06.11.2017 Справа № 756/5255/17
Справа № 756/5255/17-ц
Провадження № 2-а/756/233/17
6 листопада 2017 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Луценка О.М.,
при секретарі Бублієві Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднання управління Пенсійного фонду України у м. Києві про зобов'язання вчинити дії, -
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Центрального об'єднання УПФУ у м. Києві про зобов'язання вчинити дії.
Посилаючись на те, що він до 03.03.2017 року отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». З 03.03.2017 року Центральним об'єднаним УПФУ у м. Києві ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 06.04.2017 року Листом № 557/14-457 Центральне об'єднане УПФУ у м. Києві повідомило ОСОБА_1, що розмір його пенсії за віком розрахований з застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік (1197, 91 грн.).
Позивач вважає дії Центрального об'єднаного УПФУ у м. Києві щодо розрахунку його пенсії за віком з застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік (1197, 91 грн.), протиправними та просить суд зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки (за 2014, 2015, 2016 роки), що передують року звернення за призначенням пенсії, з 03.03.2017 року.
У судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали, просили задовольнити повністю.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, направив до суду заперечення проти позову з проханням розглядати справу у їх відсутність.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності усі докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач заявою від 24.03.2017 року звертався до відповідача про здійснення розрахунку його пенсії за віком відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 9).
Згідно листа Центрального об'єднання УПФУ у м. Києві № 557/14-457 від 06.04.2017 року на заяву ОСОБА_1 повідомлено, що розрахунку його пенсії здійснено у відповідності до законодавства (а.с. 10).
Частиною 2 статті 6 Конституції України встановлено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
У відповідності до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до ч. 1,7 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. У разі відсутності закону, що регулює подібні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 1 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Згідно ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії військовослужбовцям обчислюються в процентному відношенні відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідно до статті 1-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.
Частиною третьою статті 45 цього Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що пенсійне законодавство не містить застереження щодо переведення з одного на інший вид пенсії лише в межах одного закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Так, ОСОБА_1 було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», то згідно до заяви позивача було переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зі змінами відповідно Закону україни « Про заходи щодо забезпечення реформування пенсійної системи» відповідно до якого показник середньої заробітної плати( доходу) залишиться таким, який враховується під час призначення( попереднього перерахунку) пенсії, тобто за 2007рік.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин у справі та вимог чинного законодавства України, довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, та правомірність своїх дій.
Таким чином, підстав для задоволення позовних вимог немає, а розрахунок пенсії позивача відповідає чинному законодавству.
Керуючись статтями 94, 158 - 163, 167, 185, 254 - 258 Кодексу адміністративного судочинства України,
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Центрального об'єднання управління Пенсійного фонду України у м. Києві про зобов'язання вчинити дії- відмовити.
Постанову може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду через Оболонський районний суд м. Києва в порядку і строки, передбачені ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.
Суддя О.М.Луценко