ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
08 листопада 2017 року № 826/616/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації
про зобов'язання вчинити дії,
На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.
Позивач, в особі ОСОБА_1 (надалі - Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації (надалі - Відповідач), в якому просить визнати протиправними дії Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації щодо не розгляду клопотання керівника Київської місцевої прокуратури №8 Демченка Д.А. за №(10-58)9382вих від 22.12.2015 про виключення з числа службових жилих приміщень квартири АДРЕСА_1 у зв'язку з тим, що відпала потреба у використанні даної квартири як службової; зобов'язати Святошинську районну у м. Києві державну адміністрацію розглянути клопотання керівника Київської місцевої прокуратури №8 Демченка Д.А. за №(10-58)9382вих від 22.12.2015 про виключення з числа службових жилих приміщень квартири АДРЕСА_1 у зв'язку з тим, що відпала потреба у використанні даної квартири як службової, прийняти відповідне рішення та видати розпорядження про виключення з числа службових жилих приміщень квартири АДРЕСА_1 із подальшим оформленням та наданням ордеру відповідно до чинного законодавства на сім'ю ОСОБА_1 у зв'язку з тим, що відпала потреба у використанні даної квартири як службової; зобов'язати Святошинську районну у м. Києві державну адміністрацію внести запис в журналі обліку службових житлових приміщень про виключення квартири АДРЕСА_1 із числа службових.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідачем необґрунтовано та безпідставно не розглянуто по суті клопотання керівника Київської місцевої прокуратури про виключення з числа службових жилих приміщень квартири АДРЕСА_1.
Представник Відповідача проти позову заперечував та просив суд в позові відмовити, посилаючись при цьому на те, що на вимогу Відповідача Київською місцевою прокуратурою так і не було подано повний пакет необхідних документів для розгляду такого клопотання.
Враховую клопотання представників сторін судом було прийнято рішення про розгляд справи в письмову провадженні на підставі частини четвертої статті 122 КАС України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що Наказом від 01.02.2010 року №82к ОСОБА_1 призначено на посаду стажиста прокуратури Святошинського району міста Києва.
Розпорядженням Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 07.07.2012 року №460 включено до числа службових жилих приміщень Прокуратури Святошинського району міста Києва квартиру №199 жилою площею 41,00 кв.м в будинку АДРЕСА_1.
Відповідно до Розпорядження Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 13.07.2012 року №469 затверджено Наказ прокурора Святошинського району міста Києва від 09.07.2012 року №14 щодо надання службового жилого приміщення і видання ордеру ОСОБА_1 на родину з 5-ти осіб на чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_1.
Клопотанням від 22.12.2015 року №(10-58)9382 керівник Київської місцевої прокуратури №8 Д.А. Демченко звернувся до Відповідача з питанням про виключення жилого приміщення з числа службових, а саме, квартири АДРЕСА_1 із подальшим оформленням та наданням ордеру на сім'ю заступника начальника другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури міста Києва ОСОБА_1 у зв'язку з тим, що відпала потреба у використанні даної квартири як службової.
Листом від 12.01.2016 року №125/23 Відповідачем повідомлено, що для вирішення питання щодо виключення з числа службових жилих приміщень квартири №199 в будинку №62-Б у м. Києві необхідно надати додаткові документи.
Позивач 08.09.2016 року звернувся до Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації з проханням розглянути клопотання керівника Київської місцевої прокуратури №8 про виключення квартири із числа службових з наданням частини витребуваних документів.
Листом від 07.101.2016 року Позивача повідомлено про те, що Прокуратурі листом від 12.01.2016 року №107-125/23 рекомендовано надати необхідний перелік документів для вирішення питання виключення квартири із числа службових.
Позивач вважає, що дії Відповідача суперечать вимогам законодавства, а тому звернувся до Суду з відповідним позовом.
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, Суд прийшов до висновку про часткове обґрунтування позовних вимог, виходячи з наступного.
У відповідності до ст. 47 Конституції України, громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Статтею 1 Житлового кодексу Української РСР передбачено, що громадяни України мають право на житло. Це право забезпечується розвитком і охороною державного і громадського житлового фонду, справедливим розподілом під громадським контролем жилої площі, яка надається в міру здійснення програми будівництва благоустроєних жител наданням громадянам за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, а також невисокою платою за квартиру і комунальні послуги.
Відповідно до статті 9 Житлового кодексу Української РСР громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду, або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів. Забезпечення постійним житлом громадян, які відповідно до законодавства мають право на його отримання, може здійснюватися шляхом будівництва або придбання доступного житла за рахунок надання державної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом. Ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.
Порядок надання службових жилих приміщень і користування ними регулюється "Положенням про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними", затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 4 лютого 1988 року № 37 (надалі - Порядок №37).
Відповідно до пункту шостому Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого постановою ради Міністрів УРСР від 04.02.1988 р. № 37, жиле приміщення виключається з числа службових, якщо відпала потреба в такому його використанні, а також у випадках, коли в установленому порядку воно виключено з числа жилих. Виключення жилого приміщення з числа службових провадиться на підставі клопотання підприємства, установи, організації рішенням виконавчого комітету відповідної районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. У будинках, належних колгоспам, жиле приміщення виключається з числа службових за рішенням загальних зборів членів колгоспу або зборів уповноважених, затверджуваним виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Про виключення жилого приміщення з числа службових у журналі обліку службових жилих приміщень робиться відповідна відмітка.
З аналізу вищезазначених норм вбачається, законодавством встановлено певну процедуру виключення жилого приміщення з числа службових, зокрема, передбачено обов'язковість звернення установи до відповідної районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.
Як було зазначено вище, до Відповідача із клопотанням про виключення з числа службових жилих приміщень квартири АДРЕСА_1 звернулась Київська місцева прокуратура №8, тобто установа, де працює Позивач, як то вимагається приписами Положення №37.
Документи, які вимагалось Відповідачем у листі від 12.01.2016 року №125/23, були надані в повному обсязі, у відповідності до чинного законодавством.
Суд звертає увагу, що Позивач не звертався із клопотанням про виключення спірного житла з числа службових жилих приміщень та не перебирав на себе повноваження установи, в якій він працює, а звертався із проханням продовжити розгляд клопотання Київської місцевої прокуратури №8 з урахуванням поданих додаткових документів.
Отже, на думку суду, Відповідачем не наведено належних обґрунтувань та пояснень щодо не розгляду по суті клопотання Київської місцевої прокуратури №8 після надання витребуваних додаткових документів.
Проте, Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація посилалась тільки на п.6 Положення №37, який не було порушено Позивачем та Київською місцевою прокуратурою №8.
З аналізу вищезазначених норм права, Суд вважає частково обґрунтованими позовні вимоги в частині визнання протиправними дії Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації щодо не розгляду клопотання керівника Київської місцевої прокуратури №8 Демченка Д.А. за №(10-58)9382вих від 22.12.2015 р. про виключення з числа службових жилих приміщень квартири АДРЕСА_1.
Водночас Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Як наслідок підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов'язання Святошинську районну у м. Києві державну адміністрацію розглянути клопотання керівника Київської місцевої прокуратури №8 Демченка Д.А. за №(10-58)9382вих від 22.12.2015 про виключення з числа службових жилих приміщень квартири АДРЕСА_1 у зв'язку з тим, що відпала потреба у використанні даної квартири як службової з урахуванням поданих Позивачем додаткових документів.
В частині решти позовних вимог Суд зазначає, що перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права.
Отже, зобов'язання прийняти відповідне рішення за клопотанням, видати розпорядження про виключення з числа службових жилих приміщень квартири АДРЕСА_1 із подальшим оформленням та наданням ордеру відповідно до чинного законодавства на сім'ю ОСОБА_1 у зв'язку з тим, що відпала потреба у використанні даної квартири як службової, зобов'язання Святошинську районну у м. Києві державну адміністрацію внести запис в журналі обліку службових житлових приміщень про виключення квартири АДРЕСА_1 із числа службових є втручанням у компетенцію Відповідача та, крім цього, є передчасними.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищенаведене в сукупності, Суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог частково.
Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 122, 158-163, 167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації щодо не розгляду клопотання керівника Київської місцевої прокуратури №8 Демченка Д.А. за №(10-58)9382вих від 22.12.2015 про виключення з числа службових жилих приміщень квартири АДРЕСА_1 у зв'язку з тим, що відпала потреба у використанні даної квартири як службової.
3. Зобов'язати Святошинську районну у м. Києві державну адміністрацію розглянути клопотання керівника Київської місцевої прокуратури №8 Демченка Д.А. за №(10-58)9382вих від 22.12.2015 про виключення з числа службових жилих приміщень квартири АДРЕСА_1.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.
5. Стягнути із Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 826,82 грн. (вісімсот двадцять шість гривень 82 коп.)
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя А.Б. Федорчук