Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
м. Харків
08 листопада 2017 р. 15:25 год. справа № 820/4692/17
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Супрун Ю.О.,
при секретарі судового засідання - Алавердян Е.А.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Лук'янцева С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, -
Позивач, ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з урахуванням уточненого адміністративного позову до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, у якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу № 4476-17 від 13.03.2017 року Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на загальну суму податкового боргу у розмірі 200423,05 грн.;
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000701304, 0000691304, 0000681304 від 25.01.2017 року Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області.
В обґрунтування позовних вимог в адміністративному позові зазначено, що позивачем укладено іпотечний договір від 03.09.2008 року з УніКредит Банк Товариство з обмеженою відповідальністю. Згідно з заявами позивача до банківської установи було частково анульовано кредитну заборгованість, яка з боку податкового органу помилково визнана такою, що регулюється положеннями п.п. 164.2.17 п. 164.2. ст. 164 Податкового кодексу України.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив адміністративний позов, з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог задовольнити, посилаючись на обставини, що викладені в обґрунтування позовних вимог.
Представник відповідачів у запереченнях на адміністративний позов та у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі та просив у задоволенні позовних вимог відмовити, зазначивши, що податкова вимога № 4476-17 від 13.03.2017 року та податкові повідомлення-рішення № 0000701304, 0000691304, 0000681304 від 25.01.2017 року Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області винесені правомірно з урахування положень діючого законодавства, а позовні вимоги є безпідставними.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідачів, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
З наявних матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_3 та УніКредит Банк Товариство з обмеженою відповідальністю укладено іпотечний договір від 03.09.2008 року № MRTG-000000014375/S. Згідно зі змістом якого іпотекодержатель надав іпотекодавцю у кредит готівкові кошти у розмірі 69100,00 доларів США. Предметом іпотеки визначено нерухоме майно: квартира АДРЕСА_1
ОСОБА_3 03.09.2008 року укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1
Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ОСОБА_3, за результатами якої складено акт від 07.12.2016 року № 3788/20-31-13-04-08/НОМЕР_4.
Згідно з висновками акту від 07.12.2016 року № 3788/20-31-13-04-08/НОМЕР_4 встановлені порушення платником податків - фізичною особою ОСОБА_3:
- абзацу "д" п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 49.1, п. 49.2, п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст.49, п.п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України (надалі за текстом - ПК України), в результаті чого виявлено неподання податкової декларації про майновий стан та доходи за 2015 рік, в якій не визначено та не сплачено, у строки встановлені законодавством, суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в результаті отримання доходу у вигляді додаткового блага;
- п. 179.7 ст. 179 ПК України, а саме несплата суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2015 рік на загальну суму - 136615,10 грн.;
- п. 161 (підрозділ 10) Розділу ХХ ПК України, що призвело до заниження військового збору за 2016 рік у розмірі 10291,81 грн..
За результатами розгляду висновків акту перевірки від 07.12.2016 року № 3788/20-31-13-04-08/НОМЕР_4, Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області складені податкові повідомлення рішення: № 0000701304 від 25.01.2017 за податковими зобов'язаннями у розмірі 136615,10 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 34153,78 грн.; № 0000691304 від 25.01.2017 року сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 170,00 грн.; № 0000681304 від 25.01.2017 року за податковими зобов'язаннями у розмірі 10291,81 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 2572,96 грн..
Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області сформовано податкову вимогу № 4476-17 від 13.03.2017 року на суму 200423,05 грн., та 17.03.2017 року направлено засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, 18.04.2017 року лист повернувся до податкового органу у зв'язку з закінченням терміну зберігання.
Головним управління Державної фіскальної служби у Харківській області (надалі за текстом - ГУ ДФС у Харківській області) 29.09.2017 року проведена документальна (камеральна) перевірка платника єдиного податку з питань правомірності перебування на спрощеній системі оподаткування. За результатами проведеної перевірки складено акт від 29.09.2017 року № 14029/20-40-13-08/НОМЕР_4.
За результатами розгляду акту від 29.09.2017 року № 14029/20-40-13-08/НОМЕР_4 ГУ ДФС у Харківській області прийнято рішення від 29.09.2017 року № 80 про анулювання та виключення з Реєстру платників єдиного податку фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4).
В ході розгляду адміністративної справи у судовому засіданні представником ГУ ДФС у Харківській області надані пояснення, що підставою для винесення оскаржуваних рішень було отримання податковим органом інформації від 30.05.2017 року на запит від 12.05.2017 року № 1560/10/20-34-13-01-31. Згідно з якою ПАТ "Укрсоцбанк" підтвердив інформацію про суми нарахованих та виплачених доходів з ознаками доходу "126" у вигляді анулювання кредитної заборгованості фізичній особі ОСОБА_3 з наданням копій підтверджуючих документів щодо анулювання такої заборгованості.
Доказами до інформації від 30.05.2017 року в контексті позивача зазначені: заяви на сплату заборгованості згідно умов опції 50-50 з частковим анулюванням від 15 грудня 2015 року , 3 грудня 2015 року, 3 листопада 2015 року, 3 вересня 2015 року, 3 серпня 2015 року, 3 липня 2015 року,5 червня 2015 року.
В ході розгляду адміністративної справи судом встановлено, що ГУ ДФС у Харківській області керувалось положенням п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України.
Відповідно до п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України зазначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді:
а) вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах;
б) вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених цим Кодексом для оподаткування прибутку підприємств.
Додатково до винятків, передбачених підпунктом "а" цього підпункту, не вважаються додатковим благом платника податку доходи, одержані у формі та розмірах, що підлягають включенню роботодавцем до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, а також кошти, вартість послуг, проживання, проїзду, харчування, спортивного одягу, аксесуарів, взуття та інвентарю, колясок для інвалідів, у тому числі які призначені для участі інвалідів в фізкультурно-реабілітаційних та спортивних заходах, лікарських та медико-відновлюваних засобів та інших доходів, наданих (виплачених) платнику податку - учаснику спортивних (крім професійного спорту), фізкультурно-оздоровчих заходів, заходів з фізкультурно-оздоровчої діяльності та фізкультурно-спортивної реабілітації, що фінансуються з бюджету та/або бюджетними організаціями, іншими неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату надання таких коштів;
в) вартості послуг домашнього обслуговуючого персоналу, безоплатно отриманих платником податку, включаючи працю підпорядкованих осіб, а також осіб, що перебувають на військовій службі чи є заарештованими або ув'язненими.
Під терміном "послуги домашнього обслуговуючого персоналу" розуміються послуги з побутового обслуговування фізичної особи, членів її сім'ї або від імені чи за їх дорученням будь-якої третьої особи, включаючи ремонт або спорудження об'єктів рухомого чи нерухомого майна, що належить таким особам або використовується ними;
г) суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов'язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом;
ґ) суми безповоротної фінансової допомоги (крім суми процентів умовно нарахованих на таку допомогу);
д) основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
За кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит), платник податку має право на сплату суми податкового зобов'язання, нарахованої на суму боргу (кредиту та/або відсотків), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності, протягом трьох років починаючи з року, в якому задекларовано суму такого податкового зобов'язання. Для розстрочення такої суми податкового зобов'язання платник податку разом із декларацією подає до контролюючого органу заяву у довільній формі, що містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора, та коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов'язання.
Суми розстрочених податкових зобов'язань розраховуються платником податку самостійно згідно з документами щодо суми прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків) та погашаються рівними частинами кожного календарного кварталу до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня і до 20 грудня) починаючи з кварталу, що настає за тим кварталом, у якому до контролюючого органу подано заяву у довільній формі, що містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора, та коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов'язання;
е) вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.
Якщо додаткові блага надаються у не грошовій формі, сума податку об'єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 164.5 цієї статті.
Суд не погоджується з зазначеною позицією ГУ ДФС у Харківській області, враховуючи положення ст. 165 ПК України.
Згідно з п.п. 165.1.59 п. 165.1 ст. 165 ПК України зазначено, що сума, прощена (анульована) кредитором у порядку, передбаченому законом щодо реструктуризації зобов'язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити).
Суд констатує, що позивачем по справі укладено іпотечний договір від 03.09.2008 року № MRTG-000000014375/S в іноземній валюті у розмірі 69100,00 доларів США на придбання житла - нерухомого майна: квартира АДРЕСА_1
В судовому засіданні представник ГУ ДФС у Харківській області зазначив, що податковий орган не був обізнаний про предмет договору 03.09.2008 року № MRTG-000000014375/S та керувався виключно інформацією відображеною банківською установою в заявах на сплату заборгованості згідно умов опції 50-50 з частковим анулюванням від 15 грудня 2015 року , 3 грудня 2015 року, 3 листопада 2015 року, 3 вересня 2015 року, 3 серпня 2015 року, 3 липня 2015 року,5 червня 2015 року. В яких банківською установою зазначено посилання на п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України.
Згідно до ч. 2 ст. 71 КАСУ України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності його дій щодо винесення оскаржуваних рішень та підтвердив в судовому засіданні необізнаність податкового органу, щодо всіх обставин та фактів з'ясування яких було необхідне для прийняття рішень.
Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 87 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, у тому числі, витрати на правову допомогу.
Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ч. 2 ст. 71 КАСУ України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийняття оскаржуваних рішень
Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу № 4476-17 від 13.03.2017 року Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 39599198) на загальну суму податкового боргу у розмірі 200423 (двісті тисяч чотириста двадцять три) гривні 05 копійок.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000701304, 0000691304, 0000681304 від 25.01.2017 року Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 39599198).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 39599198) на користь ОСОБА_3 (код НОМЕР_4, АДРЕСА_1, 61146) судовий збір у сумі 3840,48 (три тисячі вісімсот сорок) гривень 48 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова у повному обсязі виготовлена 13.11.2017 року.
Суддя Супрун Ю.О.