'яніння проведений за допомогою алкотестеру «Драгер 6810» в присутності свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, у зв'язку з виявленням таких ознак, зокрема: почервоніння очей та різкий запах з ротової порожнини, результат огляду - позитивний, 3.12 проміле;
- результатів алкотестеру «Драгер 6810», які не оспорюються апелянтом;
- пояснень ОСОБА_3 про те, що 30.06.2017 близько 18 год. на власному автомобілі ВАЗ 2107, державний номерний знак НОМЕР_1 він поїхав в парк відпочити. При собі він не мав посвідчення водія та талон про реєстрацію транспортного засобу. Коли повертався додому, його автомобіль було зупинено працівниками поліції.
Наведені обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а невизнання останнім в апеляційній скарзі та в суді апеляційної інстанції своєї вини у вчиненні правопорушення за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, судом розцінюється як спроба уникнути адміністративної відповідальності та адміністративного стягнення за його вчинення.
Посилання ОСОБА_3 на порушення інспектором Канівського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_11 вимог закону при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема на відсутність при його складанні свідків, а також не складання відповідного акту огляду, спростовуються матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
Зокрема, ч 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність, як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку встановленому ст. 266 КУпАП з дотриманням вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735.
Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП та вищезазначеної Інструкції, особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, підлягають огляду на стан алкогольного сп'яніння, який першочергово проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів у присутності двох свідків, а у разі незгоди водія на проведення такого огляду або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я, які мають право на проведення такого огляду, не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
За змістом зазначеної вище інструкції, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з її вимогами поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, огляд ОСОБА_3 на стан сп'яніння та оформлення його результатів, на виконання вимог чинного законодавства, здійснено в присутності свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9
До даного протоколу хоч і не додано окремий документ, який, згідно зазначеної вище Інструкції, має назву «Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів», однак результати такого огляду фактично оформлені в протоколі про адміністративне правопорушення серія АП2 № 377053 від 30.06.2017, зокрема в графі «Огляд на стан сп'яніння», який за своїм змістом відповідає даним, які мають бути зазначені в відповідному акті та містить всі його обов'язкові реквізити, а саме дані: у зв'язку з чим проведений огляд; за допомогою якого спеціального технічного засобу (назва, номер); про результати огляду на стан сп'яніння (проба позитивна/негативна та кількісний показник); щодо згоди/не згоди з результатами огляду та про свідків огляду.
З огляду на наведене, відсутні підстави вважати, що відповідний огляд ОСОБА_3 на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів проведений з порушенням вимог чинного законодавства.
Що стосується посилань апелянта на те, що на момент зупинки працівниками поліції транспортного засобу ВАЗ 2107, д.н.з НОМЕР_1 він перебував в салоні автомобіля в якості пасажира на передньому правому сидінні, а автомобілем керував його зять ОСОБА_7, не приймаються до увагу оскільки спростовуються поясненнями самого правопорушника, які він дав лейтенанту поліції Столяру О.А., про те, що він їхав на своєму автомобілі, при цьому, в даних поясненнях останнім не зазначено про будь-яких інших присутніх осіб в його салоні.
Судом апеляційної інстанції поновлено в правах ОСОБА_3 шляхом проведення судового розгляду за участю останнього та його захисника - адвоката Блажієвського М.І., заслухано їх позиції по факту складання протоколу про адміністративне правопорушення і пояснення щодо заявлених апеляційних вимог, а тому посилання апелянта на закінчення розгляду справи 11.09.2017 судом першої інстанції за їх відсутності, не можуть бути визнані такими порушеннями, що являються безпосередньою підставою для визнання судового рішення незаконним. При цьому, враховується, що судом першої інстанції, як це вбачається з матеріалів адміністративної справи, неодноразово призначалися судові засідання по факту складання щодо ОСОБА_3 протоколу про адміністративне правопорушення, які проводились за участю ОСОБА_3 та його захисника.
Судом апеляційної інстанції вживались заходи для виклику для участі в судовому розгляді лейтенанта поліції ОСОБА_11., в тому числі в режимі відеоконференції з Канівським міськрайонним судом Черкаської області, однак останній в судове засідання не з'явився.
Що стосується накладеного судом першої інстанції адмінстягнення на ОСОБА_3 у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, то воно відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка не має його альтернативних видів, вимогам ст.ст.33, 34 КУпАП, щодо загальних правил накладення стягнення за адміністративні правопорушення, та є розмірним скоєному ним адміністративному правопорушенню, та його особі.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 11 вересня 2017 року залишити без задоволення, а постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 11 вересня 2017 року, якою ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю. В. Биба