Копія
Справа № 822/2869/17
08 листопада 2017 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі судді Салюка П.І. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного центру управління та випробувань космічних засобів в особі Регіонального центру спеціалізованого контролю про визнання бездіяльності та рішення протиправними, зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Національного центру управління та випробувань космічних засобів в особі Регіонального центру спеціалізованого контролю в якому просить:
визнати неправомірними бездіяльність та рішення відповідача про відмову позивачу у виплаті одноразової грошової винагороди за 20 років безперервної військової служби в Збройних Силах України;
зобов'язати Національний центр управління та випробувань космічних засобів в особі Регіонального центру спеціалізованого контролю нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду за 20 років безперервної військової служби в Збройних Силах України, відповідно до додатку №25 постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 (зі змінами) "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що проходить дійсну військову службу за контрактом та перебуває на грошовому забезпеченні у Регіональному центрі спеціального контролю Національного центру управління та випробувань космічних засобів Державного космічного агентства України, на посаді спеціаліста групи документаційного забезпечення.
Вказує, що станом на 01 серпня 2017 року строк його безперервної військової служби складає 21 календарний рік.
Зазначає, що 27 вересня 2017 подав рапорт на виплату одноразової грошової винагороди за безперервну військову службу 20 років. Однак відповідач відмовив у виплаті одноразової грошової винагороди за безперервну військову службу 20 років з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року №104.
Позивач вважає таку відмову відповідача неправомірною, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав.
Позивач в судове засідання не з'явися, у позовній заяві просив провести розгляд даної справи без його участі в зв'язку з необхідністю виконання обов'язків пов'язаних з проходженням військової служби.
Представник відповідача в судове засідання також не з'явився, надіслав до суду заперечення на адміністративний позов, в якому у задоволенні позову просив відмовити, а справу слухати за відсутності його представника.
В обґрунтування заперечення представник відповідача зазначив, що позивачу не належить виплачувати винагороду за тривалість безперервної військової служби, оскільки він перебуває у відрядженні в Державному космічному агентстві України та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року №104 "Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій", відрядженим військовослужбовцям виплачується грошове забезпечення виходячи з окладів за посадами, займаними зазначеними особами в державних органах, установах та організаціях, до яких вони відряджені, інших виплат, установлених для відповідних працівників цих органів, установ та організацій, а також окладів за військовими званнями і надбавки за вислугу років у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців. Одноразова грошова винагорода до виплати працівникам Державного космічного агентства України не передбачена.
На підставі ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши письмові докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд дійшов до наступних висновків.
Суд встановив, що ОСОБА_1 проходить дійсну військову службу за контрактом та перебуває на грошовому забезпеченні у Регіональному центрі спеціального контролю Національного центру управління та випробувань космічних засобів Державного космічного агентства України, на посаді спеціаліста групи документаційного забезпечення.
У зв'язку із тим, що станом на 01 серпня 2017 року строк безперервної військової служби ОСОБА_1 складав 21 календарний рік, позивач 27 вересня 2017 року подав рапорт на виплату одноразової грошової винагороди за безперервну військову службу 20 років. Однак відповідачем йому відмовлено у виплаті одноразової грошової винагороди за безперервну військову службу 20 років з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року №104.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Частиною 4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується у розмірах, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" № 1294 від 7 листопада 2007 року встановлено, що військовослужбовцям, (крім військовослужбовців строкової військової служби) виплачується винагорода за тривалість безперервної календарної військової служби залежно від строку служби, зокрема, за 20 років безперервної календарної військової служби - в розмірі 1,5 посадового окладу за посадою і 1,5 посадового окладу за військовим званням. Винагорода за тривалість безперервної військової служби виплачується за місцем штатної служби за наказом командира військової частини, а командирам військових частин (начальникам) - за наказами вищих командирів (начальників).
Суд не погоджується із твердження відповідача про те, що оскільки позивач проходить військову службу перебуваючи у відрядженні, він не має права на отримання одноразової грошової винагороди, а на військовослужбовців Державного космічного агентства України дія зазначеної норми не поширюється.
Статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що за військовослужбовцями, відрядженими до державних органів, установ і організацій, зберігаються всі види забезпечення, передбачені статтями 9 і 9-1 цього Закону, гарантії та пільги, що надаються за рахунок коштів, призначених у Державному бюджеті України, зокрема, на утримання Збройних Сил України.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року №104 "Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних сил, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної кримінально - виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ і організацій" встановлено, що військовослужбовцям, відрядженим до державних органів, установ і організацій, виплачується грошове та здійснюється матеріальне забезпечення, передбачене законодавством для військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань.
Крім того, відповідно до пункту 78 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, затвердженого Указом Президента України від 07 листопада 2001 року №1053, за відрядженими військовослужбовцями та членами їх сімей зберігаються всі гарантії та пільги, передбачені законодавством.
Зазначена правова позиція наведена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27 жовтня 2015 року по справі №К/800/56832/13, та полягає у тому, що у разі відрядження військовослужбовця на підставі та в порядку, визначеними приписами наведених правових норм, відбувається його звільнення із займаної посади з подальшим призначенням його на відповідну посаду в органі, установі або організації, до якої він відряджений. При цьому, виплата грошового забезпечення провадиться за рахунок коштів цих органів.
Як встановив суд, відповідно до довідки Регіонального центру спеціалізованого контролю від 25 жовтня 2017 року №143, календарна вислуга безперервної військової служби ОСОБА_1 станом на 25 жовтня 2017 року складає 21 рік 03 місяці 25 днів.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що у позивача є всі законні підстави для отримання одноразової грошової винагороди за 20 років безперервної військової служби в Збройних Силах України.
У позовній заяві позивач просить визнати неправомірною бездіяльність Національного центру управління та випробувань космічних засобів в особі Регіонального центру спеціалізованого контролю про відмову позивачу у виплаті одноразової грошової винагороди за 20 років безперервної військової служби в Збройних Силах України.
Разом з тим, слід зазначити, що у даному випадку відсутня протиправна бездіяльність відповідача, оскільки останнім прийняте рішення про відмову у виплаті, а отже відповідачем вчинено дії щодо розгляду рапорту позивача за наслідками якого і було прийнято оскаржене позивачем рішення про відмову у виплаті одноразової грошової винагороди. Зважаючи на це, суд вважає, що адміністративний позов слід задоволити частково.
Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відмова відповідача у виплаті одноразової грошової винагороди за безперервну військову службу ОСОБА_1 є протиправною, а позивач має право на отримання одноразової грошової винагороди за безперервну військову службу, тому адміністративний позов слід задоволити частково.
Керуючись ст.ст. 12, 41, 71, 128, 158-163 КАС України, суд -
Адміністративний позов задоволити частково.
Визнати протиправною відмову Національного центру управління та випробувань космічних засобів в особі Регіонального центру спеціалізованого контролю щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди за 20 років безперервної військової служби в Збройних Силах України.
Зобов'язати Національний центр управління та випробувань космічних засобів в особі Регіонального центру спеціалізованого контролю нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду за 20 років безперервної військової служби в Збройних Силах України.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Суддя/підпис/
"Згідно з оригіналом" Суддя П.І. Салюк