Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710
про залишення позовної заяви без розгляду
13 листопада 2017 р. справа № 820/5318/17
Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Волошина Д.А. розглянувши позовну заяву члена Люботинської міської територіальної громади ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Люботинської міської ради про визнання недійсною землевпорядної документації та зобов'язання вчинити певні дії, -
Члена Люботинської міської територіальної громади ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати недійсною землевпорядну документацію розроблену Інститутом землеустрою, Харківським філіалом, щодо території м. Люботин, Харківської області, міста обласного підпорядкування, на замовлення Управління земельних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації, договір №228 від 04.02.1993, а саме: проект формування території та встановлення меж Люботинської міської ради Харківського району Харківської області; проект встановлення меж сільських населених пунктів Люботинської міської ради Харківського району Харківської області, - як таку що була складена з порушенням вимог діючого, на час її складання, законодавства, без врахування Постанови Верховної Ради України від 03.02.1993 за №2982-ХІІ "Про віднесення міста Люботин Харківського району Харківської області до категорії міст обласного підпорядкування", а також названа землевпорядна документація не була розглянута та затверджена рішенням Люботинської міської ради народних депутатів;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківської області внести зміни, нові показники в державну статистику, земельну кадастрову звітність щодо обліку земель території міста Люботин Харківської області, міста обласного підпорядкування, знову утвореної адміністративно-територіальної одиниці Харківської області, на підставі Постанови Верховної ради України від 03.02.1993 за №2982-ХІІ "Про віднесення міста Люботин Харківського району Харківської області до категорії міст обласного підпорядкування", рішень Харківської районної ради народних депутатів VIII сесії XXI скликання від 18.01.1992 "Про затвердження меж базових рад народних депутатів та хід земельної реформи в районі з додатками 1, 2, 3 згідно якого межі та територія Люботинської міської ради народних депутатів була визначена базовою територією площею 10383 га та рішення "Про віднесення міста Люботин до категорії міст обласного підпорядкування" відповідно якого пунктом 1 місто Люботин разом з населеними пунктами фактично були виведені 18.01.1992 з адміністративного підпорядкування Харківської районної ради народних депутатів; визначити в державній статистичній звітності щодо обліку земель територію м. Люботин Харківської області, Люботинської міської ради площу м. Люботин 10157 згідно Проекту землеустрою щодо меж міста Люботин Харківської області" 2004 року.
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області скасувати свої розпорядження щодо надання дозволу на розробку проектів землевідведення 5-ти земельних ділянок площею 0,12 га кожна для ведення садівництва на території центрального міського парку м. Люботин, територія якого с пам'яткою культурної спадщини, пам'яткою архітектури загальнодержавного значення охоронний №701 в Державному реєстрі України;
- зобов'язати Люботинську міську раду реалізувати своє рішення XX сесії XXIV скликання від 19.08.2004 "Про затвердження Проекту землеустрою щодо встановлення меж міста Люботин Харківської області" виконаного в 2004 році на замовлення Головного управління Держзему в Харківської області, погодженого Департаментом містобудування та архітектури Харківської області державної адміністрації та Харківською райдержадміністрацією загальною скорегованою площею території міста 10157 га.
Суд дослідивши наявні в матеріалах справи докази дійшов висновку, що зазначений адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду, виходячи з наступного.
Пунктом 5 частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
Відповідно до частини 1 та частини 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.
Правовідносини з приводу строків звернення до адміністративного суду унормовані, зокрема, статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Таким чином, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Отже, дотримання строку звернення з позовом є однією з умов для реалізації права на подання позову у публічно-правових відносинах.
Згідно частин 1 та 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області та Люботинської міської ради, в якому просить суд визнати недійсною землевпорядну документацію розроблену Інститутом землеустрою, Харківським філіалом, щодо території м. Люботин, Харківської області, міста обласного підпорядкування, на замовлення Управління земельних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації, договір №228 від 04.02.1993.
Таким чином, позивач оскаржує землевпорядну документацію розроблену Інститутом землеустрою, Харківським філіалом у 1993 році, проте із даним позовом до суду звернувся лише у листопаді 2017 року.
Отже, суд приходить до висновку, що про порушення своїх прав та інтересів позивач дізнався чи повинен був дізнатися у 1993 році, між тим, звернувся до суду з даним адміністративним позовом лише 10.11.2017, тобто за межами строку, встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку із чим суд дійшов висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду, встановлений нормами Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Харківської області внести зміни, нові показники в державну статистику, земельну кадастрову звітність щодо обліку земель території міста Люботин Харківської області, міста обласного підпорядкування, знову утвореної адміністративно-територіальної одиниці Харківської області, на підставі Постанови Верховної ради України від 03.02.1993 за №2982-ХІІ "Про віднесення міста Люботин Харківського району Харківської області до категорії міст обласного підпорядкування", рішень Харківської районної ради народних депутатів VIII сесії XXI скликання від 18.01.1992 "Про затвердження меж базових рад народних депутатів та хід земельної реформи в районі з додатками 1, 2, 3 згідно якого межі та територія Люботинської міської ради народних депутатів була визначена базовою територією площею 10383 га та рішення "Про віднесення міста Люботин до категорії міст обласного підпорядкування" відповідно якого пунктом 1 місто Люботин разом з населеними пунктами фактично були виведені 18.01.1992 з адміністративного підпорядкування Харківської районної ради народних депутатів; визначити в державній статистичній звітності щодо обліку земель територію м. Люботин Харківської області, Люботинської міської ради площу м. Люботин 10157 згідно Проекту землеустрою щодо меж міста Люботин Харківської області" 2004 року та зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Харківській області скасувати свої розпорядження щодо надання дозволу на розробку проектів землевідведення 5-ти земельних ділянок площею 0,12 га кожна для ведення садівництва на території центрального міського парку м. Люботин, територія якого с пам'яткою культурної спадщини, пам'яткою архітектури загальнодержавного значення охоронний №701 в Державному реєстрі України суд зазначає, що вони є похідними, а тому також підлягають залишенню без розгляду.
Також, позивач просить зобов'язати Люботинську міську раду реалізувати своє рішення XX сесії XXIV скликання від 19.08.2004 "Про затвердження Проекту землеустрою щодо встановлення меж міста Люботин Харківської області" виконаного в 2004 році на замовлення Головного управління Держзему в Харківської області, погодженого Департаментом містобудування та архітектури Харківської області державної адміністрації та Харківською райдержадміністрацією загальною скорегованою площею території міста 10157 га.
Як вбачається із адміністративного позову, позивач зазначив, що Харківська районна рада приймаючи рішення на ХІХ сесії IV скликання від 19.08.2005 відмовила Люботинській міській раді в погодженніпроекту землеустрою щодо встановлення меж міста Люботин Харківської області.
Таким чином, суд приходить до висновку, що про порушення своїх прав та інтересів позивач дізнався чи повинен був дізнатися у 2005 році, проте, до суду з даним адміністративним позовом звернувся лише 10.11.2017, тобто за межами строку, встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку із чим суд дійшов висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду, встановлений нормами Кодексу адміністративного судочинства України.
Клопотання про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду позивачем не надано.
Суд вважає за необхідне зазначити, що поважними причинами пропуску строку на звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Слід зазначити, що позивач не вказав жодних документально підтверджених, поважних, об'єктивних причин пропуску строку звернення до суду з вказаним позовом, додані до позову матеріали не свідчать про наявність поважних причин, клопотання в якому зазначено поважні причини пропуску строку до суду також не надано.
Таким чином, позивачем не зазначено обґрунтованих підстав та не надано належних доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
Згідно положень статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
З урахуванням викладеного, оскільки позивачем не надано до суду жодних доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом та позовна заява не містить посилання на поважні причини пропуску строку звернення до суду, суд дійшов до висновку про наявність підстав для залишення без розгляду позовної заяви члена Люботинської міської територіальної громади ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Люботинської міської ради про визнання недійсною землевпорядної документації та зобов'язання вчинити певні дії.
Керуючись статтями 99, 100, 160, 165, 186 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов члена Люботинської міської територіальної громади ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Люботинської міської ради про визнання недійсною землевпорядної документації та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що він не позбавлений права звернутися повторно до адміністративного суду в загальному порядку, після усунення підстав, з яких заява залишена без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Д.А. Волошин